• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Олимпиада школьников 61 страница

ШАНТАЖ — залякування погрозою розголосити відомості, які можуть скомпрометувати кого-небудь, з метою одержання якихось вигод.
ШЕСТИДЕСЯТНИКИ - учасники руху 60-х років за оновлення радянського суспільства. Об'єднували переважно творчу молодь, яка найактивніше долучалася до громадсько-політичного життя і культурного відродження в період десталінізації і хрущовської "відлиги".
ШОВІНІЗМ— агресивна форма націоналізму, проповідування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, національне чванство, розпалювання національної ворожнечі й ненависті.
ШОВІНІЗМ ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ - різновид націоналізму, який ґрунтується па ідеї створення великої держави — імперії або збереження її впливу на свої колишні колонії.
ШПИГУНСТВО - таємне збирання, викрадення або передача іншій державі, іноземній організації, розвідці тощо відомостей, що становлять державну таємницю.
ШТАТ — 1) складова частина деяких держав з федеративною формою державного устрою. 2) Назва державної територіальної одиниці, яка входить

▀ ДОДАТОК № 2 ДО ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА НАЙУЖИВАНІШИХ ІСТОРИЧНИХ ТЕРМІНІВ

Аарон — за біблійним міфом, давньоєврейський патріарх, первосвященик.

Абідон — йдеться, очевидно, про одне з двох міст Абідос на азійському узбережжі Геллеспонту або у Верхньому Єгипті.

Абсолон - біблійний персонаж, третій в ряді син Давида І Меахи, вбивця рідного брата Аммона. Проголосив себе королем і захопив Єрусалим. Загинув у битві з військом Давида.

Августин (Августин) Аврелій Блаженний (353 — 430) — християнський теолог, один з Отців римо-католицької церкви, автор твору «Царство небесне».

Августова смерть — йдеться, певно, про смерть польського короля Сигізмунда II Августа (1520 — 1572).

Авель (Авл) — за біблійною легендою, пастух, убитий старшим братом Каїном.

Аверроес (Ібн-Рушд) (1126 — 1198) — визначний арабський філософ, який поглибив і розвинув матеріалістичний бік учення Арістотеля.

Авзонська ліра — італійська ліра; від давньої назви Італії — Авзонія.

Авзонський люд — італійський народ.

Авірон — Абірон.

Авраам. — за біблійною легендою, родоначальник єврейського народу.

Аврора — римська богиня світанку.

Ага — офіцерський титул в Османській імперії.

Агаг — біблійний персонаж: цар амаликський (амалехітський).

Агамемнон — герой давньогрецьких міфів, цар Аргосу, учасник Троянської війни, оспіваний Гомером в «Іліаді». Був убитий своєю дружиною Клітемнестрою та її коханцем Егістом.

Агесілай — йдеться, очевидно, про Агесілая H (бл. 444 — бл. 360 до н. е.), спартанського царя, полководця й дипломата. Одержав ряд перемог над Персією, відновив гегемонію Спарти в Греції.

Адам — за біблійним міфом, «прабатько людського роду», перша людина, яку Бог створив нібито з праху земного.

Адріан VI — папа римський (1522 — 1523). Був вихователем імператора «Священної римської імперії» Карла V.

Адріанополь (Андріанополь) — давня (грецька) назва нині турецького м. Едірне.

Аквілон — бог північного вітру у давньоримьскій міфології.

Аквілонський край — тут: північно-східний край — за назвою вітру.

Аквінський Томас (1225 — 1274) — найвидатніший філософ і теолог середньовічної Європи.

Аксій — найбільша річка в давній Македонії.

Актеон — міфічний мисливець, якого Артеміда за зухвальство перетворила на оленя, і його розтерзали власні собаки.

Актейські поля — мовиться про аттичні поля, за давньою назвою Атіки — Акте.

Актійські пісні — аполонівські; за епітетом Аполлона, храм якого був на мисі Актій в Акарнанії (Греція).

Алани — іраномовні племена сарматського походження, предки сучасних осетинів.

Албанії — мешканці Албаланії — країни, розташованої на південно-західному узбережжі Каспійського моря.

Александр Великий (Македонський) (356 — 323 до н. е.) — полководець і державний діяч античних часів, цар Македонії; вихованець Арістотеля. Підкорив Грецію, а також багато країн Сходу і Середньої Азії.

