• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема: Державні службовці в системі АП України.

Лекція №9

План.

1. Поняття та види державної служби.

2. Правове регулювання державної служби.

3. Посади і посадова особа.

4. Державні службовці та їх види.

5. Обов'язки та права державних службовців.

6. Порядок проходження державної служби.

7.Відповідальність державних службовців (дисциплінарна, адміністративна, кримінальна).

1.

Державна служба в Україні органічно пов’язана з виконанням державою своїх завдань, щодо управління життям суспільства та впливом на ці відносини. В діяльності державних службовців в повному об’ємі реалізуються завдання та функції держави, оскільки кожна посада – це коло службових повноважень, які складають частину компетенції відповідного ДОВ.

Види державної служби – це класифікація службової діяльності, в залежності від форми діяльності:

1)Державна служба в апараті законодавчих ОВ ( ВРУ або відповідні комітети ВРУ ).

2)Державна служба в ОВВ ( прокуратура, органи МВС, та ін.)

3)Державна служба в судових органах.

Основним завданням державного апарату є організація виконання державних функцій у політичній, господарській, соціально – культурній та інших сферах, вплив на всі сторони життя суспільства, розв’язання найважливіших справ державного і громадського життя.

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апаратах з метою практичного виконання завдання і функцій держави та отримують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Елементи змісту службової діяльності:

1)Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апаратах.

2)Вона є частиною організації діяльності держави.

3)Цю організаційну діяльність спрямовану на комплектування осіб складу державних органів, інше організаційне правове регулювання державної служби.

4)Зміст діяльності державних службовців, полягає в практичному виконанні, завдань та функцій держави.

5)Особливості державної служби пов’язані з оплатою праці осіб, що нині перебувають на посадах державних службовців за рахунок коштів з державного бюджету.

Основні принципи державної служби:

Фундаментальні положення та основні вимоги до державної служби, що визначаються нормами права і вимогами суспільства до такої діяльності:

1)Рівності ( принцип Конституції ) – КУ визначає право на основі рівності всіх громадян на доступ до державної служби;

2)Гарантування ( доступу до державної служби ) – згідно статті 4 ЗУ «Про державну службу» право на державну службу мають всі громадяни України незалежно від походження, соціального стану расової та національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань та місця проживання, які одержали професійну освіту і підготовку та пройшли конкурсний відбір або за іншою процедурою передбаченою КМУ;

3)Служіння народу України;

4)Демократизму і законності;

5)Гуманізму і соціальної справедливості;

6)Пріоритету прав людини і громадянина.;

7)Компетентності та професіоналізму;

8)Ініціативності чинності та відданості справі;

9)Персональної відповідальності за виконання службових обов’язків;

10)Дисциплінованість;

11)Дотримання законних інтересів та прав органів місцевого самоврядування, підприємств, установ;

12)Взаємної відповідальності.

Принципи етичної поведінки державних службовців:

Це сформовані правила поведінки відповідно до яких державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов’язки , шанобливо ставитись до громадян та інших суб’єктів АП, дотримуватись високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам суспільства, вплинути на життя суспільства.

2.

Правове регулювання державної служби – нормативне забезпечення та правова база за допомогою якої врегульовується порядок державної служби та реалізація прав і обов’язків державних службовців, їх вплив на суспільні відносини в державі. Практична реалізація правового регулювання здійснюється через наявність відповідних джерел права, що регулюють порядок проходження державної служби, підставою відповідальності службовців, а також їх права та обов’язки.

Джерела права умовно можна розділити на дві категорії:

1)Загальні ДП та спеціальні ДП.

