• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТИПОЛОГІЯ КНИГИ ЯК ПРАКТИЧНА ПРОБЛЕМА КНИГОЗНАВСТВА

5.1. Цільове призначення

5.2. Аналітико-синтетична переробка інформації

5.3. Інформаційні знаки

5.4. Матеріальна конструкція

5.5. Обсяг

5.6. Склад основного тексту

5.7. Періодичність

5.8. Структура

5.9. Інформаційні знаки (види неперіодичних видань)

Нині українська книжкова справа характеризується кількома тенденціями:

• кількісне зростання книговидання (понад 1,36 примірника на душу населення);

• сучасні видання вирізняються різноманітністю змісту, охоплю­ють широку палітру тем (15 тис. назв видань);

• сучасні видання неоднорідні за структурою, композицією (втім, ця тенденція спостерігалася й раніше);

• нині книжки все частіше вирізняються оригінальністю дизай­ну, є відмінними за художнім і технічним оформленням.

Маючи таке різноманіття книжкової продукції, книгознавці прагнуть укласти всі відомі різновиди у певну систему. Для вирі­шення цього завдання бібліологія використовує свій спеціальний розділ «Типологія книги», що є не окремою дисципліною, а лише галуззю книгознавства. Власне, типологія книги втілює практичну спрямованість сучасної бібліології, хоча зазвичай витлумачується як теоретична дисципліна. типологія книги дає можливість ефектив­но організувати книговидання, запропонувати читачеві різні види видань, удосконалити книгорозповсюдження, пропаганду, налаго­дити належний облік та зберігання книг. Таким чином, типологія книги — це галузь книгознавства, яка вивчає і розробляє на­укові засади та принципи класифікації книг за їх суттєвими функціональними книгознавчими ознаками.

Мета типології полягає у:

• виявленні типових, об’єднуючих якостей книг;

• об’єднанні книг у групу (тип) на основі виявлених якостей;

• вивченні цієї групи книг як соціального явища.

Сучасна типологія оперує поняттями «тип видання», «вид ви­дання» і «підвид видання».

Тип видання — це узагальнена ідеалізована модель видання, яка яв­ляє собою сукупність найсуттєвіших ознак, що визначають типові змістові особливості та зовнішні якості видання. Простіше кажучи,

це деталізована характеристика видання однієї книги за книгознав­чими ознаками. До найсуттєвіших книгознавчих ознак належать:

• цільове (функціональне) призначення;

• читацька адреса;

• матеріально-конструктивна форма (книга, брошура);

• знакова форма основного матеріалу (текст, ноти, ілюстрації, карти);

• характер зв’язку з іншими виданнями (серія, зібрання творів, вибрані твори, комплектне видання);

• часові особливості випуску (неперіодичне, періодичне, про­довжуване).

Тип видання є основою для визначення виду видання. Видан­ня, які мають однакові (типові) типологічні ознаки, утворюють єди­ну групу — вид. Вид видання — це група видань, які мають однакові суттєві (типові) ознаки:

• соціально-функціональне призначення (наприклад, навчання, розвиток науки, наведення довідок, розвага тощо);

• матеріальна конструкція (книга, брошура, листівка);

• читацька адреса (для дорослого, дитячого читача тощо);

• знакова форма інформації’ (текст, ілюстрація, ноти, карти);

• зв’язок з іншими виданнями та часові особливості випуску.

Всередині виду видання виділяють підвиди. Підвид видання — це

група видань всередині виду, виокремлена за менш суттєвими оз­наками, ніж вид. Наприклад, вид — це довідкові видання, а підвиди

—енциклопедії, словники, власне довідники. Підвиди в межах виду відрізняються за:

• побудовою (структурою);

• особливостями змісту;

• знаковою формою інформації.

В Україні типологією книги займаються як окремі науковці, так і наукові інституції. Найзначнішим науковцем є Галина Швецо- ва-Водка, яка має дві монографії на цю тему. З практичної, редак­торської точки зору питання типології вивчає Микола тимошик: в посібнику «Книга для автора, редактора, видавця ‘ є розділ «Видавнича продукція та критерії’ її поділу на види».

Розроблено важливий нормативний документ—ДСТУ 3017—95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення». Також на основі російського нормативного документу ГОСТ 7.60—2003 «Издания. Основные виды, термины и определения» розроблено міждержав­ний стандарт «СИБИД. Издания. Основные виды, термины и опре­деления», прийнятий в 2004 р. одинадцятьма країнами, і Україною в тому числі.

Відповідно до ДСТУ 3017—95 «Видання. Основні види. Термі­ни та визначення» всі видання поділяють за такими ознаками.

Читайте також:

1. Cтаровинні рукописні книги
2. III. Практична частина.
3. IV. Практична робота.
4. IV. Практична частина
5. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
6. VI. Практична робота .
7. VI. Практична робота .
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 2064