• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Написання правових термінів, що мають латинське походження

Obligatio— зобов'язання

Obligatio est juris vinculum, quo necessitate abstringimur sol-vendae el secundum nostrae civitatis jura — зобов'язання є пра­вові ланцюги, що примушують нас щось виконати відповід­но до законів нашої держави

Facere— зробити

dare— дати

Praestare— надати (річ в тимчасове користування)

Ex contractu— з договору

Quasi ex contractu— ніби з договору

Ex delicto — з делікту

Quasi ex delicto — ніби з делікту

Cessio — уступка, передача

Roma communis nostra patria est — Рим наша спільна бать­ківщина

Ubi pure quis stipulatus fuerit, et cessit, et venit dies — в усіх зобов'язаннях, в яких строк не визначений, борг виникає негайно

In mora — прострочка

Dolus— намір

Culpa lata — груба необережність

Culpa levis — легка необережність

Culpa levis in absracto — конкретна легка необережність

Culpa in concrete — вина конкретної особи

Damnum emergens — фактично заподіяна шкода, зменшен­ня наявного майна

Lucrum cessans — втрачена вигода

Vis major — непереборна сила, нездоланна сила

Casus — випадок

Casus a nullo praestare — за випадок ніхто не відповідає

Агга — завдаток

Arra poenalis — штрафний завдаток

Stipulatio poena — неустойка

Compensatio — залік

Credere— вірити, довіряти, давати позику

Creditor — кредитор, а також той, хто має право на який-' небудь позов

Debere — бути зобов'язаним, бути боржником

Debitor — боржник

Nemo damnum facit, nisi qui id fecit, quod facere jus non habet— лише той вчиняє шкоду, хто робить що-небудь, не маючи на це права

Dare — id est rem accipientis facere — дати — значить зро­бити так, аби річ стала власністю одержувача

Debitor intellegitur is, a quo invito exigi pecunia potest — під боржником розуміється той, з кого можна витребувати гроші проти його волі

Neque lucrum intellegitur nisi omni damno deducto, neque damnum nisi omni lucro damno — прибуток розуміється тільки з відрахуванням всіх витрат, витрати — тільки з урахуван­ням всіх прибутків

Nemo ex aliena jactura lucrum facere debet — ніхто не пови­нен наживатися на чужих збитках

Negantis probatio nulla est — заперечення не треба доводи­ти

Omnis obiigatio vel ex contractu vel ex delicto nascitur — будь-яке зобов'язання виникає або з договору, або з правопору­шення

Impossibilium nulla est obiigatio — зобов'язання не вини­кає, якщо його предмет неможливий

Creditores accipiendos esse eos, quibus debentur in actione — кредитори — це ті, кому повинні на підставі позову

Obligationimur aut re aut verbis aut simul utroque aut consensu aut lege aut jure honorario aut necessitate aut ex peccato — ми зобов'язуємося речами, словами, одночасно тим і другим, законом, гонорарним правом, необхідністю або правопору­шенням

Non satis est dantis esse nummos et fieri accipientis, ut ob­iigatio nascatur sed etiam hoc amino dari et accipi, ut obiigatio constituatur— для встановлення зобов'язання недостатньо, аби гроші того, хто дає, перейшли до того, хто бере, необ­хідно ще, аби це робилося з наміром утворити зобов'язання

Naturales obligationes non eo solo aestimantur, si actio aliqua eorum nomine competit, verum etiam cum soluta pecunia repeti non potest— натуральні зобов'язання визначаються не тільки на підставі того, чи належить їм позовний захист, а й на підставі того, що уплачені гроші не можна витребувати на­зад

Qui mandat solved, ipse videtur — хто накаже іншому вико­нати, той ніби виконав (це) сам

Compensatio est debiti et crediti inter se contributio — залік є погашення взаємних зобов'язань і зустрічної вимоги

Satisfactio pro solutione est — задоволення (сатисфакція) вважається виконанням зобов'язання

conditio sine qua non — істотна умова договору

Periculum est in mora — прострочка (виконання) несе ри­зик

Ante litem contestatam dare debitorem oportere, post litem contestatam condemnari oportere, post condemnationem iud-icatum facere oportere — до засвідчення спору боржник зобо­в'язаний платити, після — він має бути примушений, після примусу повинно бути виконано судове рішення

Novatio est prioris debiti in aliam obligationem transmsio at-que translatio, hoc est cum ex praecedenti causa ita nova con-stituatur, ut prior frematur — новація є зміна і перенос попе­реднього боргу в інше зобов'язання, те, коли із попередньо­го зобов'язання створюється нове, а попереднє припиняється (договір погашення зобов'язання шляхом встановлення замість попереднього нового зобов'язання)

Pleno jure— з повним правом

Jurisdictio — судочинство, юрисдикція

Jurisprudentia est divinarum atque humanarum rexum notitia, justi atque injusti scientia — правова наука — є пізнавання божествених і людських мирських справ, знання справедли­вого і несправедливого

Justitia est constans et perpetua voluntas jus suum cuique tifi-buendi — юстиція є незмінна і постійна воля надавати кож­ному його правомочності

Jusiurandum (клятва) speciem transactionis continet maioremque habet auctoritatem quam res judicata — є різновид мирової уго­ди і має більшу силу, ніж законне судове рішення.

