• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність, форми й методи страхового захисту. Система страхових фондів.

План

1. Сутність, форми й методи страхового захисту. Система страхових фондів.

2. Особливості фінансових відносин у сфері страхування.

3. Класифікація страхування за об’єктами та ознаками ризику. Обов’язкове та добровільне страхування..

4. Поняття страхового ринку та його організаційна структура. Учасники страхового ринку.

Підприємницька сфера та життєдіяльність людини постійно пов'язані з ризиками —природними,підприємницькимифінансовимитощо. У результатістихійноголиха чипевної непередба­ченоїподії фізичним і юридичним особам можуть бутизавдані збитки.При цьому постає питання проджерело їх відшкодування.Можливі два варіанти. Першийполягає в тому, що ці збитки покриваються зарахунок фінансових ресурсів, що перебувають в обігу вданого суб'єкта.Другий варіант полягає у створенніспеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків — резервних страхових фондів.

Створення резервнихстрахових фондів, у свою чергу, можездійснюватись у трьох формах:

-фонди самострахування;

- централізоване страхове забезпечення;

- колективні страхові фонди.

Самострахуванняґрунтується на індивідуальній відповідаль­ності й полягає в тому, що кожна юридична і фізична особа формуєвласні страхові (резервні) фондизарахунок власних ресурсів і доходів.Це дорога і нераціональна форма.Дорога тому, що ко­жним суб'єкт повиненвитрачати кошти на їх створення в повно­му обсязіможливих збитків,що зменшує його фінансові можли­вості.Нераціональна тому, що вона передбачає вмасштабахсуспільства вилучення іобігу значних фінансових ресурсів.

Централізоване страхове забезпечення ґрунтується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів. При цьому частина цих кош­тів виділяється в окремі фонди, наприклад резервний фонд Кабі­нету Міністрів. Водночас страхова відповідальність держави об­межена надзвичайними подіями, адже державні фінанси призна­чені для забезпечення функцій держави, до яких страхування не належить. Страхова забезпеченість поточної діяльності юридич­них і фізичних осіб є їх прерогативою і не може бути повністю перекладена на державу.

Самострахування і централізоване страхове забезпечення мо­жуть здійснюватися в натуральній і грошовій формах. До фінан­сової системи належать страхові відносини в грошовій формі.

Створення колективних страхових фондів, тобто страху­вання, ґрунтується па солідарній відповідальності учасників цих фондів. Сутність відносин страхування полягає в тому, що фор­мування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин.

Страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Порівняно з самострахуванням воно значно дешевше, оскільки базується на солідарній відповідальності. Витрати юридичних і фізичних осіб на страхування характеризують їх плату за зниження рівня ризи­ку фінансових втрат. Організація страхової справи забезпечує її надійність і раціональність, з одного боку, наявність централізо­ваних коштів дає високі гарантії відшкодування збитків, з іншо­го— дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку.

Страхування — це система обмінно-перерозподільних відносин з приводу, формування і викорис­тання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формування і використання страхо­вих фондів — це перерозподільні відносини між тими суб'єктами, що сплачували страхові внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовідносин окремих суб’єктів зі страховими компаніями - це плата за спокій, тобто обмінні відносини. Розміщення коштів страхових фондів на фінансовому ринку відображає відносини з приводу торгівлі тимчасово вільними фінансовими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страхування та іншими субєктами фінансових віідносин.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Узагальнення та систематизація знань
9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
10. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру

Переглядів: 1890