Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Предмет суспільних відносин.

Що дозволяє встановити механізм заподіяння шкоди об’єкту?

Суб'єкти суспільних відносин.

До складу будь-яких суспільних відносин входять його суб'єкти (учасники відносин). Безсуб'єктних відносин у реальній дійсності не існує. Якщо немає учасників відношення, то немає і самого відношення, що являє собою визначений соціальний зв'язок між його учасниками. Як суб'єкт суспільних відносин можуть виступати фізичні і юридичні особи, колективи, об'єднання, а також сама держава.

Суспільні відносини завжди виступають як визначені зв'язки між людьми в процесі їхнього матеріального і духовного життя, тобто між суб'єктами цих відносин. З'ясування учасників суспільних відносин, а також соціальних функцій самих суб'єктів у цих відносинах дозволяє правильно визначити саму сутність і обсяг тих суспільних відносин, що поставлені під охорону кримінального закону.

Визначення суб'єктного складу охоронюваних суспільних відносин і їхніх соціальних функцій дозволяє також установити механізм заподіяння шкоди об'єкту. В одних випадках шкода об'єкту заподіюється шляхом безпосереднього впливу на самого суб'єкта суспільних відносин (наприклад, вбивство, тілесне ушкодження, зґвалтування), в інших – таку шкоду заподіює сам суб'єкт, що є безпосереднім учасником охоронюваних суспільних відносин, шляхом виключення себе з цього корисного й охоронюваного кримінальним законом відношення. Винний не виконує, або неналежно виконує покладені на нього обов'язку, тим самим і розриває цей соціальний зв'язок (наприклад, ухилення від призову на строкову військову службу, ухилення від призову за мобілізацією, недбалість). Тут злочин скоюється як би „зсередини”. Такий механізм заподіяння шкоди можливий тільки зі спеціальним суб'єктом.

Таким чином, правильне встановлення суб'єктного складу і соціальної ролі особистості в ньому сприяє встановленню кола тих відносин, що охороняються конкретною кримінально-правовою нормою, а також з'ясуванню їхнього змісту.

Предметом суспільних відносин, що виступає об'єктом злочину, справедливо називається все те, із приводу чого чи в зв'язку з чим існує саме це відношення.

Предметом відносин завжди є все те, що входить у коло людських потреб, що й обумовлює виникнення і функціонування самих відносин. Тому предметом суспільних відносин можуть виступати, насамперед, фізичні тіла, речі (природні об'єкти, різні товари чи предмети, які не мають ознак товару), а також сама людина.

Такі відносини прийнято називати речовими чи матеріальними. Однак існують і нематеріальні відносини. Тут функції предмета виконують інші соціальні цінності (наприклад, духовні блага, діяльність яких-небудь установ).

Всі суспільні відносини, що є об'єктом злочину, у залежності від особливостей їхнього предмета необхідно підрозділяти на:

- матеріальні;

- нематеріальні.

До матеріальних треба віднести ті з них, у яких предметом виступає та чи інша матеріальна річ (наприклад, майно в злочинах проти власності).

У нематеріальних відносинах функції предмета виконують вже інші соціальні цінності ( наприклад, державна влада або духовні блага).

Правильне визначення предмета охоронюваних суспільних відносин сприяє встановленню механізму заподіяння шкоди об'єкту злочину, а також точному визначенню шкоди, що заподіяна.

Так у матеріальних відносинах шкода може бути заподіяна шляхом знищення, пошкодження (ст. 194 КК - знищення чи пошкодження чужого майна), видозміни, вилучення (крадіжка, грабіж) чи заміни предмета об'єкта злочину. Аналогічний механізм заподіяння шкоди і при злочинному впливі на предмет у нематеріальних відносинах. Тут ті соціальні цінності, що виступають предметами суспільних відносин, також можуть знищуватися, чи ушкоджуватися, видозмінюватися (наприклад, коли порушується порядок функціонування якого-небудь соціального встановлення).

Таким чином, точне встановлення предмета відносин і «механізму» злочинного впливу на нього сприяє з'ясуванню характеру і розміру заподіяної шкоди в результаті скоєння злочину.

При здійсненні одних злочинів завжди відбувається посягання на предмет суспільних відносин і йому заподіюється та чи інша шкода або він вилучається із суспільних відносин (в основному це відбувається в матеріальних відносинах); в інших випадках предмет суспільних відносин не піддається безпосередньому злочинному впливу, а шкода об'єкту заподіюється шляхом безпосереднього посягання на суб'єктів відносин або на сам соціальний зв'язок. Так більшість злочинів проти особистості відбуваються шляхом посягання і заподіяння шкоди суб'єктам охоронюваних суспільних відносин. У той же час, такі, наприклад, злочини, як незаконна підприємницька діяльність, заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою заподіюють шкоду об'єкту за допомогою посягання на соціальний зв'язок, а такі злочини, як крадіжка, грабіж, шахрайство посягають на предмет охоронюваних суспільних відносин.


Читайте також:

  1. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
  2. Абетково-предметний покажчик
  3. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
  4. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
  5. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
  6. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  7. Банківське право: предмет та методи правового регулювання
  8. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
  9. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
  10. Валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин. Слід розрізняти національну, міжнародну (регіональну) та світову валютні системи (ВС).
  11. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
  12. Види адміністративних правовідносин.




Переглядів: 4544

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Друге питання. Структура суспільних відносин і визначення механізму заподіяння шкоди об'єкту злочину | Соціальний зв'язок між учасниками суспільних відносин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.