Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Олимпиада школьников 60 страница

ОБРАЗ ІМАПНАТИВНИЙ- уявний образ лідера в електоральній свідомості.
ОБСКУРАНТИЗМ - украй вороже ставлення до науки, освіти, захист реакційних Ідей, відсталості, мракобісся.
ОБСТРУКЦІЯ— демонстративна дія, до якої вдаються, щоб зірвати певні заходи, пропозиції тощо.
ОЛІГАРХІЯ — політичне й економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група. Термін було запроваджено Платоном і Арістотелем у V—IV ст. до н.е. для позначення однієї з найгірших, на їхню думку, форм правління, коли "владарюють багаті, а бідні не беруть участі у правлінні". Розрізняють О. аристократичну і фінансову. В сучасному розумінні О. — це політико-бізнесові та мас-медіа структури, які мають великий вплив на формування та розподіл політичної влади.
ОМБУДСМЕН — уповноважений парламенту для здійснення парламентського контролю за дотриманням прав людини і громадянина.
ОПЕРАЦІЯ ВАЛЮТНА – здійснення різноманітних угод щодо валютних цінностей у межах держави чи при міжнародних розрахунках.
ОПОЗИЦІЯ— 1) протидія, опір, протиставлення власних поглядів, власної політики іншим поглядам й іншій політиці. 2) Партія або група партій, які опонують правлячій проурядовій більшості.
ОПОРТУНІЗМ — політичний рух, який характеризується пристосовництвом, безпринципністю, угодовством, зрадою інтересів певної політичної сили чи Ідеології.
ОРГАН ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ - орган, зокрема виборний, oо представляє чиїсь інтереси.
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РУХИ ГРОМАДСЬКІ — добровільні масові об'єднання громадян, що виникають внаслідок їхнього вільного волевиявлення на основі спільних інтересів та завдань.
ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНА- об'єднання держав, національних громадських організацій та індивідуальних членів з метою розв'язання питань регіонального або глобального характеру, відвернення та врегулювання військових конфліктів.
ОРУЕЛЛІЗМ — пропагандистське маніпулювання фактами, словами, поняттями та цілеспрямоване спотворення правди, історичного минулого, істини з боку владних структур, які чинять ідеологічний вплив на суспільну мораль через засоби масової інформації та прагнуть досягти цілковитого контролю над суспільством.
ОСВІТА— процес і наслідки засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок, необхідних для практичної ДІЯЛЬНОСТІ.
ОФІЦІОЗ— газета, журнал, бюлетень або інше друковане видання, що офіційно не є. органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди з питань внутрішнього й міжнародного життя.
ОХЛОКРАТІЯ - 1) домінування в політичному житті суспільства впливу натовпу, юрби. 2) Один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими.

 

