• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми бухгалтерського обліку та облікові регістри в бюджетних установах.

Бухгалтерський облік в бюджетних установах ведеться ме­тодом подвійного запису за певною формою. Це означає, що кожна господарська операція реєструється в облікових регістрах на дебеті одного і на кредиті другого рахунку в однакових розм­ірах. Послідовність запису господарських операцій в облікові регістри та будова самих регістрів визначаються саме формою обліку. Під формою бухгалтерського обліку розуміють порядок узгодження різних видів облікових регістрів, техніки обробки облікових даних, послідовності і способів здійснення облікових записів, технічних засобів ведення обліку. Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Ук­раїні» (від 16.07.1999 р.) установа сама обирає форму бухгалтерсь­кого обліку з урахуванням особливостей своєї діяльності, техні­ки і технології обробки облікових даних.

Основна форма ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах є меморіально-ордерна форма обліку. При цьому вико­ристовують регістри синтетичного обліку — меморіальні ордери, аналітичного - книги і картки. Узагальнюючим регістром є Журнал - Головна книга.

Часто використовується елементи автоматизації обліку або пов­ністю автоматизований бухгалтерський облік, при цьому використовуються різноманітне програмне забезпечення.

З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Держказначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджена Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх застосування.

При меморіально-ордерній формі перевірені та прийняті до об­ліку документи систематизуються за датами здійснення операцій і оформляються меморіальними ордерами — накопичувальними ві­домостями, яким присвоюються постійні номери. Відповідно до Інструкції № 68 це такі:

Меморіальний ордер № 1 — накопичувальна відомість по касових операціях (ф. № 380).

Меморіальний ордер № 2 — накопичувальна відомість руху гро­шових коштів загального фонду в органах Держказначейства (уста­новах банків) ф. № 381.

Меморіальний ордер №3 — накопичувальна відомість руху гро­шових коштів спеціального фонду в органах Держказначейства (установах банків) ф. № 382.

Меморіальний ордер №4 — накопичувальна відомість по розра­хунках з іншими дебіторами ф. № 408.

Меморіальний ордер № 5 — зведення розрахункових відомостей по заробітній платі ф. № 405.

Меморіальний ордер № 6 — накопичувальна відомість по розра­хунках з іншими кредиторами ф. № 409.

Меморіальний ордер № 7 — накопичувальна відомість по розра­хунках в порядку планових платежів ф. № 410.

Меморіальний ордер № 8 — накопичувальна відомість по розра­хунках з підзвітними особами ф. № 386.

Меморіальний ордер № 9 — накопичувальна відомість про вибут­тя та переміщення необоротних активів ф. № 438.

Меморіальний ордер № 10 — накопичувальна відомість по вибуття та переміщення малоцінних та щвидкозношуванних предметів ф. № 439.

Меморіальний ордер № 11 — зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування ф. № 398.

Меморіальний ордер № 12 — зведення накопичувальних відомос­тей про витрачання продуктів харчування ф. № 411.

Меморіальний ордер № 13 — накопичувальна відомість витра­чання матеріалів ф. № 396.

Меморіальний ордер № 14 — накопичувальна відомість нараху­вання доходів спеціального фонду бюджетних установ ф. № 409.

Меморіальний ордер № 15 — зведення відомостей по розрахун­ках з батьками за утримання дітей, ф. № 406.

Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою що пере­вірила записи і головним бухгалтером.

Всі меморіальні ордери реєструються в книзі Журнал-Головна ф. № 308.

Меморіальні ордери побудовані за шаховим принципом і час­то поєднують обороти по дебету та кредиту рахунку. Записи до них здійснюють на підставі первинних документів, накопичувальних до­кументів, інших журналів-ордерів, бухгалтерських довідок.

Журнал-Головна відкривається на рік, записами початкових за­лишків із балансу та залишків на рахунках на кінець минулого року.

Аналітичний облік ведеться в картках, книгах, накопичувальних відомостях. Форми карток аналітичного обліку та порядок їх запо­внення встановлені Порядком № 100.

