МОНУМЕНТАЛЬНИЙ ЖИВОПИС

Одне з найвищих досягнень художньої культури Київської Русі – мистецтво мозаїки. У Софійському соборі було створено найвеличніший ансамбль мозаїчного живопису, що не мав рівних у світовому мистецтві тієї доби (до наших днів збереглося 260 м²мозаїк).

У мозаїчній техніці виконано найважливіші за змістом зображення, розміщені в східній та центральній частинах храму. Усередині головної бані, що символізує небо, зображено величну напівпостать Христа-Вседержителя в оточенні архангелів: Вседержитель (грецькою мовою Пантократор) – це той, що все тримає: і Небо, і Землю, і Всесвіт. Це також той, перед ким, згідно з християнським віровченням, кожна людина свого часу відповість за власні думки й учинки. Тому прекрасне обличчя Христа на мозаїці Софії Київської водночас суворе. У лівій руці він тримає Євангеліє – книгу, в якій викладено основи віри, а особливим жестом правої посилає благословення.

Око людини, яка входить до Софійського собору, одразу вражає його центральна мозаїка – Богоматір Оранта її постать займає верхню частину головної апсиди храму. Це найбільша за розмірами фігура в усьому давньоруському мистецтві. Богоматір зображено у повний зріст, з піднесеними догори руками, неначе вона заступається за людський рід перед Богом. Образ Оранти швидко заполонив серця русичів ще й тому, що нагадував близьку їм язичницьку Велику Богиню, «Непорушну Стіну», яку також зображували стоячи, зі зведеними до неба руками. Київська Оранта вдягнена в довгу синю сорочку – хітон та пурпуровий плащ – мафорій. її силует та складки одягу окреслено чіткими лініями. Постать виглядає надзвичайно виразною на мерехтливому золотому тлі, що

символізує Царство Небесне – місце перебування Бога, Богоматері, ангелів та святих.

Чудові мозаїки прикрашали також Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври та інші храми столиці Київської Русі. На Подолі було знайдено майстерні, в яких виготовляли смальту. Це свідчить про те, що у виготовленні мозаїк поряд з грецькими брали участь і місцеві майстри.

Історія зберегла ім'я видатного київського живописця Алімпія (Аліпія, Олімпія), який брав участь у створенні мозаїк Успенського собору Києво-Печерської лаври, а також уславився як іконописець.

Виготовлення мозаїк було надзвичайно дорогим, тому ними прикрашали лише центральну частину храму. Всі інші частини розписували фресками. Поєднання в одному ансамблі мозаїк та фресок було невідоме Візантії. Це – самобутнє явище художньої культури Київської Русі.

Фресковий живопис був найпоширенішим видом монументального мистецтва Київської Русі. В Україні його пам'ятки збереглися до наших днів у храмах Києва та Чернігова. Наприклад, у Софійському соборі майже три тисячі квадратних метрів фресок XI ст. Ніде у світі немає такого ансамблю монументального живопису того часу.

Технологія створення мозаїк була досить складною. Спочатку на стіну накладали перший, підготовчий, шар тиньку. На нього клали другий, на який наносили контури зображення. Потім накладали третій шар, швидко покривали зображення фарбами і, доки розчин не закам'янів, вдавлювали в нього кубики різнокольорової смальти.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
АРХІТЕКТУРА	\|	ІКОНОПИС

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.