Александр Михайлович (Четвертня) — маловідомий представник українського роду можновладців Святополк-Четвертинських.

Александр Ягеллончик (1461 — 1506) — великий князь литовський, а від 1501 р. і король польський. Син короля Казимира Ягайловича.

Александр III — папа римський (1159 — 1181).

Александр VI (Борджіа) — римський папа (1492 — 1503).

Александр (володар Волощизни) — йдеться про Александра Лапушняну (помер 1568) — молдавський господар (1552 — 1561, 1564 — 1568).

Александрія — місто, де перебував один із християнських патріархів. Нині це місто єгипетське і порт на Середземному морі.

Алекто — одна з трьох фурій.

Алківіад (бл. 450 — 404 до н. е) — афінський політичний діяч і полководець, вихованець Перікла, учень Сократа. Користувався великою популярністю громадян. За це його вороги люто зненавиділи й звинувачували то у прагненні до тиранії, то у святотатстві. Був вигнаний з країни. Внаслідок підступів спартанців його вбито у Фрігії.

Алкменід — нащадок Алкмени. Тут: Геракл.

Аллах — ім'я Бога в ісламі. За Кораном — творець світу.

Алтанти — невідомий нам топонім.

Алхімелек — архісвященик в Нобе (XI ст. до н. е.), нагодував вигнанця Давида і віддав йому меч Голіафа, за що за наказом Саула загинув разом із 84 своїми священиками.

Альба Грека (Альба Грецька Альба). — Йдеться, можливо, про латинську назву Белграда.

Альбрехт (1397 — 1438) — автрійський князь, король німецький. Одружився з Єлизаветою, дочкою цісаря Сигізмунда Люксембургського, короля чехів і угорців.

Альиид (Алкід) — Геракл (як онук тірінфського царя Алкея).

Амазеус Ромул — професор риторики в Болонському, Падуанському та Римському університетах у першій половині XVI ст.

Амалехіти (амалекіти) — біблійне плем'я. Див.: Моаб, Агаг.

Амалик — біблійний персонаж.

Амбросій Міланський див.: Амвросій.

Амврост Медіоланський (Амбросій Міланський) (бл. 340 — 397) — один із Отців церкви, міланський єпископ. Піклувався про незалежність церкви від держави. Відомий як укладач духовних пісень.

Амінь — біблійний термін. Уживається як заключне слово в молитвах, проповідях і означає: правильно, істинно, кінець.

Амміан. Лґарцелін. (бл. 330 — бл. 400) — римський історик. Автор праці «Діяння», яка висвітлює історію Риму. З 31-ої книги збереглося 18, що охоплюють 353 — 378 рр.

Амурат - йдеться про турецького султана Мурада II (1421 — 1451), який розгромив 1444 р. у битві при Варні армію європейських держав під командуванням польського короля Владислава III ("Варненчика").

Амфіктіони — так називали членів амфіктіонії — релігійно-політичного союзу племен і міст Давньої Греції для спільного відправлення культур й мирного розв'язання конфліктів, що виникали між його членами.

Амфіон — міфічний давньогрецький музика. Каміння, зачароване його грою на лірі, буцімто, саме складалося в мури, навколо Фіви.

Анаксагор Клазименський (бл. 500 — 428 до н.е.) — давньогрецький філософ. Визнавав нескінченну якісну багатоманітність первісних елементів матерії, з різних поєднань яких утворюються всі існуючі речі.

Анастасій (цісар) — очевидно, Анастасій І (бл. 430 — 518), імператор Східної Римської імперії.

Анахарсіс — відомий скіфський філософ VI ст. до н. е. Токсарис — супутник Анахарсіса.

Анджей з Гуркі див.: Гурка Андрій.

Андрій — первозванний апостол, проповідник учення Христа у Скіфії (і в Києві).

Андрінополіс — Адріанополь.

Андріанополь — Адріанополь.

Андромаха — дружина троянського героя Гектора. Стала символом відданої дружини.

Анна — мазовецька герцогиня. Мазовія — історична область Польщі.

Aннa (963 — 1011) — дружина Володимира Святославича. Була сестрою константинопольських царів Василія II Болгаробійці і Константина VIII.

Антимис (антиминс) — плат, яким покривають престол під час літургії.