Для контролю за правильністю записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості ф. 44,285,326 по кожній групі аналітичних рахунків.

Підставою для записів в облікових регістрах є належним чином оформлені первинні документи, які повинні представлятись в бух­галтерію в терміни встановлені графіком документообігу.

Меморіальні ордери підписуються виконавцем, бухгалтером, що перевірив, та головним бухгалтером.

7. Бухгалтерський баланс бюджетної установи.

У бухгалтерському балансі бюджетних установ, як і в балан­сах промислових підприємств, реалізується принцип двосторонності, тобто господарські засоби установи відображаються у двох розрізах: за їх речовим складом і розміщенням (актив балансу) та за джерелами їх формування і цільовим призначенням (пасив балансу).

Усі бюджетні установи незалежно від їх профілю та галузево­го призначення складають бухгалтерські баланси за єдиною фор­мою згідно з Порядком складання місячної, квартальної та річної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів, який щорічно зат­верджується наказом Державного казначейства України (ДКУ).

Бухгалтерський баланс - це звіт про стан засобів установи, що відображає її активи, капітал та зобов'язання у синтезовано­му вигляді на певну дату. За складом статей, їх групуванням за розділами баланс бюджетної установи значно відрізняється від балансів виробничих або торговельних підприємств, що працю­ють на засадах самоокупності та самофінансування, і має за мету не розкриття інформації для зовнішніх користувачів про фінан­совий стан установи, а забезпечення контролю та аналізу вико­ристання коштів загального і спеціального фондів.

Склад статей активу балансу засвідчує належність бюджет­них установ до галузей невиробничої сфери, а склад статей па­сиву вказує, що це установи державної і комунальної форм влас­ності, які утримуються повністю або частково за рахунок державного та/або місцевих бюджетів.

У загальному вигляді баланс бюджетної установи будується за формулою:

До активів бюджетних установ належать ресурси, які ними контролюються і повинні принести їм економічну вигоду в май­бутньому шляхом використання їх у процесі надання послуг відпо­відно до статутної діяльності, при обміні на інші активи або при погашенні зобов'язань установи.

Необоротні активи — це засоби, придбані або створені бюд­жетною установою для довгострокового використання (понад один рік) у процесі господарської діяльності і не призначені для продажу. До них належать: основні засоби, інші необоротні ма­теріальні активи, нематеріальні активи. Усі вони показуються в балансі у двох оцінках: за первісною та залишковою вартістю, а у підсумок балансу включається лише залишкова вартість, тобто баланс складається за принципом «балансу-нетто»:

До оборотних активів належать засоби, призначені для не­виробничого споживання або використання у процесі статутної господарської діяльності бюджетної установи протягом одного року або й менше. До них належать: грошові кошти, запаси, дебіторська заборгованість та ін. Оборотні активи показують у балансі бюджетної установи досить деталізовано (за їх видами, призначенням та місцями зберігання), що необхідно для конт­ролю за їх наявністю та доцільним використанням відповідно до кошторису.

Витрати бюджетних установ включають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання уста­нови та її статутну господарську діяльність, які здійснюються за рахунок загального і спеціального фондів. При цьому видатки спеціального фонду показують за видами коштів.

Активи і витрати бюджетних установ не оцінюються щодо спроможності їх трансформації в грошові кошти, а тому й роз­діли активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючої ліквідності, як це прийнято у балансі госпрозрахункових підпри­ємств.

Джерелами формування активів і витрат бюджетних уста­нов є власні кошти (капітал), зобов'язання і доходи. До власного капіталу належать: фонд у необоротних активах і фонд у мало­цінних та швидкозношуваних предметах, які відображають вартість державного (комунального) майна, переданого в пост­ійне безпосереднє розпорядження бюджетної установи, а також результати виконання кошторису за загальним і спеціальним фондами. До цього розділу зараховують також і результати пере­оцінок активів у випадках підвищення їх вартості.

