Усі високорозвинені країни зіткнулися з важкими проблемами, пов'язаними з життям і поведінкою молоді, такими, як ріст злочинності, наркоманії, алкоголізму. У 70-і роки в західній педагогіці виділився сильний рух за гуманізацію освіти і виховання. Головне в гуманній побудові школи — створити умови для пізнання підлітком самого себе, укріпити його впевненість у собі, розвивати своє "Я" — стрижень особистості, виховати повагу до інших людей і уміння співпрацювати з ними. У навчальні плани включені курси "Людина", "Мотиви поведінки людини", "Причини і попередження неправильної поведінки" та інші, вони дають підліткам знання про найскладніший об'єкт природи — людину. Консультанти, психологи ведуть індивідуальну роботу з учнями, які мають утруднення, проблеми в поведінці. Водночас школа створює всі умови для успіхів у навчанні. Одночасно з навчанням школа заповнена іншими видами діяльності — спортом, виданням газети, заняттям музикою, ліпленням, малюванням, дизайном, моделюванням, роботою з комп'ютером. Драматизація, рольові ігри, дискусії, ситуаційне виховання — далеко не весь інструментарій школи.
У багатьох школах активно впроваджується виховання в дусі миру. Спеціальні курси розповідають про страхіття війни, ядерної зброї, учать підлітків жити в мирі, розуміти культуру і звичаї інших народів, знімати напруженість, знаходити рішення конфліктних питань шляхом переговорів, спільних дискусій. Гуманізація відношень, створення атмосфери кооперації, взаєморозуміння — новий елемент у житті західної школи. Він продиктований об'єктивними потребами і буде підсилюватися, становитиме органічну частину нової педагогічної системи.