Антихрист — у християнській міфології посланець диявола, який прийде нібито на землю перед другим пришестям Христа.

Антіохійський собор — помісний собор Східної церкви, що відбувся у м. Антіохія 341 р.

Антіохійці — мешканці м. Антіохія.

Антіохія — місто в Сірії, одне з вогнищ раннього християнства.

Антіпатр (397 — 319 до н. е) — македонський полководець, прихильник Александра Македонського, після смерті якого був регентом-правителем імперії.

Аоніди — музи; за назвою місцевості в Бестії (Греція), де був центр культу муз.

Аонійські гори — пасмо гір у Беотії (Греція).

Апеллес (356 — 308 до н. е.) — славетний давньогрецький художник, придворний маляр Александра Великого.

«Апокаліпсис» — остання книга Нового Заповіту Біблії, яка називається також «Одкровенням Йоанна Богослова». Написана близько 69 р., найбільш давній твір християнської літератури.

«Апокрисис» — один із кращих антиуніатських полемічних творів Христофора Філалета.

Аполлон (Аполло) — бог сонця і світла у давньогрецькій міфології. Пізніше вважався покровителем мистецтва й муз, богом лікування тощо. Аполлон мав прізвисько «піфійський» — на честь перемоги, яку він одержав над змієм-чудовиськом Пітоном (Піфоном).

Апостат — відступник од віри, віровідступник.

Апостол: мандрівний проповідник у період раннього християнства; учень Ісуса Христа; церковна книга.

Апостольська столиця — йдеться про папську столицю Ватікан.

Алулія — історична область на Південному Сході Італії.

Арабія — назва території, де мешкають араби.

Аравієць — мешканець Аравійського п-ва.

Аравія — історична країна на Аравійському п-ві.

Аратові вірші — йдеться, очевидно, про астрономічну поему грецького поета з Кілікії Арата «Феномена» (бл. 270 до н. е.).

Арголіда — область у східному Пелопоннесі (материкова Греція). Тут. греки взагалі, візантійці.

Арголідський — похідне від «Арголіда».

Аргус — за давньогрецьким міфом, стоокий гігант, якому Гера веліла стерегти Іо, перетворену на корову.

Аріани — послідовники вчення Арія, зокрема антитринітарії та протестанти XV — XVII ст.

Арієва секта — послідовники вчення Арія.

Арій (256 — 336) — священик з Александрії. Вчив, що Ісус Христос не «єдиносущий», а лише «подобосущий» Богові-Отцеві, тому він створений, а не вічний. Його вчення — «аріанство» — зажило великої популярності. Нікейський собор 325 р. засудив це вчення. У XV ст. воно відродилося в Італії, широко розповсюдилося в Польщі під назвою социніанства.

Арій (Аріус) — александрійський пресвітер (помер 336 н. е.), автор догмата про «неєдиносущїї» бога-отця і бога-сина.

Аріон — поет-кіфаред з Метімна на о. Лесбос (бл. 600 до н. е.).

Арістід (бл. 540 — 567 до н.е. — військовий діяч давніх Атен. Прославився під час греко-перських воєн.

Арістіп — філософ із Кірени, засновник кіренської школи (гедонізму) (бл. 434 — 360 до r e).

Арістотель (384 — 322до н. е.) — видатний давньогрецький філософ і вчений. Був учителем Александра Македонського. Засновник філософської школи в Атенах, автор праць з різних галузей знань.

Арістофан (445 — 385) — відомий давньогрецький комедіограф.

Арктойський край — північний край. Арктос — сузір'я Ведмедиці.

Арсеній — можливо, йдеться про Арсенія Аворіана, патріарха константинопольського (1255 — 1260, 1261 — 1267).

Артаксеркс — йдеться про Артаксеркса І (465 — 424), за правління якого згідно з Каллієвим миром (449) були завершені греко-перські війни.

Артикул — розділ, параграф, стаття.

Архієпископ (арцибіскуп) — почесний духовний сан єпископів, один із найвищих ступенів у християнській церковній ієрархії; вищий ієрарх у більшості християнських церков.

Архімєд (бл. 287 — 212) — відомий давньогрецький учений.

Ассірійський — прикметник до назви давньої країни Ассірії в північному Межиріччі.

Аскольд (пом. 862) — київський князь. Разом з Діром здійснив похід на Візантію. Убитий Олегом у Києві.

