ЗАНЯТТЯ № 9.

Актуалізація опорних знань.

Питання для бесіди

1. Що таке стиль мовлення ? ( сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і цілеспрямованістю висловлювання).
2. Які стилі мовлення ви знаєте? ( розмовно- побутовий, науковий, публіцистичний, художній, офіційно- діловий).
3. Які особливості офіційно- ділового стилю мовлення? ( оповідний характер викладу, стандартна канцелярська лексика , використання термінології, перевага прямого порядку слів у реченні, складні речення, гранично точний виклад, безособові й наказові форми дієслів, часте вживання віддієслівних іменників і відіменних прикметників

( на основі , за рахунок, згідно з, з метою), складних сполучників (внаслідок того що, у зв’язку з тим що, зважаючи на те що), чітко регламентовані розміщення й будова тексту, обсяг основних частин, відсутність мовної індивідуальності автора, повна відсутність художньо- зображальних засобів).

1. Де вживаються тексти офіційно- ділового стилю? ( при складанні ділових паперів)
2. Що таке документ? ( засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і мислительську діяльність людини).

Подача нового матеріалу.

Сьогодні на занятті ми будемо вчитись складати такі документи як автобіографія і заява. Почнемо з автобіографії.

У перекладі з грецької мови avtos- сам , bios - життя , grapho – пишу. Отже, якщо перекладемо українською мовою з грецької , одержимо кальку

„ саможиттєпис”. Звідси виходить , що автобіографія - це розповідь людини про своє життя.

Виконання вправи.

Чи можна вважати поданий уривок із оповідання С.І. Васильченка автобіографією?

Появився я на світ давно. Якщо говорити точніше, то дуже і дуже давно....

Тоді ще не Земля крутилася навколо Сонця в нашому селі, а Сонце бігало навколо Землі.

Мені , отже, пощастило захопити ще й чималий шмат кам’яного віку, коли мій дід по матері Юхим Шевченко , а по вуличному Циба, видобував вогню до люльки кремінцем об кремінець...

Читати навчився я рано і читав силу силенну всякої всячини , що сприяло тому, що в 3-му класі церковноприходської школи „ кукса” висунув мене на читця- соліста.

Подивившись по- селянському уважно, батько практично страктував мої успіхи в церковній грамоті і вирішив зробити з мене попа.

У чому відмінність між біографією і автобіографією?( автобіографія – це твір- розповідь, написаний у офіційно- діловому стилі, а не роздум, слід уникати міркувань про причинно- наслідкові зв’язки та опису подій).

АВТОБІОГРАФІЯ -документ, у якому особа в хронологічній послідовності описує своє життя від моменту народження до часу складання документа. Автобіографія належить до документів з незначним рівнем стандартизації , тому автор відносно вільний у виборі форми автобіографії й мовних засобів. Це один з небагатьох ділових паперів , що пишуться від першої особи, але не треба при цьому зловживати займенником „я”. Необхідно уникати прикметників , що виражають ознаку, і, звичайно ж, кожен, хто пише автобіографію , основну увагу має приділити фактам , не вдаючись до міркувань з приводу окремих життєвих ситуацій.

Заголовок документа „ автобіографія” пишеться посередині рядка трохи нижче верхнього поля. Кожне нове повідомлення починається з абзацу.

В автобіографії зазначаються дані :

1)прізвище, ім’я, по- батькові;

2) дата народження;

3) місце народження ( місто, село, район. область);

4) відомості про навчання ( повне найменування навчальних закладів, у яких довелося вчитися);

5)відомості про трудову діяльність та всі види громадської роботи;

6)короткі відомості про найближчих родичів( батько, мати, чоловік або дружина, діти);

7) дата написання ( ліворуч під текстом), підпис автора( праворуч).

Питання для бесіди

1. Чим визначається послідовність викладу матеріалу в автобіографії?

( хронологічною послідовністю перебігу подій)

2. Яке значення при написанні автобіографії має зазначення місця і дат?

( це основна інформація , яка перетворює розповідь про своє життя на документ)

3. Чим досягається точність, сухість та офіційність викладу? (відсутністю прикметників, емоційно- забарвленої лексики, однотипністю побудови речень).

Виконання вправ.

1. І варіант – напишіть автобіографію в офіційно- діловому стилі, дотримуючись правил оформлення автобіографії;

2.ІІ – варіант напишіть автобіографію в художньому стилі.

2.Виправте помилки у побудові словосполучень, що трапляються у текстах офіційно- ділового стилю.

Моя автобіографія, хронометраж часу, вільна вакансія, промислова індустрія, прейскурант цін, в травні місяці, наказ за номером 25.

Слово викладача.

Така риса писемної форми мовлення , як традиційність і певний писемний

„ консерватизм” , проявляється в ділових паперах особливо чітко й послідовно. Це зумовлюється тим, що в ділових паперах набагато більше, ніж в усному діловому мовленні , витрачається праці й зусиль на спеціальну обробку тексту, це пояснюється прагненням компенсувати відсутність різноманітних супровідних засобів розмовного мовлення ( інтонація, жести, міміка, ситуація мовлення) засобами лексики і синтаксису. Ця обробка можлива лише в межах наявних в українській літературній мові норм.

