Процес сушіння.

У багатьох видах речовин міститься багато води. Під час технологічної обробки нерідко відбувається зволоження напівпродуктів виробництва. Але в готових продуктах повинна бути точно нормована кількість вологи. Вологу з матеріалів можна вилучити різними способами: механічним, фізико-хімічним і тепловим.

Під час механічного способу вологу віджимають на пресах або в центрифугах. У цьому випадку вилучається лише частина вологи з матеріалу.

Фізико-хімічний спосіб ґрунтується на застосуванні різних водовідбірних засобів і застосовується переважно в лабораторній практиці. Зневоджуючими засобами є сірчана кислота, хлористий кальцій та ін.

За теплового способу вологу з матеріалу вилучають випаровуванням, випарюванням і конденсацією. Цей спосіб широко застосовується у тому випадку, коли треба максимально вилучити вологу.

Вилучення вологи з матеріалу, за якого використовують теплову енергію для її випаровування та відведення пари називають сушінням.

Розрізняють такі види сушіння:

1. природне;

2. штучне.

Природне сушіння здійснюється на відкритому повітрі без штучного нагрівання і без відведення сушильного агента (повітря). Прикладом природного сушіння може бути сушіння кухонної солі у відкритих морських джерелах, сушіння фруктів в країнах з теплими і жаркими кліматами. Цей спосіб відрізняється значною тривалістю сушіння, причому процес цей не регулюється і одержуючий кінцевий матеріал ще досить вологий.

У промисловості майже всюди застосовують штучне сушіння, тобто сушіння нагрітим сушильним агентом (димові гази, водяна пара та ін.), який після поглинання ним вологи з матеріалу відводять за допомогою спеціальних витяжних пристроїв (вентиляторів). Для більшості виробництв сушіння є кінцевою стадією технологічної обробки, тому цей процес застосовують майже у всіх виробництвах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні відомості про масообмінні процеси	\|	Процеси сорбції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.