Аскреус — мовиться, напевне, про Гесіода, батьківщиною якого було с. Аскра неподалік підніжжя Гелікону.

Аспри — дрібна турецька монета.

Ассур — столиця давньої Ассірії.

Афанасій. див Атанасій:

Атлант (Атлас) — титан. За участь у боротьбі проти Зевса був покараний: мусив повічно тримати на плечах небо.

Аугуста — йдеться, очевидно, про баварське місто, нинішнє Аугсбург (Німеччина), яке в давнину називалося саме так.

Аудитор — учень, якого визначав учитель для вислуховування уроків інших учнів.

Атанасій (Афанасій) І — патріарх константинопольський (1289 — 1293 1303 — 1311).

Атанасій (Афанасій) Великий (Александрійський) (295 — 373) — святий, представник патристики, автор численних релігійно-догматичних та полемічних трактатів. Очолив боротьбу з аріанством.

Атени (Афіни) — місто-держава у Давній Греції. Нині — столиця Греції.

Афон — Свята Гора на п-ві Халкідіку у східній Греції, де розмістилися численні монастирі.

Ахаб — біблійний персонаж.

Ахат — супутник і вірний друг Енея.

Ахейські волості — територія, заселена грецьким племенем ахейцями.

Ахелойські води — річка в Етолії (Греція).

Ахеронт — річка в підземному царстві.

Ахіл (Ахілес) — міфічний герой троянської війни, головний персонаж «Іліади» Гомера.

Африк — південно-західний вітер у римській міфології.

Аякс — один із грецьких героїв у троянській війні.

Ацій (Атій) — батько Атії, матері Октавіана Августа.

Баби — пелікани.

Баварія — В епоху Реформації (XVI ст.) — герцогство. Була твердинею католицької реакції. Нині — земля у Німеччині.

Баволи — буйволи.

Бадеріус Ян (1465 - 1535) — відомий державний діяч і мер Падуї (1531 — 1532).

Баєран. — йдеться про мусульманське свято Байрам.

Базавлук — річка в Україні, права притока Дніпра.

Байрам — найголовніше свято у магометан.

Балабан Гедеон (бл. 1530 — 1607) — український церковний і політичний діяч, львівський єпископ, противник Брестської унії.

Балвохвальство — язичництво, поганство, ідолопоклонство.

Балика Леонтій (бурмистр київський) — багатий київський міщанин.

Балика Петро Созонович — представник відомої київської родини багатих міщан.

Балхаші (Бальхани) — йдеться, певно, про Балканські гори на півночі Греції.

Бандюга — те саме, що й «банда» — передовий загін у війську під окремим прапором ("банд"). Члени банди визначалися насильством, грабунками звідси й різко негативне значення слів «банда», «бандит».

Баран — йдеться про сузір'я Овен.

Баранецька Ядвіга — мати Ст. Оріховського, дочка священика грецького обряду.

Барбара (бл. 1494 — 1515) — перша дружина польського короля Сигізмунда І, дочка семигородського воєводи Стефана.

Барбара — онука Завіши Чорного. Померла 1517 р.

Барбара з Тенчина — дружина Яна Тарновського II.

Барбаро Ермолао (Барбарус Гермолай) (1454 — 1493) — італійський гуманіст, тлумач Арістотеля. Будучи венеційським послом у папи Інокентія VIII, отримав аквілейський патріархат. За це був вигнаний з Венеції.

Барбароса (Фрідріх) (бл. 1125 — 1190) — імператор «Священної Римської імперії». Згадані автором події відбулися під час Хрестового походу.

Барбарус Гермолай див.: Барбаро Ермолао.

Берездів — нині село у Хмельницькій обл. на р. Корчику (басейн Дніпра).

Барисел — префект лікторів (начальник поліції).

Барі — йдеться про південно-західну провінцію неаполітанського королівства, яка до підкорення її Неаполем існувала як окреме князівство. Тут деякий час жила і мала маєтки польська королева Бона Сфорца.

Барська княгиня — Бона Сфорца, польська королева, яка походила з італійського м. Барі.

Бартол і Балд — невідомі особи.

Батий (1208 — 1255) — монгольський хан і полководець. 1240 р. зруйнував Київ.

Бахус — латинська форма імені Вакха, одного з імен Діоніса.

