Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Система екогенетичного та онкологічного моніторингу

Система екогенетичного моніторингу включає:

  • біоіндикація мутагенів в об’єктах довкілля, виявлення сумарних токсичних забруднень, мутагенної та онкогенної небезпеки і визначення можливості детоксикації забруднень;
  • цитогенетичне обстеження населення та пошук антиоксидантів, адаптогенів, імуномодуляторів і антимутагенів та антиокогенів природного походження;
  • генетичний моніторинг людських популяцій.

В Україні такі дослідження розпочаті у 80-х роках, в тому числі проведились екогенетичні дослідженя якості атмосферного повітря у 19 великих містах з різноманітною специфікою промислового виробництва, якості грунтів, харчових продуктів, питних, підземних вод та вод відкритих водойм.

Система онкологічного моніторингу включає

· виявлення канцерогенів в довкіллі;

· встановлення типу канцерогену;

· виявлення модифікаторів канцерогенезу;

· встановлення ГДК забруднювачів канцерогенної дії;

· облік та аналіз ефекту комбінованої дії забруднювачів ;

· встановлення реального канцерогенного ризику;

· визначення терміну дії канцерогенів.

Розглядаючи проблему онкологічного моніторингу в цілому, дослідники відзначають, що небезпечні у канцерогенному відношенні речовини знаходяться в навколишньому середовищі, як правило, у незначних кількостях, але діють спільно; при цьому спостерігаються аддитівні ефекти, а також їх пролонгація та кумуляція. Крім того, в середовищі містяться й різні модифікатори, що впливають на канцерогенез та пов’язані з ним процеси. Важливими є також такі аспекти проблеми онкологічного моніторингу, як наявність заборонених геохімічних асоціацій, мікропровінцій й дисбалансу елементів. У цих випадках зовсім не ГДК є показником небезпеки, а наявність комбінацій ряду елементів, наприклад, цинку й нікелю, цинку й марганцю, заліза й кадмію, вміст котрих в середовищі може бути навіть нижче за встановлені ГДК, але володіє підвищеною біологічною, в тому числі й канцерогенною активністю. Це підкреслює необхідність обліку й аналізу комбінованих ефектів забруднювачів, котрі в значній мірі визначають реальний канцерогенний ризик. Проблема виявлення канцерогенів в зовнішньому середовищі й оцінки канцерогенного ризику є комплексною, тому вона й вимагає інтегрального підходу, що враховував би весь набір даних про канцерогени, що включають відомості про фізико-хімічні властивості, джерела попадання в біосферу й циркуляції в ній, рівень експозиціі, особливості й багатогранність проявів їх дії на різні біологічні об’єкти. Саме такий підхід дозволить провести адекватну оцінку онкологічного стану біотичної компоненти оточуючого середовища та прогнозувати канцерогенну небезпеку.

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
  3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
  5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
  8. VI. Узагальнення та систематизація знань
  9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
  10. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  11. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
  12. Автоматична система сигналізації




Переглядів: 1011

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Епідеміологічні дослідження | Джерела забруднення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.