• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Плановий баланс

Матеріальною основою господарської діяльності підприємств різних форм власності є комплекс господарських засобів, від раціонального використання яких залежить ефективність їх діяльності. В зв’язку із цим, керівництву підприємства необхідно мати повну інформацію про майно, його наявність в господарстві, стані та розміщені, а також про джерела його формування. Ці дані отримують за допомогою такої форми фінансової звітності як форма 1 – Баланс.

Баланс представляє собою спосіб групування та відображення в грошовій формі стану господарських засобів та джерел їх формування в двох аспектах – за складом та за джерелами їх формування. Таке групування дозволяє визначити, якими засобами володіє підприємство (матеріалами, паливом, грошовими коштами, основними засобами, готовою продукцією тощо), а також з яких джерел ці господарські засоби отримані – власних (статутний капітал, прибуток, резервний капітал) чи запозичених (довгострокові чи короткострокові кредити банків, кредиторська заборгованість тощо).

Групування господарських засобів в двох аспектах показує від кого, скільки та для яких цілей отримані засоби, а також у що ці засоби втілені, в якій формі вони представлені та де використовуються. За допомогою згрупованих таким чином даних про господарські засоби керівництво підприємство здійснює контроль їх наявності та використання.

Отже, для фінансового обліку слово “баланс” має подвійне значення:

- по-перше, рівність підсумків (вона має місце за умов рівності підсумків записів по дебету та кредиту рахунків, підсумків записів за аналітичними рахунками та відповідному синтетичному рахунку, підсумків активу та пасиву бухгалтерського балансу тощо);

- по-друге, найважливіша форма фінансової звітності, яка показує стан засобів підприємства в грошовому виразі на певну дату (рівні підсумки форми по активу та пасиву розміщуються, як правило, на одному рівні, займаючи суворо горизонтальне положення, подібно до коромисла терезів, що знаходяться в стані рівноваги. На відміну від балансів, що використовуються при плануванні та аналізі, бухгалтерський баланс являє собою систему моментних показників, характеризуючи стан засобів підприємства на певну дату (момент).

Отже, баланс є фінансовим документом, у якому кошти підприємства (у грошовій формі) згруповано як за їх складом і розміщенням, так і за джерелами надходження. Баланс складається для того, щоб отримати «фотографію» фінансового стану фірми на певну дату. Баланс, зокрема, показує:

- що підприємства має у своєму розпорядженні (активи);

- скільки воно винно постачальникам і кредиторам (пасиви);

- що в нього залишається (власний капіталу активи – пасиви).

Форма балансу відповідає балансовому рівнянню, яке поєднує між собою три поняття:

- активи – ресурси, контрольовані підприємства у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

- зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди;

- власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Згідно П(С)БО форма балансу складається з трьох розділів активу і п’яти розділів пасиву ( рис.5.4).

Рис. 5.4 Структура балансу за П(С)БО 2

У бізнес-плані складається баланс, форма якого по­требує вертикального розміщення інформації (верхня частина — ак­тиви; середня — пасиви; нижня — власний капітал (зобов'язання перед власниками)).

Розглянемо детальніше статті планового балансу.

Активи — це майно й ресурси, які має фірма у своєму розпоря­дженні і завдяки яким створюється її прибуток.

При цьому розріз­няють поточні та постійні активи.

Поточні активи — це ресурси фірми, які відносно швидко (протягом одного року) можуть бути переведені в готівку. До поточних активів, зокрема, належать:

- готівка — гроші в касі та на банківському рахунку;

- ринкові цінні папери — акції, облігації, інші цінні папери;

- дебіторська заборгованість — кошти, які фірмі заборгували споживачі її продукції (послуг);

- матеріальні запаси – вартість сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, готової продукції тощо.

Баланс передбачає чітку відповідність з рівнянням ба­лансу, що використовується в міжнародній прак­тиці:

Активи = Власний капітал + Зобов’язання

Постійні активи — це ресурси фірми, тривалість використання яких перевищує один рік і які не можуть бути швидко трансформовані в готівку. До постійних активів належать: земля, будівлі та спо­руди, транспорт, обладнання. Слід зауважити, що всі ці постійні активи, за винятком вартості землі, відображаються в балансі за залишковою вартістю (початкова вартість за мінусом нарахованої амортизації).

До постійних активів належать також і нематеріальні активи. Так само як і інші постійні активи, нематеріальні активи здатні приносити фірмі дохід.

Проте для них характерні: відсутність матеріальної основи отримання доходу та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їх використання. До нематеріальних активів належать:

1) права використання об'єктів промислової власності (патентів, ліцензій, промислових зразків, корисних моделей, товарних знаків, знаків обслуговування);

2) права використання об'єктів інтелектуальної власності (авторські права на використання та видання наукових праць, літературних творів, програмних продуктів);

3) права користування земельними ділянками та іншими природними ресурсами;

4) права використання «ноу-хау», найменування місця походження товару, здобутої репутації фірми (goodwill), її ділових зв'язків, а також організаційні витрати на створення фірми.

Крім господарських засобів у балансі знаходять своє відображення і різноманітні джерела їх формування. Для відображення та аналізу цих джерел, в бухгалтерському балансі виділено таку складову як пасив.

