МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
ІІ. Загальні умови успішності аналізу й оцінки фактичного матеріалуПеревірка джерел фактів і фактів за джерелами Поєднання прийомів перевірки Наочне представлення опису в тексті Те, що ми читаємо, підсвідомо уявляємо. Якщо в тексті існують слова, що сворюють хибне уявлення – ці слова потрібно замінювати. Іноді редактор зможе розкрити невірогідність тексту, фактичну неточність у ньому, тільки якщо скористається декількома прийомами перевірки, поєднуючи їх під час аналізу й оцінці тексту. Щоб судити про достовірність фактичного матеріалу, однієї перевірки їх зіставленнями і іншими описаними вище прийомами недостатньо. Ці прийоми лише допомагають розкривати помилки. Але що правильно, а що не правильно, можна визначити тільки за надійними джерелами. Редакторові їх потрібно знати. Звідси непорушна вимога багатьох видавництв до авторів (часто, на жаль, що не висувається і не соблюлаемое) — на полях оригіналу указувати джерела всіх фактичних даних, що надаються, якщо вони не супроводжуються бібліографічними посиланнями всередині тексту. Завдяки таким авторським вказівкам редактор може: 1) оцінити авторитетність і надійність джерел, на які спирався автор: якщо сумнівне джерело, не можна довіряти відомостям, які з нього взяті; 2) перевірити, наскільки точно автор слідує джерелу, якщо воно заслуговує довіри. Тому вимога посилань на джерела фактів повинна бути одним з умов видавничого договору з автором. Авторські оригінали з істотним фактичним матеріалом, джерело якого автором не вказане, за великим рахунком треба розцінювати як непридатні до видання. Але і найавторитетнішому джерелу не можна вірити сліпо. Наука не стоїть на місці, багато що оновлюється. Існує вибірковість перевірки, вона є вимушеною. Бажано, щоб серед істотних вибиралися для перевірки факти різного характеру (і числа, і дати, і назви і так далі) - Обсяг вибірки можна порахувати достатнім, якщо він дав чітке уявлення про характер роботи автора з джерелами. Неодмінної перевірки вимагають фактичні дані, про які редактор має нечітке уявлення: для нього вони повинні бути сумнівними. Редактор повинен чітко вміти розмежовувати відому й сумнівне. Потрібно постійно поновлювати певні знання.
Це етап на якому можна, підводячи підсумки викладеного, сформулювати умови, при яких аналіз і оцінка фактичного матеріалу редактором буде успішній або, принаймні, позбавленій істотних недоліків.
Перша умова.Знати хочаб узагальнено предмет твору, не сподіватися тільки на свій здоровий глузд, тобто знайомитися з основною літературою про предмет твору, критично відноситися до власних знань і пам'ятати, що при недостатній кількості знань краще скористатися допомогою кваліфікованого фахівця-рецензента. Друга умова.Добиватися енциклопедичності знань широкої загальної культури як основи для перевірки точності і достовірності фактів. Все перевірити за джерелами редактор не в силах: часу не вистачить. Та без широких знань і не побачиш, що треба перевіряти. Третя умова.Свідомо використовувати специфічно редакторські прийоми і навики аналізу й оцінки фактів. Четверта умова.Читати текст з установкою на те, що помилки в ньому обов'язкові, й уміти визначати всі об'єкти, які потребують перевірки. Для цього піддавати кожен факт своєрідному іспиту: а) Чи це так? Чи узгоджується з тим, що мені відомо із цього приводу? б) Що сумнівно? в) Чого я не знаю і що мені належить перевірити за джерелами? Тут доречно привести афористичний вислів чудового літературознавця Бориса Вікторовича Томашевського: Я знаю зовсім небагато. Я тільки твердо знаю, чого я не знаю, і зазвичай знаю, де знайти те, чого я на знаю. (запишіть) Ці слова повинні стати основою роботи будь-якого редактора. П'ята умова.Знати загальні й спеціальні джерела фактів у тій області, до якої відноситься твір, їх позитивні риси й недоліки, уміти добре орієнтуватися в них. Читайте також:
|
||||||||
|