МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Список рекомендованої літературиСловник термінів Абстрагування – уявне відволікання одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві. Аналіз – це розумовий розподіл предметів і явищ на частини або властивості. Дедукція – умовисновок від загальних суджень до суджень часткових і поодиноких. Індукція– умовисновок від фактів до узагальнень, від менш загальних до більш загальних суджень; Конкретизація– це розумовий перехід від узагальненого до одиничного, окремого, що відповідає певному поняттю або загальному положенню. Мислення – пізнавальний психічний процес, який характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності і дозволяє встановлювати зв’язки й відношення між предметами та явищами. Наочно-дійове мислення – мислення, пов’язане із практичними діями над предметами. Наочно-образне мислення – мислення, яке полягає у практичній перетворювальній діяльності, що здійснюється по відношення до реальних предметів. Поняття – одиниця мислення і його найелементарніша форма, яка відображає суттєві загальні або відміні ознаки предметів і явищ дійсності, їх властивості, зв’язки й відношення. Порівняння – це розумове встановлення схожості і відмінності між предметами і явищами дійсності. Синтез – це розумове поєднання окремих елементів, частин і ознак в єдине ціле. Словесно-логічне мислення – мислення, яке перебігає у формі логічних розмірковувань і дозволяє розкрити, зрозуміти внутрішню сутність речей, які неможливо безпосередньо сприймати через фізичний контакт із ними; узагальнювати множинність конкретних об’єктів, абстраговано виходити за межі життєвих ситуацій; розуміти загальні принципи і закони існування та розвитку природних і соціальних об’єктів; прогнозувати зміни і розвиток процесів, явищ, подій і станів; пізнавати події минулого тощо. Судження – форма мислення, яка відображає зв’язки між предметами і явищами дійсності або їх властивостями й ознаками, це ствердження або заперечення чого-небудь; це висловлювання, яке містить певну думку. Узагальнення – розумове об’єднання предметів та явищ за їх спільними істотними ознаками. Висновок – форма мисленням, коли на основі ланцюжка логічно пов’язаних висловлювань робиться певний висновок і виводяться нові знання. 1. В лабиринтах психологии личности: Мир психических явлений / Авт.-сост. А. В. Тимченко, В. Б. Шапарь. – Х. : Прапор, 1997. – С. 216 – 244. 2. Выготский Л. С. Мышление и речь / Л. С. Выготский // Избр. психол. исследования. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1956. – С. 39 – 386. 3. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2-х т. : пер. с франц. / Ж. Годфруа. – М. : Мир, 1992. – Т. 1. – С. 358 – 370. 4. Грановская Р. М. Элементы практической психологии. 5-е изд. – СПб. : Речь, 2003. – С. 154 – 210. 5. Дрозденко К. С. Загальна психологія в таблицях і схемах: навч. посібник / К. С. Дрозденко. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – С. 116-129. 6. Тихомиров О. К. Психология мышления / О. К. Тихомиров. – М. : Педагогика, 1984. – С. 6 – 9, 146 – 153. 7. Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – С. 60 – 78. Читайте також:
|
||||||||
|