• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розвиток земельного законодавства України

Історія розвитку земельного права незалежної України роз­починається з земельної реформи, затвердженої Постановою Верховної Ради України з цього питання від 18 грудня 1990 р.

В даній Постанові підкреслюється, що земельна реформа є складовою частиною економічної реформи, здійснюваної в Україні у зв'язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Завданням цієї реформи є перерозподіл земель з од­ночасною передачею їх у приватну та колективну власність, а також у користування підприємствам, установам і організаці­ям з метою створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, раціонального використання й охорони земель.

Накопичений історичний досвід свідчить, що під час виз­начення шляхів реалізації земельної політики в колишньому Радянському Союзі були допущені суттєві прорахунки. Зокре-

Земельне право України

Розділ II. Історія земельного права

ма, помилковим виявилося уявлення про націоналізацію землі як форму передачі її у власність держави. Практично це при­звело до класичної форми монополізації землі з боку держави та її інститутів.

Посуті націоналізація землі, тобто юридично безоплатна передача земельних ділянок (наділів) у власність нації, всього народу, що проживає в межах територіальних кордонів держа­ви, так і не була здійснена, хоча формально-юридично ця пол­ітична й економічна акція у більш загальній формі була продек-ларована. Для певної частини населення культивувалась єдина форма "земельної поденщини", що позбавляло працюючих на землі мотивації до інтенсивної, продуктивної праці, дбайливо­го ставлення до землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві.

Екологічному аспекту щодо призначення землі також не придавалось належної уваги, а часто мало місце і пряме ігнору­вання його на різних рівнях державної діяльності. Результати такого ставлення до землі дуже швидко далися взнаки:

? почалася деградація її якісного і кількісного складу;

? відбувалось зниження родючості грунтів;

? розширювались площі кислих, забруднених земель;

? починались необоротні негативні зміни генетичного фон­ду живої природи і людини.

Ось чому земельна реформа стимулювала приватизацію зе­мель, реальну безоплатну передачу частини земельних ділянок низькорентабельних, економічно слабких сільськогосподарсь­ких підприємств у приватну чи колективну власність відповід­ним юридичним і фізичним особам з метою збільшення вироб­ництва сільськогосподарської продукції на засадах асоціювання сільськогосподарських виробників, розвитку селянських (фер­мерських) господарств, різних форм використання земель осо­бистих підсобних господарств, присадибних ділянок, дач і садів.

Для впровадження необхідних положень щодо правового забезпечення реформування і вдосконалення характеру земель­ного устрою 18 грудня 1990 р. був прийнятий Земельний ко­декс України. Проте розвиток суспільних відносин, вимоги

державного будівництва зумовили оновлення його змісту вже у березні 1992 р.

Водночас сучасна практика застосування положень цього документа свідчить, що чинний Земельний кодекс України вже не відіграє ролі основного земельного закону України, оскіль­ки після прийняття Конституції України і відповідно до неї інших законів України та указів Президента України, які регу­люють земельні відносини, його положення в багатьох випад­ках не узгоджуються з пізніше прийнятими законами і кодек­сами України та, власне, і реальним станом розвитку суспільства. Серед нормативно-правових актів, які в тій чи іншій мірі торкаються земельних правовідносин, слід відзначи­ти Лісовий і Водний кодекси України, кодекс України "Про надра", Закони України "Про селянське (фермерське) господар­ство" (нова редакція), "Про плату за землю" (нова редакція), "Про транспорт", "Про оренду землі", Укази Президента Украї­ни "Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню" від 29 груд­ня 1993 р. № 612, "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробницт­ва" від 10 листопада 1994 р. № 666, "Про приватизацію та орен­ду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності" від 12 липня 1995 р. № 608, "Про порядок паювання земель, переданих у колек­тивну власність сільськогосподарським підприємствам і орган­ізаціям" від 8 серпня 1995 р. № 720, "Про захист прав власників земельних часток (паїв)" від 21 квітня 1998 р. № 332, "Про про­даж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19 січня 1999 р. № 32, "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" від 28 травня 1999 р. № 591, " Про невідкладні заходи щодо прискорення реформуван­ня аграрного сектора економіки" від 3 грудня 1999 р. № 1529. Розбіжність у часі при прийнятті цих актів та суб'єктів нормот-ворчості, наявність значної кількості нормативно-правових актів зумовлюють необхідність їх упорядкування, погодження, усунення протиріч, тобто систематизацію.

з"⁴ 33

Земельне право України

Розділ II. Історія земельного права

У наукових колах сформувалося декілька поглядів щодо шляхів систематизації земельного законодавства. Серед них можна виділити такі.