До XI і XII розділів

Contractus — договір Verba — слова Litterae — буква, письмо Consensus — угода

Negotia strict! juris — правочини суворого права Negotia bonae fidei — правочини доброї совісті Id quod dictum est — те, що сказано Id quod actum est — те, що зроблено Error in negotio — помилка в характері правочину Error in corpore — помилка в предметі Error in persona — помилка в особі контрагента Dolus — обман

...cum esset aliud stimulatum, aliud actum — коли одне ро­биться для виду, а інше здійснюється (входить в намір) Actio doli — позов проти обману Infamia— безчестя, ганьба Metus — погроза

Coactus tamen volui — хоча і під тиском, але ж я волю виразив

Actio quod metus causa — позов проти погрози

Propositio— оферта

Stipulatio — стипуляційний договір

Sponsio — порука римських громадян за стипуляційний борг

Litteris fit obligatio — зобов'язання, які виникали письмово mutuum — позика

Commodatum — позичка, передача майна в безплатне тим­часове користування . Depositum— схов

Pignus — застава

Nexum — найдавніший договір позики

Exceptio doli — заперечення проти позову

pnus probandi— тягар доведення

Depositum miserabile — договір схову, укладений при тяж­ких обставинах, при біді

Depositum irregulare — договір схову родових речей

Emptio-venditio — купівля-продаж

Periculum est emptoris — ризик несе покупець Locatio-conductio — договір найму Locatio-conductio rerum — договір найму речей Locatio-conductio operarum— договір найму послуг Locatio-conductio opens — договір найму роботи, підряд Locator — наймодавець Conductor— наймач Mandatum — доручення

Ex officio atque amicitia — з громадського обов'язку і дружби Societas — товариство Condictio— кондикційний позов Contractus innominati — безіменні контракти Do, ut des — даю тобі, щоб ти дав мені Do, ut facias — даю тобі, щоб ти мені зробив Facio, ut des — роблю тобі, щоб ти мені дав Facio, ut facias — роблю тобі, щоб ти мені зробив Permutatio — міна

Contractus aestimatorius — оціночний договір Pacta nuda — голий пакт, тобто без позовного захисту Pacta nuda obligationem non pariunt — голі пакти зобов'я­зання не породжують Pacta sunt servanda — угоди треба дотримуватися Contractus est ultro citroque obligatio — контракт є взаємне зобов'язання (тобто угода сторін)

Pactum est duorum consensus atque conventio — пакт є згода і угода двох сторін

Conventionis verbum generate est ad omnia pertinens nam sicuti convenire dicuntur, qui ex diversis locis in unum locum colliguntur et veniunt, ita et qui ex diversis animi motibus in unum consentiunt, id unam sententiam decurrunt — визна­чення конвенції є загальним і стосується всього, бо, по­дібно до того, як люди сходяться з різних місць в одне місце, так і до угоди з одного питання приходять з різних мотивів (прагнень)

Comitas gentium — міжнародна ввічливість Locus regit actum — форма правочину визначається зако­ном місця цього вчинення

Lex specialis derogat generali — спеціальний закон виклю­чає дію загального закону

Voluntatem potius quam verba considere oportet — варто більше уваги звертати на волю сторін, ніж на їх слова

Culpa lata dolo aequiperatur — груба необережність дорів-нюється наміру

Pro forma — проформа, заради форми (дотримання фор­мальностей при укладенні договорів)

Grata, rata et accepta — бажано, законно, прийнятно

In verborum obhgationibus alius stipulor, alius promitit — у вербальних договорах один (з двох) виговорює для себе, дру­гий обіцяє

Stipulatio (sponsio) est verborum conceptio — стипуляція (спонсія) це словесна обіцянка (формула)

Status quo — існуючий стан

Mutuum est datio rerum, quae pondere, numero, mensura con­stat — позика є передача речей, які можна зважити, пораху­вати, зміряти

Nemo judex in propria causa — ніхто не може бути суддею у власній справі

Lex contractus — договірне право

Dolus dans locum contractui — обман, що зумовив укладан­ня договору

Conventio omnis intellegitur rebus sic stantibus — будь-яка угода передбачає незмінність стану речей

Consensu fiunt obligationes: in emptionibus — venditionlbus, locationibus — conductionibus, societatibus, mandatis — дого­вори укладаються угодою при купівлі-продажу, найму (оренді), в товариствах, при дорученні

Tacitus consensus — мовчазна згода

Depositum est, quod custodiendum alicui datum est — депо­зит (поклажа, схов) є те, що дано кому-небудь на схов (схо­рону)

Non pretii numeratio, sed conventio perficit emptionem-ven-ditionem — не сплата ціни, а угода здійснює купівлю-про-даж

Nuptias facit consensus — шлюб укладається угодою

Res ipsa loquitur — справа говорить сама за себе

Ceteris paribus — за інших рівних умов

Cui borto? — кому вигідно? В чиїх інтересах?

