Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Галузі і методи психологічних досліджень.

Сучасна наукова психологія являє собою досить роз­маїту систему дисциплін та галузей. За спрямованістю ді­яльності психологів на пізнання, дослідження або перетво­рення психіки доцільно виділяти три великі групи галу­зей — теоретичну, науково-прикладну та практичну психо­логію.

1. До теоретичної психології належать: загаль­на психологія, історія психології, експериментальна, гене­тична, соціальна, порівняльна, диференціальна психологія, психофізіологія, психологія особистості, моделювання пси­хіки.

Загальна психологія систематизує експериментальні дані, здобуті у різних галузях психологічної науки, розробляє фундаментальні теоретичні проблеми психології, формулює основні принципи, категорії, поняття, закономірності, ста­новить фундамент розвитку всіх галузей та розділів психо­логічної науки.

Історія психології розглядає формування психологічних категорій і понять упродовж усього часу існування наукової психології, історію психологічних досліджень у різні часи в різних школах та перспективи розвитку психології як науки.

Експериментальна психологія займається розробкою но­вих методів психологічного дослідження для більш глибоко­го вивчення психічної реальності.

Генетична психологія вивчає закономірності розвитку психіки тварин і людини у філогенезі (протягом біологічної еволюції усього живого та історичного розвитку психіки) і в онтогенезі (упродовж життя окремої особи).

Соціальна психологія досліджує психічні явища у процесі взаємодії людей у великих та малих суспільних групах, а саме: вплив засобів масової комунікації на різні верстви населення, особливості формування та поширення чуток, смаків, суспільних настроїв, моди, питання психологічної сумісності, міжособистісних взаємин, групової атмосфери, роль лідера у групі, сприйняття людини людиною, стано­вище особистості у групі, стосунки між членами сім'ї тощо.

Порівняльна психологія має предметом свого дослідження особливості психіки тварин (зоопсихологія) у порівнянні з психікою людини.

Диференціальна психологія досліджує індивідуально-психологічні особливості психіки з урахуванням вікового рівня розвитку та механізмів функціонування психіки, ролі за­датків і здібностей індивіда тощо.

Психофізіологія вивчає фізіологічні механізми діяльності мозку, вищої нервової системи, які лежать в основі функ­ціонування психіки.

Психологія особистості займається вивченням психічних властивостей людини як цілісного утворення, як певної системи психічних якостей, що має відповідну структуру, внутрішні взаємозв'язки, характеризується індивідуальністю та взаємопов'язана з навколишнім природним і соціальним середовищем.

Моделювання психіки як розділ теоретичної психології ви­користовує наукові дані про психіку для побудови мате­матичних і кібернетичних моделей психічних функцій (сприй­мання, мислення, пам'яті, розпізнавання, спілкування тощо) та всієї психіки загалом з метою розробки і вдоскона­лення технічних систем, перевірки наявних психологічних теорій за допомогою комп'ютерного моделювання (комп'ю­терного експерименту).

2. До науково-прикладної психології слід від­нести ряд галузей, для яких характерні дослідження і прак­тичне використання знань з метою оптимізації поведінки та діяльності людей. Напрями науково-прикладної психології доцільно розрізняти за певними ознаками.

а) За видом діяльності та поведінки лю­дини:

психологія праці досліджує психологічні закономірності трудової діяльності людини, психологічні основи наукової організації праці (НОП), особливості формування загаль-нотрудових умінь і навичок, вплив факторів виробничого середовища і технічних засобів праці на робітника з метою підвищення ефективності трудової діяльності людини;

інженерна психологія вивчає особливості діяльності опе­ратора автоматизованих систем управління, розподілу та уз­годження функцій між людиною і машиною, використову­ючи здобуті знання в інженерно-психологічному проекту­ванні, експлуатації й оптимізації функціонування систем управління складними технічними комплексами та техно­логічними процесами. Інженерна психологія є важливою складовою ергономіки — науки про закони взаємодії опе­ратора, машини і середовища та закономірності функціо­нування систем «людина — машина»;

психологія творчості досліджує закономірності творчої (ев­ристичної) діяльності, фактори стимуляції творчого пошуку винахідників, раціоналізаторів, умови розвитку творчої осо­бистості та розробляє методи активізації творчості праців­ників науки, техніки, мистецтва, культури;

психологія «штучного інтелекту» зосереджує увагу на роз­робці й використанні формальних моделей психіки у ство­ренні різних інтелектуальних кібернетичних систем, напри­клад систем управління робототехнікою, автоматизованого перекладу, експертних систем тощо;

авіаційна психологія досліджує психологічні особливості діяльності людини в умовах польоту, визначає психологічні вимоги до професії у відборі та підготовці авіаційних кадрів, сприяє оптимізації праці льотного персоналу;

космічна психологія вивчає психологічні проблеми діяль­ності людини в умовах невагомості, просторової дезорієнтації під час перебування в космосі, психологічного напру­ження, яке виникає в екстремальних ситуаціях переванта­ження організму або тривалої ізоляції від людей на орбіті. Розробляються рекомендації щодо підбору кандидатів у кос­монавти, їх підготовки, тренування на спеціальних пристро­ях (тренажерах), формування екіпажів космічних кораблів, здійснення психологічної підтримки космонавтів в умовах польоту;

військова психологія має предметом фактори ефективної поведінки людини в екстремальних умовах бойових дій, пи­тання підвищення боєздатності військовослужбовців, підго­товки військових кадрів, управління військами і бойовою технікою, стосунки між командирами та підлеглими, методи психологічної пропаганди і контрпропаганди тощо;

