МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Проблема цінності та гармонійності людського буттяПоле смислів і значень – поле цінностей. Аксіологія – це філософська теорія цінностей, що досліджує природу цінностей, способи людського прилучення до цінностей, способи зміни ціннісних орієнтацій. Кант, Ніцше. Сократ: мораль і істина, краса і користь. XX ст. – Кант намагається виявити спільне для цінностей – значимість. Феноменологія, неокантіанство, Шелер, екзистенціалізм. В сучасній Ф. такі підходи до цінностей: 1. Традиційний: об’єктивний – пошук об’єктивних властивостей, які роблять їх цінними незалежно від смаків і уподобань; суб’єктивний – з точки зору значимості тих чи інших предметів і речей для людини (у відповідності до певних інтересів, смаків, уподобань). 2. Шелер: вітальні – мають задовольняти життєві потреби; надвітальні – задають абсолюти і орієнтири людській буттєвості і стверджуються загальне. Цінності– поняття для позначення різних форм утримання і закріплення смислів, що структурують реальність за критерієм їх значущості для людини. Служать: 1. Певними взірцями людського смислотворення. 2. Виступають загальними орієнтирами людської життєдіяльності. 3. Одночасно сприяють сполученню і розмежуванню життєвих світів людей. Ц. формують смисловий каркас культури. Способом підкріплення цінностей є норми. Ц. не м.б. втілені одномоментно. Норма – стійка вимога діяти певним чином у повторюваних ситуаціях. Норми базуються на цінностях, але водночас виражають складність дотримання Ц. та фіксують реальний стан взаємовідносин людей в суспільстві. Тому через норми Ц. може зберігатися і в тих умовах, коли безпосередньо не мотивована в діяльності людини. Способи існування норм: як принципи (+) і як заборони (певним чином – ). Норми м.б.: 1. За способом існування: - безпосередньо включені в людське буття (обов’язкові і загальні); - функціонувати у свідомості людей у вигляді уявлень як належить діяти і жити (закріплені лише традицією). Ставлення до цінностей (форми вияву): шанування і дотримання, їх ствердження, їх заперечення. В цьому виражається свобода. 2 крайні форми: нігілізм – брутальне неприйняття цінностей (різка форма – цинізм). Фаталізм – абсолютизація цінностей і протиставлення власних Ц. цінностям ін. людей. Намагання знищити носіїв ін. Ц. Ц. відмінні за своїм статусом і рівнем функціонування в людському бутті. Вони – осердя особистості людини. Класифікація Ц.: 1. за об’єктом: матеріальні і духовні. 2. за суб’єктом: індивідуальні (ієрархія Ц.), групові, загальнолюдські (епоха). 3. ситуаційні – пов’язані з родом діяльності, певним етапом, та універсальні – довгострокові (базові життєві Ц.). 4. ціннісні орієнтири, що задають сенс життя: на потойбічний світ, на самого себе, на суспільство (тяжіння до соціалізації). Прагнення синтезувати Ц. – підходи: 1. Утилітаризм – орієнтація на користь. 2. Ф. всеєдності і боголюбства – вищі абсолютні Ц. (абсолют, істина, добро, краса). 3. Благоговіння перед життям (Швейцер). 4. Франкл: 3 типи Ц., які в своєму єднанні виражають смисл людського буття: Ц. переживання, відношення і творчості.
Тема: Соціальне буття: філософський аналіз Читайте також:
|
||||||||
|