Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Найважливіші досягнення науки

 

20-30 рр. були переломними для розвитку цілого ряду наук. Передусім ядерної фізики, що зробила колосальний крок у своєму розвиткові: від створення датським фізиком Нільсом Бором моделі атома, відкриття радіоактивності англійським фізиком Е. Резерфордом до практичного здій­снення Енріко Фермі у США 1942 р. реакції поділу ядер урану та створення атомної бомби, що відкрила атомне сторіччя.

1932 р. Дж. Чедвіком було відкрито нейтрон, передба­чено існування нових елементарних часток, в тому числі мезонів, що дало змогу наблизитися до пояснення харак­теру сил, діючих усередині ядра.

1934 р. Ірен і Фредерік Жоліо-Кюрі відкрили штучну радіоактивність, поклавши початок застосуванню радіоак­тивних ізотопів не тільки у фізиці, а й у біології, медицині, техніці. Досягнення ядерної фізики вплинули й на інші науки: поняття і засоби, вироблені при вивченні мікросві­ту, засвоювалися й використовувалися в астрономії та біології, хімії та медицині, збагачували усі галузі природо­знавства.

У 20-30-ті рр. великих успіхів було досягнуто також у математиці. Багато теорій, які раніше вважалися чистою абстракцією, дедалі частіше знаходили втілення у вирішен­ні різнобічних завдань наук про природу, завдяки чому суттєво розширювались і поглиблювались уявлення про єдність та взаємозв'язок природних явищ і процесів. Знач­не місце в працях математиків тих років посіло інтенсивне дослідження самих основ математики, зокрема детальна розробка математичної логіки, яка перетворювалася на одну з провідних математичних наук.

Значного розвитку набула в перші десятиріччя XX ст. хімія. Поштовх до її розвитку було дано Першою світовою війною, коли терміново знадобилось створювати отруйні гази та протигази, збільшувати випуск вибухових речовин, шукати штучні замінники багатьох природних продуктів, які стали недоступними через блокади, особливо для Ні­меччини. В повоєнний час було розроблено й створено штучні матеріали, які знайшли широке застосування як в багатьох галузях економіки, так і в побуті людей.

Одним із авторів хімічної зброї став хімік Ф. Габер, який керував у роки Першої світової війни хімічним відді­лом у військовому міністерстві Німеччини. Ніякі моральні принципи не зупиняли цього вченого. На звинувачення,

що ввів у використання нову страшну зброю масового винищення, Габер цинічно відповідав, що гази, авіація й підводні човни стали новітніми досягненнями людства у військовій справі. З метою захисту від хімічної зброї було винайдено декілька видів протигазів, один з яких створив російський вчений Н. Зелінський 1915 р.

У пошуках штучних речовин особливо плідним був метод французького вченого В. Грин'яра. Використовуючи його, можливо було синтезувати велику кількість органіч­них речовин. За ці розробки Грин'яра було удостоєно Нобелівської премії.

Вчені-біологи продовжували вивчення процесів спад­ковості. Одні з них, зокрема датський біолог В. Йогансен, котрий розробив генну теорію, продовжували вивчати ге­нотип та фенотип організмів. Інші, особливо американ­ський біолог Т. Морган, який розпочав систематичні екс­перименти з плодовою мухою (Дрозофілою), розробив основні уявлення хромосомної теорії спадковості.

У галузі фізіології та психології теж було досягнуто значних успіхів. Російський вчений І. Павлов в міжво­єнний період займався систематичним експерименталь­ним вивченням вищої нервової діяльності й створив тео­рію умовних рефлексів, яка ствердила уявлення про цілісність організму тварини.

Мікробіологи продовжували розробку вірусної теорії. Так, англійський бактеріолог Ф. Творт 1915 р. зробив відкриття, що бактерії мають вірусні хвороби, які призво­дять до загибелі їхніх колоній. Канадський бактеріолог Ф. д'Ерелль 1917 р. повторив це відкриття і назвав віруси, що знищують бактерії, бактеріофагами. На базі цих від­криттів було розроблено нові ліки — антибіотики.

Проте найзначніші відкриття було зроблено при вза­ємопроникненні понять і методів фізики, хімії, математики та інших природничих наук. З'являються нові напрямки у вивченні природи, виникають такі нові науки, як хімічна фізика, біофізика, біохімія, геофізика і геохімія. Викорис­тання електрофізіологічних методів діагностики в медицині й встановлення хімічної однорідності Всесвіту в астроно­мії — ось лише самий короткий перелік практичного застосування цих наук, що ніякою мірою їх не вичерпує.

Таким чином, у галузі фізико-математичних наук цього періоду визначилися три головні напрямки: дослідження будови речовини, дослідження проблеми енергії й ство­рення нової фізичної картини світу. Вони знайшли своє відображення у квантовій теорії М. Планка, теорії віднос­ності А. Ейнштейна, у вченні про створення нової моделі атома.

В біологічних науках стверджувалось еволюційне вчен­ня Ч. Дарвіна, яке творчо доповнювали й розвивали вчені різних країн. Зокрема, під впливом еволюційного вчення було висунуто нові теорії в геології, які розглядали геоло­гічні явища в їхньому взаєморозвитку і взаємозв'язку.

 


Читайте також:

  1. АГД як галузь економічної науки
  2. Б. Обчислювальні науки
  3. В системі вищої освіти і науки України
  4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  5. Взаємодія науки, техніки і виробництва
  6. Види та шляхи досягнення стратегій
  7. Визначення психології як науки, її значення, основні принципи, завдання
  8. Визначення радіобіології як науки.
  9. Виникнення і розвиток психології як науки
  10. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав
  11. Виникнення соціології як науки
  12. ВИНИКНЕННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ЇЇ ЯК САМОСТІЙНОЇ НАУКИ.




Переглядів: 3599

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вдосконалення системи освіти | Відкриття А. Ейнштейна, Н. Бора, М. Планка, Е. Резер­форда, 3. Фрейда та ін.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.