Тема 5: Мотивація як функція менеджменту

Види організаційних структур управління

Поняття по організацію взаємодії

Тема 4: Організація взаємодії як функція менеджменту

1. Поняття по організацію взаємодії

2. Види організаційних структур управління

3. Основні принципи ефективності організаційних структур управління

Організація взаємодії – це вид організаційної діяльності який відображає процес створення структури управління підприємством. Організація взаємодії передбачає встановлення взаємин, які пов’язують рівні управління, забезпечують координацію та розподіл завдань, а також поділ підприємства на окремі виробничі підрозділи. Основним процесом є процес делегування повноважень.

Повноваження – це обмежене право використовувати певні ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання певних завдань. Делегування повноважень завжди є юридично оформленим і повноваження делегуються посаді зверху вниз. Делегування відповідальності не відбувається.

Існує два типи розподілу повноважень:

- лінійний – це повноваження, які передаються від начальника безпосередньо підлеглому і далі іншим підлеглим; делегування лінійних повноважень створює ієрархію рівнів управління в організації.

- функціональні – це повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників.

Види функціональних повноважень:

- рекомендаційні

- обов’язкові

- паралельні.

Організаційна структура управління – це впорядкована система органів управління, виробничих підрозділів, що дає можливість ефективно управляти підприємством.

Лінійна структура - це тип організаційної структури, побудованої за принципами єдиноначальності та централізму, у якій керівник одноособово виконує весь комплекс робіт з управління організацією або окремим підрозділом.

Функціональна структура – це тип організаційної структури, побудованої за принципом поділу функцій управління між окремими управлінськими підрозділами організації та у якій керівник кожного лінійного підрозділу підпорядкований одночасно керівникам кількох функціональних підрозділів.

Лінійно-функціональна структура – це тип організаційної структури, яка ґрунтується на комбінації принципів лінійної та функціональної побудови організації. Для такої структури характерні лінійна вертикаль управління та спеціалізація управлінської праці за функціями.

1. Основні поняття, зміст та класифікація теорій мотиватиції.

2. Матеріальне стимулювання праці.

1. Основні поняття, зміст та класифікація теорій мотиватиції.

Мотивація – це вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших на виконання цілей організації.

Всі сучасні теорії мотивації будуються на таких поняттях: потреба та винагорода.

Потреба – відчуття психологічної, фізичної нестачі чогось.

Мотив (спонукання) – це потреба, яка викликає у людини стан спрямованості на виконання певних дій для задоволення такої потреби.

Винагорода – це все те, що людина вважає цінним для себе.

Винагорода внутрішня: робота, зміст трудового процесу.

Винагорода зовнішня: заробітна плата, кабінет, автомобіль, санаторій, дитячий садок.

Мотиваційні теорії поділяються на дві великі групи: змістовні (зосередженні на вивчені та аналізі змісту факторів мотивації) і теорії процесу мотивації (концентрують увагу на побудові та здійсненні процесу мотивації).

До теорій змісту мотивації належать: теорія ієрархії потреб А.Маслоу, теорія ERG К.Альдерфера, теорія набутих потреб Д.МакКлелланда, теорія «мотиваційної гігієни» Ф.Герцберга, теорія потреб М.Туган-Барановського.

Теорія ієрархії потреб А.Маслоу – це одна із теорій змісту мотивації, в основу якої покладено припущення, що мотивація людини в організації визначається комплексом потреб, причому потреби кожного індивіда (фізіологічні, у безпеці, соціальні, у повазі, у самореалізації) задовольняються в ієрархічному порядку.

Теорія набутих потреб Д.МакКлелланда – це одна із теорій змісту мотивації, згідно з якою поведінку людини в організації визначають одночасно три такі, набуті нею під впливом життєвих обставин, досвіду і навчання, групи потреб: 1) в успіху, 2) у владі, 3) у співучасті.

Теорія «мотиваційної гігієни» Ф.Герцберга – це одна із теорій змісту мотивації, яка стверджує, що для створення ситуації мотивації керівник має забезпечити для підлеглих наявність не тільки «гігієнічних» факторів, пов’язаних із середовищем, у якому здійснюється робота (прийнятий рівень заробітної, умови праці, взаємовідносини з начальником), але й «мотиваційних» факторів, пов’язаних із змістовністю самої роботи (визнання досягнень і результатів, відповідальність, професійне і службове зростання).

До теорій процесу мотивації відносять: теорія сподівань В.Врума, теорія справедливості С.Адамса, комплексна теорія мотивації Портера-Лоулера.

Теорія сподівань В.Врума – це одна із теорій процесу мотивації, яка ґрунтується на передбаченні, що мотивація людини в організації залежить від її уявлення щодо власної спроможності виконати робоче завдання, щодо достатності винагородження його виконання і щодо можливостей одержати бажану винагороду. Якщо хоча б одне з трьох уявлень буде негативним, то слабкою буде і мотивація до діяльності людини вцілому.

Теорія справедливості С.Адамса – це одна із теорій процесу мотивації, яка пояснює процес мотивації тим, наскільки справедливо людина сприймає винагороду власного трудового внеску в результати діяльності організації порівняно з винагородою і внесками інших її співробітників.

Комплексна теорія мотивації Портера-Лоулера – на думку її авторів мотивація є одночасно функцією потреб, умінь та здібностей людини, витрачених нею зусиль, отриманих результатів, винагород і сприйняття нею справедливості винагороди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тактичне та кон’юнктурне планування	\|	Характеристика складових процесу контролю.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.