Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ЛЕКЦІЯ 11 6 страница

Більшість учених вважають, що алкоголізм не передається спадково. Але нащадкам може передатися порушений обмін речовин, спричинений алкоголем. Внаслідок цього створюються сприятливі умови для розвитку різних захворювань, зокрема, й алкоголізму.

П’янство та алкоголізм наносять велику економічну, соціальну та моральну шкоду суспільству. Люди, які п’ють, частіше хворію-ть, допускають брак в роботі, через них відбуваються аварії і травми (20 % побутового і 46 % вуличного травматизму).Через провину п’яних водіїв усе частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5 %). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв’язок зі злочинністю. 96 % правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп’яніння.

Можливо, найважливіший крок для людей, які потрапили в залежність – це усвідомити свій стан. Корисний тест для людей, які звикли до спиртного:

· Вам ніколи не здавалось, що потрібно припинити пити?

· Ви будь-кого дратували або вас критикували через випивку?

· Чи відчували Ви себе винним через випивку?

· Ви п’єте ранком?

Відповідь “так” на два або більше питань практично підтверджує серйозність становища.

Поради із самодопомоги тим, хто зловживає алкоголем:

· Розбавляйте алкогольні напої.

· Пийте маленькими ковтками.

· Змініть вибір напоїв.

· Не купуйте “ще по чарочці”.

· Починайте ближче до вечора.

· Їжте перед тим, як випити.

· Утримуйтесь хоча б день на тиждень.

· Приєднуйтесь до Товариства анонімних алкоголіків, якщо Ви не можете керувати ситуацією.

 

Тютюнопаління

Сьогодні смертність населення України визначається, в першу чергу, неінфекційними захворюваннями, тісно пов’язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, котрі характерні для поведінки людини. Серед них тютюнопаління – основна причина передчасної смерті, яку можна запобігти. Тютюн – фактор ризику більш ніж 25 хвороб.

Наведемо цифри та факти щодо паління:

· за оцінками ВООЗ біля третини дорослого населення світу (серед яких 200 мільйонів – жінки) палять;

· кожного року в світі тютюн викликає 3,5 мільйона смертей, або 1 000 – щодня;

· за прогнозами, глобальна тютюнова “епідемія” забере життя 250 мільйонів сучасних дітей та підлітків.

Зараз можна говорити про епідемію куріння. В Європі курить біля половини дорослого населення. Характерно, що спостерігаються дві тенденції: зниження паління в розвинених країнах та збільшення у відстаючих. Так, у США понад 30 мільйонів чоловік кинуло курити (за останні роки). Нині в США курить лише чверть дорослого населення. У той час у відстаючих країнах за останні 25 років кількість курців збільшується, що за підрахунками спеціалістів призведе до того, що в найближчі 20–30 років щорічно від хвороб, пов’язаних із палінням, буде вмирати більше 7 мільйонів чоловік.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас курять 12 мільйонів громадян – це 40 % населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок і 8,4 мільйона чоловіків. Курить кожна третя–четверта жінка репродуктивного віку (20–39 років). За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100–110 тисяч смертей щорічно. Серед киян палять понад 860 тисяч чоловік, що складає 40 % усіх мешканців у віці від 12 років і старше. Дорослий курець викурює в серед-ньому 1 650 цигарок за рік.

Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з’являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий строк.

Давайте пригадаємо, як ви спробували курити. Перша затяжка – кашель, іноді з блюванням. Це були рефлекторні видихи, за допомогою яких організм намагався видалити дим, який потрапив у дихальні шляхи. Організм чинив опір, але ви намагалися якомога швидше заглушити захисні реакції, зруйнувати їх.

Розглянемо, що ж відбувається в нашому організмі, якщо він так гостро реагує на тютюн. Які речовини тютюну призводять до таких різких реакцій – серцево-судинної (збліднення шкіряних покривів, обличчя), нервової систем (нудота, запаморочення, слабкість м’язів) і, нарешті, органів травлення (блювання). Те, що ви вводите у свій організм, виявляється справжньою отрутою.

Які складові частини тютюнового диму, цигарок?