Corpus delicti— склад правопорушення

Delictum privatum — приватний делікт Culpa in eligendo — необачність (господаря) у виборі слуги Facta cocnludentia — конклюдентні дії, тобто такі, що за­свідчують якийсь факт Ubi jus, ibi remedium — де є право, там є і його захист Origo vendendi emendique a permutationibus coepit — поход­ження договору купівлі-продажу бере початок від міни

Pretium in numerate pecunia consistere debet — ціна має скла­датися із наявних грошей (із готівки)

Iniuria absque damno — правопорушення без вчинення шкоди

Pacta vestita— «одягнені» пакти, яким надається позовний захист Pacta adjecta — приєднані пакти Pacta praetoria — преторські пакти Pacta legitime — імператорські пакти Constitutum debiti— підтвердження боргу Receptum — неформальна угода

Receptum arbitri — угода з третейським суддею про роз­гляд спору

Receptum nautarum, cauponum, stabulariorum — угода з ка­пітаном корабля, господарем готелю чи заїжджого двору про збереження переданих їм речей (майна) пасажирів і; жильців

Receptum argentarii — угода з банкіром про уплату за раху­нок клієнта певної суми третій особі

Compromissum — угода про передачу спора на розгляд тре­тейському судді Pactum dotis — угода про надання жениху приданого Pactum donationis — угода про дарування Nee paciscendo пес legem dicendo пес stipulando quiquam alteri cavere potest — ні шляхом угоди, ні встановленням умов, ні шляхом стипуляції ніхто не може обумовлювати пращ, для іншого

Prout quidque contractum est, ita et solvi debet — укладен­ня і розірвання угоди повинно мати одну і ту ж саму фор­му

Corpus liberum nullam recipit aestimationem — тіло вільної людини взагалі не оцінюється

Creditum a mutuo differt qua genus a specie: nam creditum

consistit (et) extra eas res, que pondere numero mensura con-

tinentur — кредит відрізняється від позики, як рід від виду,

бо і кредит можна визначити вагою, числом, мірою

Omnis definitio in jure civili periculosa est: parum est enim, ut non subverti possit — в цивільному праві будь-яке визначен­ня небезпечне, бо мало випадків, коли воно не може бути спростовано

Dupfieiter accipitur: nam et eum habere dicimus, qui rei do-minus est et eum» qui dominus quidem non est, sed tenet: de-nique habere rem apud nos depositum solemus dicere — ми стверджуємо, що річ утримує власник* простий держатель і, нарешті, депозітарій (хранитель)

Mandatum nisi gratuitum nullum est — (договір доручення)-якщо не безоплатний, то він нікчемний

Extinctum est mandatum finita voluntate — припиненням волі довірителя (тобто одностороннім волевиявленням) доручення припиняється

Contra juris civilis regulas pacta conventa rata non habentur — приватні угоди, які протирічать принципам цивільного пра­ва, недійсні Sine pretio nulla venditio est — без ціни немає продажу Pretium succedit in locum rei, res in locum pretii — ціна по­сідає місце речі, а річ — місце ціни

Qui cum alio contrahit, vel est debet esse non ignarus condicionis eius — хто укладає договір з іншим, знає або має знати його (правовий і майновий) стан

Placuit inter omnes id quod invicem debetur, ipso iur e fit — взаємні борги погашаються в силу самого права

Societatem coire et re et verbis et per nuntium posse... — това­риство можна утворити дією, словами або через посередника ...nemo societatem contrahendo rei sine dominus esse desinit — вступаючи до товариства, ніхто не перестає бути власни­ком свого майна

...non id, quod privatim interest unius ex sociis, servari solet, sed quod societati expedit — передусім варто брати до уваги інтереси не одного із членів, а всього товариства

Donatio haec proprie appellatur, cum dat aliquis ea mente, ut statim veHt accipientis fieri — даруванням в повному розумінні слова називається те, коли хтось дає з тим, аби річ відразу стала належати одержувачу

Qui donat, sic dat, nee recipiat — хто дарує, той віддає так, щоб вже дар не одержувати назад

Donari viditur, quod nullo jure cogente conceditur — даром вважається дане без будь-якого юридичного примусу