ПАБЛІК РІЛЕЙШНЗ - спеціалізована діяльність державних і громадських організацій, яка забезпечує взаєморозуміння і доброзичливість у контактах з публікою, соціальними групами. Реалізується шляхом поширення інформації, що розкриває механізм здійснення влади, контактів, які імітують довіру у взаємовідносинах влади і широких верств, П.Р. — важлива складова управлінської діяльності, покликана забезпечити взаєморозуміння, довіру між сферою управління і широкими суспільними верствами, соціальним середовищем.
ПАНІСЛАМІЗМ — релігійно-політична доктрина, яка проголошує своєю метою політичне об'єднання народів, що сповідують іслам. Виник у другій половині XIX ст.
ПАНУВАННЯ - форма політичної взаємодії, яка передбачає поневолення, підпорядкування, експлуатацію одних соціальних груп іншими. До форм П. відносять: рабство, кріпацтво, владу імперії над колоніями.
ПАРАДИГМА — вихідна концептуальна схема, модель постановки суспільно-політичних проблем та їх розв'язання.
ПАРАДИГМА ОБМІНУ - вивчення суспільного процесу як сукупності еквівалентних обмінних ситуацій, де кожний індивід, група, намагаючись отримати максимальну вигоду при мінімальних затратах, досягають певної рівноваги у своїх інтересах.
ПАРИТЕТ — рівність, однакове становище, рівноправні стосунки і позиції на переговорах; взаємоприйнятні умови для укладення угод, договорів між суб'єктами політики, міжнародних відносин.
ПАРЛАМЕНТ — найвищий представницький та законодавчий орган будь-якої держави.
ПАРЛАМЕНТАРІЙ - 1) член парламенту. 2) Прихильник парламентської системи.
ПАРЛАМЕНТАРИЗМ - сукупність форм взаємодії парламенту з іншими органами політичної влади.
ПАРТИКУЛЯРИЗМ - принцип соціальної та політичної активності, зорієнтований на захист приватних чи вузькогрупових інтересів. Це прагнення до самостійності окремих частин держави чи різних сфер соціального життя, тенденція до автономізації особистості, що дає змогу останній уникнути політичної доктринізації. П. може спричиняти децентралізацію управління, руйнування внутрішньогосподарських і соціальних зв'язків, політичну роздробленість і врешті-решт сепараизм. Водночас П. передбачає забезпечення прав особи, її етнічної автономії, а тому є важливою ознакою демократизму держави.
ПАРТІЯ ПОЛІТИЧНА - організація, яка об'єднує людей на основі спільної ідеології, бере участь у формуванні та розподілі влади, представляє інтереси різних соціальних груп (або якоїсь домінуючої в суспільстві групи).
ПАРТОКРАТІЯ - панування у політичній системі суспільства однієї чи групи споріднених партій, що зосереджують у своїх руках управління всіма сферами суспільного життя.
ПАТЕРНАЛІЗМ— політична доктрина й практика, які виходять із припущення про те, що народ безпосередньо потребує батьківської уваги, піклування з боку влади, що громадяни, мов неповнолітні діти, без підтримки й сприяння влади не здатні зрозуміти, що є вигідним для них, не в змозі самотужки досягти мети, задовольнити власні потреби.
ПАТРІОТ — людина, яка любить свою батьківщину, йде на подвиг задля неї, віддана своєму народові.
ПАТРІОТИЗМ— любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам.
ПАЦИФІЗМ — 1) світова громадська ліберально-демократична течія, яка сповідує пасивні методи збереження миру, вважає головним засобом запобігання війнам, осуд їхнього амольного, антигуманного характеру. 2) Один із напрямів антивоєнного руху, представники якого виступають проти будь-яких воєн, незалежно від того, який вони мають характер і мету.
ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА - супність закладів, де відбувають покарання ув'язнені за скоєння злочинів.
ПЕРЕВОРОТ ВІЙСЬКОВИЙ - різновид політичного перевороту, що являє собою озброєний виступ певних груп військовослужбовців проти політичної влади, уряду.
ПЕРЕВОРОТ ДЕРЖАВНИЙ - різновид політичного перевороту, що є однією з форм насильницької зміни політичного режиму, захоплення влади однією з політичних сил у процесі політичної боротьби.
ПЕРЕБУДОВА ЕКОНОМІКИ СТРУКТУРНА — зміна співвідношення основних елементів суспільного утворення, населення якого ще у XIII ст. домоглося певних привілеїв і автономії в управлінні міськими спраами.
ПРАВО МІЖНАРОДНЕ - сукупність юридичних норм, що регулюють відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного спілкування.
ПРАГМАТИЗМ ПОЛІТИЧНИЙ - властивість політичної діяльності, за якої головним критерієм і чинником стає досягнення поставленої мети (часто-густо за будь-яку піну).
