Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Форми бухгалтерського обліку та облікові регістри в бюджетних установах.

 

Бухгалтерський облік в бюджетних установах ведеться ме­тодом подвійного запису за певною формою. Це означає, що кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах на дебеті одного і на кредиті другого рахунку в однакових розм­ірах. Послідовність запису господарських операцій в облікові регістри та будова самих регістрів визначаються саме формою обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють порядок узгодження різних видів облікових регістрів, техніки обробки облікових даних, послідовності і способів здійснення облікових записів, технічних засобів ведення обліку. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Ук­раїні» (від 16.07.1999 р.) установа сама обирає форму бухгалтерсь­кого обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності, техні­ки і технології обробки облікових даних.

Основна форма ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах є меморіально-ордерна форма обліку. При цьому вико­ристовують регістри синтетичного обліку — меморіальні ордери, аналітичного - книги і картки. Узагальнюючим регістром є Журнал - Головна книга.

Часто використовується елементи автоматизації обліку або пов­ністю автоматизований бухгалтерський облік, при цьому використовуються різноманітне програмне забезпечення.

З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Держказначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджена Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх застосування.

При меморіально-ордерній формі перевірені та прийняті до об­ліку документи систематизуються за датами здійснення операцій і оформляються меморіальними ордерами — накопичувальними ві­домостями, яким присвоюються постійні номери. Відповідно до Інструкції № 68 це такі:

Меморіальний ордер № 1 — накопичувальна відомість по касових операціях (ф. № 380).

Меморіальний ордер № 2 — накопичувальна відомість руху гро­шових коштів загального фонду в органах Держказначейства (уста­новах банків) ф. № 381.

Меморіальний ордер №3 — накопичувальна відомість руху гро­шових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства (установах банків) ф. № 382.

Меморіальний ордер №4 — накопичувальна відомість по розра­хунках з іншими дебіторами ф. № 408.

Меморіальний ордер № 5 — зведення розрахункових відомостей по заробітній платі ф. № 405.

Меморіальний ордер № 6 — накопичувальна відомість по розра­хунках з іншими кредиторами ф. № 409.

Меморіальний ордер № 7 — накопичувальна відомість по розра­хунках в порядку планових платежів ф. № 410.

Меморіальний ордер № 8 — накопичувальна відомість по розра­хунках з підзвітними особами ф. № 386.

Меморіальний ордер № 9 — накопичувальна відомість про вибут­тя та переміщення необоротних активів ф. № 438.

Меморіальний ордер № 10 — накопичувальна відомість по вибуття та переміщення малоцінних та щвидкозношуванних предметів ф. № 439.

Меморіальний ордер № 11 — зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. № 398.

Меморіальний ордер № 12 — зведення накопичувальних відомос­тей про витрачання продуктів харчування ф. № 411.

Меморіальний ордер № 13 — накопичувальна відомість витра­чання матеріалів ф. № 396.

Меморіальний ордер № 14 — накопичувальна відомість нараху­вання доходів спеціального фонду бюджетних установ ф. № 409.

Меморіальний ордер № 15 — зведення відомостей по розрахун­ках з батьками за утримання дітей, ф. № 406.

Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою що пере­вірила записи і головним бухгалтером.

Всі меморіальні ордери реєструються в книзі Журнал-Головна ф. № 308.

Меморіальні ордери побудовані за шаховим принципом і час­то поєднують обороти по дебету та кредиту рахунку. Записи до них здійснюють на підставі первинних документів, накопичувальних до­кументів, інших журналів-ордерів, бухгалтерських довідок.

Журнал-Головна відкривається на рік, записами початкових за­лишків із балансу та залишків на рахунках на кінець минулого року.

Аналітичний облік ведеться в картках, книгах, накопичувальних відомостях. Форми карток аналітичного обліку та порядок їх запо­внення встановлені Порядком № 100.

