Система екогенетичного та онкологічного моніторингу

Система екогенетичного моніторингу включає:

біоіндикація мутагенів в об’єктах довкілля, виявлення сумарних токсичних забруднень, мутагенної та онкогенної небезпеки і визначення можливості детоксикації забруднень;
цитогенетичне обстеження населення та пошук антиоксидантів, адаптогенів, імуномодуляторів і антимутагенів та антиокогенів природного походження;
генетичний моніторинг людських популяцій.

В Україні такі дослідження розпочаті у 80-х роках, в тому числі проведились екогенетичні дослідженя якості атмосферного повітря у 19 великих містах з різноманітною специфікою промислового виробництва, якості грунтів, харчових продуктів, питних, підземних вод та вод відкритих водойм.

Система онкологічного моніторингу включає

· виявлення канцерогенів в довкіллі;

· встановлення типу канцерогену;

· виявлення модифікаторів канцерогенезу;

· встановлення ГДК забруднювачів канцерогенної дії;

· облік та аналіз ефекту комбінованої дії забруднювачів ;

· встановлення реального канцерогенного ризику;

· визначення терміну дії канцерогенів.

Розглядаючи проблему онкологічного моніторингу в цілому, дослідники відзначають, що небезпечні у канцерогенному відношенні речовини знаходяться в навколишньому середовищі, як правило, у незначних кількостях, але діють спільно; при цьому спостерігаються аддитівні ефекти, а також їх пролонгація та кумуляція. Крім того, в середовищі містяться й різні модифікатори, що впливають на канцерогенез та пов’язані з ним процеси. Важливими є також такі аспекти проблеми онкологічного моніторингу, як наявність заборонених геохімічних асоціацій, мікропровінцій й дисбалансу елементів. У цих випадках зовсім не ГДК є показником небезпеки, а наявність комбінацій ряду елементів, наприклад, цинку й нікелю, цинку й марганцю, заліза й кадмію, вміст котрих в середовищі може бути навіть нижче за встановлені ГДК, але володіє підвищеною біологічною, в тому числі й канцерогенною активністю. Це підкреслює необхідність обліку й аналізу комбінованих ефектів забруднювачів, котрі в значній мірі визначають реальний канцерогенний ризик. Проблема виявлення канцерогенів в зовнішньому середовищі й оцінки канцерогенного ризику є комплексною, тому вона й вимагає інтегрального підходу, що враховував би весь набір даних про канцерогени, що включають відомості про фізико-хімічні властивості, джерела попадання в біосферу й циркуляції в ній, рівень експозиціі, особливості й багатогранність проявів їх дії на різні біологічні об’єкти. Саме такий підхід дозволить провести адекватну оцінку онкологічного стану біотичної компоненти оточуючого середовища та прогнозувати канцерогенну небезпеку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Епідеміологічні дослідження	\|	Джерела забруднення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.