ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ

НАВЧАЛЬНА МЕТА

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Л Е К Ц І Я № 21

Т е м а: «Серцево-судинна система.»

• Процес кровообігу та лімфообігу, їх патологія

• Загальні питання анатоми та фізіології серцево-судинної системи

• Анатомія та фізіологія серця

Найважливішими складовими частинами кровообігу є серце, судини і механізми регуляції, які змінюють функціональний стан судин і серця для оптимального забезпечення кров'ю органів і тканин організму.

Серце виконує функцію насоса, тому стан кровообігу в організмі залежить від його діяльності.

Враховуючи значну поширеність захворювань з ураженням серцево-судинної системи організму, знання цієї теми є дуже важливим у підготовці майбутніх медичних сестер.

Знати:визначення та значення процесу кровообігу, види судин; розташування й будову серця, його кровопостачання та іннервацію, провідну систему серця, електричні явища в серці, серцевий цикл, зовнішні прояви діяльності серця. Механізм регуляції діяльності серця.

Уміти:визначати межі серця на скелеті; визначати місця вислуховування клапанів серця.

Володіти навичками:визначати верхівковий поштовх.

Кров та лімфа безперервно рухаються по судинах тіла, які густою сіткою обплітають його органи та тканини. Залежно від характеру рідини, яка циркулює, судинну систему можна поділити на два відділи: кровоносну та лімфатичну. Лімфатична система, яка в процесі ембріогенезу тісно пов'язана з кровоносною, є додатковим руслом для венозної крові. Рух лімфи по лімфатичних судинах відбувається так само, як і у венах, у напрямку від органів до серця.

Кровообіг — це рух крові у кровоносній системі. Система кровообігу забезпечує обмін речовин між тканинами організму і зовнішнім середовищем та підтримує сталість внутрішнього середовища — гомеостаз.

Кровоносна система складається із центрального органа — серця — та з'єднаних з ним замкнутих трубок різного діаметра — кровоносних судин: артерій, вен та капілярів.

Артерії — судини, по яких кров тече від серця до органів. За діаметром і особливостями будови артерії поділяють на три типи: м'язового (середнього та малого діаметра); мішаного (середнього діаметра); еластичного (великого діаметра).

Стінки артерії мішаного типу, а також інших артерій побудовані з трьох оболонок:

• внутрішньої (tunica intima), яка складається з ендотелію, підендотеліального шару;

• середньої (tunica media), яка складається з клітин непосмугованої м'язової тканини та еластичних волокон міоцитів. Їхнє співвідношення в артеріях мішаного типу становить приблизно 1:1. Між внутрішньою та середньою оболонками знаходиться внутрішня еластична мембрана;

• зовнішньої (tunica externa), яка утворена пухкою волокнистою неоформленою сполучною тканиною, де містяться судини та нерви судин. Між зовнішньою та середньою оболонками знаходиться зовнішня еластична мембрана. Усі елементи об'єднані в єдиний еластичний каркас.

В артеріях еластичного типу (аорта, легеневий стовбур) у середній оболонці переважають еластичні елементи, м'язових клітин менше. Така будова цих судин зумовлена високим тиском і великою швидкістю течії крові в артеріях.

В артеріях м'язового типу зменшується відносний вміст еластичних волокон і відповідно збільшується кількість клітин непосмугованої м'язової тканини. Це зумовлено змінами гемодинамічних умов: артерії м'язового типу розташовані далеко від серця, тиск крові в них зменшується, і потрібна додаткова робота, щоб його підтримати. Це досягається за рахунок скорочення м'язових елементів судин м'язового типу.

Вени — судини, які несуть кров до серця. Вони містять венозну кров (окрім легеневих вен). Загальний план будови вен такий самий, як і артерій, але існують деякі відмінності:

• стінка вен тонша, ніж у відповідних артеріях;

• еластичні волокна розвинені слабко, переважають колагенові;

• відсутня зовнішня еластична мембрана і слабко розвинена (або відсутня) внутрішня еластична мембрана;

• наявність клапанів у деяких венах (клапани — це складки внутрішньої оболонки, обернені в бік серця. Вони перешкоджають зворотній течії крові і забезпечують нормальну діяльність серця).

Вени за діаметром поділяють на великі, середні та малі; залежно від положення — поверхневі та глибокі; залежно від будови — безм'язового (вени твердої і м'якої оболон головного і спинного мозку, вени сітківки, селезінки, плаценти, кісток) та м'язового типу.

Капіляри — найтонші судини, діаметром від 4,5 до 30 мкм. Стінка капіляра утворена лише одним шаром ендотелію. У капілярах відбувається обмін речовин між кров'ю та тканинами, вони відіграють роль гістогематичного бар'єру, а також забезпечують мікроциркуляцію.

Мікроциркуляторне русло — система дрібних судин, до яких належать артеріоли, прекапіляри, гемокапіляри, посткапіляри, венули. У межах мікроциркуляторного русла розрізняють судини, в яких кров переходить з артеріол у венулу — артеріоловенозні анастомози.

Мікроциркуляторне русло виконує такі функції: регуляція кровопостачання органів, обмін речовин, дренаж, депонування крові.

У тілі людини кровоносні судини формують ряд замкнутих систем — коло кровообігу: велике, мале, серцеве.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка, з якого кров потрапляє в аорту. До серця кров повертається по двох великих венах — верхній та нижній порожнистих, які відкриваються у праве передсердя, де і закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка, з якого кров потрапляє в легеневий стовбур, який поділяється на праву та ліву легеневі артерії. У легенях кров збагачується киснем і по легеневих венах надходить у ліве передсердя, де закінчується мале коло кровообігу.

Серцеве коло кровообігу починається від висхідної частини аорти двома вінцевими артеріями, а закінчується вінцевою пазухою, що відкривається в праве передсердя.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Групи крові	\|	Верхівковий поштовх

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.