• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конспект урока №1 2 страница

руху, розумової в поживних

і фізичної роботи речовинах

За допомогою гномона (дерев'яний кілок висотою 1 м) визначається висота сонця на небосхилі протягом кожної пори року. Ця робота прово­диться сонячного дня. Викликаються три учні (на освітленемісце). Один учень ставить вертикально на землю гномон, а інші два учні за допомо- гою рулетки виміряють довжину тіні від гномона, позначивши рисочкою місце, де закінчується тінь.

Найменша довжина тіні від гномона протягом доби опівдні, а про­тягом року — влітку. Найдовша тінь протягом доби вранці та ввечері, а протягом року — взимку.

Закріплення та осмислення знань

Робота з підручником (С. 32—33).

Інтерактивні технологи' кооперативного навчання.

Завдання. Щоб їжачкові було тепленько взимку в його хатинці, допо- можемо йому відібрати листочки, які є відповідями на такі запитання.

Що дає землі світло і тепло?

Як падають на землю сонячні промені?

Які сонячні промені найбільше нагрівають земну поверхню?

Яке значення у природі має сонячне тепло?

Яке значення у природі має сонячне світло?

Для чого сонячна енергія потрібна рослинам, тваринам і людям? (На листочках є різні вислови, серед них — відповіді на поставлені питан­ня. Діти попарно відбирають листочки з правильними відповідями і наколюють на голочки Їжачка.)

Узагальнення та систематизація знань

Робота в зошиті за поданими завданнями (С. 27).

Підсумок уроку

Хто на Землі вбирає сонячне тепло?

Коли сонце гріє дужче: вранці, опівдні чи ввечері?

Що стає з тілами неживої природи, коли вони вбирають соняч- не тепло?

Як сонячна енергія передається тваринам і людям?

Домашнє завдання

Опрацювати текст підручника «Сонячне світло і тепло» (С. 82—83).

Вести спостереження за змінами, що відбуваються в природі, і зазна- чити результати спостережень у зошиті.

Виконати завдання в зошиті.

урок 4

тема. термометр

мета: сформувати поняття термометр; виробляти уявлення про влас­тивості рідин розширюватися під час нагрівання та стискуватися під час охолодження, вміння користуватися термометром (визначати, записува- ти і читати його показання), цілеспрямовано сприймати (спостерігати) перебіг і результати дослідів, доводити власну думку; виховувати зосере- дженість та уважність під час виконання практичної роботи.

обладнання: термометри (кімнатний, зовнішній, медичний, водяний), роздаткові моделі термометрів на кожну парту, склянки з теплою, гаря- чою та холодною водою (одного об'єму).

ХіД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування.

Що належить до неживої природи?

Що належить до живої природи?

Що дає для землі сонце?

Від чого залежить нагрівання поверхні землі?

Що таке світлова енергія?

Що таке сонце?

Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Розповісти, як практично визначається висота сонця за допомогою гномона.

Завдання 2. За малюнком в зошиті (С. 27) пояснити, як поширюють- ся сонячні промені. Які з них більше зігрівають землю?

Завдання 3. Чи потрібне сонце рослинам, тваринам і людям?

3. Використання інтерактивних технологій навчання.

Сидить хворий «зайчик» з перев'язаною головою. Під лапкою три- має лінійку (олівець, ручку).

Діти, до нас на урок прибіг Зайчик, він хотів щось цікаве нам роз- повісти. Та по дорозі зустрів холодного Вітрюгана. Той люто дихнув на маленького Зайчика холодом, і бідний зайчик захворів. Заболіла його голівка, йому стало холодно, і він вирішив полікуватися. Як ви гадаєте, з чого він почав своє лікування?

Діти пояснюють, що Зайчику потрібен термометр, а не лінійка.

А для чого ж йому термометр? (Щобвиміряти температуру.)

(Замість лінійки Зайчаті ставиться модель термометра.)

Повідомлення теми і завдань уроку

Гаразд, але ж ми нічого не знаємо про термометр. Як ви думаєте, яку тему уроку нам слід сьогодні обрати? («Термометр»)

мотивація навчальної діяльності

Практична робота

На парті — три склянки води (холодна, тепла і гаряча). Учні працю- ють в парі. Один учень бере спочатку склянку з холодною водою, потім — з теплою. Робить висновок, що вода в другій склянці тепліша. Другий учень спочатку бере склянку з гарячою водою, потім — з теплою. Ро- бить висновок, що вода в другій склянці холодніша. Відповіді не збігли- ся: у першого учня друга склянка з водою виявилась теплішою, а в дру­гого — холоднішою.

