Новини освіти і науки:

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Управлінської науки взагалі.

Становить 3 млн 310 тис.

Млн 984,1

тис (у 2011р -17млн 22,7тис

) у тому числі, які проживають :

у міських поселеннях

: 69,3

% або 11 млн 768,0 тис (у 2011 р — 11 млн 774,6 тис

);

у сільській місцевості — 30.7 % або 5 млн 216,1 тис

(

у 2011р - 5 млн 248,1тис ).

Середня кількість осіб у домогосподарстві в Україні становить - 2.58.

За даними вибіркового обстеження кількість домогосподарств в Україні, у складі яких є молоді сім’ї,

Середній розмір домогосподарства за кількістю в ньому осіб змінювався протягом років

. Так:

у 2011р - 2,59; у 2012 — 2,58.

Кількість (середня) осіб у домогосподарстві у місті і селі лишилась незмінною :

у мітсах - 2.53, у селах — 2.70 .

Розподіл домогосподарств (%) залежно від

кількості осіб у їх складі:

· одна особа

· : 22,5 ( у містах -

·21.8, у селах - 24.3

·);

· дві особи :

·30,6

· (у містах — 31.4, у селах — 28.8);

· три особи : 24.2 (у містах — 26.7, у селах — 18.7);

· чотири особи : 14.5 (у містах — 14.2, у селах — 15.2 );

· п’ять осіб і більше: 8.2(у містах — 5.9, у селах — 13.0 ).

Частка домогосподарств з дітьми до 18

років (%):

лишилась незмінною у містах — 37.9, а у селах зменшилась із 37.5 до 36.0. Частка домогосподарств без дітей (%):

у містах лишилась незмінною — 62.1, та змінилась у селах із 62.5 до 64.

2.1. Еволюція теорії організації

1-й рівень	2-й рівень	3-й рівень
Створення локальної сфери дослідження та наближення теорії організації до рівня розвитку економіки, психології та інших суміжних наук.	Об'єднання зусиль суміжних наук щодо системного розвитку організації.	Виокремлення з суміжних наук та розвиток власного предмета дослідження.

1.Вся діяльність на основі розподілу праці розчленовується на елементи, що дає змогу визначити завдання і обов'язки кожного посадовця.		2.Організація будується на принципах ієрархії, строгої системи підлеглості та відповідальності, системи влади і авторитету.

3.Діяльність організації регулюється на основі інструкцій, стандартів, правил, що визначають відповідальність кожного співробітника і його обов'язки.	4.Управління організацією здійснюється на основі формальної безособовості, тобто виключає особисті мотиви та емоції.	5.Відбір, призначення на посаду і підвищення по службі базуються на заслугах і достоїнствах, а не на традиціях і примхах.

1.Індивідууми мають унікальні потреби, цілі і мотиви. Позитивна мотивація вимагає, щоб з робітниками поводилися як з особами.

2.Людські проблеми не можуть бути простими.

3.Особисті або сімейні проблеми робітника можуть несприятливо вплинути на продуктивність праці.

1. Фізичні і біологічні обмеження, властиві індивідам, змушують їх співробітничати, працювати групами, оскільки кооперація – це найдієвіший спосіб подолання цих обмежень.

2. Співпраця приводить до виникнення систем, які діють погоджено. Успішне функціонування таких систем залежить від результативності і властивої їм ефективності: результативність характеризує досягнення корпоративної мети, ефективність є наслідком індивідуальної продуктивності та означає досягнення мети з мінімальними витратами для її учасників.

3. Окремим індивідам властиві особисті мотиви кооперації, але є певна межа, до якої вони продовжують сприяти досягненню корпоративної мети. Тому успіх організації залежить і від ступеня задоволеності її членів.

4. Організації можуть бути розподілені на два види: "формальні", тобто ті, які об'єднують зусилля декількох осіб і координують їх дії для досягнення загальної мети, і "неформальні", під якими розуміється сукупність особистих контактів і взаємодій, а також асоційовані групи людей, що не мають загальної або свідомо скоординованої мети.

5. Неформальна організація виступає як своєрідний самозахист індивідів перед експансією формальних організацій. До її головних функцій належать комунікація, підтримка згуртованості, зміцнення відчуття особистої гідності, самоповаги і незалежності вибору. Формальна організація виникає у випадку, якщо є індивіди, які в змозі спілкуватися один з одним, згодні робити свій внесок до групових дій і мають загальну мету.

6. Кожна формальна організація включає такі елементи: а) загальне призначення (мета); б) систему стимулів, які спонукатимуть людей робити свій внесок в досягнення поставленої мети; в) систему влади, яка схиляє членів групи погоджуватися з рішеннями адміністраторів; г) комунікації.

7. Влада — це інформаційний зв'язок (команда), завдяки якому інформація сприймається членами організації як інструмент управління їх діяльністю. Керівника наділяють владою люди, які хочуть, щоб ними управляли. Тому справжнім носієм влади є не менеджер, а персонал, оскільки саме він вирішує, виконувати або не виконувати розпорядження зверху. Суб'єктивним елементом влади є її сприйняття працівниками, а об'єктивним - характер команди або інформаційного зв'язку.

8. Функції адміністратора у формальній організації — підтримка інформаційного зв'язку за допомогою організаційної структури, забезпечення діяльності найважливіших ділянок силами індивідів, що входять в організацію, формалізоване визначення мети (планування).

1.Кожній людині від природи властиве небажання працювати, тому вона прагне уникати витрат праці, за будь-якої зручної нагоди.		1.Витрати фізичних і духовних сил на роботі такі ж природні, як і при грі або відпочинку, і в нормальних умовах людина не відмовляється від виконання тих або інших обов'язків.
2.Оскільки люди не бажають працювати, доцільно примушувати, контролювати, керувати ними або загрожувати покаранням, якщо вони не роблять достатніх зусиль для досягнення поставленої організацією мети.		2.Загроза покарання або зовнішній контроль не є єдиними засобами, що стимулюють досягнення поставленої організацією мети. Люди наділені здібностями до самоврядування і самоконтролю при досягненні цілей, до яких вони прихильні.
3.Честолюбство властиве дуже небагатьом; такі люди прагнуть уникати прямої відповідальності і вважають за краще бути відомими.		3.Слідкування цілям є функцією винагороди, тобто залучення до діяльності організації передбачає, що нагорода за діяльність відповідатиме тому, які завдання, що стояли перед колективом, виконані.
4.Понад усе люди бажають особистого спокою і потребують захисту.		4.Винахідливість і творче начало дуже поширені серед населення, але в умовах високорозвинених технологій, вони часто залишаються непоміченими.

2.4. Моделі теорії організації

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Бюджет домогосподарства.	\|	Призначення кадрового справочинства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.