Для контролю за правильністю записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості ф. 44,285,326 по кожній групі аналітичних рахунків.

Підставою для записів в облікових регістрах є належним чином оформлені первинні документи, які повинні представлятись в бух­галтерію в терміни встановлені графіком документообігу.

Меморіальні ордери підписуються виконавцем, бухгалтером, що перевірив, та головним бухгалтером.

 

 

7. Бухгалтерський баланс бюджетної установи.

У бухгалтерському балансі бюджетних установ, як і в балан­сах промислових підприємств, реалізується принцип двосторонності, тобто господарські засоби установи відображаються у двох розрізах: за їх речовим складом і розміщенням (актив балансу) та за джерелами їх формування і цільовим призначенням (пасив балансу).

Усі бюджетні установи незалежно від їх профілю та галузево­го призначення складають бухгалтерські баланси за єдиною фор­мою згідно з Порядком складання місячної, квартальної та річної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів, який щорічно зат­верджується наказом Державного казначейства України (ДКУ).

Бухгалтерський баланс - це звіт про стан засобів установи, що відображає її активи, капітал та зобов'язання у синтезовано­му вигляді на певну дату. За складом статей, їх групуванням за розділами баланс бюджетної установи значно відрізняється від балансів виробничих або торговельних підприємств, що працю­ють на засадах самоокупності та самофінансування, і має за мету не розкриття інформації для зовнішніх користувачів про фінан­совий стан установи, а забезпечення контролю та аналізу вико­ристання коштів загального і спеціального фондів.

Склад статей активу балансу засвідчує належність бюджет­них установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей па­сиву вказує, що це установи державної і комунальної форм влас­ності, які утримуються повністю або частково за рахунок державного та/або місцевих бюджетів.

У загальному вигляді баланс бюджетної установи будується за формулою:

 

До активів бюджетних установ належать ресурси, які ними контролюються і повинні принести їм економічну вигоду в май­бутньому шляхом використання їх у процесі надання послуг відпо­відно до статутної діяльності, при обміні на інші активи або при погашенні зобов'язань установи.

Необоротні активи — це засоби, придбані або створені бюд­жетною установою для довгострокового використання (понад один рік) у процесі господарської діяльності і не призначені для продажу. До них належать: основні засоби, інші необоротні ма­теріальні активи, нематеріальні активи. Усі вони показуються в балансі у двох оцінках: за первісною та залишковою вартістю, а у підсумок балансу включається лише залишкова вартість, тобто баланс складається за принципом «балансу-нетто»:

До оборотних активів належать засоби, призначені для не­виробничого споживання або використання у процесі статутної господарської діяльності бюджетної установи протягом одного року або й менше. До них належать: грошові кошти, запаси, дебіторська заборгованість та ін. Оборотні активи показують у балансі бюджетної установи досить деталізовано (за їх видами, призначенням та місцями зберігання), що необхідно для конт­ролю за їх наявністю та доцільним використанням відповідно до кошторису.

Витрати бюджетних установ включають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання уста­нови та її статутну господарську діяльність, які здійснюються за рахунок загального і спеціального фондів. При цьому видатки спеціального фонду показують за видами коштів.

Активи і витрати бюджетних установ не оцінюються щодо спроможності їх трансформації в грошові кошти, а тому й роз­діли активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквідності, як це прийнято у балансі госпрозрахункових підпри­ємств.

Джерелами формування активів і витрат бюджетних уста­нов є власні кошти (капітал), зобов'язання і доходи. До власного капіталу належать: фонд у необоротних активах і фонд у мало­цінних та швидкозношуваних предметах, які відображають вартість державного (комунального) майна, переданого в пост­ійне безпосереднє розпорядження бюджетної установи, а також результати виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами. До цього розділу зараховують також і результати пере­оцінок активів у випадках підвищення їх вартості.