Чому ми отримали різні відповіді?

Діти висловлюють свої міркування.

актуалізація опорних знань учнів

Розгадування ребуса.

Демонстрування термометрів.

Як можна назвати всі ці прилади?

Для чого вони використовуються?

Де ви їх бачили?

Як користуються ними люди?

сприймання й усвідомлення нового матеріалу

метр

2. Ознайомлення з порядком визначення та правильним записом тем- ператури.

1. Ознайомлення з будовою термометра.

Практична робота. Демонстрування дослідів (С. 85). Ознайомлення з властивістю води — розширюватися під час нагрі­вання й стискатися під час охолодження (дослід 1, 2).

Узагальнення спостережень учнів.

Не тільки вода має властивості розширюватися при нагріванні і стискатися при охолодженні, а й усі інші родини. Ми знаємо молекуляр- ну будову речовин, зокрема рідин. Молекули розташовані не дуже близь­ко одна до одної і весь час перебувають у русі. Коли рідини нагріваються, молекули починають рухатися швидше, відстані між ними збільшують- ся, рідина розширюється. При охолодженні рідини молекули рухаються повільніше, відстані між ними зменшуються, і рідина стискається.

Робота з підручником (С. 83—85).

Фізкультхвилинка

Проведення інструктажу з техніки безпеки при користуванні тер­мометрами, що заповнені ртуттю (с. 85, «Запам'ятай»)

Закріплення та осмислення знань

Робота в зошитах (С. 28).

Вимірювання температури повітря і запис показань:

а) в класі;

б) на вулиці.

Виміряти температуру тіла і правильно записати показання термо­метра.

Підсумок уроку

З якими приладами познайомилися на уроці?

Назвіть види термометрів.

Для чого людині служать термометри?

Домашнє завдання

Прочитати статтю підручника (С. 83—85), підготувавши відповіді на запитання.

Визначити та записати показания термометра на вулиці та вдома (про­тягом тижня).

урок 5

тема. повітря навколо нас. властивості повітря

мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місце- знаходження повітря на землі, про властивості повітря (прозоре, безбарв- не, без запаху, розширюється під час нагрівання і стискається під час охоло­дження, погано проводить тепло), про значення в природі властивостей

повітря погано проводити тепло; формувати вміння виконувати дослі- ди, спостерігати за ходом і результатами досліду; вміння робити виснов- ки, міркувати за аналогією; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення природи, здатність спілкуватися в процесі спільної діяльності.

обладнання: дитячі надувні іграшки (кульки, качечки іт. ін.), склян­ка з водою, грудка сухої глини, землі, цукру, свічка, дрібні клаптики па- перу.

ХіД УРОКУ

органічація класу

Повторення вивченого на попередньому уроці

оголошення теми і мети уроку

Послухайте уважно і скажіть, будь ласка, про що йде мова.

Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що

в найменшу щілинку зайде. (Повітря)

Сьогодні на уроці ми дізнаємось, що таке повітря, де воно може бути і чому потрібно дбати про чистоту повітря.

Вивчення нового матеріалу

Земля оточена з усіх боків повітрям. Воно невидиме, але є усюди. Заповнює щілини, є у ґрунті, у воді. Без повітря не можуть жити росли­ни, тварини, люди. Ми повітрям дихаємо. Але воно потрібне не тільки для дихання. Повітря розсіює сонячні промені вдень, вночі оберігає від охолодження, є своєрідним щитом планети. Що ж таке повітря?

Це суміш багатьох газоподібних речовин: азоту, кисню, вуглекислого газу. Кожен із газів виконує свою роль. Кисень забезпечує процеси ди- хання і горіння. Крім газів, у повітрі є домішки (водяна пара, дим, сажа, пил та інші речовини).

Зараз ми переконаємося, що у нас в класі є повітря. Ось клаптики па­перу. Я їх кладу на долоньку. А тепер змахну книжкою над долонькою.

Що сталося? (Клаптики злетіли з долоньки.)

