Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Філософія науки в системі філософського знання

План

Тема 1. Наука як феномен культури

Частина І. ФІЛОСОФІЯ НАУКИ

Вступ

Процеси глобалізації в сучасній культурі, інтенсивний розвиток виробництва, науки і техніки значно ускладнюють пристосування молодого спеціаліста до вимог науково-технічного прогресу. У сучасних умовах особливо затребувані ініціативні, творчо мислячі спеціалісти, які здатні критично аналізувати ситуацію, а їх формування можливе тільки за умови розвитку в них здібностей на основі методологічних уявлень та принципів. Одне із завдань використання знань філософії науки і техніки в пізнавальній діяльності полягає в розвитку навичок аналізу й узагальнення, обґрунтування знань, пошуку рішень задач, формулювання та перевірки гіпотез.

У феномені науки найважливішим аспектом є знання. В процесі викладання філософії можна спостерігати як звичайне явище поверхові уявлення студентів про науку взагалі і сучасне наукове знання зокрема. Студенти старших курсів технічного університету, оволодівши знаннями багатьох галузей науки, як правило, не можуть відповісти на такі питання: «Що треба розуміти під теорією? Яка її структура? Яку роль вона відіграє в науковому дослідженні? Що розуміють під фактом, законом, гіпотезою? Яким чином відбувається розвиток наукового пізнання?” Цей посібник має на меті систематизувати і значно поглибити уявлення студента про такий важливий аспект науки, як знання, й ґрунтовно відповісти на ці та багато інших питань.

Потрібно відмітити, що в той час, коли науково-технічний прогрес набуває подальшого розвитку, в Україні бракує літератури з філософії науки, ще гостріша ситуація – з літературою з філософії техніки. Цей посібник призначено для магістрів усіх спеціальностей, які вивчають спецкурс «Філософія і методологія наукового пізнання” („Філософські проблеми наукового пізнання”) на V курсі, а також його можна використовувати аспірантам у процесі підготовки до екзамену кандидатського мінімуму з філософії.


1. Філософія науки в системі філософського знання.

2. Поняття науки.

3. Функції науки.

Бурхливий розвиток науки в XX–ХХІ ст., поширення її впливу майже на всі галузі сучасного суспільства викликають потребу в аналізі науки як специфічного явища в системі культури. Комплексний підхід до вивчення науки повинна здійснювати філософія науки.

Філософія науки – це розділ філософії, предметом якого є цілісне і комплексне осмислення науки як специфічної галузі людської діяльності в усіх її іпостасях – пізнавальній, методологічній, соціокультурній та ін.

Розвиток самої філософії науки в другій половині XX ст. веде до формування її як комплексної дисципліни. Загальну логіку історичного розвитку науки, його періодизацію вивчає історія науки. Головним, найбільш розвинутим підрозділом філософії науки є методологія науки. Якщо раніше поняття методології науки охоплювало переважно сукупність уявлень про філософські основи науково-пізнавальної діяльності, то зараз вона являє собою внутрішньо диференційовану і спеціалізовану галузь знання. Від теорії пізнання, яка досліджує пізнавальний процес у цілому, методологію науки відрізняє акцент на методах, шляхах досягнення істинного та ефективного в практичній діяльності ефективного знання. Методологія науки відрізняється своєю спрямованістю на вивчення внутрішніх механізмів, логіки руху й організації знання.

Методологія науки вивчає структуру пізнавального процесу та його елементів (наукових мов, теорій, гіпотез, наукових пояснень тощо), методи формування, організації й обґрунтування знання.

Предметом методології науки є загальні закономірності та тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань в їх історичному розвитку і соціокультурному контексті. Головна мета методології науки – виявити й дослідити передумови, рушійні сили, закономірності зростання і функціонування наукового знання. Особлива увага приділяється аналізу формування, структурі, розвитку і зміні наукових теорій.

Сучасна методологія науки не має мети розробити універсальний метод або систему методів, які могли б забезпечити успіх для всіх наук. Вона не формулює якихось спеціальних рецептів і наказів, які б нав’язувались ученим. Вона намагається всебічно, повніше описати й пояснити феномен науки на різних етапах її розвитку, щоб студент, аспірант, спеціаліст, учений глибше усвідомлював загальний контекст науки як цілого та власне місце у системі наукового поступу. Якщо студент, спеціаліст якоїсь конкретної галузі формально ставиться до своєї діяльності, то вивчення філософії і методології науки може здаватися йому зайвим, непотрібним. Але справді творча діяльність у своїй галузі конче потребує ґрунтовного ознайомлення з проблемами філософії і методології науки, яка дає можливість студенту, аспірантові глибше засвоїти знання своєї спеціальності, тому що допомагає зрозуміти структуру, функції конкретно-наукових знань і наукової діяльності й таким чином оптимізувати власну діяльність.

В останні десятиліття потужно розвивається як розділ філософії науки філософія техніки, яка все більше набуває характеру самостійної філософської науки. Соціокультурні аспекти функціонування і розвитку науки вивчає соціологія науки.


Читайте також:

  1. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  2. АГД як галузь економічної науки
  3. Агностик, суб’єкт пізнання, субстанція
  4. Адресація в системі ЕП НБУ.
  5. Академічна філософія кінця – XIX – поч. XX ст.
  6. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  7. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
  8. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
  9. Акціонерна власність в економічній системі
  10. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
  11. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
  12. Антична філософія




Переглядів: 1128

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Полтава 2006 | Поняття науки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.