Зобов'язання установи належать до залучених коштів. Вони виникають внаслідок минулих подій і після їх урегулювання в майбутньому зменшиться економічна вигода установи через вип­лату готівки, передачу інших актів або безготівкового перераху­вання коштів. Заміна одного зобов'язання іншим не зменшує загальної суми боргу і не зумовлює втрату економічних вигод, тому не може вважатися повноцінним погашенням зобов'язан­ня. Короткострокові зобов'язання підлягають погашенню про­тягом одного року, а довгострокові — протягом періоду, що пе­ревищує один рік з дати балансу. У балансі бюджетної установи короткострокові і довгострокові зобов'язання показують в одно­му розділі. При ньому короткострокові зобов'язання показують за видами: позики, векселі видані, із заробітної плати, із страху­вання, з податків і платежів тощо.

Бюджетні установи не мають власних оборотних коштів і покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних асигнувань (доходів загального фонду) та надходження спеціальних коштів (доходів спеціального фонду). Саме ці суми й показуються у третьому розділі пасиву балансу. При цьому доходи спеціально­го фонду показуються за джерелами надходження коштів. Тут же показують доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт за господарськими договорами.

До балансу бюджетних установ додаються довідки про рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам Державного казначейства, фінансовим органам та ви­щим організаціям контролювати надходження й використання бюджетних асигнувань і спеціальних коштів.

Усі бюджетні установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів, тобто кошти бюдже­ту і позабюджетні надходження та їх використання показуються в одному балансі. Складається баланс на підставі вивірених да­них про залишки па рахунках аналітичного й синтетичного об­ліку на кінець звітного періоду. Кожна установа заповнює в ба­лансі тільки ті рядки, які стосуються її діяльності.

Організації Пенсійного фонду, Фонду соціального страху­вання, Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві і професійних захворювань склада­ють баланси за зразками, визначеними даними фондами. Гос­прозрахункові підприємства й організації, які одержують кошти загального фонду бюджету, а також громадські об'єднання, що одержують бюджетні кошти не на своє утримання, а на вико­нання окремих програм, звітують про їх використання за спец­іальними формами звітності (ф. № 2 «Звіт про надходження і використання коштів загального фонду»; ф. № 4-3 «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»; ф. № 4—3.1 «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (займи міжнародних фінансо­вих організацій»)), але баланс складають за формою, передбаче­ною НП(С)БО 1.

Квартальні баланси бюджетних установ у частині витрат і доходів складаються наростаючим підсумком з початку року, тобто в балансі показуються загальні суми доходів і витрат з початку бюджетного року до звітної дати. При складанні заключного річного балансу бюджетні установи, починаючи з 2000 p., визна­чають фінансовий результат виконання кошторису з метою відоб­раження його в балансі у складі власного капіталу. У зв'язку з цим всі доходи і витрати бюджетної установи в кінці року (перед складанням заключного балансу) списують на рахунок 43 «Ре­зультати виконання кошторисів» окремо за загальним і спец­іальним фондами. Тому в третьому розділі заключного балансу за активом станом па кінець року можуть бути лише суми за­лишків незавершеного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях, витрати під урожай наступного року в підсобних (навчальних) сільських господарствах та незавершених і не зда­них замовнику договірних науково-дослідних робіт. Відповідно у третьому розділі пасиву «Доходи» на кінець року можуть бути лише залишки за статтею «Доходи за витратами майбутніх періо­дів», де відображуються одержані авансом кошти спеціального фонду, витрачатися які будуть у наступному році (наприклад, плата за навчання, внесена одразу за рік).

Такі основні особливості будови балансу бюджетних установ.

 


Читайте також:

  1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
  2. Автоматизовані форми та системи обліку.
  3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  4. Акредитив та його форми
  5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
  6. Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.
  7. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
  8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
  9. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  10. Безособові дієслівні форми на –но, -то
  11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
  12. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі




Переглядів: 4567

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. | Конституційно – правовий статус глави держави в зарубіжних країнах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.