З означення 6.3 випливає, що множина поліномів над кільцем з операціями (6.1) та (6.2) утворює кільце. Дане кільце називається кільцем поліномів над кільцем та позначається .
Елементи кільця (не рівні нулю) можна вважати поліномами нульового степеню, тому вважаємо, що .
Теорема 6.5( властивості кільця ):
1) якщо – комутативне, тотакож комутативне;
2) якщо – кільце з одиницею, то також кільце з одиницею;
3) якщо – цілісне, то також цілісне.
Доведення: п.1 випливає безпосередньо з означення комутативного кільця та добутку поліномів (5.2).
Для доведення п.2. достатньо зазначити, що одиниця кільцяє також одиницею кільця .
Доведемо п.3. Нехай - цілісне, тоді за п.1 і 2, – комутативне кільце з одиницею. Залишилось довести, що в відсутні дільники нуля. Припустимо супротивне: нехай для деяких ненульових поліномів та , , виконується Тоді, за означенням добутку поліномів та означенням нульового поліному,
Але, за умовою, де – цілісне кільце, та , тому, за означенням цілісного кільця, що суперечить нашому припущенню. Отже, в відсутні дільники нуля. Теорему доведено.
Надалі ми будемо розглядати кільце поліномів над полем . В цьому випадку для будь-яких поліномів можна визначити операцію ділення з остачею полінома на поліном (це можливо внаслідок того, що у полі всі елементи, крім нуля, мають обернені відносно операції множення). Розглянемо ділення з остачею на прикладі.