Баязет — турецький султан Баязид II (1481 — 1512).

Белзькі — похідне від назви м. Белз у Львівській обл.

Беллона — італійська богиня війни, дружина Марса.

Бембо Петро (1470 — 1547) — італійський гуманіст.

Бенефіція — у християнській церкві винагорода духовної особи прибутковою посадою; церковне нерухоме майно.

Березина — річка, права притока Німану.

Берестейський — похідне від Берестя.

Берестя — нинішнє м. Брест, обласний центр Біларусі. 1596 р. там відбулася Брестська унія.

Бернард (Клервоський) (1090 — 1153) — святий, католицький теолог-містик, виступав проти теологічного раціоналізму Абеляра.

Бернардини). — послідовники Бернарда Клервоського; відгалуження католицького чернечого ордену цистеріанців.

Бершадь — містечко Брацлавищини (нині райцентр Вінницької обл.).

Бессарабська область — історична територія між Дністром і Прутом. Тепер ці землі входять до Одеської обл. та Молдови.

Бестіанські сромоти — тваринні соррміцтва.

Бжостовський Кірисник — один із невідомих для нас представників численної родини Бжостовських, які відзначилися у XVII — XVIII ст.

Битом (Бітум, Бітом, Битов) — місто на півдні Польщі, в Катовіцькому воєводстві.

Біблія (Святе Письмо, Письмо) — священна книга християнського віровчення.

Біга і Баралет — невідомі особи.

Біла Криниця — нині смт в Житомирській обл. на р. Тетерів.

Білгород. Білгород-Дністровський в Одеській обл.: нинішнє с. Білогородка у Київській обл.

Білгород. місто під Києом на р. Ірпинь, тимчасова резиденція київських князів; Білгород-Дністровський (Акерман).

Білгородське поле — степ, що прилягає до Дніпровського лиману.

Біле море — Балтійське море (?).

Біле озеро — нині озеро у Вологодській обл. Росії.

Білки — Бєльци, місто в Молдові.

Біскуп — єпископ.

Біскуп Луцький — йдеться про луцького єпископа Кирила Терлецького, брав участь у підготовці Брестської унії 1596 р.

Бобола Андрій (1545 — 1615) — підкоморій коронний, староста пільзненський, дибовський, гнєвковський; відомий лицар і дипломат.

Богемець — мешканець Богемії, чех.

Богемія — у 1526 — 1918 р. так офіційно називалася Чехія, яка тоді входила до Австрії.

Боговитини — український рід можновладців.

Бокатій Йоан — Бокачо Джовані (1313 — 1375) — італійський письменник-гуманіст, автор «Декамерону».

Боки — український рід можновладціа

Бокадіферо Людвік (1482 — 1545) — філософ, професор Болонського університету.

Болгари — предки нинішніх болгар.

Болгарські гори — Балкани.

Болеслав І Хоробрим (967 — 1025) — польський король.

Болеслав II Сміливий (1039 — 1081) — польський король. Здійснив два походи на Київ (1069 і 1077). Вів розпусний спосіб життя і відзначався жорстокістю. Був вигнаний за межі держави і помер на чужині.

Болеслави великі: Болеслав І Хоробрий, Болеслав II Сміливий, Болеслав III Кривоустий (1086 — 1138), Болеслав IV (1125 — 1173).

Болонья — місто в Італії. Нині адміністративний центр провінції.

Бона Сфориа дАрагона (1494 — 1557) — польська королева (від 1518 р.), друга дружина Сигізмунда І Старого. Походила з Італії.

Бонаміко Лазар — професор Падуанського ун-ту протягом 1530 — 1552, видатний ритор.

Бонер Северин (1486 - 1549) — сондецький каштелян, жупник і намісник краківський; головний банкір Сигізмунда І. Керував перебудовою замку на Вавелю; меценат митців.

Бонер Ян. (пом. 1523) — краківський міщанин, купець; головний королівський банкір і жупник. 1522 р. став намісником краківським.

Боніфацій: Боніфацій II (загинув 1207) — маркграф з Монтефарату, хоробрий лицар і мудрий правитель. Прославився під час IV хрестового походу;

Боніфацій VIII (1235 — 1303) — римський папа (від 1294), один із найвидатніших представників папської теократії.

Боратинський Петро (1509 — 1558) — перемишлянський, а потім бєльський каштелян, відомий юрист і оратор.

