Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

НАВЧАЛЬНА МЕТА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

ЛЕКЦІЯ № 8

 

Тема: “М’язева система.”

Процес руху

М'язи верхньої кінцівки

Верхня кінцівка найрухоміша частина тіла людини, що зумовлено добре розвиненими м'язами верхньої кінцівки, які зазнали значних перетворень у процесі спеціалізації руки як органа праці.

Добре розвинуті м'язи плечового пояса забезпечують значний обсяг рухів як самого пояса, так і вільної верхньої кінцівки, а максимальне згинання і випрямлення пальців, розвиток м'язів І пальця забезпечує захоплювання предметів, рухи, які необхідні під час трудових процесів. На кисті часто розвиваються запальні процеси, часто виникають травми, і тому знання цієї теми необхідні для вивчення медсестринства в хірургії, неврології, сестринської справи, лікувальної фізкультури.

Знати: м'язи верхньої кінцівки, розташування, функції, топографічні утворення верхньої кінцівки.

Уміти: визначати за місцем розташування основні групи м'язів, розв'язувати практичні завдання щодо функцій м'язів верхньої кінцівки й основних рухів у суглобах.

М'язи верхньої кінцівки поділяють на м'язи плечового пояса та м'язи вільної верхньої кінцівки.

М'язи плечового пояса:

дельтоподібний м'яз (лат. т.deltoideus) починається від ключиці і лопатки (акроміона, ості лопатки) і прикріплюється до дельтоподіб­ної горбистості плечової кістки.

Функція: відводить руку (плече), передні волокна м'яза виконують згинання, а задні — розгинання плеча;

надостьовий м'яз (лат. т.supraspinatus) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: відводить руку (плече);

підостьовий м'яз (лат. т.infaspinatus) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече назовні (супінація плеча);

малий круглий м'яз (лат. т.teres minor) починається від бічного краю лопатки і прикріплюється до великого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече назовні (супінація);

великий круглий м'яз (лат. т.teres major) починається від нижнього кута лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече всередину (пронація), розгинає і приводить руку (плече);

підлопатковий м'яз (лат. т.subscapularis) починається в одноіменній ямці лопатки і прикріплюється до малого горбка плечової кістки.

Функція: обертає плече всередину (пронація), приводить руку (плече).

М'язи вільної частини верхньої кінцівки

М'язи плеча.

Передня група — згиначі:

дзьобо-плечовий м'яз (лат. т.coracobrachialis) починається від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до плечової кістки.

Функція: згинає і приводить плече;

двоголовий м'яз плеча (лат. т.biceps brachii) починається двома головками: довгою головкою від верхнього краю суглобової западини лопатки і короткою головкою від дзьобоподібного відростка лопатки і прикріплюється до горбистості променевої кістки.

Функція: згинає плече і передпліччя;

плечовий м'яз (лат. т.brachialis) починається від плечової кістки і прикріплюється до горбистості ліктьової кістки.

Функція: згинає передпліччя. Задня група — розгиначі:

триголовий м'яз плеча (лат. т.triceps brachii) починається трьома головками: довгою головкою від нижнього краю суглобової западини лопатки, присередньою і бічною головками від плечової кістки і прикріплюється до ліктьового відростка, ліктьової кістки.

Функція: розгинає плече і передпліччя;

ліктьовий м'яз (лат. т.anconeus) починається на задній поверхні бічного надвиростка плечової кістки і прикріплюється до ліктьової кістки в її проксимальному відділі.

Функція: розгинає передпліччя.

М'язи передпліччя.Передня група (пронатори і згиначі).

Більшість м'язів передньої групи починаються від присереднього надвиростка плечової кістки і прикріплюються до кіс­ток передпліччя та кисті:

круглий м'яз-пронатор (лат. т.pronator teres) обертає передпліччя всередину (пронація);

квадратний пронатор (лат. т.pronator quadratus) починається від передньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки і прикріплюється до передньої поверхні нижньої третини променевої кістки.

Функція:обертає передпліччя всередину (пронація);

променевий м'яз-згинач зап'ястка (лат. т.flexor carpi radialis) прикріплюється до основи II п'ясткової кістки.

Функція:згинає і відводить кисть;

ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка (лат. т.flexor carpi ulnaris) прикріплюється до кісток зап'ястка та основи V п'ясткової кістки.

Функція:згинає і приводить кисть;

довгий долонний м'яз (лат. т.palmaris longuc) згинає кисть;

поверхневий м'яз-згинач пальців — прикріплюється до основ середніх фаланг II—V пальців.

