• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення та планування навчальних, оздоровчих і виховних задач

Складення поурочного робочого плану

Поурочний робочий план – це документ, який планує навчальну роботу з фізичного виховання на певний період навчання (як правило, це чверть, рідше півріччя). Він складається на підставі річного плану-графіку з урахуванням реального виконання навчальної роботи в попередніх чвертях і в найбільш узагальненому вигляді являє собою послідовне викладення змісту кожного уроку даної чверті. Головною метою складення поурочного робочого плану є детальна розробка учбового матеріалу відповідно до принципів систематичності, послідовності, доступності учбового матеріалу для учнів; забезпечення можливостей розв'язувати задачі й досягати цілей фізичного виховання в державній системі освіти з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей розвитку організму підлітків та юнаків.

Методика складення поурочного робочого плану передбачає декілька послідовних операцій. Найпершою з них є формування конкретних навчально-виховних задач на даний період (чверть), спочатку стрижневих задач навчально-виховного процесу в даній чверті, потім задач освітніх, оздоровчих, фізичного виховання з професійною спрямованістю, виховних. Усі задачі мають бути чітко сформульовані з урахуванням викладення теоретичних знань, формування рухових умінь і навичок, розвитку рухових якостей, особистості учнів. Після формування задач розробляються основні засоби та шляхи їхнього розв'язання, для чого виконується ще декілька послідовних операцій:

1) визначення видів вправ (гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри тощо), що будуть вивчатися протягом чверті (на основі кількості годин та уроків, відведених на кожний вид вправ у річному плану-графіку на дану чверть);

2) визначення нормативів, які повинні мати конкретні кількісні показники.

До цього додам, що для правильної постановки задач необхідно опрацювати шкільну програму з точки зору видів рухової активності, а також матеріали попереднього року навчання. Це дасть змогу визначити як нове, що ви вводите в учбовий матеріал, так і те, що вимагає повторення з метою закріплення.

Під навчальними задачами тут ми розуміємо задачі навчання руховим діям. Визначаючи ці задачі на чверть, слід мати на увазі, що деякі з фізичних вправ вивчаються послідовно в декількох класах, тому важливо виявити знання, вміння й фізичні якості, які мають учні перед вивченням нового матеріалу. Іншими словами, важливо знайти зв'язок між вивченням даного виду матеріалу на протязі принаймні декількох навчальних років. Це дає змогу визначити стрижневу задачу навчання на чверть, окреслити вимоги до техніки вправ, що вивчаються, з урахуванням змісту програми на наступні роки. Далі необхідно сформулювати конкретні задачі й розробити основні засоби та шляхи їхнього вирішення. Їх можна оформити у вигляді таблиці, в перший стовпчик якої заносяться конкретні задачі, у другий – засоби й методичні прийоми, що відповідають цим задачам.

Послідовність засобів залежить від структури навчання руховій дії.

1. Черговість вивчення елементів фізичної вправи за взірцем її техніки, що включає опис її основи, деталей, характеристик. Спочатку доцільно поставити приблизно такі запитання: а) яку частину фізичної вправи необхідно засвоїти; б) якої характеристики рухів ви плануєте досягти на уроці при виконанні учнями фізичної вправи?

2. Визначення умов практичного застосування фізичної вправи (в стандартних чи ускладнених умовах, у поєднанні з іншими діями, у грі тощо). Це полегшує конкретизацію задач закріплення та вдосконалення рухової дії.

3. Окреслення завдяки кількісним показникам тривалості роботи з удосконалення рухової дії (за умови підвищення фізичних чи вольових зусиль). На останньому етапі навчання доцільно поставити таке запитання: що саме в даній фізичній вправі чи за яких умов слід удосконалити? Наприклад: удосконалити стабільність верхньої прямої подачі м'яча, чи вдосконалити точність подачі м'яча за підвищеного емоційного навантаження.

4. Повідомлення основ знань про техніку рухової дії, значення її складових, вплив даної фізичної вправи на організм, правила забезпечення безпеки при виконанні, страховки й допомоги.

