• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОКИСНЕННЯ ВІДНОВЛЕНИХ СПОЛУК СІРКИ

Здатність одержувати енергію в результаті окиснення від­новлених сполук сірки притаманна грамнегативним бактеріям з полярно розміщеними джгутиками, які об'єднані в рід Thiobacillus. До цієї групи бактерій належать також представники родів Sulfolobus, Thiomicrospira (таблиця).

Більшість тіобацил окиснює різні сполуки сірки, утворю­ючи як кінцевий продукт сульфат:

S^2- + 2О₂ -> SO^2-_4.

S + Н₂О + 1,5O₂ -> SO^2-₄ + 2Н⁺;

S₂O₃^2- + H₂O + 2O₂ -> 2SO^2-₄+ 2H⁺.

Деякі сіркоокиснювальні бактерії є облігатними хемолітоавтотрофами, а деякі — здатні використовувати як джерело енергії та вуглецю, а також як донори електронів — органічні спо­луки. Ці бактерії є аеробами, проте Thiobacillus denitrif leans може використовувати як термінальний акцептор електронів, крім кисню, також і нітрат. Отже, ця бактерія може здійснюва­ти анаеробне нітратне дихання і денітрифікувати нітрат. Але вона не здатна до асиміляційного відновлення нітрату, тому як дже­рело азоту їй потрібен тільки аміак (солі амонію).Thiobacillus thiooxidans утворює великі кількості сірчаної кислоти і добре переносить низькі значення рН. Клітини не втра­чають життєздатності навіть у 1 н. розчині сірчаної кислоти. Такі властивості цих бактерій використовуються в сільському господарстві з метою зниження лужності ґрунтів: у вапнисті ґрунти вносять елементну сірку, утворювана тіобацилами сір­чана кислота переводить нерозчинний карбонат кальцію в більш розчинний сульфат кальцію, який вимивається з ґрунту.

У місцях, де в осадах стоячих вод і вод, які повільно течуть, утворюється сірководень, можна часто виявити на чорній поверхні мулу знебарвлені нитчасті сіркобактерії Beggiatoa, Thiothrix, Thioploca. Проте виділення чистих культур таких класичних сіркобактерій утруднене і не завжди вдається. Очевидно, для їх росту необхідні органічні речовини.

Сірководеньяк основа безсвітлової екосистеми.Для жит­тя всіх вищих гетеротрофних організмів необхідна біомаса, яка утворюється за допомогою фотосинтезу (рослини). Проте існує виняток з цього правила. На великих морських глибинах, у міс­цях, де розходяться континенти, з морського дна б'ють гарячі джерела з температурою води близько 350 °С. У воді цих дже­рел розчинено багато різних мінеральних речовин, у тому числі й сірководень. Там, де гаряча вода стикається з холодною мор­ською водою, що містить кисень, можуть рости бактерії, які окиснюють сірку або сірководень. Вони є поживою для молюсків, ракоподібних, черв'яків. Отже, на великих морських глибинах, куди не проникає світло, у безпосередній близькості від гаря­чих джерел існує екосистема, в якій продукція біомаси ґрунту­ється не на фотосинтезі, а на хемолітоавтотрофії.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
3. Азоновмістні органічні сполуки.
4. Азосполуки
5. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
6. Ароматичні сполуки і фітонциди
7. Будова атомів та хімічний зв’язок між атомами визначають будову сполук, а отже і їх фізичні та хімічні властивості.
8. Валентність — це здатність атомів одного елемента сполу­чатися з певним числом атомів інших елементів під час утворення хімічних сполук.
9. Взаємне заміщення аміно- і гідроксисполук
10. Високомолекулярні сполуки ВМС
11. Вуглеводи – складні органічні сполуки, до складу яких входять атоми вуглецю (С), кисню (О) та водню (Н).
12. Галогени та галогеновмісні сполуки.

Переглядів: 957