Функція:згинає кисть, згинає середні фаланги II—V пальців;

глибокий м'яз-згинач пальців (лат. т.flexor digitorum profundus) прикріплюється до основ дистальних фаланг II—V пальців.

Функція: згинає дистальні фаланги II—V пальців;

довгий м'яз-згинач великого пальця (лат. т.flexor pollicis longus) прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця.

Функція:згинає дистальну фалангу великого пальця;

плечопроменевий м'яз (лат. т.brachioradialis) починається від плечової кістки і прикріплюється до латеральної поверхні нижньої третини променевої кістки.

Функція: згинає передпліччя.

Задня група(супінатори і розгиначі).

Більшість м'язів задньої групи починаються від бічного надвиростка плечової кістки і прикріплюються до кісток перед­пліччя та кисті:

м'яз-супінатор (лат. т.supinator) прикріплюється до латеральної поверхні верхньої третини променевої кістки.

Функція:обертає передпліччя назовні (супінація);

довгий променевий м'яз-розгинач зап'ястка (лат. т.extensor carpi radialis longus) прикріп­люється до основи II п'ясткової кістки.

Функція:розгинає і відводить кисть;

короткий променевий м'яз-розгинач зап'ястка (лат. т.extensor carpi radialis brevis) при­кріплюється до основи IIIп'ясткової кістки.

Функція:розгинає кисть;

ліктьовий м'яз-розгинач зап'ястка (лат. т.extensor carpi ulnaris) прикріплюється до основи V п'ясткової кістки.

Функція:розгинає і приводить кисть;

довгий відвідний м'яз великого пальця (лат. т.abductor pollicis longus) починається від задньої поверхні променевої та ліктьової кісток і прикріплюється до основи І п'ясткової кістки.

Функція:відводить великий палець;

короткий м'яз-розгинач великого пальця (лат. т.extensor pollicis brevis) починається від задньої поверхні променевої кістки і прикріплюється до основи проксимальної фаланги великого пальця.

Функція:розгинає проксимальну фалангу великого пальця;

довгий м'яз-розгинач великого пальця (лат. т.extensor pollicis longus) починається від задньої поверхні ліктьової кістки і прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця.

Функція:розгинає дистальну фалангу великого пальця;

м'яз-розгинач вказівного пальця (лат. т.extensor indicis) починається від задньої поверхні ліктьової кістки і прикріплюється до проксима­льної фаланги вказівного пальця.

Функція:розгинає вказівний палець;

м'яз-розгинач пальців (лат. т.extensor digitorum) прикріплюється до основ середніх та дистальних фаланг II—V пальців.

Функція:розгинає II—V пальці;

м'яз-розгинач мізинця (лат. т.extensor digiti minimi) прикріплюється до основ середньої та дистальної фаланг мізинця.

Функція:розгинає мізинець.

М'язи кисті. Латеральна група(м'язи підвищення великого пальця):

короткий відвідний м'яз великого пальця (лат. т.abductor pollicis brevis) відводить великий палець;

короткий м'яз-згинач великого пальця (лат. т.flexor pollicis brevis) згинає прокси­мальну фалангу великого пальця;

протиставний м'яз великого пальця (лат. т.opponens pollicis ) протиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям;

привідний м'яз великого пальця (лат. т.adductor pollicis) приводить великий палець.

Медіальна група (м'язи підвищення мізинця):

короткий долонний м'яз (лат. т.palmaris brevis) натягує долонний апоневроз;

відвідний м'яз мізинця (лат. т.abductor digiti minimi) відводить мізинець;

короткий м'яз-згинач мізинця (лат. т.flexor digiti minimi brevis) згинає проксимальну фалангу мізинця;

протиставний м'яз мізинця (лат. т.opponens digiti minimi) протиставляє мізинець великому пальцю.

Середня група(м'язи долоні):

чотири червоподібні м'язи (лат. mm. lumbricales) згинають проксимальні, розгинають середні та дистальні фаланги II—V пальців;

три долонні міжкісткові м'язи (лат. тm. interossei palmares) виконують приведення II—V пальців;

чотири тильні міжкісткові м'язи (лат. тm. interossei dorsales) виконують відведення II—V пальців.

На тилі кисті м'язів немає.


Читайте також:

  1. III. Повторення вивченого матеріалу.
  2. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
  3. IV. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
  4. IV. Вивчення нового матеріалу.
  5. IV. Вивчення нового матеріалу.
  6. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  7. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  8. IV. Подання нового матеріалу
  9. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
  10. IІІ. Вивченняння нового навчального матеріалу.
  11. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  12. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.




Переглядів: 669

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Топографічна анатомія грудей | ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.