Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Структура уроку за Махмутовим

Дещо інший підхід до визначення структури уроку пропонує дидактична школа під керівництвом М.І. Махмутова. У матеріалах дискусії «Сучасний урок: сьогодні й завтра», що розгорнулася у 80-их роках минулого століття на сторінках журналу «Радянська педагогіка», ця позиція виростає як альтернативна попередній. Її основою є філософське поняття структури як сукупності елементів, з'єднаних фіксованими зв'язками.Останні потребують наявності в уроці незмінних, фіксованих компонентів, його каркаса, своєрідного «кістяка», на якому тримається все інше. Тут виникає питання, а де ж фіксовані зв'язки (тобто, структура) в концепції І.Я. Лернера? Їх немає, виходить, немає й структури. У якості останньої виступає певний набір ланок навчального процесу, що можна видозмінювати, переставляти і навіть скасовувати складові. Авторам не можна відмовити в логічності поставленого питання.

Для усунення зазначеного недоліку вони пропонують розглядати структуру уроку в двох її різновидах: постійну, що характеризується фіксованими зв'язками та повторюється на кожному уроці, та змінну, що змінюється в залежності від цілей уроку, його методичного забезпечення, умов проведення, можливостей вчителя й учнів.

У якості постійної в даному підході виступає дидактична структура уроку, що складається з трьох етапів:

4) актуалізації опорних знань і способів діяльності;

5) формування нових знань і способів діяльності;

6) застосування отриманих знань і способів діяльності.

Вони реалізуються на кожнім уроці, незалежно від його типу та виду.

У якості змінних виступають дві підструктури: методична та логіко-психологічна.

Методичнапідструктура являє собою сукупність методів, якими користується вчитель для реалізації дидактичної структури уроку. Так, для актуалізації опорних знань один учитель проводить опитування, другий – евристичну бесіду, третій – репродуктивну. Варіації методичних сполучень, що використовуються для формування та застосування отриманих знань і способів діяльності, можуть бути різноманітними.

У основі логіко-психологічної підструктуриуроку лежить логіка засвоєння матеріалу. Вона може бути представлена як логіка репродуктивного засвоєння(сприйняв зрозумів запам'ятав повторив за зразком) і як логіка продуктивного засвоєння матеріалу в процесі вирішення проблемної задачі (застосував у новій ситуації). Як у першому, так і в другому випадку можливі кілька варіантів побудови уроку. При репродуктивному засвоєнні це залежатиме від якості подання матеріалу та мнемічних характеристик (здатності до запам'ятовування) класу, від кількості та видів повторювань, їх змістовного й часового розподілу та ін. При продуктивному засвоєнні логіко-психологічна підструктура уроку залежатиме від типу вибраної проблемності. Так, якщо в основу покласти оцінювальну проблемність, то логіко-психологічна підструктура уроку буде відповідати її етапам:

5) виявлення двох сторін одного протиріччя, в межах якого здійснюється оцінка (правильно – неправильно, добре – погано і т.д.);

6) формування власної думки щодо визначеного питання (я думаю ..., я вважаю ...);

7) аргументація цієї думки (добір найбільш доказових фактів та суджень на її користь);

8) уміння відстояти свою думку або відмовитися від неї, прийнявши більш переконливу позицію іншої сторони.

Якщо ж направити навчання на розвиток теоретичного мислення, то урок необхідно будувати відповідно до етапів пізнавальної проблемності:

6) постановка проблеми;

7) формулювання гіпотези (їх може бути декілька);

8) доказ чи спростування цієї гіпотези (як те, так і інше - продуктивні);

9) перевірка на практиці;

10) висновки.

Таким чином, незважаючи на те, що логіка засвоєння в дидактиці величина постійна, з огляду на її складові частини, вчитель має досить велику кількість варіантів побудови уроку. Тому логіко-психологічна підструктура уроку, як і методична, теж буде змінною.


Читайте також:

  1. A. Організація уроку.
  2. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
  3. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
  6. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
  7. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
  8. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
  9. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  10. III. підсумки уроку
  11. III. ПІДСУМКИ УРОКУ
  12. III. ПІДСУМКИ УРОКУ




Переглядів: 455

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура уроку за Лернером | Структура уроку за Оніщуком

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.