• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура уроку за Оніщуком

Українська школа дидактів під керівництвом В.О. Оніщука пропонує розглядати структуру уроку в єдності двох її складових: макроструктури, як сукупності етапів уроку, та мікроструктури, як єдності методів, прийомів, засобів навчання, що використовуються в межах кожного етапу й уроку в цілому. Макроструктура в межах одного типу уроку – постійна, мікроструктура – змінна.

Характер макроелементівструктури уроку визначається основною дидактичною метою та задачами, які треба вирішити на уроці певного типу, щоб успішно й найбільш коротким шляхом дійти до бажаного результату. Характер і послідовність цих задач (а значить і етапів уроку) залежать від логіки навчального процесу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань однакова для всіх предметів, тому передбачається, що на всіх уроках засвоєння нових знань основні структурні елементи будуть однаковими.

Логіка ж засвоєння умінь і навичок суттєво відрізняється від попередньої. Тут основну роль грає певна послідовність і кількість вправ, практичних і творчих завдань, які треба виконати, щоб сформувати визначені уміння та навички. Тому всі уроки формування умінь і навичок будуть подібними між собою, але відмінними від уроків інших типів.

Кожен тип уроку, вважають автори, відповідно до основної дидактичної мети має свою, тільки йому властиву макроструктуру, що лише частково залежить від змісту навчального матеріалу, віку та підготовленості учнів, устаткування кабінету тощо.

До мікроструктури уроку кожного типу належать методи, прийоми, засоби навчання в їх комплексі, що передбачає раціональну послідовність взаємозалежних дій учителя та учнів. Ця послідовність впливає на якість засвоєння матеріалу. Вона може бути різноманітною й у великій мірі залежить як від майстерності вчителя, так і від можливостей дітей. Тобто ефективність уроку залежить від його мікроструктури, яку вчитель вибирає відповідно до рівня знань, пізнавальної активності та самостійності учнів. При цьому вона, звичайно ж, відповідає поставленим цілям і задачам.

Таким чином, структура уроку за Оніщуком залежить від його типології, що визначається головною дидактичною метою, а ефективність її відпрацювання – від сполучення методів, прийомів та засобів навчання на кожному його етапі.

Урок засвоєння нових знань. Його структура визначається логікою поступового розгортання навчально-пізнавальних задач, рішення яких являє собою окремі етапи засвоєння знань. Структура такого уроку може бути представлена в наступному вигляді:

6) перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань;

7) повідомлення теми, мети, задач уроку та мотивація навчальної діяльності;

8) сприйняття й усвідомлення нового матеріалу, осмислення зв'язків і відносин в об'єктах вивчення;

9) узагальнення та систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих;

10) підбиття підсумків уроку та домашнє завдання.

Запропонована структура, на думку автора, не є простою чи частковою модернізацією традиційної структури комбінованого уроку. Тут замість пояснення вчителя, запам'ятовування та закріплення знань даються ті етапи, що без проб і помилок ведуть до засвоєння знань на основі пізнаних закономірностей цього процесу.

Урок засвоєння умінь і навичок. Найбільш загальна структура його проведення така:

8) перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань і практичного досвіду учнів (підготовчі завдання);

9) повідомлення теми, мети та задач уроку, мотивація навчання школярів;

10) вивчення нового матеріалу (вступні вправи);

11) первинне застосування придбаних знань і умінь (спробні вправи);

12) застосування учнями знань і способів діяльності в стандартних умовах з метою формування навички (тренувальні вправи);

13) творче перенесення знань і навичок у нові або змінені умови з метою формування умінь (творчі вправи);

14) підсумки уроку та повідомлення домашнього завдання.

Якщо вміння та навички, що формуються, досить складні, і на їх засвоєння виділяється кілька уроків, то запропонована система вправ розподіляється рівномірно на всі заняття. Якщо вони нескладні й формуються на основі раніше засвоєних правил, то підготовчі та вступні завдання скорочуються, а спробні, тренувальні та творчі – підсилюються.