ПРЕАМБУЛА — вступна частина законодавчого акта, міжнародного договору, декларації тощо, в якій викладені обставини, що є підставою для його видання або укладання.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ— офіційна церемонія представлення громадськості нової книги, журналу, фільму, відкриття виставки, нового закладу, організації тощо.
ПРЕЗИДЕНТ - 1) у деяких країнах з республіканською формою правління — глава держави. 2) Виборний голова, керівник товариства, організації, установи тощо.
ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИННОСТІ- основний правовий принцип, згідно з яким ніхто не може бути визнаний винним не інакше як за рішенням або вироком суду.
ПРЕЛІМІНАРП — попередня угода, яка згодом може бути замінена іншою; тимчасове рішення.
ПРЕРОГАТИВА — виключне право якого-небудь державного, громадського органу (організації) або службової особи в певній галузі чи з певних питань.
ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ - 1) збори представників органів масової інформації, які проводять офіційні особи з метою інформування з найактуальніших суспільно-політичних питань. 2) Зустрічі з журналістами державних, громадських діячів, учених з метою висвітлення питань, які цікавлять широку громадськість.
ПРЕС-РЕЛІЗ — документ, розповсюджений для відома (напр., в ООН).
ПРЕСТИЖ — громадська оцінка суспільної вагомості індивіда, соціальної груші, професії, організації тощо.
ПРЕТЕНДЕНТ — той, хто має право на щось, домагається чогось.
ПРЕФЕРЕНЦІЯ - пільга чи перевага, яка надається юридичній особі, організації чи державі в економічній діяльності.
ПРЕЦЕДЕНТ — випадок, що стався в минулому і є взірцем або виправданням для наступних подібних випадків.
ПРИВАТИЗАЦІЯ - передача державної або муніципальної власності за плату або безкоштовно у приватну власність.
ПРИВІЛЕЇ— особливі переваги, пільги, надані законом окремим особам, групам людей або певному станові, клану чи класу.
ПРИМИРЕННЯ НАЦІОНАЛЬНЕ -1) комплекс різнобічних, насамперед соціально-політичних, заходів щодо припинення внутрішньо-національного конфлікту, досягнення згоди між конфліктуючими сторонами. 2) Припинення бойових дій І збройних акцій, встановлення національного миру її злагоди.
ПРІОРИТЕТ — переважне право, найперше значення чогось.
ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ ГЛОБАЛЬНІ — комплекс проблем, які зачіпають життєві Інтереси всіх народів світу і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль усієї світової громадськості (захист наволишнього середовища, ліквідація ядерної та хімічної зброї, захист людства від найпоширеніших смертельних хвороб і тероризму).
ПРОГНОЗУВАННЯ– цілеспрямований процес наукового дослідження конкретних перспектив політичного розвитку.
ПРОГРАМА ПОЛІТИЧНА - форма викладу або конкретизації політичної доктрини, а також сам документ, де вона фіксується.
ПРОЛОНГУВАННЯ- продовження терміну дії певного політичного документа, акта.
ПРОМУЛЬГАЦІЯ - підписання й офіційне проголошення чинності закону главою держави.
ПРОПАГАНДА— друковане й усне поширення та роз'яснення ідей, учень, поглядів, політичних, наукових та інших знань.
ПРОТЕГУВАННЯ- покровительство, сприяння.
ПРОТЕКЦІОНІЗМ - економічна поліика держави, спрямована на захист національної економіки під іноземної конкуренції й розширення зовнішніх ринків.
ПРОТЕСТ ПОЛІТИЧНИЙ - рішучий вияв незгоди з політичними програмами, курсами, указами, рішеннями органів державної влади, з діяльністю політичних і державних організацій та їхніх окремих представників.
ПРОЦЕС ПОЛІТИЧНИЙ - 1) процес розвитку політичних явиш. 2) Сукупність дій різноманітних політичних сил, течій, котрі прагнуть виконати певну політичну мету, програму.
ПСИХОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНА- наукова дисципліна, предметом якої є психологічні компоненти політичної поведінки, різних соціальних суб'єктів. Вивчення останніх дає змогу застосовувати знання психології до пояснення політичних явищ.
ПУТЧ — одна з форм державного перевороту як раптова, неконституційна нелегітимна зміна правлячої політичної сили за допомогою військових чи контрольно-репресивних органів. Ці структури є або безпосередніми інструментами захоплення влади, або засобом психологічного тиску невеликої групи змовників на суспільство, правлячу еліту, інститути влади.

