IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Розповідь учителя.

— У селах люди займаються сільським господарством, тобто вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Воно включає дві взаємопов'язані великі галузі — рослинництво (його ще називають землеробством) і тваринництво.

Сільське господарство належить до найдавніших видів господарської діяльності людини. На території України на рубежі V і IV тисячоліть до н.е. розвинулося осіле землеробство. З давніх часів Україна відома своєю сільськогосподарською продукцією серед інших народів і країн. І зараз сільське господарство належить до важливих галузей нашої держави.

Рослинництво — це вирощування культурних рослин. Воно поділяється на рільництво (вирощування культур на орних землях), плодівництво (вирощування багаторічних насаджень) і луківництво (поліпшення природних пасовищ, вирощування сіяних трав).

Поле — це загальна площа, на якій вирощують культурні рослини, місце, де живе безліч різноманітних тварин і дикорослі рослини. У різні пори року поле змінює свій вигляд, змінюється і праця людей на полях. Якщо раніше всі роботи виконували вручну, то тепер людям допомагають трактори, машини, комбайни.

Протягом року кипить робота на полях. Узимку — треба своєчасно затримати сніг, вивезти добрива. Навесні — посіяти, доглянути рослини, улітку — зібрати урожай. Восени — зорати і посіяти озимину.

2. Робота з гербарієм зернових злаків та ілюстраціями зернових рослин.

— Основною галуззю землеробства є вирощування зернових рослин. На полі вирощують пшеницю, жито, овес, ячмінь, кукурудзу...Зараз ми розглянемо гербарій, де зображено зернові рослини.

Користуючись пам'яткою і гербарієм, діти вивчають зернові рослини поля. Вони визначають розкладені на партах пшеницю, рис, жито, ячмінь. При цьому враховується форма, колір, величина органів рослини. Злаки порівнюють, знаходять у них спільні і відмінні ознаки. Ця робота проводиться фронтально. Вчитель ставить ряд запитань, і діти відповідають з доповненням вчителя. Наприклад:

— Які квітки в пшениці, жита, ячменю?

— Які квітки в проса, рису, кукурудзи? (Вчитель доповнює відповіді учнів і дає визначення.)

— Квітки в пшениці, жита, ячменю зібрані в колос, у проса, рису — у волоть, а в кукурудзи — у волоть і початок.

— Як ви думаєте, що утворюється з квітки?

— А з плода зернівки?

— Тому ці рослини називаються зерновими. (Учитель вчить виділяти істотне у рослинах.)

3. Продовження розповіді вчителя про зернові рослини.

— Найважливіша зернова рослина — пшениця (займає 2/5 усіх площ). Вирощують, як правило, озиму пшеницю, яку сіють восени. Вона дає добрі врожаї на чорноземних грунтах лісостепу і степу. На сході цих природних зон, де взимку переважно малий сніговий покрив, переважають посіви ярої пшениці.

Жита найбільше вирощують на Поліссі та у Передкарпатті, де зволоження надмірне, Грунти не дуже родючі, а для пшениці — це не зовсім сприятливі умови.

Важливе продовольче значення мають і невибагливі ячмінь і овес.

Із-за посухостійкості просо росте переважно у степу, а вологолюбний рис — лише на поливних степових землях.

3. Робота з гербарієм та ілюстраціями технічних рослин.

— Розгляньте малюнки. Пригадати назви цих рослин вам допоможуть загадки.

♦ На сонечко я схожий і сонечко люблю,

до нього повертаю голівоньку свою. (Соняшник.)

♦ В полі хороше мені зеленіти навесні.

Чим же я не молодець? Маю диво-корінець. Все про нього дбаю, цукор відкладаю. (Буряк.)

♦ Звуть мене всі довгунець за високий корінець. Та оції пагінці вас вдягають у штанці. (Льон.)

♦ Хто ховає під кущі

наші супи і борщі? (Картопля.)

— Як люди використовують ці технічні рослини?

— По карті (у підручнику, с. 162) визначте, які з цих рослин вирощують на полях нашої області.

— Найбільші площі серед технічних культур в Україні займають соняшник і цукровий буряк. Соняшник займає близько 70% усіх площ технічних культур; Україна разом з Аргентиною очолює список виробників цієї цінної культури у світі (річний збір близько 3-3,5 млн. т).

Цукрові буряки вибагливі до тепла, світла і вологи, потребують родючих ґрунтів, а тому в основному їх вирощують у лісостепу і на півночі степової зони. Основні посіви льону розташовані на Поліссі та у Перед-карпатті, де переважає нежарке і вологе літо. Картоплю вирощують по всій території України, але найвища її врожайність — на Поліссі та в Лісостепу.

4. Розповідь про овочеві культури і плодівництво.

а) Розгадування кросворда у зошиті з друкованою основою

б) Розповідь учителя.

— Ці рослини ми відносимо до овочів. А які ви ще знаєте овочі?

— Овочеві рослини поділяють на дві великі групи: однорічні і дворічні. Однорічні: огірки, помідори, кавуни, кріп, перець, кабачки. Дворічні: морква, петрушка, капуста, буряки, цибуля.

— А ви знаєте, чому їх так поділяють? Тому що однорічні рослини навесні висівають, а влітку чи восени вони дають плоди та насіння, тобто процес проростання і сім'яутворення проходить за 1 рік. А у дворічних — перший рік виростають плоди (утворюється і збільшується корінь). А наступного року з цього плода, коли його посадити, виросте рослина, на якій формується насіння.

— Овочівництво розвинене скрізь, найбільше посівів — у господарствах лісостепової і степової зон. На півночі та в центральних районах країни переважають такі овочеві культури, як капуста, морква, столові буряки, огірки, на півдні — помідори, перець, баклажани, цибуля. Значні площі в Україні займають баштанні культури: гарбузи, кавуни, дині, кабачки, патисони, які теж є цінними продуктами харчування. Основні їх площі знаходяться у степовій зоні.

Завдяки наявності родючих ґрунтів і м'якому клімату, Україна має значні площі садів. Яблуні, груші найкраще плодоносять у лісостепу та на Поліссі, а вишні, черешні, сливи, абрикоси, алича — у степу. На всій території України поширені ягідники, в яких ростуть смородина, порічки, малина, аґрус. У південних та центральних частинах степу, у передгір'ях Криму та на Закарпатті розвинуте виноградарство.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.	\|	V. Осмислення знань учнями.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.