Чому? Та тому, що ми книжкою сколихнули повітря. А повітря, в свою чергу, сколихнуло смужечки паперу, і вони злетіли.

Фізкультхвилинка.

Яка зараз пора року? (Осінь)

Так, закінчились теплі літні дні. І осінь нам принесла прохолодні днини. Давайте відчинимо вікно чи двері класної кімнати. Що ви відчу- ли? (Повіяло холодом.)

Правильно, ви відчули холод. Але це не просто холод. Це до нас у клас «забігло» повітря, воно, напевно, також хоче зігрітися. Отже, повітря, як бачите, рухається, переміщається. А переміщення повітря на вулиці називається вітром. Від того, як саме повітря переміщається, за­лежить сила вітру (дме з великою силою, вітерледь відчутний тощо). А пе- реконатись у тому, що повітря є всюди, нам допоможуть такі досліди.

Дослід 1. Візьмемо склянку з водою. Зануримо в неї грудочку цукру, глини, землі та ін.

Що ви побачили? (Звідти виходять бульбашки.)

Так, ті бульбашки й є повітря. Його вода витіснила з тих речовин, які ми поклали у склянку, і тепер воно бульбашками виходить.

Дослід 2. Повітря може займати місце, його можна стиснути. Ось стис- нутим повітрям ми наповнили ці кульки, іграшки. Давайте покладемо їх у воду. Що ви бачите? (Вони плавають.)

Отже, речі, наповнені повітрям, не тонуть у воді.

Якщо ви були уважні, ви почули, що я сказала, що повітря має бути чис­тим і ми повинні дбати про чистоту повітря. Як саме ми маємо це робити?

VI. робота з підручником

Проводиться бесіда за малюнками підручника. Опрацьовується ма- теріал, поданий у підручнику. Даються відповіді на запитання в підруч- нику.

Дослід 3. Візьмемо дві склянки з гарячою водою. Виміряємо темпера­туру води в обох склянках. Одну склянку накриємо більшою склянкою. А другу залишимо відкритою. Через деякий час виміряємо температуру води в обох склянках.

Гра «Акваріум» (інтерактивні технології)

Опис гри: об'єднати учнів у групи по 4—6 осіб. Одна з груп сідає в центр класу, щоб відокремитись від слухачів (решти учнів) певною від- станню.

Група отримує завдання для проведення групової дискусії: «Чому в накритій склянці вода залишилась гарячою?».

Група читає завдання вголос.

Обговорюють його в групі.

За 3—5 хвилин знаходять правильну відповідь.

Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить реш- ту класу із завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Кожній групі пропонується вголос протягом 3—5 хвилин обговорити та знайти відповідь.

Після закінчення відведеного для дискусії часу група обґрунтовує свою відповідь, а решта групи висловлює свої думки — погоджуються вони з відповіддю групи чи ні. Якщо ні, то чому? Бесіда триває протя­гом 2—3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обгово- рює наступне питання чи іншу ситуацію.

Фізкультхвилинка

Взяли кульки дружно в руки І давай щосили дути, Потім кульки ми пустили — Вони швидко полетіли...

Закріплення матеріалу

Які властивості має повітря?

За допомогою яких дослідів можна довести, що під час нагрівання повітря розширюється, а під час охолодження — стискається?

До яких тіл належить повітря?

Де знаходиться повітря?

Як можна довести, що повітря займає певне місце?

робота в зошиті

Підсумок уроку

Яку тему вивчали ми на уроці?

Що таке повітря?

Що таке атмосфера?

Чому безхмарне небо блакитне?

Які ви знаєте властивості повітря?

оцінювання учнів ХН. Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника «Повітря», «Властивості повітря».

Закінчити виконання завдання в зошиті.

Дати відповідь на питання: «Як люди використовують у побуті влас- тивість повітря погано проводити тепло?».

урок 6

тема. з чого складається повітря. збережемо повітря чистим

мета: формувати уявлення про склад повітря (азот, кисень, вуглекис- лий газ), про домішки в повітрі; джерела забруднення повітря та шляхи збереження його чистоти; продовжувати формувати вміння порівнюва- ти, робити висновки, складати план тексту; застосовувати знання у новій ситуації; виховувати обережність у поводженні з вогнем у природі, праг- нення охороняти чистоту повітря і зберігати власне здоров'я та навко- лишню природу.

