• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІНШІ ФОРМИ СПОКОЮ У БАКТЕРІЙ. 4. ВІДМІННОСТІ ПРО- ТА ЄУКАРІОТ.

СПОРОУТВОРЕННЯ (СПОРУЛЯЦІЯ).

ХАРАКТЕРИСТИКА СПОРОУТВОРЮВАЛЬНИХ БАКТЕРІЙ.

ЕНДОСПОРИ ТА ІНШІ ФОРМИ СПОКОЮ У БАКТЕРІЙ.

МЕМБРАНИ МІКРОБНИХ КЛІТИН. 2.3. МЕМБРАННІ УТВОРЕННЯ ПРОКАРІОТ. 2.4. ВНУТРІШНЬОКЛІТИННІ СТРУКТУРИ.

КЛІТИННА СТІНКА МІКРООРГАНІЗМІВ ТА ЇЇ ПОВЕРХНЕВІ СТРУКТУРИ.

МОРФОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ. 2. БУДОВА МІКРОБНОЇ КЛІТИНИ.

ТЕМА 2: МОРФОЛОГІЯ ТА БУДОВА ПРОКАРІОТНОЇ КЛІТИНИ.

1..МОРФОЛОГІЯ БАКТЕРІЙ.

Світ мікроорганізмів надзвичайно різноманітний. Біль­шість мікроорганізмів є одноклітинними, зустрічаються ценоцитні, багатоклітинні, але диференціація клітин на органи і тка­нини у них відсутня.

Назви бактерій, мікроміцетів, дріжджів наводяться в латин­ській транскрипції . Номенклатура мікроорганізмів є бінарною: кож­ному виду присвоюється родова та видова назви. Вид є основною таксономічною одиницею в мікробіології, види об'єднуються в роди.

Бактерії за формою поділяються на кілька груп: сфе­ричні, циліндричні, спіральні, незвичної форми та нитчасті.

Сферичні бактерії, або коки(від грец, kokkos — зерно) мають округлу форму. Залежно від розташування клітин після їх ділення поділяються на групи {рис.2.1).

Мікрококи (Micrococcus) (від грец, mikros — малий) — коки, що діляться в одній площині і після поділу розміщуються поодиноко, наприклад, Micrococcus aqua — звичайний мешка­нець води (Micrococcus — назва роду; aqua — видова назва).

Диплококи (Diplococcus) (від грец. diploos — подвійний) — коки, що діляться в одній площині і після поділу розміщуються попарно, наприклад, Methylococcus capsulatus — бактерія, що окиснює метан; Neisseria gonorrhoeae — збудник гонореї.

Стрептококи {Streptococcus) (від грец. streptos — ланцю­жок) — коки, що діляться в одній площині. Після поділу між клітинами зберігається зв'язок, і вони розміщуються у вигляді ланцюжків, наприклад, Streptococcus lactis — молочнокисла бак­терія, що спричиняє скисання молока. Ланцюжки можуть бути короткими (3-4 клітини) або довгими (кілька десятків клітин).

Стафілококи (Staphylococcus) (від грец. staphyle — вино­градне гроно) — коки, що діляться в кількох площинах і після поділу розміщуються у вигляді виноградного грона. Наприклад, Staphylococcus aureus — золотистий стафілокок, збудник гній­них інфекцій.

Коки не завжди бувають правильної круглої форми, вони можуть бути ланцетоподібними (Streptococcus pneumoniae — збудник пневмонії), овальними (Peptostreptococcus), подовжени­ми (Ruminococcus).

Більшість коків є нерухомими і не утворюють ендоспор, хоча деякі можуть мати джгутики (Planococcus, Planosarcina) та ендоспори (Sporosarcina).

Циліндрична форма бактерій(від грец. bacteria, лат. bacillum — паличка) є характерною для більшості бактерій. Паличко­подібні бактерії поділяються на такі, що утворюють ендоспори (Bacillus, Clostridium), і на такі, що не утворюють ендоспор (Pseudomonas, Xanthomonas). Паличкоподібні форми бактерій розріз­няються за довжиною, поперечним діаметром, формою кінців клітин і характером їх розміщення. Розрізняють палички довгі (понад 3 мкм) (Bacillus megaterium — гнильна бактерія; Clostridi­um botulinum — збудник ботулізму), короткі (1 мкм) (бактерії кишкової групи), дуже короткі (менше 1 мкм), довжина яких не набагато перевищує діаметр клітини, тому їх називають коко-бактеріями (Brucella abortus — збудник бруцельозу). За попе­речним діаметром бактерії поділяються на тонкі (Mycobacterium tuberculosis — збудник туберкульозу) і товсті (Escherichia coli — кишкова паличка). Кінці паличок можуть бути закруглені, з обрі­заними краями, загострені, потовщені. Розміщуються палички поодиноко, по дві клітини (Pseudomonas), ланцюжками

Рис. 2.1.Форми бактеріальних клітин:

1 — мікрокок; 2 — диплокок; З — стрептокок; 4 — тетракок; 5 — сардина; 6 — стафілокок; 7 — маленька паличка; 8 — великі палички, з'єднані в лан­цюжок; 9 — яйцеподібні коки; 10 — трихомні клітини; 11 — вібріон; 12 — спірохета; 13 — червоподібна клітина; 14 — багатоклітинна форма; 15 — зірко­подібна; 16 — палички, розміщені під кутом одна до одної; 17 — трикутні; 18 — форми, що гілкуються; 19 — тороїдальні; 20 — клітини, які брунькуються; 21 — гантелеподібні; 22 — нециліндричні трихоми; 23 — палички з загостреними кінцями; 24 — бобоподібний диплокок; 25 — клітина зі стеб­линкою; 26 — пластинчаті клітини архебактерій; 27 — спірила; 28 — амебоїдна; 29 — ланцетоподібний диплокок; 30 — клітина з гіфами, на яких утворю­ються бруньки; 31 — ланцюжок клітин, що утворюють петлю; 32 — з'єднан­ня клітин у пластини; 33 — зіркоподібна розетка з клітин; 34 — тубероїдні клітини; 35 — слизові стебликові бактерії, 36-клітина з шипами.

(Bacillus mycoides — типова ґрунтова бактерія). Деякі палички розміщені під кутом одна до одної, утворюючи фігури, подібні до X чи Y, наприклад, артробактерії, корінебактерії, нокардії, мікобактерії.

Бактерії спіральної формирозрізняються за кількістю і характером завитків, довжиною та товщиною клітин. їх мож­на поділити на форми, що не гнуться (вібріони, спірили), і на такі, що вигинаються (спірохети).

Вібріони (від фр. vibrion) мають вигляд зігнутої палички їй коми (Vibrio cholerae — збудник холери).

Спірили (від лат. spira — вигин) — спірально вигнуті клітини, що мають великий поперечний діаметр і невелику кіль­кість високих завитків (Spirillum volutans — сапрофітна бакте­рія; Spirillum minus — патогенна, здатна спричиняти захворюзання спірила).

Спірохети (від лат. spira — вигин, грец. chaite — волос­ся) — такі, що вигинаються, тонкі, спірально вигнуті клітини .

Вони складаються із зовнішнього чохла, протоплазматичного циліндра, аксіальних ниток. Аксіальні нитки обвивають протоплазматичний циліндр, вони є внутрішньоклітинними структурами (розміщені в периплазматичному просторі). Аксі­альні (або периплазматичні) нитки спірохет є аналогами джгугиків бактерій. До спірохет належить Spirochaeta plicatilis — звичайний мешканець прісних, морських і стічних вод, Тгеропета mllidum — збудник сифілісу, Тгеропета macrodentium — зубна спірохета, мешканець ротової порожнини при зубному карієсі.

Бактерії незвичної формиморфологічно різноманітні. Тороїдальні (замкнуті чи незамкнуті кільця), зіркоподібні, тубероїдні клітини показані на рис. 2.1. Форма плоских квадратних пластинок і коробочкоподібних плоских клітин геометрично різноманітної форми є характерною для архебактерій.

Нитчасті форми бактерій(трихомні, від грец. trichoma — волосина) — це здебільшого паличкоподібні клітини, з'єднані в довгі ланцюжки, які об'єднані слизом, чохлами-піхвами, плазмо­десмами (місточками) або єдиною оболонкою. Зазвичай зовні трихом покритий додатковими оболонками, які не беруть участі в утворенні перегородок між клітинами. Клітини трихом пере­важно є паличкоподібними.

Всі бактерії характеризуються постійністю форми клітини завдяки особливостям будови однієї з оболонок — клітинної стін­ки. Але є бактерії, для яких характерним є поліморфізм. Це мікоплазми, L-форми, клітини яких не мають клітинної стінки, а також артро-, нокардіо- та корінебактерії, в яких у циклі розвитку спос­терігається зміна форми клітини: кок — паличка — кок.

Розміри бактеріальних клітин сильно варіюють. Діаметр сферичних бактерій становить від 0,2 до 2,5 мкм. Найменшими є мікоплазми — 0,15 мкм. Цей розмір є теоретичною межею клітинного рівня організації життя, у якому в клітині ще може бути мінімум молекул білка (близько 1200) і мінімум фермент­них реакцій, необхідних для підтримання клітинної структу­ри. Паличкоподібні бактерії мають товщину 0,5-1,0 мкм, дов­жину від 1-2 до 10 мкм. Нитчасті форми можуть досягати макро­скопічних розмірів (1 мм) і їх можна побачити неозброєним оком. Довжина спірохет коливається від 1-3 до 100-500 мкм. Ниж­ній розмір одноклітинних бактерій визначається простором, необхідним для упаковки апарату, який забезпечує незалежне існування клітини, верхній — оптимальним співвідношенням між поверхнею клітини і об'ємом.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
7. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
8. Безособові дієслівні форми на –но, -то
9. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
10. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі
11. Бланки, форми і штампи
12. Бренд. Рекламний образ бренду. Визначення та відмінності від функціональних та споживчих якостей.

Переглядів: 3614