МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Сутність, форми й методи страхового захисту. Система страхових фондів.План 1. Сутність, форми й методи страхового захисту. Система страхових фондів. 2. Особливості фінансових відносин у сфері страхування. 3. Класифікація страхування за об’єктами та ознаками ризику. Обов’язкове та добровільне страхування.. 4. Поняття страхового ринку та його організаційна структура. Учасники страхового ринку.
Підприємницька сфера та життєдіяльність людини постійно пов'язані з ризиками —природними,підприємницькимифінансовимитощо. У результатістихійноголиха чипевної непередбаченоїподії фізичним і юридичним особам можуть бутизавдані збитки.При цьому постає питання проджерело їх відшкодування.Можливі два варіанти. Першийполягає в тому, що ці збитки покриваються зарахунок фінансових ресурсів, що перебувають в обігу вданого суб'єкта.Другий варіант полягає у створенніспеціальних цільових ресурсів, призначених для відшкодування збитків — резервних страхових фондів. Створення резервнихстрахових фондів, у свою чергу, можездійснюватись у трьох формах: -фонди самострахування; - централізоване страхове забезпечення; - колективні страхові фонди. Самострахуванняґрунтується на індивідуальній відповідальності й полягає в тому, що кожна юридична і фізична особа формуєвласні страхові (резервні) фондизарахунок власних ресурсів і доходів.Це дорога і нераціональна форма.Дорога тому, що кожним суб'єкт повиненвитрачати кошти на їх створення в повному обсязіможливих збитків,що зменшує його фінансові можливості.Нераціональна тому, що вона передбачає вмасштабахсуспільства вилучення іобігу значних фінансових ресурсів. Централізоване страхове забезпечення ґрунтується на державній відповідальності й передбачає відшкодування втрат за рахунок загальнодержавних коштів. При цьому частина цих коштів виділяється в окремі фонди, наприклад резервний фонд Кабінету Міністрів. Водночас страхова відповідальність держави обмежена надзвичайними подіями, адже державні фінанси призначені для забезпечення функцій держави, до яких страхування не належить. Страхова забезпеченість поточної діяльності юридичних і фізичних осіб є їх прерогативою і не може бути повністю перекладена на державу. Самострахування і централізоване страхове забезпечення можуть здійснюватися в натуральній і грошовій формах. До фінансової системи належать страхові відносини в грошовій формі. Створення колективних страхових фондів, тобто страхування, ґрунтується па солідарній відповідальності учасників цих фондів. Сутність відносин страхування полягає в тому, що формування страхових фондів здійснюється за рахунок внесків усіх учасників, а відшкодування збитків з цих фондів проводиться для тих, хто їх зазнав унаслідок певних подій і обставин. Страхування є найбільш доцільною, економною, ефективною і раціональною формою створення страхових фондів. Порівняно з самострахуванням воно значно дешевше, оскільки базується на солідарній відповідальності. Витрати юридичних і фізичних осіб на страхування характеризують їх плату за зниження рівня ризику фінансових втрат. Організація страхової справи забезпечує її надійність і раціональність, з одного боку, наявність централізованих коштів дає високі гарантії відшкодування збитків, з іншого— дає змогу ефективно використовувати тимчасово вільні кошти на фінансовому ринку. Страхування — це система обмінно-перерозподільних відносин з приводу, формування і використання колективних страхових фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формування і використання страхових фондів — це перерозподільні відносини між тими суб'єктами, що сплачували страхові внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовідносин окремих суб’єктів зі страховими компаніями - це плата за спокій, тобто обмінні відносини. Розміщення коштів страхових фондів на фінансовому ринку відображає відносини з приводу торгівлі тимчасово вільними фінансовими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками страхування та іншими субєктами фінансових віідносин.
Читайте також:
|
||||||||
|