обладнання: вірші про природу, підручник, зошит.

Хід УРОКУ

Хвилинка спостережень

Яке сьогодні небо?

Чи були зранку опади?

Чи є сьогодні вітер?

Надворі світить сонце чи холодно?

Яка температура повітря?

Як поводять себе звірі, птахи?

Порівняємо сьогоднішню погоду з погодою попереднього тижня.

Що ви помітили?

Перевірка домашнього завдання

Що ви знаєте про повітря?

Як довести, що повітря оточує нас?

Чому без повітря неможливе життя на Землі?

Що таке атмосфера?

Які властивості має повітря?

За допомогою яких дослідів можна довести, що під час нагрівання повітря розширюється, а під час охолодження — стискається?

Чому в морозну погоду люди надівають речі зі штучного або на­турального хутра?

Повідомлення теми та завдань уроку

На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтесь, з чого складається повітря, про домішки в повітрі, джерела забруднення повітря та шляхи збережен- ня його чистоти, будемо продовжувати формувати вміння порівнювати, робити висновки, складати план тексту, виховувати прагнення охороня- ти чистоту повітря.

Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь з елементами бесіди про склад повітря.

Повітря складається з різних газоподібних речовин: азоту, кисню, вуглекислого газу та інших газів.

Найбільше в повітрі міститься азоту. Він не придатний для дихання. 1/5 частину повітря становить кисень, його виділяють зелені рослини.

Як ви думаєте, чому люди насаджують дерева, квіти? Чому в класі ставлять кімнатні рослини? (Бо вони виділяють кисень.)

Люди, тварини дихають киснем. Рослини і тварини, які живуть у воді, дихають розчиненим киснем.

Третьою складовою частиною повітря є вуглекислий газ. Він потрапляє у повітря при перегниванні решток рослин і тварин, при горінні будь- яких предметів, під час виверження вулканів. Вуглекислий газ видиха- ють і люди. Повітря ще містить водяну пару.

Проведемо кілька дослідів, щоб виявити пару в повітрі. Дослід 1. Візьмемо невеличке скельце, піднесемо його до рота і поди- хаємо на нього. Що ми помітили? (На скельціз'явилися крапельки води.)

Це підтверджує, що під час дихання людини виділяється водя- на пара.

Дослід 2. Візьмемо мокру грудочку ґрунту, покладемо у коробочку і накриємо іі скельцем, поставимо цю коробочку на сонечку. Що утвори - лося під час нагрівання? (На скельці з'явилися крапельки води.)

Це означає, що з ґрунту виділяється водяна пара.

Водяна пара також виділяється з поверхні озер, морів і океанів. Повітря сухе, якщо в ньому мало водяної пари, і, навпаки,— вологе, якщо водяної пари багато.

У повітрі ще міститься пил, сажа, дим та інші шкідливі речовини. Вони забруднюють повітря.

Робота з підручником.

Опрацювання статті підручника «З чого складається повітря».

Складання плану статті. Повітря складається:

а) азот (найбільше);

б) кисень (1/5 частина);

в) вуглекислий газ;

г) водяна пара;

д) інші шкідливі речовини: пил, сажа, дим, радіоактивні речовини.

Закріплення матеріалу. Розгадування кросворда «Повітря».

Яким повинне бути повітря?

1 2

_

Як називається термометр, яким вимірюють температуру тіла люди­ни? (Медичний)

Газ, який виділяється при диханні живих організмів. (Вуглекислий)

Що виділяють рослини при диханні? (Кисень)

Газ, якого в повітрі найбільше. (Азот)

Що відбувається з повітрям під час нагрівання? (Розширюється)

Прилад, яким вимірюють температуру повітря. (Термометр)

Читання вірша.

Рятуємо чисте повітря!

Рятуємо воду. В морях. В океанах.

В малих і великих річках.

Рятуємо рідкісних птахів —

Не всі ще породи, а ті,

Що зникають в полях, у лісах, у лугах.

Рятуємо злаки. А потім рятуємо небо.

Рятуємо мрії. Кохання солодкий мотив.

Рятуємо ніжність... від кого рятуєм? Від себе.

Поки ще не пізно. І можна хоть щось зберегти!

Фізкультхвилинка.

Повітря нам потрібне всім:

І дорослим, і малим.