Загальні ДП – регламентують права і обов’язки державних службовців, як суб’єктів права:

1. КУ;

2. ЗУ « Про державну службу»;

3. ЗУ « Про ОВВ»;

2)Спеціальні закони ( галузеві НПА ) – регламентують спеціальну компетенцію державних службовців у відповідності до спеціальної компетенції певного органу державної влади:

1. ЗУ « Про міліцію»;

2. ЗУ « Про СБУ»;

3. ЗУ « Про прокуратуру»;

4. ЗУ « Про нотаріат»;

5. ЗУ « Про ЗСУ»;

6. ЗУ « Про освіту»;

Реалізація державної служби та її регулювання також здійснюється певними органами державної влади:

1) Загальну державну політику визначає ВРУ, її основними напрямами є:

- вивчення цілей, завдань і принципів функціонування, інституту державної служби;

- забезпечення ефективності роботи всіх державних органів відповідно до їх компетенції;

2) Головне Управління державної служби України створена для проведення державної політики і функціонального управління державною службою. Напрями діяльності державної служби:

- прогнозування потреб державних органів та їх апарату в кадрах;

- забезпечення реалізації загальних напрямів політики держави;

- розробки та подання до КМУ пропозицій щодо вдосконалення державної служби;

- розробка, координація та контроль, здійснення заходів щодо впровадження прийнятих НПА в державній службі;

- підвищення ефективності державної служби та розв’язання питань в діяльності державних службовців;

3) Координаційна Рада з питань державної служби при ПУ:

- визначення шляхів, заходів і форм щодо реалізації основних засобів державної політики в сфері державної службової діяльності;

- об’єднання зусиль ОВВ з метою ефективного підвищення державної служби в Україні;

- координація правових та соціальних важелів з метою стимулювання громадян України для проходження державної служби.

Правовий статус державних службовців визначається дільничними НПА та внутрішніми положеннями та інструкціями органів державної влади.

3.

Посада – визначена структурою, і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу і його апарату на яку покладене установленою нормою права, коло службових обов’язків.

Посадова особа – керівники і замісники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці на яких законами або НПА покладено здійснення організаційно – розпорядчих функцій. Від посади залежить обсяг форм, методи, участі державного службовця в практичному здійсненні компетенції того державного органу в якому він працює.

Посада визначає :

1) обсяг управлінської роботи;

2) форми реалізації повноважень державних функцій;

3) методи впливу на об’єкти управління з метою реалізації завдань державного управління;

4) визначає загальну компетенцію при приктичному здійсненні діяльності в державному управлінні;

4. Державні службовці, їх види.

Закон «Про державну службу» не дає розгорнутого поняття державних службовців, констатуючи, що до них належать особи, які займають посади в державних органах та їх апараті й мають відповідні службові повноваження.

Процес проходження державної служби в сфері виконавчої влади багато в чому залежить від галузі діяльності державного службовця, повноважень і обов'язків окремих службовців. За цими ознаками всіх службовців органів державного управління поділяють на види. В теорії адміністративного права та практиці державного управління найпоширенішою є класифікація державних службовців на види за владними повноваженнями, які закріплюються як у законодавчих актах, так і в інших правових документах — положеннях, статутах, рішеннях тощо.

За такою класифікацією виділяють: допоміжний (технічний) персонал, спеціалістів, посадових осіб і представників адміністративної влад.

Діяльність допоміжного персоналу пов'язано з виконанням матеріально-технічних дій (операцій), які не тягнуть за собою юридичних наслідків, але мають велике значення в управлінській практиці, оскільки в процесі такої діяльності готуються умови для здійснення юридично значущих дій.

До спеціалістів належать службовці, які мають професійні знання в окремих галузях і здійснюють професійну діяльність. Це лікарі, вчені, агрономи, юрисконсульти тощо. Їх посади не пов'язано з керівною діяльністю й не породжують юридичних наслідків.

До посадових осіб, як уже було зазначено, належать ті службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих і контрольно-дорадчих функцій. Їх дії, пов'язані з виконанням цих функцій, завжди тягнуть за собою юридичні наслідки.

До представників адміністративної влади належать службовці, чиї дії поширено на осіб, їм не підпорядкованих (працівники міліції, державних інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби тощо). Вони наділені правом застосовувати адміністративний примус.

5. Права та обов’язки державних службовців.