Боратинський Ян — польський воєначальник, котрий відзначився під Оршею і Полоцьком (1518), у московській війні Був родичем Ст. Оріховського і сусідом у Перемишлі

Бореєві (бурі) — похідне від Борей.

Борей — бог північного або північно-східного вітру у давньогрецькій міфології. Перен.: рвучкий, холодний вітер.

Борецький Йов (пом. 1631) — український церковний, політичний і освітній діяч. Від 1620 — київський митрополит.

Борис і Гліб (кін. X — поч. XI ст.) — молодші сини київського князя Володимира Святославича. Були вбиті за наказом старшого брата Святополка Окаянного. Православна церква оголосила їх «святими».

Бористен (Борисфен) — давньогрецька назва Дніпра.

Бористенські краї — українські землі, що прилягають до басейну Дніпра.

Бородавка (Яцько) (пом. 1621) — гетьман запорозького козацтва.

Босняки (бошняки) — люд, який проживав на території нинішніх Боснії і Герцеговини.

Босфор (Боспор) — протока, що сполучає Чорне й Мармурове моря. На його узбережжі стоїть м. Стамбул.

Браславський — похідне від: Браслав.

Брасікан Ян Александр (пом. 1539) — австрійський гуманіст, професор Віденського ун-ту, поет.

Братський монастир — монастир у Києві, організований і утримуваний братством.

Брацлав — нині смт Немирів, районний центр Вінницької обл.

Бреслау — німецька назва польського м. Вроцлава.

Брестський з’їзд (собор) — відбувся 1596 р. Прийняв церковну унію православних і католиків у межах Польської держави.

Брікота (старий і молодий) — викладачі теології (XV ст.) у Краківському ун-ті.

Брудзовський (Брудзинський, Брузевський) Микола (пом. 1552) — каштелян іновлодський та ленчицький, від 1545 — воєвода.

Буг (Західний Буг) — ріка у Польщі та на П кордоні з Україною.

Буда — історичне місто в Угорщині. Від 1350 р. — постійна резиденція угорських королів, складова частина Будапешту.

Бузів — можливо, мовиться про Буськ, місто на Львівщині, на р. Буг, столиця Бузького князівства (від 1100 р.).

Була — булка.

Булгарїя — ранньофеодальна держава булгар, що існувала в Середньому Поволжі в X — XIV ст.

Бусирід (Бусиріс) — міфічний володар Єгипту, який приносив у жертву богам усіх чужинців, які прибували до його країни. Був убитий Гераклом.

Бусурмян — магометанин.

Бухарешт — Бухарест, столиця Румунії.

Ваал — загальносемітське божество, бог сонця, родючості, вод, війни тощо.

Вавілон. — давнє місто в Межиріччі, столиця Вавілонії в XIX — VI ст. до н. е.

Вавілонська вежа — символ людського зухвальства й гордощів. За біблійною оповіддю, після всесвітнього потопу люди вирішили збудувати у м. Вавілоні вежу до неба. Таке зазнайство людей викликало у Бога гнів, внаслідок чого були змішані мови, люди перестали розуміти один одного, сталося так зване Вавілонське стовпотворіння, а далі розсіяння людей по землі за мовною ознакою.

Вакх (Бахус) — прізвисько, яке надавали у Давньому Римі Діонисові — богові родючості, виноградарства й виноробства у давньогрецькій міфології.

Валаам. (бл. XII ст. до н. е.) — біблійний віщун-волхв.

Валахи див: Волохи.

Валахія див.: Волощина.

Валенс — певно, Валенто Флавій (328 — 378) — імператор Східної Римської імперії (від 364 р.).

Валенсій — грецький єпископ.

Валента див.: Гербурт Валента.

Валеріус — мабуть, Валерій Максима (І ст. н. е.) — римський письменник, укладач збірника навчальних історичних прикладів для риторичних цілей.

Ванда — міфічна польська королева, яка, виконуючи обіт, кинулася у Віслу після перемоги над ворогом.

Вандальський народ — вандали, група германських племен, які на поч. V ст. спустошили Галлію та Іспанію.

Ваповський Станіслав (перша пол. XVI ст.) — польський державний діяч.

Варадін — йдеться, певно, про містечко Варад (Орадя) поблизу Дебрецена в Угорщині.

