Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Короткий виклад матеріалу для самостійного вивчення теми

Методичні вказівки до вивчення теми

Тема 2 АВТОРСЬКЕ ПРАВО І суміжні права

Тематика рефератів

1 Інтелектуальна власність та її становлення.

2 Поняття законодавства про інтелектуальну власність, його система та спрямованість.

3 Конституція України як основне джерело регулювання права інтелектуальної власності.

4 Джерела правового регулювання права інтелектуальної власності та їх види.

5 Дезінтегральний підхід до регулювання права інтелектуальної власності і його сутність.

2.1 Поняття авторського права та суміжних прав.

2.2 Об’єкти авторського права та суміжних прав.

2.3 Суб’єкти авторського права та суміжних прав.

2.4 Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав.

2.5 Права і обов’язки суб’єктів авторського права та суміжних прав.

Основні джерела: 24, 25. Додаткові джерела: 2, 6-7, 11-15.

Загалом сутність понять авторського права та суміжних прав було розглянуто в темі 1, тому необхідне більш глибоке з’ясування змісту цих понять, оскільки від розуміння сутності даних категорій залежатиме засвоєння подальшого матеріалу.

Далі необхідно перейти до розгляду переліку об’єктів авторського права та суміжних прав, а також звернути увагу на предмети, які не відносяться до об’єктів авторського права та суміжних прав.

Наступним питанням, яке слід розглянути, є питання, пов’язане з суб’єктами авторського права та суміжних прав. Слід уважно вивчити, хто відноситься до суб’єктів авторського права та суміжних прав, а також який термін дії цих специфічних видів права.

На основі отриманої інформації можна перейти до розгляду основних прав та обов’язків суб’єктів авторського права та суміжних прав.

2.1 Поняття авторського права та суміжних прав

У зв’язку із створенням творів науки, літератури і мистецтва виникають певні суспільні відносини, пов’язані з їх використанням. Ці відносини потребують правового регулювання, яке перебирає на себе авторське право.

Історія авторського права почалася зовсім недавно. Його виникнення пов'язане насамперед з появою цензури і поділом культурної спадщини античності і середніх віків. У Європі все почалося в 1557 році із Статуту королеви Мері І, що закріплював за видавниками право видавати вже видану ними книгу (неважливо, нову чи давно відому) за умови, що вона схвалена офіційною цензурою. Правда, автори залишалися поза увагою. Тому звичайно в якості першого закону про авторські права розглядають Статут королеви Анни, що набрав чинності в 1710 році, де є згадка про авторів, хоча, в дійсності в ньому регулюються лише права на перевидання книг.

Таким чином, авторське право виникло для державного контролю над друкованим словом і регулюванням видавничої монополії, а не на благо авторів творів.

В об’єктивному розумінніавторське право – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури, мистецтва.

У суб’єктивному розумінні авторське право є сукупністю прав, які належать автору або його правонаступникам у зв’язку із створенням і використанням творів науки, літератури, мистецтва.

Завдання авторського права – створити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Його основним принципом є поєднання інтересів автора та інтересів усього суспільства. Авторське право проголошує і забезпечує широкий захист особистих немайнових і майнових прав автора.

Суміжні права – тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу.

Основні джерела авторського права та суміжних прав представлені наступними нормативними актами та законодавчими документами.

Міжнародні договори:

· Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності.

· Всесвітня конвенція про авторське право.

· Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів.

· Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм.

· Договір ВОІВ про авторське право.

· Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

· Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.

Кодекси України:

· Цивільний кодекс України (витяг).

· Кодекс України про адміністративні правопорушення (витяг).

· Кримінальний кодекс України (витяг).

· Митний кодекс України (витяг).

· Господарський процесуальний кодекс України (витяг).

· Кодекс законів про працю України (витяг).

Закони України:

· Закон України «Про авторське право i сумiжнi права».

· Закон України «Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних творiв, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних».

2.2 Об’єкти авторського права та суміжних прав

Об'єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури і мистецтва, виражені в будь-якій об'єктивній формі. Твір – це результат творчої праці, комплекс ідей, образів, поглядів тощо.

Закон України «Про авторське право та суміжні права» №3792-ХІІ від 23.01.93 р. (далі – Закон) дає перелік об’єктів авторського права та їх загальні ознаки.

Об'єктами авторського права є твори в галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:- літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);- виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;- комп'ютерні програми;- бази даних;- музичні твори з текстом і без тексту;- драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;- аудіовізуальні твори;- твори образотворчого мистецтва;- твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;- фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;- твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, вироблені з художнього скла, ювелірні вироби тощо; - ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;- сценічні обробки творів, зазначених у першому пункті цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;- похідні твори;- збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;- тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;- інші твори.Охороні за Законом підлягають всі зазначені твори як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).Передбачена Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Не визначаються об’єктами авторського права:

- повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;- твори народної творчості (фольклор);- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;- державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;- грошові знаки;- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).Об'єктами суміжних прав, незалежно від їх призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:- виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;- фонограми, відеограми;- передачі (програми) організацій мовлення.

2.3 Суб’єкти авторського права та суміжних прав

Чинне законодавство України про інтелектуальну власність авторами визнає лише творців творів у галузі науки, літератури і мистецтва, а також творців промислових зразків. У цьому контексті термін «автори» буде вживатися в широкому значенні цього слова, тобто творці будь-яких об'єктів інтелектуальної власності.

Поняття «автор твору» та «суб’єкт авторського права» не тотожні як за змістом, так і за значенням. Автором твору завжди буде його творець. Творити може лише людина. Отже, автором твору може бути тільки фізична особа, причому незалежно від віку.

Авторське право автора прийнято називати первинним, авторське право правонаступників – похідним. На твори, вперше випущені в світ на території України або які не випущені, але знаходяться на території України в будь-якій об’єктивній формі, авторське право визнається за авторами, їхніми спадкоємцями та іншими правонаступниками незалежно від громадянства (ст. 7 Закону).

У більшості випадків твори науки, літератури та мистецтва створюються однією особою, але іноді двома або кількома, тобто спільною творчою працею кількох співавторів. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють твір, відносини між ними називаються співавторством (ст. 13 Закону).

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, утворює такий твір одне нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких має самостійне значення. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам. Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або змінення твору.У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.Співавторством є також авторське право на інтерв'ю. Співавтором інтерв'ю є особа, яка дала інтерв'ю, та особа, яка його взяла. Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.Суб'єктами суміжних прав є:- виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань;- виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм;- виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм;- організації мовлення та їх правонаступники.Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм (відеограм).Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених законом. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, зазначений раніше. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно в часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації. Авторське право на твір, уперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був уперше оприлюднений. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 Закону, охороняються безстроково.Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 Закону, охороняються безстроково. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу. Організації мовлення користуються наданими Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі. Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені Законом строки захисту. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди в межах установленого Законом строку.Майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню або іншому зміненню твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід до суспільне надбання. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 Закону. Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.Автор (або інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 Закону, будь-якій іншій особі повністю або частково. Передача майнових прав автора (або іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути в ньому зазначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передане (відчужене) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи - суб'єкта авторського права.Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 Закону. Передача права на використання твору іншим особам може здійснюватися на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (або інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і в установлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються. За авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним чином і в установлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо в договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державне управління Інтелектуальною власністю в Україні	\|	Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.