Урок застосування знань, умінь і навичокслужить виконанню учнями складних комплексних завдань, що охоплюють великі розділи або теми програми. На таких уроках учні самостійно виконують лабораторні та практичні роботи, обчислювальні, письмові та графічні завдання різних видів.

В основі побудови уроку застосування знань, умінь та навичок лежить логіка творчого підходу до рішення нестандартних задач, що реалізується в наступних етапах:

8) відтворення та корекція знань, умінь і навичок, необхідних для виконання роботи;

9) аналіз майбутньої роботи та способів її виконання;

10) підготовка необхідного устаткування;

11) самостійне виконання роботи;

12) узагальнення та систематизація знань і способів виконання роботи;

13) контроль, самоконтроль і взаємоконтроль за ходом виконання роботи та її результатами;

14) підбиття підсумків роботи.

Урок узагальнення та систематизації знань. В основі його побудови лежить логіка зазначеного процесу: від сприйняття, осмислення й узагальнення окремих фактів – до формування понять, категорій і систем; від них – до засвоєння більш складної системи знань, до оволодіння основними теоріями та провідними ідеями науки. Етапи уроку узагальнюючого повторення можуть бути наступними:

7) повідомлення теми, мети, задач уроку та мотивація навчальної діяльності школярів;

8) відтворення та корекція опорних знань;

9) повторення й аналіз основних фактів, подій, явищ;

10) узагальнення та систематизація понять, засвоєння системи знань, її застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань;

11) засвоєння провідних ідей і основних теорій шляхом широкої систематизації знань;

12) підбиття підсумків уроку, висновки.

Урок перевірки та корекції знань, умінь і навичокпроводиться з метою з'ясування рівня оволодіння учнями комплексом знань, умінь і навичок з головних тем чи великих розділів програми. Його структура включає наступні етапи:

9) мотивація навчальної діяльності;

10) перевірка знань учнями фактичного матеріалу й умінь розкривати зв'язки в предметах і явищах (фронтальна бесіда, індивідуальне опитування);

11) перевірка знання учнями основних понять і уміння пояснювати їх сутність, аргументувати свої судження та наводити приклади (письмова робота, індивідуальне опитування);

12) перевірка глибини осмислення знань і ступеня їх узагальнення (письмове опитування або заповнення узагальнюючих таблиць);

13) застосування знань у стандартних умовах (письмове рішення задач, виконання практичних завдань за готовими даними);

14) застосування знань у змінених умовах (виконання комплексних творчих робіт);

15) перевірка виконаних завдань, їх аналіз та оцінювання;

16) підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.

Комбінований урок.У реальному навчальному процесі буває складно розділити вивчення теми на уроки різних типів. Засвоєння нового матеріалу зливається з його застосуванням, узагальненням і систематизацією знань. У такому випадку проводиться комбінований урок, що має кілька дидактичних цілей. Плануючи його проведення, потрібно чітко встановити, які типи уроків і їх структурних елементів комбінуються. При цьому можлива зміна окремих етапів уроку, але сама ідея та закономірності навчального процесу залишаються незмінними. Як приклад можна привести структуру комбінованого уроку, метою якого є засвоєння умінь і навичок (1) і творче їх застосування на практиці (2). Етапи такого уроку можуть бути наступними:

9) актуалізація опорних знань і способів діяльності (попередні або підготовчі завдання);

10) мотивація навчання школярів, повідомлення теми, мети, задач уроку;

11) вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення, осмислення (вступні завдання);

12) первинне застосування отриманих знань (спробні вправи);

13) засвоєння умінь і навичок при виконанні діяльності в стандартних умовах (виконання тренувальних вправ за зразком, за інструкцією, за завданням);

14) засвоєння навичок і умінь у нестандартних умовах (творчі роботи);

15) самостійна творча робота, перевірка її результатів;

16) підбиття підсумків уроку, домашнє завдання.

Читайте також:

1. A. Організація уроку.
2. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
3. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
6. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
7. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
8. III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
9. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
10. III. підсумки уроку
11. III. ПІДСУМКИ УРОКУ
12. III. ПІДСУМКИ УРОКУ

Переглядів: 657