По-перше, пропозиції про внесення змін до чинного Земель­ного кодексу України. Ця ідея реалізовувалася на практиці, коли Уряд 02.06.1998 р. вніс проект змін і доповнень до Земельного кодексу. Проте постановою Верховної Ради України "Про відхи­лення деяких законопроектів, винесених на розгляд Верховної Ради України" № 279 від 01.12.1998 p., цей законопроект було відхилено. Підставою для такого рішення стало те, що проект не відповідав принципам кодифікації законодавства, оскільки деякі статті були викладені у вигляді інструкцій та закріплювали цілі групи правових норм (а це значно ускладнювало користування таким документом). Інші статті суперечили Законам України "Про господарські товариства", "Про підприємництво", "Про транспорт", Лісовому і Водному кодексам та кодексу України "Про надра". Нечітко були сформульовані положення щодо зе­мель комунальної та державної власності. За цим законопроек­том Київська і Севастопольська міські ради взагалі не мали будь-яких прав на землю на території своїх міст. Крім того, у цьому документі допускалися прогалини в регулюванні земельних пра­вовідносин та містилася низка відсильних форм. До того ж у законопроекті були збережені вади чинного кодексу, в якому викладено положення, розраховані на короткий період, тоді як такий законодавчий акт повинен визначати розвиток земельних відносин у країні на далеку перспективу.

По-друге, пропонувалося розробити і прийняти комплекс­ний кодифікований акт, який "увібрав би найкращі традиції минулого, використав позитивний досвід сучасного та запро­понував найефективніші форми регулювання земельних право­відносин". Таким актом, на думку авторів, міг би стати Кодекс законів України про землю, норми якого повинні мати пряму дію. Цей акт повинен бути самодостатнім у сфері регулювання земельних правовідносин без доповнення його різними підза-конними актами (інструкції, положення тощо). Пропонувало­ся створити кодекс як особливу форму законодавчого акта, що

включав би зібрання законів, які містили б норми, спрямовані на врегулювання найбільш сталих земельних відносин.

Цим важливим документом передбачалося врегулювати всі можливі відносини щодо землі як матеріальної основи сувере­нітету й територіальної цілісності держави, основного засобу виробництва в галузях господарювання, системи розселення, шляхової мережі тощо. Пропонувалося закріпити систему норм, які б передбачали різні процедури врегулювання можливих земельних конфліктів, захисту земельних прав громадян, інте­ресів держави та юридичних осіб.

На думку авторів, із прийняттям такого акта має бути не тільки завершений кодифікаційний процес у сфері регулюван­ня земельних відносин і створення законодавчої бази, адапто­ваної до основних принципів та норм міжнародного права з урахуванням основних проблем аграрної політики держави, а й розв'язано ряд інших важливих проблем.

Слід зазначити, що ідея створення такого багатопланового та ґрунтовного законодавчого акта заслуговує на увагу. Разом із тим розробка цього документа потребує значних зусиль і коштів, залучення потужного наукового, інтелектуального по­тенціалу. Його підготовку неможливо здійснити в короткий термін. Наприклад, інші кодекси (Кримінальний, Цивільний тощо) готувалися й приймалися протягом 6-10 років. Водно­час нагальні потреби правового регулювання земельних відно­син відповідно до вимог Основного Закону - Конституції Ук­раїни - вимагають розробки і прийняття в найкоротші строки Земельного кодексу в новій редакції з можливим урегулюван­ням при необхідності проблем, що виникають, шляхом прий­няття інших законів, які б базувалися на ньому.

Враховуючи це, Верховна Рада Україна 11 січня 2000 р. в по­станові "Про виконання земельного законодавства при реформу­ванні аграрного сектора економіки" доручила Кабінету Міністрів України до ЗО квітня 2000 р. винести на розгляд Верховної Ради України проект нового Земельного кодексу України.

При обговоренні проекту цієї постанови у Комітеті Верхов­ної Ради України з питань аграрної політики та земельних

Читайте також:

1. Http://www.minjust.gov.ua Міністерство юстиції України
2. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
3. II. Розвиток математичних знань учнів.
4. II. Розвиток математичних знань.
5. II. Розвиток математичних знань.
6. II. Розвиток математичних знань.
7. II. Розвиток математичних знань.
8. II. Розвиток математичних знань.
9. II. Розвиток математичних знань.
10. II. Розвиток математичних знань.
11. II. Розвиток математичних знань.
12. II. Розвиток математичних знань.

Переглядів: 536