Non donat, qui necessariis oneribus siccurrit— виконання необхідного зобов'язання не є даром

Moribus apud nos receptum est, ne inter viram et Uxorem do-nationes valerent — відповідно до римських звичаїв, даруван­ня між подружжям не дійсне

До XIII розділу

Negotio gestio — ведення чужої справи без доручення

Condictio indebiti — позов про повернення заплаченого без підстави

Condictio causa data causa non secuta — позов про повер­нення майнового представлення, мета якого не досягнута

Condictio ob causam datorum — позов про повернення ви­конаного безпідставно

Condictio ex causa furtum — позов про повернення краденого

Condictio ex causa injusta — позов про повернення, одер­жаного безпідставно

Animus donandi — намір обдарувати кого-небудь

Condictio sine causa — позов про повернення збагачення, одержаного без правової підстави

Іпішїа — особиста образа

Furtum — крадіжка

Damnum injuria datum — неправомірне пошкодження або знищення чужого майна

Animus furandi — намір вилучити вигоду протиправним способом і проти волі власника

Actio furti — позов із крадіжки

Furtum manifestum — кража, злодій якої спійманий на місці злочину

Furtum пес manifestum — кража, злодій якої спійманий пізніше, не в момент вчинення крадіжки

Furtum est contrectatio rei fraudulosa lucri faciendi gratia vel ipsius rei vel etiam usus eius possessionisve — крадіжка є зло­вмисне відчуження речі з метою наживи — самої речі, ко­ристування нею, володіння нею

Manifestum furtum est, ut ait Masurius, quod deprehenditur, dum fit. Faciendi finis est cum perlatum est, quo ferri coeperat — крадіжка має місце, коли зловмисник спійманий на місці злочину. Діяння закінчується, якщо річ принесена (на ви-^ значене місце)

Injurium ex eo dicta est, quod non jure fiat — ін'юріа нази­вається так тому, що вчиняється не по праву

Injuria fieri Labeo ait aut re aut verbis: re, quotiens manus inferuntur, verbis, quod non manus inferuntur convicium fit — відповідно до Лабеона ін'юріа здійснюється дією (тілес­ним посяганням) або словом (лайка без тілесного пося­гання)

Injuria ex affectu facientis consistit — образа коріниться в душевному стані того, хто ображає

Facere injuriam nemo potest, nisi si scit se injuriam facere — не можна нанести образу без умислу образити

Delinquitur aut proposito aut impeto aut causa. Proposito de-linquunt latrones, qui factionem habent: impetu cum per eb-rietatem ad manum aut ad ferrum venitur; casu cum in venando telum in feram missum hominem inter facit — люди порушу­ють право навмисне, в пориві почуттів або випадково. На­вмисне — розбійники в шайці; в пориві почуттів — п'яні в бійці, в тому числі зі зброєю в руках; випадково — коли на полюванні стріла, випущена в звіра, вбиває людину

Nemo delictis exuitur — нікого не можна звільнити від відпо­відальності за правопорушення

Et delicta et noxae caput sequuntur — за правопорушення і шкоду відповідає особисто правопорушник

Is damnum dat, qui jubet dare, ejus vero nulla culpa est, cui parere necesse sit — вчиняє шкоду той, за чиїм наказом це робиться

Quod quis ex culpa sua damnum sentit, non intellegitur dam­num sentire —'вважається, що не поніс шкоди той, хто сам в ній винен

До XIV розділу

Nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest — не можна одночасно спадкувати одну й ту ж саму спад­щину і по заповіту, і по закону

Bonorum possessio — ввід у фактичне володіння спадщи­ною

Hereditas— спадкування за застарілим цивільним правом

Testamentum — заповіт

Nomen heredis — ім'я спадкоємця

Persona certa — конкретна особа

Semel heres semper heres — раз спадкоємець —. завжди спад­коємець

Heredes sui — безпосередні підвладні спадкоємці

Ab intestato — спадкування проти заповіту, тобто по закону

Hereditas (bonorum possessio) est successio in universam jus, quod defunctus habuit — спадкування є наступництво в усіх правах, якими володів померлий

heres ab intestato — спадкоємець по закону (в силу відсут­ності заповіту)

Testamentum fac — склади заповіт

Testamentum posterior derogat testamenti priori — пізніше складений заповіт відміняє попередній

Hereditas iacens — лежача спадщина, тобто без руху, ще не прийнята спадкоємцями після смерті спадкодавця

Bona vacantia — виморочна спадщина

Heredis fletus sub persona risus est — плач спадкоємця — замаскований сміх

Hereditas aditio— вступ і прийняття спадщини

Heredis institutio — caput et fundamentum intellegitur totius testamenti — встановлення спадкоємця — суть і основа за­повіту