Нікотин – одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова частина тютюнового диму. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті цигарку або сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця, цьому заважають запаморочення і нудота. У деяких курців виникають інші, часом ще неприємніші відчуття: інтенсивне слиновиділення, шум у голові, головний біль, серцебиття, загальна слабкість, тремтіння рук, блювання, пронос. У тяжких випадках людина непритомніє. Тому, хто починає курити, зазвичай дуже гидко, він не дістає ніякого задоволення, але бажання “не спасувати” змушує його курити знову. Поступово організм пристосовується до нікотину і куріння не викликає таких неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває.

Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.

Близько 8 % тютюнового диму становить чадний газ. Під час куріння частина червонокрівців блокується цим газом і втрачає здатність постачати тканинам кисень. Кисневе голодування особливо небезпечне для молодого організму, що росте, в якому інтенсивно відбуваються всі обмінні процеси. Особливо чутливий до кисневого голодування головний мозок. Внаслідок нестачі кисню виникають головний біль, запаморочення. Хронічне кисневе голодування призводить до ослаблення пам’яті, зниження працездатності. Слід додати, що чадний газ підвищує вміст холестерину у крові і сприяє розвитку атеросклерозу.

 

Якщо чисту носову хусточку щільно притулити до губів, а потім видихнути дим від сигарети, то на ній залишиться брунатна пляма. Це тютюновий дьоготь – він дуже небезпечний для курців. Вчені встановили, що до складу тютюнового дьогтю входять різні ароматичні речовини і смоли, які викликають злоякісні пухлини (бензпирен). Значна небезпека куріння тютюну полягає в радіо-ак-тивності тютюнового диму. У тютюновому димі є радіоактивний елемент полоній–210. Радіоактивні речовини тютюнового диму накопичуються в легенях, кістковому мозку, лімфатичних вузлах, ендокринних залозах, затримуючись там на довгі роки. Зараз вста-новлено, що тютюнові радіоізотопи, особливо полоній–210 – ос-новна причина розвитку злоякісних пухлин.

Давайте з’ясуємо, що ж відбувається в організмі курця?

Першими приймають отруту, ще достатньо гарячу (до 50– 60 градусів), ротова порожнина й носоглотка. І ця температура починає руйнівну дію на організм. Разом з гарячим повітрям людина мимоволі вдихає і зовнішнє повітря, температура якого нижча від димової суміші приблизно на 40 градусів. Такі перепади насамперед впливають на зубну емаль. Усім відомо, який вигляд мають зуби курців, вони псуються раніше, утворюючи неприємний запах.

Тютюновий дим, який вдихає курець, потрапляє у верхні дихальні шляхи, а потім – у трахею та легені. Під впливом тютюнового диму відбувається хронічне подразнення слизової оболонки гортані, розвивається запалення голосових зв’язок, які потовщуються, грубшають. Це призводить до зміни тембру голосу (грудний голос курця), що особливо помітно у молодих жінок.

Внаслідок подразнення слизової оболонки бронхів і трахеї тютюновим димом розвивається хронічне запалення їх (бронхіт, трахеїт). Така слизова оболонка стає нестійкою до впливу мікробів, а тому курці частіше хворіють на запалення легень, туберкульоз, захворювання мають у них тяжчий перебіг. Досить поширене захворювання серед курців – емфізема – хворобливе розширення тканини легень. Достатньо сказати, що за рік у курця осідає на стінках легень біля 1 кг тютюнового дьогтю. Слід врахувати і нашу несприятливу екологічну обстановку, що збільшує ризик зах-ворювання. Не випадково, за світовими статистичними даними, смертність від хронічного бронхіту та емфіземи легень серед курців у 5 разів вища, ніж серед людей, які не курять. Вчені встано-вили, що куріння – один з основних чинників, який призводить до того, що розвивається рак легень. Куріння збільшує ризик зах-воріти не тільки на рак легень, а й на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, сечового міхура.

Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему. Так, куріння значно збільшує ризик виникнення гіпертонічної хвороби, раннього атеросклерозу судин серця і головного мозку, ішемічної хвороби серця. Нікотин підвищує тонус судинної стінки, що призводить до звуження судин, а отже, й до сповільнення швид-кості течії крові. Ми вже зазначали, що у курців знижений вміст кисню в крові. Недостатньо насичена киснем кров повільно тече по звужених судинах. Це позначається на живленні тканин – розвивається гіпоксія (кисневе голодування), виникають головний біль, відчуття втоми, нездужання, запаморочення. Внаслідок поганого живлення міокарда виникає сильний біль у ділянці серця. Невелике фізичне навантаження посилює біль. Не тільки фізичне напруження, а й емоційні навантаження можуть зумовити сильний біль у ділянці серця. Крайній ступінь розладу кровопостачання міокарда – змертвіння його ділянки, що називається інфарктом міокарда. Імовірність виникнення інфаркту міокарда в курців у 12 разів більша, ніж у тих, хто не курить.

Після однієї викуреної цигарки під дією нікотину настає спазм судин тривалістю 30 хвилин. Отже, у людини, що курить щопівгодини, кровоносні судини постійно перебувають у стані спазму. Якщо судини постійно звужені, через деякий час виникає артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску). При цьому збільшується навантаження на серце. Воно витрачає більше енергії, щоб проштовхнути належну кількість крові через звужені судини. Такий режим роботи призводить до розвитку гіпертонічної хвороби, яка у курців виникає в більш молодому віці і має тяжчий перебіг.

Нікотин згубно діє і на судини нижніх кінцівок. Тривалий спазм судин призводить до необоротних змін у судинній стінці, отвір судини зменшується, настає поступова облітерація (закриття) отвору, викликаючи хворобу облітеруючий ендартеріїт. Якщо захворювання прогресує, судини закриваються цілком, кров не надходить до периферичних відділів ніг, настає змертвіння пальців стопи (гангрена), що призводить до ампутації ноги. Якщо своєчасно кинути курити, то стан хворого поліпшується, хвороба далі не прогресує.

Шкідлива дія тютюну і на органи травлення. Розчинений у слині нікотин людина ковтає, і він потрапляє в шлунок, де безпосередньо діє на його стінку. Розвивається запалення слизової оболонки шлунку – гастрит, а в декого – виразка шлунку. Виразкова хвороба шлунку у курців спостерігається у 12 разів частіше, ніж у тих, хто не курить. При прогресуванні виразкова хвороба призводить до раку шлунку, стравоходу, підшлункової залози, печінки, кишок.

Нікотин суттєво впливає на репродуктивні органи. Французькі лікарі науково-дослідного центру Парижу встановили, що у 8 з 10 випадків імпотенція виникає через звуження кровоносних судин, викликаних палінням. За даними вчених, 50 % обстежених курців у тій чи іншій формі страждають на імпотенцію. Статева функція відновлюється, коли людина припиняє отруєння свого організму тютюном.

Детальніше зупинимось на механізмі впливу паління на статеві клітини. Сперматозоїди (чоловічі статеві клітини) здатні до самовідновлення практично через кожні три місяці, чого не можна сказати про яйцеклітини. Вони в основному формуються ще в ранньому дитинстві (приблизно до 2,5 років), пізніше дозрівають з певною періодичністю. А це означає, що яйцеклітини можуть бути “банком” для багатьох токсичних речовин, зокрема тих, які містяться в тютюновому димі. На щастя, отруєні токсинами статеві клітини в більшості випадків втрачають здатність до репродукції. Але, на жаль, далеко не всі. До яких наслідків це призведе? Якщо жінка хоче мати здорову дитину, то вона повинна кинути курити.

Абсолютно неприпустимо курити вагітним жінкам. Тютюнові отрути не затримуються плацентою, а вільно проникають у кров плоду. Як ми вже говорили, нікотин звужує судини, тому плід одержує менше поживних речовин і кисню, ніж потрібно. Медицина також застерігає: у жінок, які палять, недоношені та мертвонароджені діти зустрічаються в 2–3 рази частіше, ніж у тих, хто не курить, а новонароджені діти здебільшого мають масу тіла, на 100–200 г меншу від маси тіла новонароджених, матері яких не курять.

 

Дівчатам треба твердо запам’ятати, що від куріння жінка швидше старіє, раніше з’являються зморшки на обличчі, жовтіють зуби, неприємно пахне з рота, грубіє голос.

Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. У закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець знаходиться у такому ж важкому стані, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з’являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.

Хоча про шкідливий вплив куріння на організм багато говориться в медичних закладах, школах, пресі, а люди все одно курять. Чому?

До нікотину дуже швидко звикають. Причина – в дії нікотину на організм людини. Складові частини тютюнового диму всмоктуються у кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2–3 хвилини після вдихання диму нікотин проникає всередину клітин головного мозку та ненадовго підвищує їх активність. Разом з цим, короткострокове розширення судин мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб’єктивно сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття заспокоєння. Однак через деякий час цей стан зникає, відбувається звуження судин мозку і зниження його активності. І щоб знову відчути піднесення, курець тягнеться за цигаркою. То-му нікотин вважається наркотичною речовиною. Це своєрідний наркотик, який дає людині певний короткочасний допінг.

За думкою англійського психіатра, люди курять не тому, що хочуть курити, а тому , що не можуть перестати.

Хворобливі зміни, описані вище, виникають не одразу, а при певному “стажі” куріння. А молоді люди не замислюються над майбутнім і вважають, що жахливі наслідки паління їх не очікують.

Відмова від тютюну в будь-якому віці дає суттєві переваги для здоров’я. А ті, хто кинув палити до 30–35 років, мають тривалість життя майже таку саму, як і ті, хто ніколи не палив.

Загальновизнано, що покинути палити досить не просто. І все ж, зробити це необхідно. Якщо це ніяк не виходить, спробуйте хоч трохи захистити свій організм від шкідливого впливу цієї отрути.

Міжнародна протиракова спілка рекомендує ряд правил з цією метою:

· Намагайтесь викурювати якомога менше цигарок. Неодмінно рахуйте їх кількість за день. Прагніть, щоб сьогодні викурити хоч на одну менше, ніж учора.

· Не затягуйтесь надто часто і глибоко.

· Не паліть натщесерце. Продукти перегону тютюну, змішуючись зі слиною, вражають слизову оболонку шлунку, а, потрапляючи до кишечника, одразу всмоктуються в кров. З тієї ж причини не паліть під час їжі.

· Між затяжками не залишайте цигарку у роті.

· Не докурюйте цигарку до кінця, викидайте, не допаливши одну третину, бо саме в цій частині міститься найбільша кількість нікотину та канцерогенів. А ще краще викидати її після двох-трьох затяжок.

· Якомога довше не куріть після та під час фізичних навантажень.

· Не гасіть цигарку, щоб потім знову її запалити.

· Не куріть на ходу, особливо піднімаючись сходами нагору. У цей час дуже інтенсивне дихання і канцерогени глибоко потрапляють у легені.

· Не паліть, коли не хочеться.

· Час від часу влаштовуйте перерви в палінні (“не курю до понеділка”, “до кінця місяця” і таке інше).

Кинути курити важко, іноді дуже важко. Завзятий курець Марк Твен жартував: “Немає нічого легшого, як кинути курити – я сам це робив сотні разів”. Допомагає, але не завжди, лікування спеціальними ліками, гіпнозом. Та до цих засобів люди вдаються лише тоді, коли в них виявлено захворювання серця, легень, шлунку.

Де ж вихід? Насамперед – не починати курити! Бережіть своє здоров’я та здоров’я своїх друзів!

 

Тема 4.3. Соціально-політичні та комбіновані небезпеки

 

ЛЕКЦІЯ 15

 

Тема 4.3. Соціально-політичні та комбіновані небезпеки

 

Вивчення цієї теми дозволяє студенту:

– засвоїти природно-техногенні та природно-соціальні небезпеки;

– з’ясувати природу дії наркотиків на організм людини;

– визначити шляхи захисту людини від інфекційних хвороб, хвороб, які передаються статевим шляхом, від СНІДу.

Після вивчення теми студент повинен усвідомити, що інфекційні хвороби, хвороби, які передаються статевим шляхом, СНІД становлять суттєву небезпеку для здоров’я і життя людей.

Профілактика захворювань – основна теза цього дуже актуального для молоді питання. Тільки через глибоке усвідомлення навислої небезпеки і рішучої перешкоди щодо поширення СНІДу, венеричних захворювань, наркоманії, туберкульозу – єдиний шлях виживання людства.