Мені, тобі, звірятку, пташці.

Листочку, квіточці, комашці.

Чи під воду ми пірнаєм,

Все ж повітря споживаєм.

Комашка по землі повзе —

І та повітрям дихає.

Вітер крила обертає молодого вітряка

І вітрила надуває величезного човна,

А щоб повітря чистим було,

Потрібно, щоб дерев багато росло.

Карусель (інтерактивні технології).

Опис технології: діти сідають у два кола обличчям одне до одного. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє — рухливе. Кожен сидить навпроти іншого. За сигналом ведучого всі учасники рухомого кола пересуваються на один стілець вправо й опиняються перед новим партнером. Мета: пройти все коло, відповідаючи на поставлені питання. Учні заздалегідь готують запитання або поняття й записують їх на ма­леньких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партне- ри ставлять одне одному запитання, і в разі правильно! відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. Наприкінці підраховують кіль- кість зароблених карток і визначається переможець. Запитання:

Газоподібні речовини, з яких складається повітря.

Яке значення в природі має кисень?

Звідки в повітря потрапляє кисень?

Які речовини забруднюють повітря?

Яке повітря корисне для здоров'я?

Самостійна робота.

Опрацювання статті підручника «Збережемо повітря чистим». Відповіді на запитання.

Які речовини забруднюють повітря?

Звідки в повітрі беруться шкідливі речовини?

Як наша держава дбає про чистоту повітря?

Яке повітря корисне для здоров'я? Чому?

Доповнення вчителя.

Сьогодні Україна — одна з екологічно «брудних» країн. 20 % місь- кого населення України проживає в зонах, де наявність шкідливих речо- вин у повітрі перевищує допустимі норми у 15 і більше разів.

Трагедією в житті українського народу стала аварія на Чорнобиль- ській АЕС.

Тому люди повинні дбати про чистоту повітряного океану. Дуже забруднюють повітря пожежі.

Влітку значно збільшується загроза пожеж у лісі, в полі, на луках, тому всім треба додержуватись відповідних правил безпеки. Складемо їх. Правила безпеки

Не розпалювати багаття в лісі, коли стоїть суха, жарка погода.

Вогнище розводять не ближче ніж за 50 м від хвойних дерев.

Щоб вогонь не розповсюджувався, місце для нього розчищають від сухої трави, гілок і обкошують.

Багаття слід заливати водою або засипати землею, піском. Перевіри- ти, чи не залишилося тліючої жаринки.

Суворо забороняється розпалювати вогонь і навіть розпалювати сір- ники на полях у період дозрівання хлібів, збирання врожаю.

Не розводити вогнища там, де суха трава, стоять копиці сіна.

Побачивши пожежу, повідомити про це дорослих.

Гасити пожежу віником з гілок, листяних дерев, закидати землею, піском, заливати водою.

Робота із зошитом (С. 18).

Підсумок уроку

Яку тему ми вивчили на уроці?

Із чого складається повітря?

Чому рослини є помічниками людини в очищенні повітря?

Як ви дбаєте про чистоту повітря своєї місцевості?

Чому потрібно бути обережним з вогнем у природі?

Домашнє завдання

Читати і переказувати статті підручника «З чого складається повітря», «Збережемо повітря чистим», дати відповіді на запитання до них.

Люби природу не як символ Душі своєї,

Люби природу не для себе, Люби для неї.

урок 7

тема. Без води немає життя. властивості води-рідини. вода — розчинник

мета: розширити уявлення про значення води в природі, про три ста- ни води і властивості води (не має власної форми, прозора, безбарвна, без запаху рідина, під час нагрівання розширюється і стискується під час охо- лодження); формувати елементарні поняття, що вода — речовина, роз­чинник, розчин; вчити робити розчини; виробляти вміння самостійно ви- конувати досліди, узагальнювати сприйняте під час виконання дослідів, робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес, самостійність, ор- ганізованість, відповідальність за виконану роботу.

обладнання: склянка з водою і паличками на кожну парту, банка з во­дою і ложкою для демонстрації, пляшки різної форми (порожні), дощеч­ка, шматочки льоду, ілюстрації.

ХіД УРОКУ

Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування.

Як люди піклуються про чистоту повітря?

Як людина використовує повітря?

Де знаходиться повітря?

Яке значення має повітря?