Hereditas — nihil est aliud quam successio in universum jus quod defunctus habuit — спадкування є наступництво в усіх правах спадкодавця

Actore non probante reus absolvitur — обвинувачений буде виправданий, якщо звинувачення не довело своїх доказів

Ad hue sub judice lis est — справа ще в суді, справа ще не розглянута, спір ще не вирішений

Animus injurandi — злочинний намір

Argumenta ponderantur, non numerantur — сила аргументів не в їх кількості, а у вагомості

Bis dat, qui cito dat — двічі дає той, хто дає швидко

Bona fides — добра совість

Caveat emptor — хай покупець буде обачним

Contra legem facit qui id facit quod lex prohibet; in fraudem vero qui salvis verbis legis sententiam eius circumvenit — той, хто вчиняє дії, заборонені законом, порушує закон; той, хто обходить закон, не порушуючи його букви, порушує силу закону

Cui prodest? — кому це вигідно?

Cui bono? — кому це на користь?

De facto — фактично

De jure — юридично, по праву

Dura necessitas — жорстока необхідність

Еі incumbit probatio, qui dicit, non qui negat — тягар дове­дення лежить на тому, хто стверджує, а не на тому, хто запе­речує

Error facti, error iuris — помилка у факті; помилка в праві

Ex dolo malo — з метою обману, для обману

Ex officio — в силу службового обов'язку; за обов'язком

Fiat iustitia, pereat mundus! — хай звершиться правосуддя, якщо навіть загине світ!

Facta concludentia — факти, з яких можна зробити право­вий висновок

Facsimile — точна копія чого-небудь

Fide, sed cui vide — довіряй, але дивись кому

Ignorantia juris neminem excusat — незнання закону не ви­бачає

Ignorantia non est argumentum — незнання — не доказ

Ignorantia juris nocet (non excusat), ignorantia facti non nocet (excusat) — незнання закону не є виправданням, але незнання факту є виправданням

Inter arma leges silent — коли гримлять гармати, закони мовчать

Ipso jure — в силу закону

Ipso facto — в силу самого факту

Lex fori — закон місця судового розгляду справи

Lex loci contractus — закон місця договору, тобто місця, Де він був укладений

Lex loci delicti — закон місця злочину, правопорушення

Legis virtus haec est imperare, vetare, permittere, punire — призначення закону полягає в тому, щоб наказувати, забо­роняти, дозволяти, карати

Legalitas regnorum fundamentum — законність — основа держави

Legem brevem esse oportet — закон має бути коротким

Nasciturus pro jam nato habentur, quotieris de commodis eius agitur — зачата дитина приймається за таку, що народилася, оскільки мова йде про її вигоду

Periculum rei venditae. nondum tradite, est emptorts — ризик випадкової загибелі речі, проданої, але не переданої (по­купцеві), лежить на покупцеві

Pro et contra — за і проти

Punitur non solum quia peccatur, sed ne peceetur — покаран­ня накладається не тільки тому, що вчинено правопорушен­ня, але й для того, щоб більше не вчинялось

Quod principi placuit legis habet vigori — що угодно прин-цепсу, то має силу закону

Quaestio facti — питання факту

Quaestio juris — питання права

Quis, quid, ubi, quibus, auxiliis, cur, quommondo, quando — хто, що, за чиєю допомогою, чому, яким чином, коли — питання, які ставить перед собою особа, що взялася за розслі­дування злочину

Veto — забороняю

Volo — я бажаю, я хочу

Vi — з насильством, із застосуванням сили, насильно

Amicitia vitam ornat — дружба прикрашає життя

Alter ego — друге я

Amanti (um) ira amoris eq integratio est — сварки закоханих — відновлення кохання

Amicus Plato, sed magic arnica Veritas — Платон мій друг, але істина дорожче

Alma mater — мати, що вигодувала

Ad meliora tempora — до кращих часів

Amantes — amentes — закохані — безумні

Cum in domum alienum veneris et mutus et surdus esto —

увійшовши до чужої хати, будь глухим і німим Cum hie versare, qui te meliorem facturi sunt — водись з тим,

хто хоче зробити тебе кращим Cogito, ergo sum — я мислю, отже — існую Dum spiro, spero — пока живу, надіюсь Dens insahabilis extrahendus — хворий зуб має бути видалений Docendo discimur — навчаючи, вчимося De gustibus et coloribus non est disputantum — про смаки і

кольори не сперечаються

Facile Veritas se ipse defendet — істина легко сама себе за­хистить Gutta cavat lapidem — капля камінь довбає Homo sum; humani nihil a me alienum puto — я людина і

ніщо людське мені не чуже Ira furor brevis est — гнів — коротке безумство Mala herba cito crescit — погана трава швидко росте Miserium est arbitro aeterius vivere — ганебно жити чужим

