• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Практична

Короткостр. кредитування експортера

- попереднє кредитування

- поточне кредитування

Форми короткострокового кредитування експортера:

· Аванс під інкасо (70-90% від суми переказного векселя на період до надходження всієї суми). Величина авансу залежить від фінансового стану експортера; у випадку несплати коштів імпортером вся сума разом із відсотком буде стягнена із експортера.

· Врахування векселів – використовується коли векселі є надійними.

· Акцептні кредитні лінії – угода, відповідно до якої банк дає згоду акцептувати векселі, виписані на нього експортером поки загальна сума не стане рівною сумі торгівельних векселів, виписаних імпортером.

· Акредитив з авансом (з червоною смугою)

· Підтвердження акредитива.

22. Експортний факторинг, форфейтинг та лізинг

Факторинг– комісійно-посередницька діяльність, пов’язана із уступленням банку клієнтом-постачальником неоплачених платежів-вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, одержання платежу за ними без права зворотньої вимоги до клієнта.

Ф (…):

· (…)

· виробники нестандартної спеціалізованої продукції;

· буд-ки та ті, що працюють;

· підприємства, що реалізують продукції на умовах після продажного обслуговування;

· підприємства, що укладають довгострокові контракти і розраховуються за виконані роботи поетапно

· приватні особи.

4 моделі факторингу у міжнародній торгівлі:

1. Двофакторна – дозволяє розподілити функції та ризики між імпорт-фактором та експорт-фактором. Головна її мета – зменшити ризики кредитування підприємства-імпортера, передавши частку робіт імпорт-фактору, зменшуючи накладні в адміністративній сфері.

2. Прямий імпортний факторинг – забезпечення платежів через імпорт фактора, доцільний лише експорт, здійснюється в 1 або 2 країни.

3. Прямий експортний факторинг – труднощі полягають в оцінці фінансового етапу імпортера, тому можуть підключатися послуги страхового товариства або гарантійні послуги.

4. Back-to-back – передбачає фінансування вимог концерну.

В основі надання факторингових послуг лежить договір факторингу:

· реквізити;

· частки суми платежу від суми за операціями з факторингу;

· умови розриву.

Види факторингу:

Ø Форфейтинг – купівля боргу, вираженого в зворотньому документі (переказний або простий вексель,) у кредитора на безповоротній основі.

Доповіді

TARGET (Trans-European Automated Real-time Gross-settlement Express Transfer system)

- платіжна система Європейської системи центральних банків;

- система валових розрахунків, що працює у режимі реального часу в євро;

- децентралізована система;

- розпочала працювати 4 січня 1999 р.

Основне призначення системи TARGET — об'єднання внутрішніх систем країн - членів системи у міжнародну платіжну систему для переказу великих сум.

Мета створення системи TARGET:

- забезпечення безпечного і надійного здійснення міжнародних розрахунків у евро;

- підвищення ефективності розрахунків між країнами ЄС;

- задоволення потреб монетарної політики ЄЦБ.

Система TARGET складається з двох основних компонентів:

1) системи здійснення великих розрахунків у режимі реального часу (Real Time Gross Settlement Systems, RTGS) п'ятнадцяти країн ЄС, їх об'єднує спеціальна система комунікацій (Interlinking System). Якщо країна має кілька систем RTGS, лише одна з них приєднується до TARGET;

2) системи зв'язку між національними системами RTGS - платіжного механізму Європейського центрального банку (ЕСВ payment mechanism, EPM).

Система TARGET розрахована на:

- операції на відкритому ринку та грошові операції між ЄЦБ і національними центральними банками країн - членів;

- розрахунки за фінансовими операціями між комерційними банками;

- великі платіжні операції клієнтів комерційних банків.

Кожен з учасників системи має бути заєстрований і отримати ідентифікаційний номер - Bank Identifier Code (BIC).

Фундаментальний принцип системи TARGET - це принцип системи переказу великих сум: безумовні платіжні доручення будуть проходити та оброблятись безперервно, один за одним та автоматично.

Основні принципи:

- принцип ринку;

- принцип децентралізації;

- принцип мінімальності.

На систему TARGET припадає близько 70% загального обсягу валових європейських розрахунків.

Через неї щоденно здійснюється понад 200 тис. платежів на суму близько 1500 млн євро.

Середній розмір одного клієнтського транскордонного платежу — 1 млн євро, а міжбанківського — близько 18 млн євро.

Переваги системи TARGET:

- здійснення операцій у режимі реального часу за кілька секунд;

- простота і зручність використання;

- вільний доступ;

- безвідкличний характер платежів;

- використання технологій CBIФT.

Недоліки цієї системи - велика вартість послуг та обмежені можливості обробки великих обсягів платежів.

Система TARGET 2:

1) поліпшення забезпечення потреб користувачів шляхом гармонізації послуг, що надаються, і підвищення ефективності системи (віддача витрат), а також здатності системи адаптуватися до майбутніх розробок, зберігаючи в той же час децентралізовані відносини між національними центральними банками і комерційними банками;

2) створення єдиного європейського платіжного простору, що допускає гармонізацію інфраструктури, інтерфейсів і функціональності, однаковість системи менеджменту, загальну систему керування ліквідністю, а також єдині ціни.

Принципи формування TARGET 2:

- контакти з клієнтами децентралізовані (між кредитною організацією та її рідним центральним банком);

- бухгалтерський облік, керування резервами й операції, пов'язані з грошовою політикою, здійснюються на рівні національного центрального банку.

Модульна побудова TARGET 2 допускає наявність обов'язкових і додаткових модулів (систем).

Додаткові системи:

- системи роздрібних платежів;

- системи розрахунків за цінними паперами;

- клірингові центри.

Процедури розрахунків:

№ 1: трансферт ліквідних засобів у реальному часі (для систем розрахунків за цінними паперами, які функціонують відповідно до інтегрованої моделі).

№ 2: відособлений розрахуноку реальному часі (для систем розрахунків за цінними паперами, які функціонують відповідно до інтерфейсної моделі (моделі «валової»)).

№ 3: двосторонній розрахунок (для розрахунків по пакетах, що містять незалежні позиції в грошових коштах).

№ 4: стандартний багатобічний розрахунок (для розрахунків за пакетами, що містять залежні грошові позиції, — розрахунків, що мають місце відповідно до ліквідних засобів, доступних у даний період).

№ 5: синхронні (паралельні) багатобічні системи (для розрахунків за пакетами, що містять залежні грошові позиції, — розрахунків, що мають місце в окремий період).

№ 6: розрахунки за призначеними субрахунками (резервування ліквідних засобів).

Читайте також:

1. III. Практична частина.
2. IV. Практична робота.
3. IV. Практична частина
4. VI. Практична робота .
5. VI. Практична робота .
6. VI. Практична робота.
7. VI. Практична робота.
8. VI. Практична робота.
9. VI. Практична робота.
10. VI. Практична робота.
11. VI. Практична робота.
12. VI. Практична робота.

Переглядів: 578