Сувора нормативність ділових паперів зумовлюється ще й тим, що тут спілкування з уявним читачем документа – це односторонній контакт з невизначеною аудиторією, до того ж контакт не безпосередній, а опосередкований , що вимагає особливої логічної виразності тексту, дбайливого , ретельного добору мовних засобів.

Отже, щоб правильно оформити різноманітні ділові папери , потрібно враховувати особливості офіційно- ділового стилю мовлення, дотримуватися основних вимог до будь- якого документа, а саме:

1) додержуватись прийнятих у даному суспільстві форм ділових паперів, їхньої структури тощо;

2) дотримуватися норм сучасної української літературної мови , не вживати кальок, використовувати загальновідомі, зрозумілі слова і конструкції;

3) не вживати просторічних , діалектних , розмовних , емоційно- експресивних мовних засобів;

4)домагатися логічної завершеності , чіткості висловлювань, точності викладу, вичерпності й переконливості обґрунтувань;

5) уникати двозначності, багатослів’я;

6) писати слова , відступаючи від краю аркуша( зліва) , бо цього вимагають технічні умови ( підшивання ділових паперів) ; не варто „ втискувати” в рядок частину фрази, а потрібно перенести її в наступний рядок ( не можна переносити в наступний рядок прізвище, залишаючи в попередньому ініціали; не слід відривати при перенесенні назви посад, звань від прізвищ);

7) дотримуватися пунктуаційних правил ( після цифрових позначень може ставитися крапка, тоді речення розпочинається з великої літери, а фраза закінчується крапкою. Цифрові і буквені позначення можуть подаватися з дужками (а),1), тоді перше слово переліку пишеться з малої літери; словесна нумерація передбачає здебільшого завершене речення, крапку в його кінці, кому після вставного слова по- перше тощо).

Серед документів , які мають високий рівень стандартизації , ми бачимо й заяву.

ЗАЯВА - це документ , який містить прохання особи ( особиста заява) або установи ( службова заява) щодо здійснення своїх прав або захисту інтересів.

Складові частини ( реквізити) заяви :

1. Адресат ( назва установи або посада , прізвище та ініціали керівника, на ім’я якого подається заява, у давальному відмінку).

2. Адресант ( назва установи або посада , прізвище, ім’я, по батькові, іноді адреса і паспортні дані особи, яка звертається із заявою, у родовому відмінку).

3.Назва виду документа.

4. Текст.

5, Підстава ( додаток) : перелік документів, доданих до заяви на підтвердження її правомірності.

6. Дата.

7. Підпис.

Кожен документ має свої моделі. У заяви це, наприклад, такі :

Прошу допустити мене до , прошу надати мені, прошу призначити мене, прощу дозволити мені, прошу вжити заходів....

Виконання вправи

Користуючись правилами складання заяви, напишіть зразок заяви на надання відпустки

Узагальнююча бесіда

-Яка функціяофіційно –ділового стилю, його основні ознаки? (цей стиль вживається при складанні ділових паперів і має такі основні ознаки : оповідний характер викладу, стандартна канцелярська лексика, використання термінології. Перевага прямого порядку слів у реченнях, складні речення , гранично точний виклад, безособові й наказові форми дієслів, часте вживання віддієслівних іменників і відіменних прикметників

( на основі, за рахунок, згідно з, з метою), складних сполучників( внаслідок того що, у зв’язку з тим що), чітко регламентовані розміщення й будова тексту, обсяг основних частин, відсутність мовної індивідуальності автора, повна відсутність художньо- зображувальних засобів).

- Що таке документ? Які бувають документи за способом викладу матеріалу? ( документ – засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності і мислительну діяльність людини, за способом викладу матеріалу виділяють документи зі значним і незначним рівнем стандартизації)

- Розкажіть основні правила написання автобіографії. (Заголовок документа „ автобіографія” пишеться посередині рядка трохи нижче верхнього поля. Кожне нове повідомлення починається з абзацу.)

В автобіографії зазначаються такі дані :

1)прізвище, ім’я, по- батькові;

2) дата народження;

3) місце народження ( місто, село, район, область);

4) відомості про навчання ( повне найменування навчальних закладів , у яких довелось вчитися0;

5) відомості про трудову діяльність та всі види громадської роботи;

6) короткі відомості про найближчих родичів ( батька , мати, чоловік або дружина, діти);

7) дата написання ( ліворуч під текстом), підпис автора (праворуч).

-Чим відрізняється мовлення службової автобіографії від мовлення автобіографії літературної? ( автобіографія - це тівр- розповідь, написаний у офіційно- діловому стилі, а не роздум, у ньому відсутні міркування про причинно- наслідков зв’язки та описування подій).

-Чи вважається документ дійсним без підпису дати? Наскільки це важливо?

-Які складові частини має заява?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ :вивчити основні положення конспекту; скласти автобіографію, заяву.