розумом Mutatis mutandis — при відповідних поправках (змінах,

доповненнях) Mens sana in corpore sano — в здоровому тілі здоровий

дух Nemo solus satis sapit — ніхто сам достатньо не розумів Nomina sunt odiosa — не будемо називати імен Non multa, sed multum — небагато, але багато Nulla dies sine linea — жодного дня без рядка Omnia mea mecum porto — все моє ношу з собою Potius sero, quam nunquam — краще пізно, ніж ніколи Qui timide vocat, docet negare — хто боязко просить, той

привчає відмовляти Sero venientibus ossa — хто пізно приходить, тому кістка Si quaeritis, invenitis — якщо шукаєте, знайдете Salus populi — suprema lex — благо народу — вищий закон Satur venter non studet libenter — живіт ситий, до науки

глухий Si vis pacem, para bellum — якщо хочеш миру, готуйся до

війни Sub rosa — під розою (тобто тайно)

Subiata causa, tollitur morbus (effectus) — з усуненням при­чини усувається хвороба (наслідок)

Turpis fuga mortis est omni morte perior — ганебна втеча від смерті, гірше самої смерті Terra incognita— невідома земля Tertium non datur — третього не дано Veni, vidi, vici — прийшов, побачив, переміг Veritas magis amicitia — істина дорожче дружби

.Екзаменаційні питання

1. Яка відмінність римського приватного права від рим­ського цивільного права?

2. Поняття та загальна характеристика публічного пра­ва.

3. Рецепція римського права.

4. Особливості римського цивільного права.

5. Які відмінності преторського права від цивільного ?

6. Які Ви знаєте системи римського приватного права?

7. Характерні особливості римського приватного права.

8. Історична роль римського приватного права та його зна­чення для сучасної цивілістики.

9. Об'єкти цивільних прав.

10. Яку Ви знаєте літературу по римському приватному праву?

11. Яка відмінність пандектної системи від інституцій-ної?

12. Поняття римського приватного права.

13. Що таке право народів?

14. Виникнення преторського права.

15. Едикти магістратів.

16. Діяльність юристів як джерело правоутворення.

17. Практика преторів як джерело правоутворення.

18. Постанови сенату.

19. Що таке Кодекс та його зміст?

20. Що таке інтерполяція?

21. Новели та їх зміст.

22. Інституції та їх зміст.

23. Постанови народних зборів.

24. Які Ви знаєте види імператорських конституцій?

25. Поняття джерел права.

26. Джерела правоутворення римського права.

27. Джерела пізнання римського права.

28. Що таке Корпус юріс цівіліс?

29. Яка роль претора в судочинстві Стародавнього Риму?

30. Загальна характеристика судових процесів Риму та їх види?

31. Які характерні відмінності екстраординарного процесу від формулярного?

32. Які відмінності особистих позовів від речових?

33. Чим відрізняється зупинення перебігу позовної давності від його перерви?

34. Правові наслідки закінчення позовної давності.

35. Які відмінності судового захисту від преторського?

36. Загальна характеристика легісакційного процесу.

37. Що таке реституція?

38. Яка відмінність речового позову від зобов'язувального?

39. Підстави перерви перебігу позовної давності.

40. Поняття підтвердження боргу.

41. Яка відмінність формулярного процесу від легісакційно* го?

42. Поняття судового процесу в Стародавньому Римі.

43. Що таке літісконтестація?

44. Сторони в цивільному процесі.

45. Що таке формула ?

46. Поняття і види позовів.

47 Особливі засоби преторського захисту.

48. Яка відмінність позовної давності від законних строків?

49. Зміст правоздатності.

50. Рабський пекулій.

51. Хто визнавався суб'єктом права в Стародавньому Римі?

52. Які фактори впливали на правоздатність?

53. Обмеження дієздатності.

54. Поняття та види юридичних осіб.

55. Поняття особи. Суб'єкт права.

56. Поняття правоздатності.

57. Правове становище рабів.

58. Поняття дієздатності.

59. Дієздатність малолітніх до 12 (14) років.

60. Дієздатність осіб віком від 12(14) років до 25 років.

61. Опіка і піклування.

62. Правове становище римських громадян.

63. Яка відмінність правового становища римських грома­дян від правового становища латинів, перегрінів?

64. Хто такі перегріни та їх правове становище.

65. Правове становище колонів.

66. Які Ви знаєте функції опікунів і піклувальників

67. Які Ви знаєте види споріднення в римській сім'ї

68. Як визначалися лінії споріднення?

69. Зміст батьківської влади.

70. Визначення ступеня споріднення.

71. Які Ви знаєте види шлюбу та їх відмінності?

72. Що таке конкубінат?

73. Умови брати шлюб.

74. Правовий стан позашлюбних дітей.

75. Особисті і майнові відносини подружжя в шлюбі.

