• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прагма-діалектичний підхід до аргументації

У сучасних дослідженнях аргументації склався так званий «прагма-діалектичний підхід», засновниками якого вважаються голландські філософи Ф. ван Єемерен і Р. Гроотендорст (Амстердамська школа). Центром прагма-діалектичного підходу є поняття «точка зору» (standpoint). Зазначений підхід до аргументації ґрунтується на таких принципах, як: 1) екстерналізація (externalization), згідно з яким позиція учасника аргументації (діалогу) позбавляється психологічного статусу, а розглядається як вербально оформлена позиція, що характеризується відповідальністю (responsibilities). за висловлювані твердження (commitments); 2) функціоналізація (functionalization) – вимога аналізу не лише тверджень, що стосуються самої точки зору, але й самої комунікативної ситуації (мовленнєвого акту) висунення точки зору;

3) соціалізація (socialization) – аналіз аргументативної позиції враховує не лише чиюсь суб’єктивну точку зору, а ставиться до неї як такої, що має на меті скерувати аудиторію до згоди з даним положенням, при цьому припускаючи, що адресат заздалегідь притримується протилежної думки; 3) діалектифікація (dialectification) – передбачає, що точка зору може бути прийнятною лише за умови, якщо вона витримала критику з боку антагоністично налаштованих опонентів у процесі обміну доказами «за і проти».

За Ф ван Еемереном і Р.Гроотендорстом точка зору є експліцитно виражене ставлення якогось твердження, якоїсь висловленої думки – «Моя точка зору стосовно [думки] Ополягає в тому, що Оістинне/хибне [13: 114]» І навпаки, той, хто висловлює якусь точку зору в цій або схожій манері, дає зрозуміти, що він вважає зміст точки зору власною думкою [Там же: 96].

Як і будь-яке висловлювання точка зору може бути позитивною або негативною. У першому випадку той, хто говорить або пише, посідає позитивну позицію щодо висловленої думки («Я вважаю, що жінки водять машину краще, ніж чоловіки»). У другому – він посідає негативну позицію («Я не думаю, що жінки водять машину краще, ніж чоловіки»). Думка, до якої стосується позитивна або негативна точка зору, також сама по собі може бути або позитивною, або негативною («[Я (не) думаю, що] жінки водять машину краще, ніж чоловіки»; «[Я (не) думаю, що] жінки водять машину не краще, ніж чоловіки»). Висуваючи точку зору відносно якої-небудь думки, той, хто говорить або пише, бере на себе зобов’язання відстоювати цю позицію у разі потреби. Залежно від того, чи є позиція позитивною або негативною, він повинен обґрунтувати або спростувати цю точку зору у своєму повідомленні.

Питання для самоконтролю.

1. Якою є логічна структура аргументації?

2. Що таке аргументативна конструкція?

3. Що означає імпліцитне і експліцитне в аргументативному дискурсі?

4. У чому сутність аргументативних моделей С.Тулміна?

5. Які існують погляди на аргументацію та доведення?

6. Як співвідносяться аргументація та доведення за Х.Перельманом?

7. Що таке точка зору з позицій прагма-діалектики?

Читайте також:

1. III етап. Системний підхід
2. IV етап. Ситуаційний підхід
3. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
4. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
5. Асимптотичний підхід до порівняння оцінок
6. Багатоаспектний підхід до прийняття управлінськихрішень
7. Багаторівневий підхід. Протокол. Інтерфейс. Стек протоколів.
8. Витратний підхід
9. Віковий підхід і взаємодія різних рівнів соціального досвіду в діяльності різновікових дитячих об’єднань. Функції різновікової групи.
10. Гібридний підхід
11. Глобалітсика і глобальний підхід у науці
12. Даний підхід передбачає, що покупець не заплатить за об»єкт суму, більшу вартості відомої йому власності, що має таку ж корисність.

Переглядів: 764