• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наявність у тексті нових (незнайомих) слів.

Здебільшого для аудіювання пропонують легкі матеріали. Велика кількість нових слів може ут­руднити розуміння змісту. Почавши з текстів, які не містять незнайомих слів, учитель має поступо­во включати такі, у яких трапляються окремі не­знайомі слова.

3. Спосіб пред'явлення тексту.Звичайно текст для аудіювання подається з голосу вчителя або іншої осо­би (у супроводі жестів і міміки або без них), а також у звукозапису (з поясненням або без них). Найлег­шим є текст, прочитаний учителем, а найважчим — звукозапис без попередніх пояснень. Слід зауважити, що розуміння мовлення у звукозапису має бути обов'язковим.

4. Наявність (чи відсутність) зорових опор,які уточнюють зміст почутого. Йдеться про ау­діювання, що супроводжується демонстрацією кар­тин, діафільму, кінофільму тощо. За умови на яв­ності зорових опор розуміння тексту значно полег­шується.

5. Одноразовість чи багаторазовість презентації.Неодноразове повторення тексту дає можливість уч­ням адаптуватися до мовного матеріалу і голосу, а це полегшує сприймання тексту. Проте більше двох разів один текст слухати недоцільно. Нерозуміння його свідчить про невдалий вибір тексту — надто важкий для даного класу.

Зрештою, зловживати багаторазовим прослуховуванням взагалі не слід: якщо під час аудіювання фор­мується вміння розуміти мовлення з першого пред'яв­лення, то багаторазовість прослуховування суперечить кінцевій меті, і остання взагалі може не реалізуватись.

Аудіювання можна полегшити або ускладнити і за рахунок деяких інших факторів, зокрема: а) гра­матичної складності речень (довгі і конструктивно складні речення сприймаються важче, ніж прості й короткі); б) характеру мовлення (як правило, мо­нологічне сюжетно-фабульне мовлення розуміти легше, ніж діалог, де зміст нерідко уточнюється на­тяками, інтонацією, специфічними мовними засо­бами тощо).

Кожен із цих факторів, що зумовлюють сприй­мання і розуміння мовлення, на різних етапах тре­нування повинен виступати як одна трудність. Одночасне нагромадження кількох із них усклад­нює сприймання мовного матеріалу молодшими школярами.

Читайте також:

1. II.5. Анотування і реферування текстів; анотаційний та реферативний переклад
2. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
3. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
4. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
5. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
6. Iv. закріплення нових знань і вмінь учнів
7. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
8. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
9. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
10. IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
11. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
12. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Переглядів: 542