Індивідуальне опитування.

й учень. З чого складається повітря?

й учень. Властивості повітря.

й учень. Які речовини забруднюють повітря?

мотивація навчальної діяльності. оголошення теми уроку

Розгадування та обговорення загадок.

Відома з віку рідина, Усяк її вживає, Буває маркою вона, Сніжинкою буває, Бува, як скло, Крихка, тверда — Звичайна, підкажіть,... (вода).

Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь — ховатися почнуть. (Дощ)

Білим килимом все поле вкрило. (Сніг) Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав згори злетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води. (Сніжинка)

Я вода і на воді плаваю. (Лід)

Вночі спить на землі, а вранці висихає. (Роса)

Ви відгадували загадки. Давайте ще раз скажемо, про що вони. (Дощ, сніжинка, лід, роса, вода...)

А давайте подумаємо і скажемо одним словом: це все... (Вода)

А тепер нам залишилося визначити тему уроку. Хто здогадався, про що йтиме мова? (Про воду)

Оголосити тему уроку.

Актуалізація опорних знань учнів

Чи доводилося вам бачити воду в природі?

Де вона знаходиться?

Для чого потрібна вода?

Ми відгадували загадки. В яких станах може перебувати вода?

Які властивості води ви знаєте?

Чому говорять: «Без води не було б життя на Землі»?

Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу 1. Бесіда.

Вода — багатство Землі. Вона необхідна для життя всіх живих ор- ганізмів. Кількість її на планеті зазначено на діаграмі.

У природі вода перебуває у трьох станах: рідкому (дощ, туман, роса, вода), твердому (сніг, лід, іній, крига, бурульки), газоподібному (во- дяна пара).

А тепер пригадаємо, з чого складається будь-яка речовина. (Під- ручник, С. 81)

Які молекули води за формою і розміром в усіх трьох станах?

А які відстані між молекулами у воді-рідині, воді — твердому тілі і воді — газоподібному тілі?

2. Ознайомлення з властивостями води.

Про які властивості рідин ви дізнались на попередніх уроках?

Виллємо воду в тарілку. Що трапилось?

Яка ж перша властивість води? (Розтікається)

Із банки переллємо воду у пляшки різної форми. Яку форму мала вода в банці?

Яку форму має вода в пляшках?

А свою форму має вода? (Вода набуває форми тієї посудини, в якій знаходиться.)

Опустимо у склянку з водою ложку. Чи добре її видно? Отже, вода прозора.

Подивіться, чи має вода колір? Визначте, чи має запах? (Вода — безбарвнарідина без запаху.)

Як і всі інші рідини, вода під час нагрівання розширюється, а під час охолодження — стискається.

Кому з вас доводилось спостерігати, що станеться з пляшкою чи склян­кою з водою, якщо її винести, закрити і поставити на мороз?

Отже, ще одна властивість води: коли вода замерзає і перетворюєть- ся на лід, вона перестає стискатися і починає розширюватися, саме тому пляшка або склянка трісне.

Дослід 1. Кинути в склянку з водою 2—3 кришталики марганцівки, розмішати.

Куди зникли кришталики?

Якою стала вода? (Кришталики марганцівки розчинилися у воді.)

Які ще речовини можуть розчинятись у воді? (Сіль, цукор, сік рос- лин, кров людей і тварин.)

Для речовин, які розчинилися у воді, вода є розчинником. А вода з розчиненою в ній речовиною називається розчином (розчин солі, роз- чин цукру).

Дослід 2. У склянку з водою вкинемо пісок або глину. Ні пісок, ні гли - на не розчинилися. Речовини, які не розчиняються у воді, називають не розчинними у воді речовинами.

Фізкультхвилинка

Гра «Струмочок»

Діти стають парами. Беруться за руки і піднімають їх вгору. Той, хто без пари, рухається «коридором», який утворили пари. Бере когось за руку і ра­зом з ним стає першою парою. Той, хто залишився без пари, біжить в кінець «струмка», рухається до початку, вибирає собі одного з гравців і т. ін.

робота з підручником (С. 91—93)

Закріплення та осмислення знань

Робота в зошиті (С. 32, завдання 2, 3).

Як довести, що вода в газоподібному стані (пара) дійсно існує?

Чому вода має різний смак у колодязях, морях, мінеральних джерелах?