Визначені законом України «Про державну службу» права державної служби можна поділити на три групи:

- права, які забезпечують розуміння службовцями свого правового статусу та його правовий захист;

- права, які сприяють безпосередньому виконанню службових обов’язків;

- права, які сприяють посиленню посадової активності державного службовця, реалізації його конституційних прав і свобод, які забезпечують соціальні гарантії державного службовця;

До I групи належать:

А ) ознайомлення з документами, які визначають його права і обов’язки на державній посаді державної служби, критерії оцінки якості роботи та умови просування по службі, а також організаційно-технічні умови потрібні для виконання ним посадових обов’язків;

Б) ознайомлення з усіма матеріалами своєї особової справи з відгуками про свою діяльність та ін. докментами, які внесені в особову справу;

В) проведення на його вимогу службового розслідування для спростування відомостей;

Г) право на звертання державного службовця до відповідних органів державної влади або до суду,для вирішення справ,що пов’язані з державною службою;

До II групи належать:

А) одержання в установленому порядку інформації та матеріалів, необхідних для виконання посадових обов’язків;

Б) відвідування в установленому порядку для виконання посадових обов’язків підприємств, установ і т. д;

В) прийняття рішень і участь у їх підготовці відповідно доо посадових обов’язків;

Г) підготовка, перепідготовка, та підвищення кваліфікації за рахунок коштів відповідно бюджету;

Д) внесення пропозицій щодо вдосконалення служби в будь-якій інстанції;

До III групи належать:

А) участь за своєю ініціативою в конкурсі на заміщення вакантної посади;

Б) просування по службі, збільшення рівня кваліфікації;

В) пенсійне забезпечення з урахуванням стажу державної служби;

Г) обєднання в професійні спілки з метою захисту своїх прав;

Д) право на заробітну плату;

Е) право на щорічну оплачувану відпустку(30 днів);

Є)медичне обслуговування державного службовця та його членів сімї;

Обов’язки державного службовця характеризують сутність його службової діяльності, бо орган державної влади приймає на роботу громадянина в основному з тим, щоб покласти на нього відповідні посадові обов’язки.

Основні обов’язки:

· Додержання КУ та інших законів України.;

· Забезпечення ефективної роботи та виконання завдань держ. органів відповідно до їх компетенції;

· Не допущення порушень прав і свобод людини і громадянина;

· Виконання покладених на нього службових обов’язків;

· Збереження держ. таємниці, яка стала їм відома;

· Постійне вдосконалення організації своєї роботи;

Вимоги:

· Не чинити дій, які приводять до підриву авторитету держ. служби;

· Не брати участі у страйках;

· Вони мають утримуватись від дій, які ускладнюють роботу органів держ. влади;

· Не мають права користуватися службовим становищем;

6. Зарахування на державну службу здійснюють на конкурсній основі згідно з порядком, встановленим відповідним Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніше ніж за місяць до проведення конкурсу. Інші процедури прийняття на службу можуть встановлювати закони України, але при цьому заборонено вимагати від кандидатів на державну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.

Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, що припинив державну службу в зв'язку з відставкою, може здійснювати керівник відповідного державного органу без конкурсного відбору.

Громадяни України, яких вперше зараховують на державну службу, складають присягу, про що робиться відповіднийзапис у трудовій книжці.

Державні службовці можуть бути відсторонені від виконання повноважень за посадою без рішення відповідних правоохоронних органів. Відсторонення може прийняти керівник відповідного державного органу, в якому працює службовець, якщо невиконання службових обов'язків зумовило людські жертви, завдало значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі або об'єднанню громадян. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування — двох місяців.

Невід'ємна частина кадрової роботи — навчання та підвищення кваліфікації державних службовців. Держава здійснює заходи щодо створення умов для навчання й підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) і шляхом самоосвіти.

7. Особи, винні в порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Дисциплінарну відповідальність застосовують до державного службовця за невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує орган, у якому він працює. Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством України про працю (догана та звільнення), до службовців можуть застосовувати попередження про неповну службову відповідальність і затримку до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на вищу посаду.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. А/. Верховна Рада України.
3. Адресація в системі ЕП НБУ.
4. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
5. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
6. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
7. Акціонерна власність в економічній системі
8. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
9. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
10. Архаїчні культури на території України. Трипільська культура та її здобутки.
11. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
12. Б/. Президент України.

Переглядів: 674