Украина в глобальных цепях поставок

Криза 2008-2010 рр., як не дивно, посилила процеси глобалізації, прискорила системні зміни у світовій економіці – відбувається зближення найкрупніших розвинутих країн і країн, що розвиваються, формуються і зміцнюються нові інтеграційні утворення, змінюється конфігурація та вплив транснаціональних корпорацій. Дослідження аналітичних доповідей, що презентувалися на декількох останніх Давоських форумах, дають підстави зробити висновки щодо основних довгострокових тенденцій глобального розвитку, які матимуть визначальний вплив на розвиток країн світу, у т.ч. України, у недалекому майбутньому, і які обов’язково слід враховувати при формуванні стратегій розвитку держави. Серед основних довгострокових тенденцій глобального розвитку слід зазначити такі:

- посилення конкуренції за обмежені природні ресурси (енергетичні, водні) та продовольство;

- перетік капіталу із Заходу на Схід, з Півночі на Південь (зокрема, з північноамериканського та європейського ринків до нових центрів зростання в Азії, Латинській Америці, Південній Африці);

- зростання частки міського населення;

- зростання частки літніх людей;

- зростання частки сфери інтелектуальних послуг, а також ролі освіти;

- зростання ролі і значення міжнародних інститутів;

- зростання ролі і значення державно-приватного партнерства, а також недержавних суб'єктів (неурядових організацій, крупного бізнесу, релігійних організацій тощо).

Необхідність реагування на виклики і загрози, пов’язані з дією довгострокових тенденцій глобального розвитку, потребує внесення відповідних змін до стратегії розвитку України. Зокрема, при визначенні пріоритетів економічного розвитку України слід враховувати довгострокові тенденції глобального розвитку з метою якнайкращого використання природно-ресурсного потенціалу країни. Одним із важливих для України напрямком стратегічного розвитку, який би дав максимальний ефект у контексті довгострокових тенденцій глобального розвитку, міг би стати такий: розробка стратегії розвитку галузі логістики, спрямована на реалізацію логістичного потенціалу України.

Аналізуючи останні дослідження щодо рейтингів України в світі, зокрема, Індекс глобальної конкурентоспроможності, визначений за методикою СЕФ, привертає увагу показник, який вирізняється на фоні 11 інших показників своїм позитивним значенням чи сильною позицією, а саме – перспективний за місткістю внутрішній ринок. Якщо індекс глобальної конкурентоспроможності України 2010-2011 р. забезпечує їй 89 місце серед 139 країн світу, то за показником розмір ринку – Україна посідає 29 позицію [5]. По рейтингу ЕТІ-2010 – індекс сприяння торгівлі – Україна займає 81-е місце з показником 3,84, опустившись на 10 позицій порівняно з 2009 роком. Україна має дуже привабливу оцінку по доступу доринку – 30-е місце, середні показники по транспортній інфраструктурі та бізнес-середовищу – 71-е і 86-е місце, відповідно, і 106-е місце по простоті перетину кордону. Висока оцінка по доступу до ринку формувалася з 2-х складових – доступ до українського ринку (імпорт) і до закордонних ринків (експорт), які були оцінені 28-м і 46-м місцями, відповідно[2].

Це знайшло відображення у збільшенні вантажопотоків через кордони України (експорт в 2005 р. становив 34,2 млрд. дол..США, порівняно із 2000 р. – 14,6 млрд. дол..США; імпорт 2005 р. - 36,1 млрд. дол..США, порівняно із 2000р. – 14,0 млрд. дол..США) [7]; в 2008 р. обсяг вантажопотоків становив – 556 млн.т, що на 50% більше, ніж в 2000 р.[3]; (див. рис.1 , табл..1)

Рис.1. Зовнішня торгівля товарами та послугами у 1996-2009 рр.

Джерело: Державний комітет статистики України

Таблиця 1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Еволюційний розвиток концептуальних підходів до управління ланцюгами поставок.	\|	Зовнішня торгівля України в 2000-2009 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.036 сек.