 

РАДИКАЛЬНИЙ - 1) докорінний, основний, рішучий. 2) Який дотримується крайніх поглядів.
РАСИЗМ — антинаукова соціальна доктрина й людиноненависницька практика окремих груп, спрямована на поневолення народів нібито "расово неповноцінних".
РАТИФІКАЦІЯ — затвердження веровними органами державної влади міжнародного договору або угоди, укладених уповноваженими держав, що домовляються.
РЕАБІЛІТАЦІЯ - 1) Відновлення репутації особи, несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої в чомусь. 2) Визнання особи, необгрунтовано притягненої до кримінальної відповідальності, невинною.
РЕАКЦІЯ ПОЛІТИЧНА - політичний режим, встановлений для збереження і зміцнення старих, віджилих суспільних порядків, придушення прогресивних сил.
РЕАЛІЗМ СОЦІАЛІСТИЧНИЙ - художній метод в літературі і мистецтві, який вимагає зображення дійсності в дусі вірності ідеям комунізму.
РЕВАЛЬВАЦІЯ -~ офіційне підвищення золотого вмісту грошової одиниці країни або фактичне підвищення її валютного курсу.
РОЯЛІЗМ— політична течія у західній Європі, заснована на прихильності до монархії.
РУСИФІКАЦІЯ - сукупність умов та заходів у національних республіках або окремих регіонах Російської федерації з метою звузити вживання рідної мови, користування здобутками національної культури, вивчення своєї історії тощо великими й малими компактно розселеними етносами та висунення на передній план знання російської мови, культури, історії.
РУХ — масове, ідеологічно неоднорідне, організаційно-аморфне громадсько-політичне об'єднання, яке ставить за мету розв'язати якісь окремі нагальні суспільні проблеми або радикально змінити політичний та суспільний лад.
РУХ ЕКУМЕНІЧНИЙ - рух за об'єднання християнських Церков, досягнення віросповідної єдності і створення екуменічної (всесвітньої) Церкви.

 

