Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Етапи формування навичок

Етап Особливості виконуваних дій Нейродинамічні механізми
I – початок осмислення навички   II – свідоме, але невміле виконання     III - автоматизація навички   IV – високоавтоматизована навичка   V – деавтоматизація     VI – повторна автоматизація Чітке розуміння мети, але не виразне уявлення способів її досягнення; досить грубі помилки під час виконання дії Чітке розуміння того, як потрібно виконувати дію, і не зовсім точне виконання, незважаючи на інтенсивну концентрацію довільної уваги; наявність багатьох зайвих рухів; відсутність позитивного перенесення даної навички Дедалі якісніше виконання дії за певного послаблення довільної уваги й появи можливості її розподілу; зникнення зайвих рухів; можливість позитивного перенесення Точне, економне, стійке виконання дії, інколи стає засобом виконання іншої, більш складної дії, виконуваної вже під контролем свідомості Погіршення виконання дій; поява попередніх помилок і напруженості     Поновлення особливостей IV етапу Початок формування зв’язків з осередком оптимального збудження в другій сигнальній системі Досить добре сформовані зв’язки з другою сигнальною системою і початок формування їх у першій сигнальній системі     Формування зв’язків у першій сигнальній системі; тимчасові переходи осередку оптимального збудження в першу сигнальну систему Оптимальний осередок збудження, пов'язаний із виконанням іншої дії пригальмованими, але утвореними раніше зв’язками Ослаблення зв’язків унаслідок згасаючого гальмування, загального зниження тонусу кори або негативної індукції  

 

Високий рівень оволодіння знаннями та навичками, творче застосування їх у практиці визначається як уміння. А. Дістервег писав, що із знаннями повинно бути обов'язково пов'язане вміння — сумне явище, коли голова учня наповнена великою або малою кількістю знань, але він не навчився їх застосовувати, отже, про нього доведеться ска­зати: хоча він дещо знає, але нічого не вміє.

Умінняце здатність робити що-небудь, зумовлена на­бутими знаннями та досвідом. На відміну від навичок воно функціонує під свідомим самоконтролем людини.

За ступенем складності виділяють просте і складне вміння. Просте вміння — це можливість застосовувати отри­мані знання на практиці. Це перший крок, тільки подальші тренування, практичні дії приводять до більш високого сту­пеня — до формування навичок. Отже, складне вміння ви­робляється на основі знань, простих умінь та навичок, як правило, шляхом тренувань, вправ, практичного виконання різних завдань. Воно не дає можливості виконувати складні дії, що потребують особливого контролю свідомості, але, на відміну від знань, простих умінь та навичок, має комплекс­ну структуру, що дає змогу творчо застосовувати знання та навички у практичній діяльності відповідно до обставин.

За змістом уміння можна класифікувати так:

· інтелектуальні (здатність слухати, читати й розуміти, висловлювати свої думки, планувати роботу, вирішувати розумові завдання) ;

· технічні (здатність оформляти різні документи, форму­лювати вимоги або відповідь);

· практичні (вміння діяти згідно з планом, організовувати своїх працівників на виконання доведеного завдання).

Процес формування вмінь та їх якість (стійкість, швидкість, безпомилкове виконання різних дій) залежать від змісту навчального матеріалу, індивідуально-психічних особливостей працівників, педагогічної майстерності педа­гога, навчально-матеріальної бази.

Систематичні та цілеспрямовані тренування учнів забез­печують перетворення знань на навички. Практичне засто­сування знань та навичок у навчальному процесі забезпечує їх перетворення на складні вміння, які за обсягом є вужчи­ми, ніж знання. До рівня вміння сягає лише та частина знань, яка має найсуттєвіше значення для практичної діяль­ності. Всі ці особливості передбачено в освітньо-професійних програмах, навчальних планах, навчальних про­грамах, тематичних планах.

Центральними постатями процесу навчання є суб'єкти викладання (вчителі) та суб'єкти учіння (учні). Керівна роль належить суб'єкту навчання.

Актуальна проблема — визначення сутності дидактич­ного процесу. Ряд авторів вважає, що стрижнем цього соціально-педагогічного процесу є двосторонні відносини між суб'єктами викладання й учіння. Активний, свідомий, цілеспрямований, творчий і плодотворний характер цих відносин, на їхню думку, — сутність дидактичного процесу. Деякі автори не повністю згодні з цим. Ось, наприклад, думка І. Ф. Харламова: «Суттєву характеристику навчання становить не стільки взаємодія вчителя й учнів (хоча вона має місце), скільки вміла організація і стимулювання на­вчально-пізнавальної діяльності останніх, в яких би формах вона не протікала».

Відповідно він більш правильним вважає таке визначен­ня: «Навчання є цілеспрямованим педагогічним процесом організації та стимулювання активної пізнавальної діяль­ності учнів з метою оволодіння науковими знаннями, умін­нями та навичками, розвитку творчих, здібностей, світогля­ду та морально-естетичних поглядів і переконань».

Деякі автори для характеристики навчального процесу використовують поняття системи навчання. Так, В. Оконь до основних складових цієї системи відносить:

— вчителів, їхню компетенцію, методи роботи та захоп­леність;

— учнів, їхні потреби, мотивації та методи роботи;

— зміст навчання, його селекцію і систематизацію, спроби перевірки отриманих результатів;

— середовище навчання, тобто засоби навчання та його суспільно-матеріальні умови, а також впорядкований набір елементів, зв'язків і залежностей між ними, які явля­ють собою єдність і служать поставленим цілям.

Отже, дидактичні поняття «дидактичний процес», «на­вчальний процес» і «система навчання» є тотожними і, відповідно, мають однаковий зміст.

 


Читайте також:

  1. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  2. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
  3. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  5. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  6. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  7. Алгоритм формування статутного фонду банку
  8. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  9. Аналіз ефективності формування та використання банківських ресурсів
  10. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  11. Аналіз процесу формування маркетингових комунікацій
  12. Аналіз руху та ефективності формування грошових потоків




Переглядів: 8631

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні компоненти навчального процесу. | Функції навчального процесу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.027 сек.