Оздоровчі задачі можуть розв'язуватися різними шляхами, наприклад: 1) розподіл за уроками конкретних освітніх задач з урахуванням характеру впливу на організм засобів і методів, що використовуються для їхнього розв'язання; 2) включення до уроку спеціальних розвиваючих вправ і рухливих ігор, що компенсуватимуть недостатній оздоровчій ефект деяких вправ освітньої спрямованості. Визначаючи такі задачі, ви маєте брати до уваги дані фізичного стану й підготовленості школярів. Якщо необхідно, можна поставити, наприклад, таку задачу: "зміцнити дихальні м'язи". Подібні задачі успішно розв'язуються при поступовому збільшенні впливу спеціальних фізичних вправ.

Плануючи розвиток фізичних якостей, пропоную дотримуватися наступної схеми.

1. На основі тестування рівня розвитку фізичних здібностей визначити загальну й конкретні задачі. При цьому слід точно визначити, яка саме фізична якість і з якою метою буде вдосконалюватися, врахувати, щоб розв'язання цієї задачі було реально можливим в установлений часовий період. Конкретні задачі повинні визначатися на основі біомеханічного аналізу фізичної вправи, що буде вивчатися, та особливостей прояву фізичних якостей при її виконанні. Це дозволить відбити у формулюванні задач спрямований вплив на відповідні м'язові групи.

2. Розробити засоби й методи, адекватні поставленим задачам та особливостям вправи. При цьому важливого значення набуває вибір методики змін навантаження від уроку до уроку при збереженні єдності загального та індивідуального підходів. Особливу увагу слід приділити методам, що дозволяють змінювати характер і величину впливу фізичних вправ без зміни їхньої кількості й концентрації в часі (наприклад, за рахунок зміни амплітуди рухів, вихідного положення тощо).

3. Оцінити всі існуючі чинники, які можуть прямо чи опосередковано вплинути на результати роботи.

4. Визначити кількість уроків, на яких буде здійснюватися розвиток фізичних здібностей.

5. Вибрати критерії успішності роботи учнів у розв'язанні загальної та конкретних задач, визначити терміни тестування.

У старших класах, особливо в спеціалізованих професійних навчальних закладах, іноді виникає необхідність рекомендувати певні засоби фізичної підготовки залежно від орієнтації учнів на певну професію. Від цього можуть залежати й конкретні задачі, наприклад, вдосконалення координаційних здібностей у виконанні окремих рухів у різних положеннях і позах, чи вдосконалення швидкості реакції на різні сигнали, чи вдосконалення здібностей виконувати певні рухи без зорового чи слухового контролю тощо.

Визначення та планування виховних задач на чверть здійснюється на основі спостережень за поведінкою учнів, бесід із ними, аналізу їхніх вікових особливостей, рівня вольових якостей. Послідовність дій при цьому вже знайома: окреслити конкретні задачі (внести їх у лівий стовпчик таблиці); розробити шляхи їхнього розв'язання; розробити відповідні методи та прийоми (внести їх у правий стовпчик таблиці паралельно задачам). Важливо також встановити зв'язок, які засоби й методи розв'язання освітніх, навчальних, оздоровчих задач (задач фізичного розвитку) створюють передумови для одночасного розв'язання виховних задач.

Після того, як усі задачі розплановані, необхідно розподілити їх за уроками чверті. Ефективність цієї операції залежить від уміння вчителя адекватно зіставити складність рухової дії, що вивчається, з можливостями учнів та умовами, в яких буде відбуватися навчальний процес. При цьому пропоную використовувати наступні операції: 1) вивчення конкретної рухової дії доцільно здійснювати на суміжних уроках; 2) на одному уроці недоцільно вивчати рухові дії, що негативно взаємно впливають одна на одну; 3) задачі, що розв'язуються на уроці, мають вимагати від учнів різноманітної пізнавальної діяльності, а засоби – здійснювати різнобічний вплив на фізичний розвиток; 4) кількість і якість задач, що розв'язуються на одному уроці, повинні відповідати можливостям учнів і матеріальному забезпеченню уроку.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
6. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
7. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
8. Алгоритм розв’язання задачі
9. Алгоритм розв’язання розподільної задачі
10. Алгоритм розв’язування задачі
11. Алгоритм розв’язування задачі
12. Алгоритм розв’язування задачі

Переглядів: 1109