Та її елементи

Під конструкцією свердловини мається на увазі схема її побудови, яка включає сукупність даних про:

– кількість обсадних колон та інтервали їх спуску;

– діаметри обсадних колон та доліт для буріння ствола свердловини під кожну колону;

– інтервали цементування обсадних колон.

Найбільш дешево було б бурити свердловину долотом одного діаметра до проектної глибини і обсадити її однією колоною труб. Але з цілого ряду причин при бурінні глибоких свердловин здійснити це практично неможливо, тому конструкція свердловини складається з декількох концентрично розміщених одна в одній обсадних колон. Кожна з них виконує свої функції залежно від конкретних гірничо-геологічних умов та ряду інших факторів.

Направлення – перша труба або колона труб, призначена для кріплення верхніх шарів грунту, складених нестійкими породами, для запобігання розмиву устя свердловини та направлення потоку промивальної рідини, яка виходить із свердловини, в очисну систему. Направлення спускається в підготовлений шурф і забутовується або цементується до поверхні землі. Глибина встановлення направлення залежить від стану грунту і коливається від (5–7) м до декількох десятків метрів.

Кондуктор– колона, яка спускається в свердловину після направлення. Її головна функція – запобігання обвалювання нестійких порід, що залягають на малих глибинах, а також ізоляція водоносних горизонтів, які служать основним джерелом питної води. Довжина кондуктора вибирається з врахуванням функцій і може коливатися від десятків до тисячі метрів і більше.

Експлуатаційна колонає головним елементом конструкції нафтової чи газової свердловини. Вона призначена для ізоляції продуктивної зони від решти розкритих бурінням горизонтів і служить каналом для транспортування вуглеводнів з пласта на денну поверхню або для закачування в пласт рідини і газу. Експлуатаційна колона має забезпечити надійне і тривале функціонування свердловини, тому до неї ставляться особливі вимоги щодо міцності і герметичності.

Описані вище обсадні колони (направлення, кондуктор і експлуатаційна колона) є обов’язковими елементами конструкції будь-якої глибокої нафтової або газової свердловини.

Проміжна колона–це колона труб, що розміщується між кондуктором і експлуатаційною колоною (іноді її називають технічною). Проміжна колона спускається тоді, коли подальше буріння через ускладнення стає неможливим (обвалювання стінок свердловини, наявність інтервалів, схильних до поглинання, та ін).

Проміжних колон може бути одна або декілька, що залежить від кількості інтервалів, несумісних за умовами буріння, та інших причин. Свердловина може бути пробурена і без спуску проміжної колони.

У більшості випадків верхній кінець колони труб встановлюють на усті свердловини і тільки в окремих випадках - на значній глибині від устя. Такі колони називають хвостовиками (потайними). Схематично конструкцію свердловини умовно зображають так, як показано на рисунку 10.1.

а - з проміжною колоною; б - з потайною проміжною колоною(хвостовиком); в - з комбінованою експлуатаційною колоною Рисунок 10.1 – Схема конструкції свердловини

Однією вертикальною суцільною лінією показують обсадну колону; цифра біля верхнього кінця такої лінії означає зовнішній діаметр обсадної колони у міліметрах, а біля нижнього кінця - глибину спуску колони в метрах; якщо в конструкцію входить хвостовик, суцільною лінією показують тільки інтервал дійсного розміщення труб хвостовика, а пунктирною лінією - інтервал від верхнього кінця хвостовика до устя; на діаметр хвостовика вказує цифра біля верхнього кінця пунктирної лінії; цифра біля верхнього кінця суцільної лінії показує глибину верхнього кінця хвостовика від устя свердловини.

Інтервал цементування показують штрихуванням; цифри біля границь інтервалів цементування означають глибини цих границь від устя. Діаметри доліт у міліметрах позначаються цифрою над горизонтальною лінією із стрілкою.

Направлення на графічному зображенні конструкції, як правило, не показують.

Якщо обсадна колона складена із труб різних діаметрів, то її зображають відрізками двох (або трьох за кількістю діаметрів) прямих, нижній з яких розміщують ближче до осі свердловини, ніж верхній; у місці стикування секцій із труб різних діаметрів відрізки з’єднують похилою прямою і показують глибину місця стикування від устя. Біля верхнього кінця відрізка цифрами показують зовнішні діаметри секцій, наприклад (146´168) мм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про конструкцію свердловини	\|	Принципи проектування конструкцій свердловини

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.