 

План

1. Природно-техногенні небезпеки.

2. Природно-соціальні небезпеки.

3. Захворювання, які передаються статевим шляхом.

4. СНІД – синдром набутого імунодефіциту.

5. Наркотики та наркоманія.

 

Контрольні питання

1. Суть природно-техногенних небезпек, їх причини, наслідки, шляхи запобігання цих явищ.

2. Проблеми природно-соціальних небезпек та шляхи їх запобігання.

3. Як вберегтися від хвороб, що передаються статевим шляхом?

4. Загрозлива небезпека від наркотиків та наркоманії.

5. Класифікація наркотиків та типів залежності.

6. Ускладнення, що виникають при систематичному вживанні наркотиків.

 

Література

1. Безпека життєдіяльності / Під ред. Бедрія Я. – Львів: “Афіша”, 1998.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1995.

3. Гражданская оборона / Под ред. Шубина Е.П. – М.: Просвещение, 1991.

4. Злобін Ю.А. Основи екології. К.: “Лібра”, ТОВ, 1998.

5. Конституція України. – К.: Юрінком, 1996.

6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності. – Львівський банківський коледж, 1998.

7. Вагнер Р.І. Не кури. – К.: Здоров’я, 1987.

8. Головченко О.М. Чи можна вберегтись від СНІДу? – Одеса: Маяк, 1995.

9. Мавров И.И. Контактные инфекции, передающиеся половым путем. – К.: Здоровье, 1989.

10. Петрова В.И. Наркотики и яды. – Минск: Литература, 1995.

 

Природно-техногенні небезпеки

У наш час практично будь-який катастрофічний процес (забруднення, селі, зсуви, пилові бурі та інші явища) має комбінований характер: техногенний вплив сполучається з природними явищами.

Порівнюючи природні та техногенні небезпеки, необхідно відмітити важливу обставину. Природні стихійні явища являють собою відхилення від звичайних природних процесів. Вони можуть порушити діяльність локальних або регіональних екосистем. Але природне середовище в цілому, наприклад у масштабі всієї біосфери, може впоратись з наслідками природних стихій за рахунок саморегулювання за досить невеликий термін. Але для людини вони є небезпечними тому, що загрожують здоров’ю та призводять до економічних збитків.

Техногенні небезпеки (аварії на підприємствах, транспорті тощо) в багатьох випадках викликають процеси, не притаманні природним системам, формують стійкі за часом відхилення від нормального стану екосистем. Особливо небезпечні процеси, які призводять до накопичення забруднень у заключних ланках ланцюгів живлення.

До природно-техногенних небезпек належать і екологічні небезпеки. У багатьох районах планети спостерігається кризовий стан природного середовища, а деякі екологічні проблеми набули глобального характеру: порушення озонового шару, посилення парникового ефекту, забруднення Світового океану, зниження родючості ґрунтів, деградація лісів та ландшафтів, зменшення біологічного різноманіття, кислотні дощі.

Глобальна криза проявляється в наступних формах:

· забруднення природного середовища (атмосфери, гідросфери та літосфери) відходами виробництва;

· нестача ресурсів;

· деградація лісів та ґрунтів, виникнення пустель, зменшення біологічного різноманіття.

Визначимо основні екологічні проблеми.

Серед несприятливих екологічних впливів найбільшу небезпеку викликає забруднення природного середовища. Забруднення спричинене як антропогенними, так і природними чинниками. Основні антропогенні чинники – промислові та сільськогосподарські підприємства, транспорт, міське комунальне господарство (зокрема теплоенергетика). Природні забруднення спричинені, як правило, катастрофічними процесами: вулканічними виверженнями, землетрусами, пожежами і таке інше).

 

Особливу небезпеку викликають наступні процеси:

· збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері, пов’язане зі спалюванням органічного палива (парниковий ефект);

· порушення озонового шару під впливом фреонів;

· кислотні дощі.