САМІТ — ділова зустріч, спрямована на досягнення конкретних результатів з участю кількох зацікавлених сторін.
САМОВИЗНАЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНЕ — 1) право нації па утворення власної держави. 2) Універсальний принцип розв'язання національного питання. Має декілька рівнів: право особи на особисту національну само ідентифікацію; вільний вибір державно-національних утворень, національно-територіальної автономії відповідно до волі населення; право на культурно-національну автономію.
САМОВРЯДУВАННЯ МІСЦЕВЕ -політико-правовий інститут, у межах якого здійснюється управління місцевими справами в низових адміністративно-територіальних одиницях (громадах) через самоорганізацію місцевих жителів, за згодою і при підтримці держави.
САНАЦІЯ — 1) в економіці — збільшення кредиту, надання субсидій та інші фінансові заходи, здійснювані державою або банками, щоб допомогти підприємцям, компаніям, які перебувають під загрозою збанкротування. 2) Режим С. — поширена назва військово-диктаторського режиму в Польщі в 1926-1939 рр.
САНКЦІЯ - 1) Дозвіл високої Інстанції па щось або примусовий захід, застосовуваний до порушників вимог певної юридичної норми. 2) У міжнародному праві — економічний, політичний або військовий захід примусу, що застосовується до держави. яка порушила міжнародні угоди.
САНСКРИТ - одна із літературно обоблених давньоіндійських мов.
САТЕЛІТ - 1) у Стародавньому Римі озброєний найманець, який супроводив володаря. 2) Держава, форально незалежна, але фактично підпорядкована іншій, більшій державі.
САТРАП — 1) намісник провінції (сатрапії) в державах Ахеменідів, Селевкідів, Сасанідів, Парфянському царстві. 2) У переносному значенні — деспотичний адміністратор, безконтрольний правитель.
СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА - сукупність поглядів, знань, оцінок, ідеалів, які відображають специфічний зміст, рівень і особливості уявлень членів національно-етнічної спільноти про минуле, сучасне і майбутнє свого розвитку, про місце і призначення серед інших спільнот, а також характер взаємовідносин з ними.
СВІДОМІСТЬ ПОЛІТИЧНА- опоередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблема влади, формування, розвиток задоволення інтересів і політичних суб'єктів; сукупність поглядів, оцінок, настанов, які. відображаючи політико-владні відносини, набувають певної самостійності.
СВІДОМІСТЬ ПОЛІТИЧНА МАСОВА — притаманний значній кількості людей особливий тип політичної свідомості, що становить сукупність політичних ідей, уявлень, норм, звичаїв, поглядів, стереотипів, зокрема ілюзорних почуттів, які відображають ті чи інші сторони життя суспільства.
СВІТОГЛЯД — форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає, осмислює й оцінює навколишню дійсність як зону власного буття й діяльності, визначає та сприймає своє місце і призначення в ньому.
СВОБОДА СОВІСТІ - одна із фундаментальних загальнолюдських цінностей, що у філософсько-політологічному контексті означає особливу якісну визначеність людського буття, котра відображає внутрішню здатність суверенного суб'єкта до вільного, не детермінованого зовнішніми, силовими чинниками самовизначення в духовній, світоглядній, політичній сферах свою життя, а також можливість його зовнішньої творчої та відповідальної самореалізації на основі ціннісно зорієнтованого вибору.
СВОБОДИ ДЕМОКРАТИЧНІ - політичні і правові норми, які визначають становище людини в державі.
СЕГРЕГАЦІЯ — один із виявів політики і практики расової дискримінації, що полягає у примусовому відокремленні "кольорового" населення від "білого".
СЕЙМ— 1) Станово-представницька установа у феодальній Польщі, Чехії та деяких Інших державах Східної Європи. 2) Найвищий орган державної влади Республіки Польщі.
СЕКВЕСТР — повна або часткова за розпорядженням органів державної влади заборона користуватися будь-яким майном.
СЕКТАНТСТВО ПОЛІТИЧНЕ - сукупність опозиційних політичних поглядів і дій певних груп однодумців, котрі замикаються у своїх, вузькоегоїстичних інтересах, втрачають зв'язки із союзниками й соціальою основою, відокремлюються від загальнообраного курсу того чи іншого політичного руху, партії, громадської організації й перетворюються в замкнені самоізольовані структури,
СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ- процес звуження сфери функціонального впливу релігії, церкви на життєдіяльність соціуму, індивіда, звільнення елементів їхнього життя від опіки релігійного інституту, від релігійно-церковного санкціонування.
СЕНАТ — 1) У Стародавньому Римі дореспубліканського періоду — збори старійшин; у період республіки — орган верховної і державної влади. 2) У багатьох сучасних країнах (Бельгії, Канаді, СІПА та ін.) — верхня палата парламенту.
СЕПАРАТИЗМ — у багатонаціональних державах — прагнення окремих груп населення, зокрема національних меншин, до відокремлення і створення власної держави.
СЕРВІТУТ — 1) обмежене право користуватися чужою річчю. 2) У міжнародній практиці — обмеження суверенітету держави над її територією на користь іншої держави або держав (наприклад, створення морських і військових баз, транзит через каналії тощо).

