Обґрунтування вибору методів складання виробу. Схема складання та зварювання. Опис пристосування для складання виробу

Складання – процес послідовного з’єднання та скріплення деталей між собою для утворення вузла, підвузла або об’єкта.

У даному підрозділі необхідно для конкретної проектованої конструкції вибрати одну з найбільш раціональних схем складання.

Щоб вибрати оптимальний варіант складання, треба добре утямити креслення проектованої конструкції або вузла, представити його просторово, що допоможе студентові встановити послідовність складання деталей або вузлів. Після встановлення послідовності складання виробу привести схему складання і зварювання.

Основні способи складання виробляють таким чином:

- по розмітці або кромкам, що сполучаються, на стелажі або плиті за допомогою простих переносних складальних пристосувань (струбцин, фіксаторів, прихватів, стягувань і так далі) закріплюють деталі. Спосіб застосовується переважно в індивідуальному виробництві;

- за допомогою шаблонів, що накладаються на базову або раніше встановлену деталь, виробляють закріплення при хватами. Спосіб застосовується в дрібносерійному виробництві, а також в серійному і крупносерійному виробництві при доцільності створення складного складального пристосування;

- складають в універсальних переналагоджуваних пристосуваннях і стендах (УСП, переналагоджувані притискні катучі балки, портали і так далі), закріплення при хватами. Застосовується в багатономенклатурному дрібносерійному виробництві;

- складають в стаціонарних пристосуваннях і кондукторах з різною мірою механізації. Застосовується в серійному, крупносерійному і масовому виробництві. Серійному виробництву переважно відповідають пристосування з ручними швидкодіючими притисками і передвижники упорами, крупносерійному і масовому - з механізованими (пневматичними, гідравлічними, електромагнітними) притисками. Пристосування можуть бути складальними (складання з наступною прихваткою) і складально-зварювальними (складання з наступним зварюванням).

Залежно від технологічності конструкції (складність її, доступність з'єднань для зварювання, кількість вживаних методів зварювання) і технічної можливості створення складальних пристосувань, схеми складання конструкції можуть бути різні.

Основними схемами складання і зварювання є:

- повне складання конструкції з наступним зварюванням;

- послідовне складання і зварювання;

- складання і зварювання вузлів, а потім складання і зварювання конструкції з підвузлів.

За першою схемою складаються прості технологічні конструкції, складання виробляється в одному пристосуванні. Пристосування може бути складальним і складально-зварювальним. Зварювання виробляється переважно одним методом.

Друга схема зазвичай застосовується для нетехнологічних конструкцій, коли зварювання повністю складеної конструкції неможливе і неможливе виділення з конструкції технологічних складальних вузлів. За цією схемою складаються деталі, що утворюють доступні для зварювання з'єднання, зварюються, а потім встановлюються наступні деталі, зварюються і так далі, при цьому складені під зварювання елементи кожного разу утворюють технологічну складання. Складання і зварювання виробляється в складально-зварювальному пристосуванні, зазвичай одним методом зварювання.

За третьою схемою складають складні технологічні конструкції, з яких можна виділити технологічні вузли (підвузли). Складання підвузлів і загальне складання виробляється в окремих складальних або складально-зварювальних пристосуваннях, причому методи зварювання підвузлів і загальне складання можуть бути різними.

Основною перевагою третьої схеми є простота складальних пристосувань, а також можливість виділення підвузлів під автоматичні методи зварювання.

На основі серійності виробництва необхідно охарактеризувати обраний спосіб складання та скласти схему складання заданої конструкції вузла, враховуючи технологічність конструкції. На схемі слід показати послідовність складання окремих деталей та вузлів, які позначаються колом в якому у чисельнику вказується номер деталі згідно специфікації до загального креслення в знаменнику кількість деталей які входять до вузла (В) чи підузла (ПВ).

Наприклад: скласти схему складання та зварювання корпусу. (див. рисунок 1)

Рисунок 1 – Схема складання

Опис пристосувань для складання та зварювання

При складанні конструкцій широко використовують різноманітні пристосування. Тип пристосування визначається в залежності від ступені складності конструкції та типу виробництва. Так при індивідуальному виробництві використовують універсальні пристосування, при серійному – як універсальні, так і спеціалізовані складальні установки з притискачами швидкої дії, в масовому – спеціалізовані установки та пристосування.

Використання пристосувань знижує трудомісткість складальних операцій, зменшує величину залишкових деформацій, підвищує якість конструкції.

Правильно спроектоване і виготовлене пристосування повинно відповідати наступним вимогам:

- бути зручним в експлуатації;

- забезпечувати проектні розміри виробу;

- забезпечувати швидке установлення елементів вузлів, під вузлів, деталей, що збираються, та їх зняття після складання і зварювання виробу;

- мати невелику вартість і задовольняти вимогам техніки безпеки при виконанні складальних і зварювальних робіт.

Універсальні пристосування використовують при складанні на стелажах, плитах, роликових стендах.

В якості спеціалізованих пристосувань, використовують різне обладнання з механічними і гідравлічними притискачами.

Широке розповсюдження при виробництві зварних конструкцій мають складально-зварювальні пристосування, які забезпечують поворот виробу в положення зручне для зварювання, а також, переміщення виробів в процесі зварювання. До них відносяться позиціонери, кантувачі, маніпулятори, обертачі, роликові стенди.

В кантувачах вироби закріплюють між стояками на рамі або в кондукторі (крім ланцюгових, важільних, човникових) та повертають за допомогою привода навколо горизонтальної вісі в зручне для складання і зварювання положення.

В позиціонерах встановлення виробу у зручне для складання і зварювання положення забезпечується обертанням виробу з маршевою швидкістю при різних кутах нахилу вісі обертання.

Маніпулятори призначені для складання виробів та їх повороту з зварювальною або маршевою швидкостями при різних кутах нахилу вісі обертання. Для складання та зварювання малогабаритних виробів використовують маніпулятори з ручним приводом, для великогабаритних виробів – з електромеханічним приводом.

Для складання та зварювання циліндричних виробів великого діаметру використовують роликові стенди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сталь прокатна широкосмугова універсальна ГОСТ 82-76	\|	Обґрунтування обраних способів зварювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.