Парниковий ефект. Люди тисячоліттями намагались впливати на погоду. А зараз ми раптом опинились на порозі суттєвої зміни клімату, спричиненої людиною. Розглянемо цю проблему детальніше. Світлова енергія проникає крізь атмосферу, поглинається поверхнею землі, перетворюється в теплову енергію і виділяється у вигляді інфрачервоного випромінювання. Однак вуглекислий газ, на відміну від інших природних компонентів атмосфери, його поглинає. При цьому він нагрівається і, в свою чергу, нагріває атмосферу в цілому. Тобто чим більше в атмосфері вуглекислого газу, тим більше інфрачервоних променів буде поглинуто, тим тепліше вона стане. Температура і клімат, до якого ми звикли, забезпечується концентрацією вуглекислого газу в атмосфері на рівні 0,03 %. У наш час люди збільшують концентрацію вуглекислого газу, коли вирубують ліси та використовують викопне паливо, внаслідок чого концентрація вуглекислого газу за ХХ сторіччя виросла приблизно на 20 %, що може призвести до потепління клімату. Якщо допустити збереження існуючих тенденцій, то до 2050 року концентрація вуглекислого газу в атмосфері подвоїться. Комп’ютерні моделі різних кліматичних пара-метрів показують, що це призведе до повсюдного потепління на 1,5–4,50С. На перший погляд, воно здається помірним. Але ріст навколишньої температури на 4,5–5,50С вище її піків, які досягають 380С, може виявитись катастрофічним. Таке потепління викличе танення льодовиків, що спричинить підйом рівня Світового океану на 2–3 м. Це призведе до затоплення багатьох узбережних ділянок, де живуть мільйони людей. Вплив глобального потепління на опади і сільське господарство, вірогідно, виявиться ще сильнішим. Природні опади можуть скоротитися на 40 %, літо стане більш спекотним, випаровування з поверхні землі збільшиться, ґрунти пересохнуть…

Світова промисловість і транспорт настільки залежать від викопного палива, що в недалекому майбутньому значне надходження вуглекислого газу в атмосферу неминуче. Однак існують заходи зменшення вуглекислого газу в атмосфері, зокрема:

· збільшення к. к. д. використання пального на транспорті;

· енергозбереження (виробництво електроенергії майже повністю базується на спалюванні викопного палива);

· розробка та впровадження сонячних та інших безпаливних джерел енергії;

· припинення вирубки лісів, особливо тропічних;

· організація та підтримка кампаній, які саджають дерева.

Усі ці дії сприяють рішенню і інших природоохоронних завдань. Енергозбереження та розвиток альтернативних засобів виробництва енергії ведуть до зниження забруднення. Насадження дерев – метод охорони ґрунтів та водних ресурсів, а також підтримка біологічного різноманіття.

Порушення озонового шару. Ультрафіолетове випромінювання (компонент сонячного випромінювання) проникає крізь атмосферу, поглинається тканинами живих організмів і викликає руйнування молекул білка та ДНК. Ми захищені від агресивного впливу ультрафіолетового випромінювання шаром озону в стратосфері на висоті 25 км від поверхні землі. Цей шар зазвичай називають озоновим екраном. Необхідність його збереження не потребує доведен-ня. Але деякі антропогенні забруднювачі його руйнують. За оцінками спеціалістів, озоновий шар зменшився за останні десять років на 4–8 %, а над полярними шапками виникли так звані “озонові діри”. Крім збільшення ризику ракових захворювань, зменшення озонового шару навіть на 1 % може, за даними ООН, призвести до того, що 100 тисяч чоловік осліпне від катаракти.

Серйозна загроза озоновому шару пов’язана з хлорфторвуглеводнями (фреонами). Вони використовуються в якості хладоагентів у холодильниках, кондиціонерах повітря і теплових насосах. Фреони використовують також для очищення електронних пристроїв і виготовлення твердих полістиролових ізоляційних матеріалів. І, нарешті, в деяких країнах їх використовують як носії в аерозольних балончиках.

І хоча існує домовленість між багатьма країнами про повну заборону виготовлення та застосування фреонів (Гельсінки, 1989 рік), проблема полягає в тому, що в існуючих холодильниках і кондиціонерах накопичено надто багато фреонів: через їх звичайний поступовий вихід з ладу кількість фреонів у атмосфері буде збільшуватись ще довгі роки.

