• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

САМОСТІЙНА РОБОТА

Базові соціальні інститути та їх функції.

Медицина, як соціальний інститут.

Основні теорії походження суспільства. Основні підходи до вирішення проблеми типологізації суспільства. Формаційна теорія розвитку суспільства. Теорія постіндустріального суспільства. Теорія інформаційного суспільства. Характерні особливості сучасного суспільства.

Соціальна структура суспільства. Соціальні спільності. Соціальні верстви та класи. Поняття про середній клас. Соціальна стратифікація, цільові групи та система охорони здоров’я. Соціальна мобільність.

Зв’язок між здоров’ям населення та соціальною диференціацією.

Базові соціальні інститути та їхні функції. Медицина як соціальний інститут.

Соціальна взаємодія і соціальні зв’язки. Соціальні відносини. Соціальні конфлікти.

Студенти повинні знати:

-основні теорії походження суспільства;

-основні підходи до вирішення проблеми типологізації суспільства;

-основні характеристики постіндустріального та інформаційного суспільства;

-мати поняття про соціальну структуру суспільства;

-основні соціальні спільності сучасного суспільства;

-мати поняття про середній клас;

-мати поняття про соціальну мобільність;

-базові соціальні інститути та їх функції;

-функції медицини, як соціального інституту;

-сутність та форми соціальної взаємодії;

-мати поняття про соціальний конфлікт, причини його виникнення та шляхи розв’язання.

1. Упродовж усієї історії соціології однією з найважливіших її проблем була проблема: що являє собою суспільство? Якими є механізми соціальної інтеграції, що забезпечують соціальний порядок усупереч величезному розмаїттю інтересів індивідів і соціальних груп?

З точки зору соціології, суспільство – це особливий, складний вид організації соціального життя. Воно охоплює всю багатоманітність стійких соціальних взаємодій, всі інститути та спільноти, що локалізовані в рамках конкретних державно-територіальних кордонів.

До основних ознак суспільства належать:

територія, на якій відбувається консолідація соціальних зв’язків;

універсальність, тобто різносторонній його характер, що передбачає що воно включає в себе багатоманітність соціальних зв’язків, відносин, всі соціальні інститути та спільноти в рамках певного територіального простору;

автономність,тобто спроможність існувати самостійно, що досягається за рахунок високого рівня внутрішньої саморегуляції, що забезпечує підтримку та постійне відтворення складної системи соціальних взаємин;

інтегративність, тобто цілісність, єдність загальної системи цінностей ( традицій, норм, законів, правил тощо), яку називають культурою.

Найважливішими елементами суспільства як системи виступають його економічна, соціальна, політична й ідеологічна (чи духовна) сфери. Наприклад, економічна система виконує функцію виробництва, обміну і розподілу матеріальних благ, соціальна функцію соціалізації індивідів, політична — функцію соціальногоуправління і контролю, ідеологічна (чи духовна) — функцію виробництва духовних цінностей

2.«Стихійні соціологи» зазвичай називають три гіпотези походження суспільства: еволюційну( праця створила людину, перетворивши стадо в співтовариство виробників); теологічну ( Бог створив людину і заповів їй Закон); космічну ( все справа рук інопланетян).

Наука пропонує такі теорії походження суспільства:

Інструментальна.Використовуючи знаряддя праці, люди навчалися працювати, підвищувався їх добробут. Це привело до функціонального поділу общини, закріплення розподіл праці, до майнової нерівності.

Сексуальна Встановлення контролю за народжуваністю, статевими відносинами людей привело до появи сім’ї і норм життя у спільноті. Планування господарського життя стало основою для соціальної організації.

Кратична Сила і розум розподілені серед людей нерівномірно. Певні люди, групи зайняли лідерські позиції. Вони почали формувати й утверджувати систему правил, вшанування вождів, розподіл привілеїв, передавання влади, що стало основою соціальної організації.

ГендернаБазується на аналізі розподілу соціальних ролей між статями. На противагу жіночій монополії на відтворення чоловіки створили чоловічу монополію на встановлення порядку.

СемантичнаБазується на визнанні слабкості людини як біологічної істоти. Через це закон виживання спонукує людей до об’єднання зусиль, створення « колективного організму», здатного вирішувати найскладніші завдання.

3.Типологізація суспільств — це класифікація суспільств на основі визначення найважливіших і найсуттєвіших ознак, типових рис, які відрізняють одні суспільства від інших.

Історію людства можна класифікувати через обмежену кількість базових типів суспільств.

