МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Список рекомендованої літературиСловник термінів Абстрагування – уявне відволікання одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві. Аналіз – це розумовий розподіл предметів і явищ на частини або властивості. Дедукція – умовисновок від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких. Індукція– умовисновок від фактів до узагальнень, від менш загальних до більш загальних суджень; Конкретизація– це розумовий перехід від узагальненого до одиничного, окремого, що відповідає певному поняттю або загальному положенню. Мислення – пізнавальний психічний процес, який характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності і дозволяє встановлювати зв’язки й відношення між предметами та явищами. Наочно-дійове мислення – мислення, пов’язане із практичними діями над предметами. Наочно-образне мислення – мислення, яке полягає у практичній перетворювальній діяльності, що здійснюється по відношення до реальних предметів. Поняття – одиниця мислення і його найелементарніша форма, яка відображає суттєві загальні або відміні ознаки предметів і явищ дійсності, їх властивості, зв’язки й відношення. Порівняння – це розумове встановлення схожості і відмінності між предметами і явищами дійсності. Синтез – це розумове поєднання окремих елементів, частин і ознак в єдине ціле. Словесно-логічне мислення – мислення, яке перебігає у формі логічних розмірковувань і дозволяє розкрити, зрозуміти внутрішню сутність речей, які неможливо безпосередньо сприймати через фізичний контакт із ними; узагальнювати множинність конкретних об’єктів, абстраговано виходити за межі життєвих ситуацій; розуміти загальні принципи і закони існування та розвитку природних і соціальних об’єктів; прогнозувати зміни і розвиток процесів, явищ, подій і станів; пізнавати події минулого тощо. Судження – форма мислення, яка відображає зв’язки між предметами і явищами дійсності або їх властивостями й ознаками, це ствердження або заперечення чого-небудь; це висловлювання, яке містить певну думку. Узагальнення – розумове об’єднання предметів та явищ за їх спільними істотними ознаками. Висновок – форма мисленням, коли на основі ланцюжка логічно пов’язаних висловлювань робиться певний висновок і виводяться нові знання. 1. В лабиринтах психологии личности: Мир психических явлений / Авт.-сост. А. В. Тимченко, В. Б. Шапарь. – Х. : Прапор, 1997. – С. 216 – 244. 2. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский // Избр. психол. исследования. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1956. – С. 39 – 386. 3. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2-х т. : пер. с франц. / Ж. Годфруа. – М. : Мир, 1992. – Т. 1. – С. 358 – 370. 4. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. 5-е изд. – СПб. : Речь, 2003. – С. 154 – 210. 5. Дрозденко К. С. Загальна психологія в таблицях і схемах: навч. посібник / К. С. Дрозденко. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – С. 116-129. 6. Тихомиров О. К. Психология мышления / О. К. Тихомиров. – М. : Педагогика, 1984. – С. 6 – 9, 146 – 153. 7. Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – С. 60 – 78. Читайте також:
|
||||||||
|