 

ТИТУЛ— спадкове або надане монархом почесне дворянське звання (граф, князь, барон, віконт тощо).
ТОЛЕРАНТНІСТЬ- терпимість до чужих думок і вірувань.
ТОТАЛІТАРИЗМ — політичний режим, ідеологія, суспільний лад. який ґрунтується на тотальному одержавленні усіх сфер суспільного життя.
ТРАДИЦІЯ — елементи соціальної і культурної спадщини, які передаються наступним поколінням і зберігаються упродовж тривалого часу в суспільстві загалом чи в окремих соціальних групах.
ТРИБУН— 1) у Стародавньому Римі службова особа. 2) Громадський діяч, який у своїх публіцистичних чи ораторських виступах палко відстоює права або інтереси певної соціальної групи.
ТРИЗУБ — емблема, основний елемент герба України.
ТРІУМФ — 1) у Стародавньому Римі урочистий в'їзд у столицю полководця — головнокомандувача та його армії після переможного завершення війни. 2) Блискучий успіх, визначна перемога.

 

УЗУРПАЦІЯ — насильницьке, протизаконне захоплення влади або присвоєння чужих прав на щось, чужих повноважень.
УКАЗ — 1) правовий акт держави, президента. 2) Правовий акт постійно діючого колегіального органу державної влади — президії, якщо остання утворюється представницьким органом державної влади. 3) Історичний документ колишніх органів державної влади.
УКРАЇНОЗНАВСТВО - галузь народознавства (етнографії, етнології), об'єктом дослідження якої є українська етнічна спільнота.
УКРАЇНОФІЛЬСТВО - ліберальна течія в національно-визвольному русі української інтелігенції, яка сформувалася на основі опозиції російському царизму і сприяла розвиткові української мови і літератури, науки, школи, театру та інших галузей культури.
УЛЬТИМАТУМ — категорична вимога однієї держави до іншої виконати до визначеного терміну конкретні пропозиції під загрозою розриву дипломатичних відносин, застосування військової сили або інших санкцій.
УЛЬТРА — представники крайніх екстремістських політичних течій.
УНІВЕРСАЛ — урочиста грамота, декларація, маніфест.
УНІЯ- союз.
УПРАВЛІННЯ ПОЛІТИЧНЕ - вид суспільного управління, що здійснюється обраними народом або організацією органами і які приймають політичні рішення у сфері реалізації стратегічної суспільної мети, функціонування і розвитку політичних, правових, соціально-економічних та культурних інститутів. У.П. здійснюється на рівні державних органів, регіональних структур влади та органів місцевого самоврядування, партій, груп тиску, політичних лідерів, засобів масової інформації тощо.
УРБАНІЗАЦІЯ — властивий періодові індустріалізації процес концентрації виробництва і населення в містах.
УСТРІЙ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ - повний спосіб улаштування держави, утворення й діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. У.А.-Т. будь-якої держави — це поділ її території на певні частини — краї, області, повіти, райони, кантони тощо. Він зумовлений соціальною природою держави, традиціями історичного розвитку, завданнями і цілями пануючого режиму.
УСТРІЙ ДЕРЖАВНИЙ - територіальна або на ці опально-територіальна організація держави.
УТИЛІТАРИЗМ — принцип оцінки всіх явиш лише з точки зору матеріальної вигоди, зиску і прагнення особи в поведінці, діяльності отримувати практичну користь.
УТОПІЯ— нездійсненна мрія, відірвана від життя фантазія.