Пасиви — це сума зобов'язань фірми перед кредиторами, іншими фірмами, організаціями, банками. Пасиви поділяють на поточні та довгострокові.

Всі джерела формування активів підприємства в балансі розділені на власні (власний капітал) та запозичені (довгострокові та поточні зобов’язання). Таким чином пасив містить інформацію про обсяг коштів, залучених підприємством в обіг з різних джерел. Пасиви розміщуються по мірі зростання терміновості виконання зобов’язань.

Поточні пасиви — це зобов'язання фірми, які мають бути сплачені протягом одного фінансового року. До поточних пасивів, зокрема, належать:

- кредиторська заборгованість фірми — кошти, які фірма заборгувала своїм постачальникам, придбавши їх товари (послуги) в кредит;

- заборгованість податковим органам. Фірма регулярно отримує прибуток від реалізації своєї продукції (послуг). Але податки фірма сплачує в певні заздалегідь визначені строки. Через це фірма практично завжди виступає як боржник податкових органів;

- видатки, що нараховані до виплати — це різноманітні вже нараховані, але ще не сплачені виплати (нарахована, але невиплачена заробітна плата персоналу фірми, проценти по кредитах, страхові, пенсійні нарахування тощо).

Довгострокові пасиви — це зобов'язання фірми, термін пога­шення яких перевищує один фінансовий рік:

- векселі до оплати — це кошти, які фірма позичила в банків, інших фірм, приватних осіб під письмове зобов'язання – вексель. Залежно від термінів погашення векселя (протягом одного року чи більше) статтю «Векселі до оплати» відносять відповідно до поточних або довгострокових пасивів;

- кредити під заставу майна — це кошти, отримані фірмою від інших організацій під заставу власного майна.

Зобов'язання перед власниками (акціонерами) — це власні кошти фірми:

- акціонерний капітал — вартість фактично реалізованих акцій (звичайних та привілейованих). (акціонерний капітал формується за рахунок коштів засновників фірми, їх подальших внесків, а також внесків інших акціонерів);

- нерозподілений прибуток — це та частина прибутку, яку буде інвестовано в розширення бізнесу фірми (чистий прибуток за мінусом суми сплачених дивідендів).

Плановий баланс на момент започаткування бізнесу фірми скла­сти порівняно легко, оскільки він відбиває потреби фірми у старто­вому капіталі. Конкретно він показує:

1) на яких умовах передбачається залучати необхідний капітал (пасиви та зобов'язання перед власниками);

2) на що залучені кошти передбачається витратити (які активи будуть придбані).

Планові баланси на другий і третій роки безпосередньо залежать від балансу на перший рік і очікуваних фінансових результатів діяльності фірми у відповідні періоди.

У текстовій частині фінансового плану подаються пояснення, які розшифровують припущення щодо окремих статей планового балансу.

У процесі передбачення очікуваних статей балансів слід звернути увагу на такий момент. Підприємці-початківці іноді помилково вважають, що на своєму старті підприємство може використовувати тільки (або переважно) позичені кошти. Проте кредитори та інвестори завжди вимагають, щоб певна частка капіталу підприємства була створена за рахунок власних коштів підприємця. Тоді підприємець буде «міцно прив'язаний» до свого бізнесу. Якщо для підприємства настануть скрутні часи, то підприємець-керівник не втече, не зазнавши відчутних особистих утрат. Він робитиме все залежне від нього, аби вийти з кризи і забезпечити подальший розвиток бізнесу.

Для узгодження в часі грошових надходжень і виплат, щоб забезпечити ліквідність підприємства в плановому періоді наведено плановий розрахунок грошових надходжень і виплат підприємства за 3 роки. Дані першого року зазначаються детально (щомісячні суми), другого року – поквартально.

План грошових надходжень і видатків показує, що за найімовірнішого варіанту розвитку подій фірма буде в змозі не лише погасити свою заборгованість перед банком за отриманий кредит, а й акумулювати грошові кошти для продовження майбутньої діяльності. Надлишкові грошові кошти буде використано для створення резервного капіталу, на випадок непередбачуваних подій, резерву відпусток, підвищення кваліфікації працівників, а також для розширення каналів збуту, що є однією із ключових цілей бізнеса на майбутнє.

ВАРІАНТ ОФОРМЛЕННЯ РОЗДІЛУ «Фінансовий план”

Для визначення повних витрат підприємства треба визначити постійні та змінні витрати. Змінні витрати, які залежать від обсягів виробництва були наведені в виробничому плані. Для розрахунку постійних витрат в першу чергу треба визначити адміністративний бюджет, до якого будуть входити: оренда офісу з комунальними затратами, заробітна плата персоналу, податки та інше. (табл. 5.6)

Таблиця 5.6

Читайте також:

1. III. Бухгалтерський баланс
2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Аналіз ліквідності балансу
5. Баланс (початковий)
6. Баланс азоту
7. Баланс банку.
8. Баланс борошна
9. Баланс грошових надходжень
10. Баланс м’яса свиней в України у забійній масі (2003 – 2005 рр. та прогноз на 2006 р.), тис. т
11. Баланс на 1 вересня
12. Баланс надходження коштів організації (оперативний фінансовий план) на 20__ р.

Переглядів: 4440