Чому плями від олії не змиваються водою?

узагальнення та систематизація знань

Технологія «Мікрофон»

Які ви знаєте властивості води?

Вода — розчинник:

а) тверді речовини; б) рідкі речовини; в) газоподібні речовини.

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати статтю «Без води немає життя», «Властивості води-рі- дини», «Вода — розчинник».

Закінчити роботу в зошиті (С. 31, 33, завдання 1, 2).

урок 8

тема. перетворення води. кругообіг води в природі

мета: формувати уявлення про умови перетворення води з одного стану в інший (з рідкого в газоподібний стан і з газоподібного — в рідкий, з рідкого у твердий стан і з твердого — в рідкий), про властивості снігу і льоду, про кругообіг води в природі; формувати вміння застосовувати за- своєні знання в подібній і новій ситуаціях, виконувати досліди для пере- вірки передбачуваних властивостей або умов; виховувати прагнення вис- ловлювати власну думку і доводити її.

обладнання: склянки з водою, таблиця «Кругообіг води в природі», обладнання для демонстрації досліду (моделі кругообігу води в природі), речовини, що розчиняються і не розчиняються у воді.

Хід УРОКУ

Перевірка домашнього завдання

Фронтальне опитування.

Що таке водяна пара?

У яких трьох станах може перебувати вода?

За якої умови вода з рідкого стану переходить у твердий?

Як називають воду у твердому стані?

Що таке розчинник?

Що таке розчин?

Індивідуальне опитування.

Завдання 1. Відібрати речовини, що розчиняються у воді. Довести за допомогою досліду.

Завдання 2. Відібрати речовини, що не розчиняються у воді. Довес­ти за допомогою досліду.

Завдання 3. Назвати властивості снігу, льоду.

Повідомлення теми і завдань уроку

мотивація навчальної діяльності

1. Слухання казки.

КРАПЛЯ РОСИ

Рано-вранці на квітці троянди прокинулась Крапля роси.

Як я тут опинилась? — замислилася Крапля.— Увечері ж була ви­соко в небі. Як я потрапила на землю?

І захотілось їй знову в небо.

Пригріло сонечко. Випарувалась Крапля, піднялася високо в небо блакитне, до самого Сонечка. Там — тисячі інших крапель! Зібрались вони в темну хмару й заступили Сонечко.

Чого ви мене заступили від людей? — розгнівалось Сонечко. І по­слало на темну хмару вогненну стрілу. Вдарила вогненна стріла, загримів грім. Злякалась темна хмара й розсипалась. Пішов дощ. Упала крапля на Землю.

Дякую тобі, Крапле,— сказала Земля.— Я так скучила за тобою!

2. Інтерактивна технологія навчання «Коло ідей».

Зосередьте свою увагу! Послухайте, будь ласка, запитання. Через 3 хвилини я надам вам слово. Отже:

Де взялася Крапля вранці на троянді і як вона змогла піднятися знову високо в небо до самого Сонечка?

Групи дітей по черзі висловлюються. Після того, як будуть вичерпані всі від­повіді, приступають до обговорення поданих ідей. Підбиваються підсумки ро­боти.

актуалізація опорних знань учнів

Які види опадів ви знаєте?

Чому висихає вимита підлога, дошка?

Чому висихає білизна?

Куди зникає вода з калюж?

Чому влітку часто міліють річки?

Первинне сприйняття й усвідомлення нового матеріалу

Робота з підручником (С. 94).

Бесіда за прочитаним.

Звідки взялися краплини води?

Що називають водяною парою?

Які ви знаєте властивості водяної пари?

Як діють сонячні промені на воду-рідину?

Що таке випаровування?

То як Краплина потрапила в небо?

А за яких умов вона знову стала Краплиною?

Демонстрація досліду (С. 94 підручника).

Що ви бачите в посудині?

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. А. В. Дудник 1 страница
3. А. В. Дудник 10 страница
4. А. В. Дудник 11 страница
5. А. В. Дудник 12 страница
6. А. В. Дудник 2 страница
7. А. В. Дудник 3 страница
8. А. В. Дудник 4 страница
9. А. В. Дудник 5 страница
10. А. В. Дудник 6 страница
11. А. В. Дудник 7 страница
12. А. В. Дудник 8 страница

Переглядів: 984