 

ФАВОРИТИЗМ - у феодальних і буржуазних державах — покровительство з боку монарха або Інших високопоставлених осіб своїм улюбленцям (фаворитам), наданням їм високих посад, титулів, привілеїв. У Європі Ф. набув поширення в епоху абсолютизму.
ФАКТОР— умова, рушійна сила, причина якогось явища.
ФАКТОР ПОЛІТИЧНИЙ - усе те. що впливає значною мірою на політику в цілому та на окремі політичні процеси.
ФАНАТИЗМ — безрозсудна одержимість якимись ідеями, віруваннями, поєднана з нетерпимістю до будь-яких інших поглядів, релігійних вірувань.
ФАРИСЕЇ — 1) послідовники релігійно-політичної течії, що існувала в Іудеї з середини П ст. до н. є. до 70-х років І ст. н.е. серед торгово-ремісничих верств. Ф. багато уваги приділяли зовнішнім проявам релігійності. 2) Лицеміри, ханжі.
ФАРС — вид народного театру, поширеного в ХІУ-ХУІ ст. у країнах Західної Європи; відзначався життєрадісним світосприйняттям, соковитим гумором. У бурлескному театрі ХІХ-ХХ ст. — беззмістовне, часто малопристойне комедійне видовище.
ФАТАЛІЗМ — світоглядна суспільно-політична і філософська позиція, згідно з якою будь-які дії людини чи людської спільноти наперед визначені дією потойбічної сили, що повністю поглинає індивідуальну або колективну волю.
ФАШИЗМ — ідеологія та політичний рух. в основі яких лежить расове розуміння нації, етатизм, вождизм та соціалізм. Ф. прагне до світового панування, використовує геноцид та етноцид проти інших народів.
ФЕДЕРАЛІЗАЦІЯ- запровадження федеративного ладу в будь-якій країні.
ФЕДЕРАЛІЗМ- 1) принцип державної організації на засадах федерації. 2) Політичний рух, головним чином у багатонаціональних країнах, метою якого є створення федеративного державного устрою.
ФЕДЕРАЦІЯ — форма децентралізованого державного устрою, за якої ознаки державного утворення властиві як державі в цілому, так і її складовим частинам, що вважаються суб'єктами федерації, а вищі органи як держави в цілому, так і суб'єктів федерації мають широку сферу власної виключної компетенції.
ФЕМІНІЗМ— жіночий рух за зрівняння жінок у правах з чоловіками.
ФЕНОМЕН— виняткове, надзвичайне, рідкісне явище:
ФЕТИШИЗМ — одна з ранніх форм релігійних вірувань, яка полягає в поклонінні предметам неживої природі і (фетишам), уособленні їх і наділенні надприродними властивостями.
ФОРМА ДЕРЖАВИ - організація державної влади, яка є єдністю трьох елементів: правління, державного устрою, політичного режиму.
ФОРМА ПРАВЛІННЯ - організація найвищих органів державної влади, порядок їх утворення.
ФОРМАЦІЯ — певний ступінь, стадія в розвитку будь-чого.
ФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА — суспільство на певному історичному ступені розвитку, шо характеризується відповідним способом виробництва і зумовленою ним надбудовою.
ФОРУМ — 1) у містах Стародавнього Риму — головна міська площа, яка була ринком, а також центром політичного життя. 2) Широкі представицькі збори, з'їзд.
ФРАКЦІЯ — організована група членів політичної партії, створена з метою втілення її лінії в парламенті, органах місцевого самоврядування та інших організаціях.
ФРОНТ — 1) оперативно-стратегічне з'єднання збройних сил. створене звичайно на початку війни, яке призначається для розв'язання оперативно-стратегічних завдань на континентальному театрі воєнних дій. 2) Лінія розгортання збройних сил та їхнього зіткнення з противиком. 3) Район (смуга, зона) території, на якій відбуваються воєнні дії. 4) Сторона бойового порядку (оперативного шикування) військ, обернена до супротивника.
ФУНДАМЕНТАЛІЗМ - радикальне й войовниче неприйняття принципів, форм і мети будь-якої модернізації, обстоювання традицій, старих життєвих і світоглядних форм.
ФУНКЩОНАЛІЗМ СТРУКТУРНИЙ сучасний напрям у соціології і політології, який передбачає вивчення суспільства і його складових як системи інтегрованих елементів, при цьому особливо акцентує на аналізі основних суспільних цінностей. Вивчення останніх як окремої підсистеми суспільства дає змогу, на думку теоретиків цього напряму, зрозуміти механізми, тенденції і закономірності функціонування суспільних інститутів.
ФУТУРОЛОГІЯ - царина теоретико-практичного знання, спрямованого на аналіз перспективи історичного життя людини і людства.