Кислотні опади. Дуже поширеним явищем стали кислотні дощі. Кислотними називають будь-які опади – дощі, тумани, сніг, – кислотність яких вища за нормальну. На значних територіях промислово розвинених країн випадають опади, кислотність яких перевищує нормальну в 10–1000 разів. Хімічний аналіз кислотних опадів вказує на присутність сірчаної та азотної кислот, які утворюються внаслідок сполучення оксидів сірки та азоту з парами води. Кислотні опади пов’язані насамперед з роботою вугільних електростанцій, транспорту і промислових підприємств.

Кислотні опади негативно впливають майже на всі екосистеми. рН прісноводних озер, річок, ставків зазвичай складає 6–7, і орга-нізми адаптовані саме до цього рівня. Коли середовище водних екосистем підкислене, практично всі організми швидко вимирають, якщо не від прямого впливу іонів водню, то через неможливість розмноження організмів. Додаткові збитки виникають у зв’язку з тим, що кислотні осади, проходячи крізь ґрунт, здатні вимивати алюміній та важкі метали, котрі досить токсичні для тварин та рослин. Зокрема, алюміній викликає аномалії розвитку та загибель ембріонів риб. Під впливом кислотних дощів також відбувається деградація лісів. Можливі наступні шляхи їх впливу на рослинність:

· порушення поверхні при прямому контакті;

· вимивання мінеральних речовин;

· вимивання алюмінію та інших токсичних елементів.

 

Ще один з наслідків кислотних опадів – руйнування витворів мистецтв. Деякі спеціалісти занепокоєні тим, що вимивання кислотними осадами алюмінію та інших токсичних елементів може призвести до забруднення як поверхневих, так і ґрунтових вод.

Виникнення пустель. Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдає ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Найбільш руйнівний вплив на ґрунт має ерозія, тобто процес вивітрювання або вимивання часток ґрунту. Чим сильніше потік води або вітру, тим більш важкі частинки він може захопити. Тобто ерозія видаляє маленькі частинки гумусу, глини, робить ґрунт все більше й більше грубшим. Пісок – це те, що залишається. Іншими словами, внаслідок ерозії земля може втрачати родючий шар ґрунту доти, поки не перетвориться в пустелю, тобто проходить її опустелювання. Страждає від ерозії ґрунт, не захищений рослинним покровом. Найважливішими причинами, які призводять до оголення ґрунту внаслідок ерозії та виникнення пустель, є наступні:

· часта оранка;

· посиленний випас худоби;

· вирубування лісів;

· засолення ґрунтів унаслідок зрошення.

Природно-соціальні небезпеки

Проблеми для безпеки життєдіяльності створюють біологічні чинники природного та антропогенного походження, які у великих кількостях перебувають у природному середовищі, на виробництві і в побуті. Біологічне забруднення пов’язано з присутністю у воді, повітрі і ґрунті патогенних мікроорганізмів, личинок і лялечок синантропних мух, яєць гельмінтів і таке інше. Деякі мікроорганізми викликають масове розповсюдження захворювань у вигляді епідемій і пандемій.

Епідемія – масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності.

Окрім того, розповсюдженню захворювань сприяють певні соціальні умови, викликаючи так звані соціальні хвороби. Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов’язано з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та інші). Таким чином, до природно-соціальних небезпек належать: епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД, наркоманія тощо.

При викладенні цієї теми особливу увагу треба звернути на негативні явища в стані здоров’я наших співвітчизників. Це, в першу чергу, ріст інфекційних захворювань. У країні зафіксовано 9 мільйонів випадків інфекційних захворювань на рік.


Читайте також:

  1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
  2. А. В. Дудник 1 страница
  3. А. В. Дудник 10 страница
  4. А. В. Дудник 11 страница
  5. А. В. Дудник 12 страница
  6. А. В. Дудник 2 страница
  7. А. В. Дудник 3 страница
  8. А. В. Дудник 4 страница
  9. А. В. Дудник 5 страница
  10. А. В. Дудник 6 страница
  11. А. В. Дудник 7 страница
  12. А. В. Дудник 8 страница




Переглядів: 132

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ 11 5 страница | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.