психологія управління та менеджменту здійснює дослід­ження процесів управління, організації спільної діяльності людей на політичному, соціальному, економічному, вироб­ничому тощо рівнях у державному, регіональному та місце­вому масштабах з метою досягнення позитивних результатів у суспільному житті;

економічна психологія займається дослідженням ролі люд­ського фактора у розв'язанні економічних, господарських проблем на макро- та мікроекономічному рівнях;

психологія торгівлі вивчає психологічні особливості лю­дей для формування потреб покупців, правильної органі­зації реклами та продажу товару, підвищення культури об­слуговування населення тощо;

екологічна психологія досліджує психологічні фактори ви­никнення й розв'язання проблем взаємозв'язку між люди­ною і природою, огггимізації цього взаємозв'язку, подолан­ня соціально-психологічних наслідків природних та техно­генних катастроф;

психологія спорту вивчає закономірності поведінки лю­дей в умовах спортивних змагань, методи відбору, підго­товки, організації діяльності спортсменів та їхньої психоло­гічної реабілітації після участі в змаганнях.

б) За психологічними питаннями розвитку лю­дини у науково-прикладній психології можна ви­ділити такі напрями:

вікова психологія досліджує онтогенез психічних власти­востей особистості на різних вікових етапах. Виділяються; такі її розділи, як психологія дошкільника, психологія мо­лодшого школяра, психологія підліткового віку, психологія юнацтва, психологія дорослих, геронтопсихологія;

педагогічна психологія має своїм предметом психологічні закономірності навчання й виховання особистості та скла­дається з таких розділів: психологія навчання, психологія виховання, психологія навчально-виховної роботи з ано­мальними та важковиховуваними дітьми;

психологія аномального розвитку, або спеціальна психоло­гія, розподіляється на такі дисципліни, як патопсихологія (розглядає відхилення у процесі розвитку психіки, розлади психіки при різних формах мозкової патології), олігофренопсихологія (займається патологічними відхиленнями пси­хічного розвитку, які визначаються природженими дефек­тами мозку), сурдопсихологія (вивчає особливості розвитку дітей з вадами слуху), тифлопсихологія (допомагає розвива­тись особистостям дітей із слабким зором або незрячим).

в)3а відношенням до нормальної або хво­рої психіки виділяються такі дисципліни:

психологія здоров'я — наука про психологічні основи здо­рового способу життя, збереження та поліпшення здоров'я людини;

медична психологія, що вивчає психологічні аспекти ді­яльності лікаря та особистості хворого і розподіляється на такі напрями: нейропсихологія (досліджує співвідношення між психічними явищами та фізіологічними структурами мозку), психофармакологія (наука про вплив лікарських ре­човин на психічну діяльність людини), психотерапія (вивчає та використовує засоби психологічної дії для лікування хво­рих), психопрофілактика (має справу із заходами поперед­ження психічних захворювань), психогігієна (наука про сис­тему засобів підтримання та забезпечення психічного здо­ров'я особистості на належному рівні).

г)3а відношенням до права виділяється: юридична психологія, що пов'язана з дослідженням проб­лем реалізації системи правової поведінки психологічними засобами і розподіляється на такі підрозділи: судова пси­хологія як наука про психологічні особливості поведінки суб'єктів карного процесу; кримінальна психологія, предме­том якої є психологічні особливості особистості правопо­рушника, мотиви правопорушення тощо; виправно-трудова (пенітенціарна) психологія, що займається науковими та при­кладними питаннями вивчення психіки ув'язненого, мето­дами виправлення та перевиховання його особистості.

3. Практична психологія функціонує і розвивається як система спеціальних психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем. Головна мета практичної пси­хологи — створити сприятливі соціальні та психологічні умови для діяльності людини в усіх сферах життя — від сімейних стосунків до управління державою, надати дієву допомогу у розвитку та захисті її психічного здоров'я.

Основними функціями практичної психології є аналіз і прогнозування поведінки й діяльності людини, активний соціальний та психологічний вплив, консультативно-мето­дична, просвітницька, профілактична, реабілітаційна та психогігієнічна функції тощо.

До основних методів психологічного дослідження нале­жать спостереження і експеримент. Спостереження доз­воляє вивчати поведінку людини в природних умовах, без втручання у перебіг подій. Експеримент, навпаки, від по­чатку до кінця планується і організовується дослідником; це дозволяє не лише описати психологічні факти, але й по­яснити причини їх появи.

Крім основних у психології використовуються допоміжні методи - бесіда, анкета, інтерв'ю, тести, вивчення продуктів діяльності, соціометрія, шкали рейтингу та ін. На основі усіх цих методів в психології використовуються конкретні методики (тести інтелекту, особистіші опитувальники, про­ективні малюнки та ін.)

Надійність і достовірність результатів залежить від професійної кваліфікації дослідника та адекватності обра­ної методики. Неприпустимим є використання психологі­чних методик непрофесіоналами.

Сучасна психологія активно розробляє та застосовує за­соби практичної психологічної допомоги людям різного віку у складних ситуаціях життя та діяльності. Разом з педагог­ікою сучасна психологія вносить значний внесок у процеси гуманізації міжособових відносин та суспільства у цілому.

 

 


Читайте також:

  1. V. Етичні правила психологічних досліджень
  2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  7. Адміністративні методи управління
  8. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
  9. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  10. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ
  11. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ СПОРТУ
  12. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації




Переглядів: 1457

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Становлення і розвиток педагогіки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.