76. Поняття еманципації.

77. Яка відмінність усиновлення від узаконення?

78. Поняття сенатського і когнатського споріднення.

79. Поняття шлюбу та його види.

80. Правові відносини батьків і дітей.

81. Встановлення батьківської влади.

82. Поняття майна.

83. Речі, вилучені з обігу, і речі в обігу.

84. Речі родові і речі індивідуально-визначені.

85. Які Ви знаєте види речових прав?

86. Яка відмінність посесорного захисту від петиторного ⁹

87. Поняття речей та їх види.

88. Поняття речового права.

89. Яка відмінність речового права від зобов 'язального *

90. Речі тілесні і безтілесні.

91. Речі манципні і неманципні.

92. Речі рухомі і нерухомі.

93. Речі споживчі і неспоживчі.

94. Поняття плодів.

95. Поняття та види володіння.

96. Володіння і тримання.

97. Володіння і похідне володіння.

98. Які Ви знаєте форми преторського захисту?

99. Що таке секвестр?

100. Захист володіння.

101. Як пояснити введення правового захисту володіння?

102. Поняття прекарію.

103. Виникнення і припинення володіння.

104. Основні володільницькі інтердикти.

105. Зміст права власності.

106. Переробка речей.

107. Яка відмінність віндикаційного позову від негаторно-го?

108. Речові позови захисту права власності.

109. Поняття права спільної власності.

ПО. Яка відповідальність добросовісного і недобросовісного набувача за віндикаційним позовом?

111. Яка відмінність права власності від володіння?

112. Які правові наслідки невиконання манципації при відчу­женні речей?

113. Виникнення права власності у Стародавньому Римі та його розвиток.

114. Поняття манципації.

115. Яка відмінність похідного способу набуття права влас­ності від первинного?

116. Яка відмінність преторської власності від квірит-ської?

117. Правомочності власника.

118. Що таке традиція?

119. Які Ви знаєте види права власності?

120. Способи виникнення права власності.

121. Набуття права власності по давності.

122. Захват речей, які нікому не належали.

123. Поняття та види сервітутів.

124. Зміст права земельних сервітутів.

125. Поняття застави.

126. Що таке ручна застава?

127. Поняття фідуціарної угоди.

128. Поняття права на чужі речі.

129. Виникнення і втрата сервітутів.

130. Чим відрізняються земельні сервітути від емфятевзи-су?

131. Особисті сервітути.

132. Яка відмінність суперфіцію від емфітевзису?

133. Зміст заставного права.

134. Яка відмінність іпотеки від ручної застави?

135. Поняття іпотеки.

136. Що таке узуфрукт ?

137. Що таке узус?

138. Які Ви знаєте види земельних сервітутів?

139. Умови настання цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов 'язання.

140. Яка відмінність правочину від делікту.

141. Що таке віс майор ?

142. Що таке сіналагма?

143. У яких випадках настає відповідальність без вини?

144. Поняття заліку.

145. Що таке завдаток?

146. Майнова шкода як підстава цивільно-майнової відпо­відальності.

147. Залежність обсягу цивільно-правової відповідальності від форми вини.

148. Поняття неустойки.

149. Які Ви знаєте види збитків?

150. Поняття ризику випадкової загибелі.

151. Які Ви знаєте види зобов'язань?

152. Характер цивільно-правової відповідальності.

153. Які Ви знаєте види цивільно-правових порушень?

154. Правові форми забезпечення зобов 'язань.

155. Які Ви знаєте види юридичних фактів?

156. Яка відмінність правочину від зобов'язання?

157. Підстави виникнення зобов 'язань.

158. Яка відмінність договору від зобов 'язання?

159. Сторони в зобов 'язанні.

160. Поняття новації, переводу боргу.

161. Яка відмінність правочину від зобов'язання, договору?

162. Вина та її форми.

163. В яких випадках настає відповідальність за легку не­обережність?

164. Що таке «випадок» ?

165. Що таке солідарні і дольові зобов 'язання?

166. Поняття субсидіарної відповідальності.

167. Акцесорна відповідальність.

168. Поняття зобов'язання.

169. Виконання зобов 'язання.

170. Прострочка виконання зобов'язання.

171. Правові наслідки невиконання зобов'язання або нена­лежного виконання.

172. Волевиявлення як умова дійсності договору.

173. Поняття і види договорів.

174. Що таке оферта, акцепт?

175. Яка відмінність «голих» пактів від «одягнених»?

176. Яка відмінність відкладальної умови в договорах від відміняльної?

177. Яка відмінність умови в договорі від строку?

178. Умови дійсності договорів.

179. Яка відмінність одностороннього договору від двосто­роннього правочину?

180. Яка відмінність реальних договорів від консенсуаль-них?

181. Які договори називаються консенсуальними?