Зобов'язання установи належать до залучених коштів. Вони виникають внаслідок минулих подій і після їх урегулювання в майбутньому зменшиться економічна вигода установи через вип­лату готівки, передачу інших актів або безготівкового перераху­вання коштів. Заміна одного зобов'язання іншим не зменшує загальної суми боргу і не зумовлює втрату економічних вигод, тому не може вважатися повноцінним погашенням зобов'язан­ня. Короткострокові зобов'язання підлягають погашенню про­тягом одного року, а довгострокові — протягом періоду, що пе­ревищує один рік з дати балансу. У балансі бюджетної установи короткострокові і довгострокові зобов'язання показують в одно­му розділі. При ньому короткострокові зобов'язання показують за видами: позики, векселі видані, із заробітної плати, із страху­вання, з податків і платежів тощо.

Бюджетні установи не мають власних оборотних коштів і покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних асигнувань (доходів загального фонду) та надходження спеціальних коштів (доходів спеціального фонду). Саме ці суми й показуються у третьому розділі пасиву балансу. При цьому доходи спеціально­го фонду показуються за джерелами надходження коштів. Тут же показують доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт за господарськими договорами.

До балансу бюджетних установ додаються довідки про рух асигнувань загального та спеціального фондів, які дають змогу органам Державного казначейства, фінансовим органам та ви­щим організаціям контролювати надходження й використання бюджетних асигнувань і спеціальних коштів.

Усі бюджетні установи складають єдиний баланс за всіма коштами загального і спеціального фондів, тобто кошти бюдже­ту і позабюджетні надходження та їх використання показуються в одному балансі. Складається баланс на підставі вивірених да­них про залишки па рахунках аналітичного й синтетичного об­ліку на кінець звітного періоду. Кожна установа заповнює в ба­лансі тільки ті рядки, які стосуються її діяльності.

Організації Пенсійного фонду, Фонду соціального страху­вання, Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещас­них випадків на виробництві і професійних захворювань склада­ють баланси за зразками, визначеними даними фондами. Гос­прозрахункові підприємства й організації, які одержують кошти загального фонду бюджету, а також громадські об'єднання, що одержують бюджетні кошти не на своє утримання, а на вико­нання окремих програм, звітують про їх використання за спец­іальними формами звітності (ф. № 2 «Звіт про надходження і використання коштів загального фонду»; ф. № 4-3 «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»; ф. № 4—3.1 «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (займи міжнародних фінансо­вих організацій»)), але баланс складають за формою, передбаче­ною НП(С)БО 1.

Квартальні баланси бюджетних установ у частині витрат і доходів складаються наростаючим підсумком з початку року, тобто в балансі показуються загальні суми доходів і витрат з початку бюджетного року до звітної дати. При складанні заключного річного балансу бюджетні установи, починаючи з 2000 p., визна­чають фінансовий результат виконання кошторису з метою відоб­раження його в балансі у складі власного капіталу. У зв'язку з цим всі доходи і витрати бюджетної установи в кінці року (перед складанням заключного балансу) списують на рахунок 43 «Ре­зультати виконання кошторисів» окремо за загальним і спец­іальним фондами. Тому в третьому розділі заключного балансу за активом станом па кінець року можуть бути лише суми за­лишків незавершеного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях, витрати під урожай наступного року в підсобних (навчальних) сільських господарствах та незавершених і не зда­них замовнику договірних науково-дослідних робіт. Відповідно у третьому розділі пасиву «Доходи» на кінець року можуть бути лише залишки за статтею «Доходи за витратами майбутніх періо­дів», де відображуються одержані авансом кошти спеціального фонду, витрачатися які будуть у наступному році (наприклад, плата за навчання, внесена одразу за рік).

Такі основні особливості будови балансу бюджетних установ.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
4. Акредитив та його форми
5. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
6. Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.
7. Базові принципи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції
8. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
9. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
10. Безособові дієслівні форми на –но, -то
11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
12. Білінійні і квадратичні форми в евклідовому просторі

Переглядів: 4664