Варвари — тут.нехристиянські, чужинські народи.

Варна — місто в Болгарії.

Варненська битва — відбулася 1444 р. поблизу болгарського м. Варна між армією європейських держав на чолі з польським королем Владиславом III і турецьким військом, очолюваним Мурадом II. Битва закінчилася цілковитою перемогою турків.

Варон Марк Теренцій (116 — 27 до н. е.) — римський історик і граматик,

автор творів: «Про рільництво», «Про латинську мову» та ін.

Варта — річка у Польщі, найбільша притока Одри.

Варфоломій. (Бартоломій) — один із 12 апостолів Христа. Прийняв мученицьку смерть через розп'яття вниз головою. Його пам'ять вшановується Церквою 24 серпня.

Варшавський, сейм, (від 1563) мав запровадити в Польщі екзекуцію.

Варяги — давньоруська й візантійська назва скандінавів. Військові дружини варягів чинили грабіжницькі походи в Західну Європу і Русь. Часом наймалися на службу до давньоруських князів. Варязький — похідне від «варяг».

Васали — в середні віки в Західній Європі феодали, які були залежними від інших, могутніших феодалів-сеньйорів.

Василій і Константан — йдеться про константинопольських царів Василія II Болгаробійцю і Константина VIII.

Василій. Великий, (бл. 330 — 379) — ритор, Отець церкви, церковний письменник, святий.

Василій І Македонянин. (Македонський) (бл. 812 — 886) — візантійський імператор, засновник Македонської династії.

Василь-Мосх — йдеться про московського царя Василія III Івановича (1479 — 1533).

Ватікан — держава-місто, розташована у західній частині столиці Італії — Риму. Політичний, адміністративний та ідеологічний центр католицької церкви, резиденція папи.

Ватіканська бібліотека — книгозбірня Ватікану. Одна з найбільших у світі.

Вевірка — село неподалік м. Тарнова, резиденція й улюблене місце перебування Яна Тарновського II, де він і помер.

Вевірський — похідне від: «Вевірка».

Велика Польща — історична назва однієї з основних областей Польщі, що відіграла роль колиски Польської держави.

Вельзевул — у ранньохристиянській релігії володар демонів, диявол.

Венеди (венети) — найдавніша назва слов'ян, як і антів і склавінів.

Венера (у греків Афродіта) — богиня краси та кохання у давньоримській міфології, дочка Зевса і Діони. За іншою версією, народилася з морської піни поблизу о. Кіпра, тому її часто називають Кіпрідою.

Венеціанці — мешканці м. Венеція в Італії.

Венцеслава будівля — йдеться про Празький ун-т. Венцеслав (Венцель — німецький імператор, 1378 — 1400), старший син Карла IV. Сприяв послідовникам Гуса. Декретом 1409 р. перетворив Празький ун-т з німецького на чеський, виславши звідти німецьких професорів і студентів.

Вергілій Марон II (70 — 19 до н. е) — видатний римський поет, автор епічної поеми «Енеїда», в якій прославляв Римську державу.

Весаріон (Вессаріон, Віссаріон) — нікейський митрополит, один з найвидатніших церковно-політичних і літературних діячів V ст.

Вина — штраф.

Винниці — виноградники.

Вислицький див.: Ян з Вислиці.

Виспа — острівець.

Вишневець — містечко неподалік Кремінця, вотчина князів Вишневецьких. Нині смт Збаразького р-ну Тернопільської обл.

Вишневецький Дмитро (пом. 1563) — український князь, претендував на господарство Молдови. Потерпів поразку і був виданий до рук султана Сулеймана, який наказав повісити його на гак ребром на фортечному мурі над морем. Провисів три дні й був забитий з лука за прокльони, які слав Магомету.

Вишневецький Михайло — представник роду українських князів.

Вишневецький Олександр — представник роду українських князів.

Читайте також:

1. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
2. А. В. Дудник 1 страница
3. А. В. Дудник 10 страница
4. А. В. Дудник 11 страница
5. А. В. Дудник 12 страница
6. А. В. Дудник 2 страница
7. А. В. Дудник 3 страница
8. А. В. Дудник 4 страница
9. А. В. Дудник 5 страница
10. А. В. Дудник 6 страница
11. А. В. Дудник 7 страница
12. А. В. Дудник 8 страница

Переглядів: 329