За ознакою писемності, усі суспільства поділяються на дописемні,що

вміють говорити, але не вміють писати, і писемні, що володіють алфа-

вітом і фіксують звуки на матеріальних носіях.

За критерієм числа рівнів управління і ступенем диференціації (розшарування) суспільства поділяються на прості, де немає керівників та підлеглих, багатих та бідних і, складні, де не просто з'являються керівники і підлеглі — вони складають протилежні великі групи чи класи: пануючий і непануючий.

Якщо за основу класифікації суспільства брати спосіб добування засобів існування, або спосіб виробництва,то усі суспільства можна поділити на: суспільство мисливців і збирачів, суспільство скотарів і землеробів (або аграрне суспільство), індустріальне суспільство(де існу промисловість) постіндустріальне суспільство(де переважає не промисловість, а інформатика і сфера обслуговування) та інформаційне суспільство(як більш висока стадія постіндустріального).

Відповідно до типології суспільств у термінах мови, виділяються такі

суспільства, як французьке, німецьке, англійське, українське тощо, а у термінах релігії — суспільства можуть розділятися на мусульманське, християнське, іудейське і т.д.

У середині XIX ст. К.Маркс запропонував свою типологію суспільств, яка отримала назву формаційної теорії розвитку суспільства. Підставою для неї служать два критерії: спосіб виробництва і форма власності. Згідно цієї типології людство послідовно пройшло чотири суспільні формації: первісну, рабовласницьку, феодальну і капіталістичну. П'ятою була проголошена комуністична, яка мала наступити у майбутньому.

4. Для визначення сучасного суспільства американський соціолог Деніел Белл запровадив термін «постіндустріальне суспільство».

Постіндустріальне суспільство — стадія суспільного розвитку, що приходить на зміну державно-монополістичному капіталізму, індустріальному суспільству.У сфері послуг такого суспільства зайнято не менше 50 відсотків працюючого населення і саме там виробляється значно більше половини ВВП.

Воно виробляє як аграрні, так і промислові товари, набагато перевищуючи власні потреби. Крім надвиробництва, йому властиві ускладнення соціальних зв´язків, максимальний розвиток маркетингу, спрямованість у майбутнє, динамічна міжособистісна комунікація, велика роль наукових досліджень, освіти, престиж освіченості.

Серед інших характеристик сучасного суспільства:

— рольовий характер взаємодії (очікування та поведінка людей зумовлюються їх суспільним статусом і соціальними функціями);

— поглиблений розподіл праці;

— формальна система регулювання відносин (на основі писемного права, законів, положень, договорів);

— складна система соціального управління (відокремлення інституту управління, соціальних органів управління та самоврядування);

— секуляризація (набуття світських ознак) релігії;

— виокремлення різноманітних соціальних інститутів.

Під цей критерій потрапляють, зокрема, США(на сферу послуг припадає 80% ВВП США), країни Євросоюзу (сфера послуг - 69,4% ВВП), Австралія (69% ВВП), Японія (67,7% ВВП), Канада(70% ВВП), Росія (58% ВВП).

Постіндустріальне суспільство характеризується виникненням нових систем: телекомунікаційних технологій та освіти. У зв´язку з тим, що технічною базою сучасного суспільства є інформація, його ще називають інформаційним суспільством, в якому інтелектуальні технології, інформація, обробка знань посідають дедалі важливіші місця. Термін цей запровадив японський вчений І. Масуда.

Інформаційне суспільство характеризується передусім розвитком виробництва інформаційних, а не матеріальних цінностей. Рушійною силою його еволюції є експлуатація обчислювальної техніки. Зростає не лише економічне значення інформаційного сектора, але й його соціальна та політична вага. Стратегічними ресурсами і головними чинниками розвитку цього суспільства є розумовий капітал, концентрація теоретичного знання, обробка інформації, освіта, кваліфікація і перекваліфікація. Виникає нова інфраструктура — інформаційні мережі, банки, бази даних, масове виробництво інформації. Принципом управління виступає погодження, а ідеологією — гуманізм.

Характерними рисами інформаційного суспільства, є:

§ збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

§ зростання числа людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг;

§ зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;

§ створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг

Читайте також:

1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. Вид заняття: лекція
5. Вид заняття: лекція
6. Вид заняття: лекція
7. Вид заняття: лекція
8. Вид заняття: лекція
9. Вступне заняття
10. Гігієнічна оцінка заняття з фізичної культури
11. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ
12. Завдання до заняття

Переглядів: 1270