МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Зсідання крові.Захисні властивості крові. Лейкоцити, або білі кров'яні тільця, виконують захисну функцію (забезпечують імунітет). Вони знешкоджують мікроорганізми і їх токсини, руйнують чужорідні білки. Збільшення активності захисних чинників спостерігається і під час травлення, емоційного навантаження, роботи м'язів і тому подібне. Серед захисних функцій крові виділяють: 1) неспецифічний (природжений імунітет); 2) специфічний (придбаний імунітет), який формується в процесі життя індивіда завдяки контакту з патогенними впливами - сторонніми для організму антигенами, що дає можливість розпізнавати “своє, - чуже” і зберігати лише свої структури.
У нормі кількість лейкоцитів повинна складати 4-9 *109/л. Лейкоцитоз –це збільшення кількості лейкоцитів в 1 л крові - > 9 109/л, лейкопенія – зменшення кількості лейкоцитів нижче 4*109.
Тромбоцити, або кров'яні пластинки, утворюються в кістковому мозку, в нормі тромбоцитів повинно бути 200-400*109/л крові. Їх мембрани дуже крихкі, легко руйнуються при пошкодженні кровоносних судин, при цьому з них виділяються чинники згортання крові, що допомагають зупинити кровотечу. Гемостаз– це сукупність фізіологічних механізмів, направлених на зупинку кровотечі при пошкодженні стінки кровоносної судини завдяки утворенню тромбу на місці пошкодження.
По механізмах і швидкістю зупинки кровотечі розрізняють декілька стадій або такі види гемостаза: 1) судинно-тромбоцитарний гемостаз (первинний) - це зупинка кровотечі при пошкодженні стінки кровоносної судини микроциркуляторного русла завдяки її звуженню і утворенню тромбоцитарного тромбу на місці пошкодження 2) коагуляційний гемостаз (вторинний) або згортання крові - це зупинка кровотечі при пошкодженні стінки кровоносної судини завдяки участі плазмового білка фібриногену з утворенням нерозчинного білка фібрину і формування на місці пошкодження разом з форменими елементами крові червоного тромбу.
Судинно-тромбоцитарний гемостаз може зупинити кровотечу із судин мікроциркуляторного русла вже за 5-10 с (час кровотечі до 4 хв.) після ушкодження судин і має такі послідовні етапи розвитку: 1) звуження судин, яке виникає рефлекторно і підтримується завдяки місцевим гуморальним чинникам (серотоніну, адреналіну, тромбоксану А2 ), які виходять з тромбоцитів; 2) адгезія тромбоцитів–це процес прикріплення (приклеювання) тромбоцитів до пошкодженої поверхні судини завдяки фактору Віллебранда (ФВ), що синтезується ендотелієм і утворює місток між колагеновими волокнами пошкодженої поверхні і глікопротеїном мембрани тромбоцитів, при цьому змінюється форма тромбоцитів – утворюються псевдоподії; 3) зворотна агрегація тромбоцитів – це нестійке скупчення тромбоцитів біля пошкодженої поверхні, їх “склеювання” завдяки появі в них ниткових відростків та зміни форми, сприяє цьому процесу виділення з гранул тромбоцитів АДФ, адреналіну, арахідонової кислоти, простагландинів; 4) необоротна агрегація тромбоцитів – це стійке скупчення тромбоцитів біля пошкодженої поверхні – утворення тромбоцитарного тромбу під впливом тромбіну, який утворюється на цей час в процесі зсідання крові; 5) ретракція тромбоцитарного тромбу – це ущільнення тромбоцитарного тромбу під впливом фактору тромбоцитів (ПФ-6) – тромбостеніну.
При пошкодженні великих судин відбувається процес зсідання крові – коагуляційний гемостаз,який має такі етапи: 1) утворення протромбінази; 2) утворення тромбіну із протромбіну під впливом протромбінази; 3) утворення фібрину із фібриногену під впливом тромбіну; 4) ретракція тромбу під впливом тромбостеніну. У коагуляційному гемостазі беруть участь такі коагулянти: чинники пошкодженої стінки судин, плазми крові, тромбоцити. Чинники плазми крові позначаються, як правило, римськими цифрами Утворення протромбіназиздійснюється двома шляхами: - зовнішній шлях забезпечує утворення тканинної протромбінази і завершується швидко – до 10с; - внутрішній шлях забезпечує утворення кров’яної протромбінази і триває кілька хвилин. Антикоагулянти – це чинники, які протидіють або блокують розвиток коагуляційного гемостазу – утворення фібрину (червоного тромбу). За механізмами дії більшість антикоагулянтів є інгібіторами коагулянтів: вони зв’язуються з активним центром ферменту, блокують його і цей коагулянт не приймає участь у подальшому процесі коагуляції. До головних антикоагулянтів належать антитромбін ІІІ, гепарин, білок С тощо. Рекомендована література: Основна: 1. Р.Сили, Т.Стивенс, Ф.Тейт. Анатомия и физиология. Пер. с англ. – К.: Олимпийская литература, 2007. Допоміжна: 1. В.І. Філімонов (под ред.). Нормальна фізіологія. - К.: Здоров'я, 1994 2. В. Ф.Ганонг. Фізіологія людини. Пер. з англ. - Львів: БаК, 2002. 3. Р. Шмидт, Г. Тевс. Физиология человека (в 3-х томах). Пер. с англ. - М: Мир, 1996. 4. Б.И. Ткаченко (под ред.).Основы физиологии человека (в 2 томах). – СПб, Межд. Фонд истории науки, 1994. 5. В.М. Покровский (под ред.) Физиология человека. – М.:Медицина, 2003 Читайте також:
|
||||||||
|