182. Яка відмінність договору від зобов 'язання?

183. Яка відмінність контрактів від пактів?

184. Які договори складають групу реальних?

185. Що таке вербальні договори?

186. Поняття літеральних договорів.

187. Безіменні контракти.

188. Пороки волевиявлення.

189. Договір міни.

190. Зміст прав і обов 'язків в договорі доручення.

191. Що таке стипуляція та її характеристика?

192. Які Ви знаєте види договору схову?

193. Які договори складають групу літеральних?

194. Договір поруки.

195. Які Ви знаєте види договорів найму?

196. Які характерні риси договору найму речей ?

197. Яка відмінність синграфів від хірографів?

198. Які характерні риси договору доручення?

199. Договір застави.

200. Яка відмінність договору позики від договору позички?

201. Ризик випадкової загибелі в договорі найму речей.

202. Ризик випадкової загибелі в договорі купівлі-прода­жу.

203. Яка відмінність квазіконтракту ведення чужої спра­ви без доручення від контракту доручення?

204. Перехід права власності під час дії договору найму речей.

205. Приєднані пакти.

206. Момент переходу права власності в договорі купівлі-продажу.

207. Відповідальність продавця за евікцію.

208. Поняття договору купівлі-продажу.

209. Розірвання договору доручення.

210. Яка відмінність договору купівлі-продажу від міни?

211. Які Ви знаєте права і обов'язки сторін в договорі купівлі-продажу?

212. Договір товариства.

213. Яка відмінність оцінювального договору від договору доручення?

214. Які особливості договору підряду?

215. Які Ви знаєте види преторських пактів?

216. Внутрішні відносини в договорі товариства.

217. Зовнішні відносини в договорі товариства.

218. Поняття оцінювального договору.

219. Зміст прав і обов 'язків в договорі доручення.

220. Яка відповідальність продавця за якість речі?

221. Момент переходу ризику випадкової загибелі від про­давця до покупця.

222. Які Ви знаєте види преторських пактів?

223. Які Ви знаєте види імператорських пактів?

224. Пакт про дарування.

225. Умови деліктної відповідальності.

226. Які Ви знаєте види позадоговірних зобов'язань?

227. Зобов'язання зі сплати неіснуючого боргу.

228. Зобов 'язання з безпідставного збагачення.

229. Права і обов 'язки ніби з договору ведення чужої справи без доручення.

230. Поняття та види деліктів.

231. Зобов 'язання, що витікають з крадіжки.

232. Поняття делікту особистої- образи.

233. Яка відмінність квазіделіктів від деліктів?

234. Які Ви знаєте види квазіделіктів.

235. Зобов 'язання ніби з деліктів (квазіделіктів).

236. Що таке наксальна відповідальність ?

237. Поняття делікту «крадіжка». Види крадіжок.

238. Що таке комулятивна відповідальність?

239. Делікт неправомірного пошкодження або знищення чу­жого майна.

240. Що таке заповідальний відказ?

241. Поняття спадкування.

242. Прийняття спадщини.

243. Форма заповіту.

244. Що таке спадкова трансмісія ?

245. Спадкування онуків.

246. В яких випадках настає спадкування за законом ?

247. Які дії і в який строк повинні вчинити спадкоємці для прийняття спадщини?

248. Поняття субституції.

249. Час відкриття спадщини.

250. Спадкування за правом представлення.

251. Яка відмінність спадкової трансмісії від спадкування за правом представлення?

252. Приростання часток при спадкуванні.

253. Право на обов 'язкову частку.

254. Спадкування за давнім цивільним правом.

255. Що таке свобода заповіту?

256. Спадкування за преторським едиктом.

257. Поняття спадкового права.

258. Спадкування за реформами Юстініана.

259. Поняття та умови дійсності заповіту.

260. Спадкування за заповітом.

261. Коло спадкоємців за правом представлення.

262. Яка відмінність універсального наступництва відсінгу-лярного?

263. Поняття фідеікомісу.

264. Право на обов 'язкову частку.

265. Законна частка в спадкуванні.

Читайте також:

1. Архітектурні посередники мають матеріальну основу. Вони закріплюють реальний стик - соціально важливий, функціонально насичений, домінуючий у ландшафті, візуально активний.
2. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
4. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
5. В крайньому випадку, записи мають бути тезисні, в які ви можете заглянути у крайньому випадку (при загрозі краху, загибелі тощо).
6. Вектори рівні, якщо вони колінеарні, мають однакові напрями і рівні модулі.
7. Види адміністративно-правових відносин
8. Види адміністративно-правових норм
9. Види адміністративно-правових норм.
10. Види грошей та їх походження
11. Види і загальна характеристика правових актів.
12. Види молочнокислих бактерій, які мають важливе значення для промисловості

Переглядів: 1214