 

ХАРАКТЕРИСТИКА - сукупність специфічних ознак, властивостей, відомостей, позитивних рис чи недоліків особи, явища, предмета тощо.
ХАРАКТЕР НАЦІОНАЛЬНИЙ - сукупність найбільш стійких, основних для тієї чи іншої національної спільноти особливостей сприйняття оточуючого світу, форм реакції на нього.
ХАРИЗМА— особливий тип легітимності, організації влади і лідерства, головним чином релігійного або політичного діяча, що дають йому змогу здійснювати в суспільстві функції пророка, вождя чи реформатора.
ХАРТІЯ — 1) матеріал (папірус або пергамент), на якому написано рукопис. 2) У середні віки документ, що засвідчував якісь права або привілеї. 3) У сучасному вживанні — назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення.
ХВОСТИЗМ — ідеологія і тактика руху в хвості подій, пристосування до відсталих стихійних елементів.
ХРИСТИЯНСТВО- одна із трьох світових релігій, шо складається з трьох основних гілок — католицизму, православ'я і протестантизму, об'єднані вірою у Христа.
ХУНТА — група осіб, що організовує змову з метою захоплення влади і встановлення диктатури.

 

 

 

ЦЕНЗ — умова допуску чи обмеження участі особи у здійсненні певних політичних, конституційних виборних прав, прийнята в конституціях та виборчих законах держав.
ЦЕНЗУРА — система державного нагляду (контролю) за змістом, випуском у світ і розповсюдженням друкованих видань, театральних вистав, кінофільмів, радіо й телевізійних передач.
ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ — політичний процес, па основі якого формується централізм як управлінська політична система із властивими їй вертикальною структурою її субординацією, концентрацією влади в єдиному центрі.
ЦЕНТРАЛІЗМ — принцип організації системи управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів, ланок управління, установ центральним органам.
ЦЕРКВА — тип релігійної організації, об'єднання віруючих того чи іншого напряму на основі спільного віровчення і культу.
ЦИВІЛІЗАЦІЯ -і) Вища порівняно з первіснообщинною організацією форма суспільного життя людей, рівень їхньої культури, що настав у залізному віці. Ц. у сучасному розумінні характеризує суспільний лад та культуру високорозвиненнх країн — лідерів історичного прогресу.
ЦІННІСТЬ ПОЛІТИЧНА - погляди, переконання суб'єктів політики щодо важливих для них політичних явищ, процесів та інститутів.
ЧАРТИЗМ -- перший масовий політично оформлений пролетарський рух, виник Англії у 30-х роках XIX ст. Політичні вимоги чартистів викладені 1838 р. у петиції до парламенту, у так званій народній хартії (звідки н назва).
ЧАС ПОЛІТИЧНИЙ - певний період, у який здійснюються політичні події, що визначають усе політичне життя.
ЧИНОВНИК — людина, яка перебуває на службі в адміністративному апараті державних, регіональних та місцевих органів влади.

 


Читайте також:

  1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
  2. А. В. Дудник 1 страница
  3. А. В. Дудник 10 страница
  4. А. В. Дудник 11 страница
  5. А. В. Дудник 12 страница
  6. А. В. Дудник 2 страница
  7. А. В. Дудник 3 страница
  8. А. В. Дудник 4 страница
  9. А. В. Дудник 5 страница
  10. А. В. Дудник 6 страница
  11. А. В. Дудник 7 страница
  12. А. В. Дудник 8 страница




Переглядів: 279

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Олимпиада школьников 59 страница | Олимпиада школьников 61 страница

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.