ПРЕДМЕТ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Лекція №1 ПРЕДМЕТ І МЕТОДИ ВІКОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1.1. Предмет вікової психології як науки

1.2. Загальна характеристика віку

1.3. Теоретичні концепції вікової психології

1.4. Методи вікової психології

Окремою галуззю психологічної науки є вікова психологія зі своїм специфічним предметом досліджень (нагадаємо, що під предметом науки розуміють той бік дійсності, який вивчається цією наукою). Предмет вікової психології — вікова динаміка психіки людини

Вікова психологія,таким чином, досліджує закономірності розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя. Конкретизуючи цю тезу, зазначимо, що вікова психологія вивчає виникнення і розвиток психічних процесів (відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, уяви, емоцій тощо) і властивостей у дітей, підлітків, юнаків та дорослих, зумовлені віком зміни співвідношень між ними, становлення різних видів діяльності (гри, навчання, праці, спілкування та ін.), формування психічних якостей підростаючої особистості, вікові можливості засвоєння знань, основні фактори розвитку та формування особистості тощо.

Вікова психологія виявляє структурні зміни, новоутворення, які виникають з віком у психічній діяльності людини і свідчать про переходи від нижчих до вищих ступенів розвитку.

Вікова психологія розкриває умови, що визначають процес розвитку, співвідношення у цьому процесі природних (спадковості, дозрівання організму та ін.) і суспільних факторів, з допомогою яких (і через які) реалізуються можливості психічного розвитку людського індивіда. Вона з'ясовує роль історично вироблених суспільством цінностей (мови, досягнень науки, техніки, мистецтва, суспільних норм поведінки тощо) у формуванні людського індивіда як особистості.

До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку людської психіки, закономірностей переходу від попередніх періодів до наступних, від нижчих етапів до вищих, з'ясування індивідуально-типологічних відмінностей у психічному розвитку дітей, підлітків, молоді й дорослих, встановлення факторів, що їх детермінують, тощо.

У загальній структурі вікової психології виокремлюють дитячу психологію, психологію молодшого школяра, психологію підлітка, психологію ранньої юності, психологію дорослої людини та геронтопсихологію.

Давши загальну характеристику предмету вікової психології як науки, зробимо деякі зауваження щодо викладу матеріалу в цьому посібнику. Відомо, що загальні вікові властивості завжди по-різному проявляються в конкретних соціальних та історичних умовах. Проте брак експериментальних досліджень особливостей вираження цих властивостей в сучасних умовах з урахуванням статі, місця проживання, соціального походження тощо робить висвітлення відповідної проблематики дещо фрагментарним, а в окремих випадках воно базується на дослідженнях, проведених раніше.

А тому, характеризуючи психологічні особливості тієї чи іншої вікової групи, ми будемо говорити передусім про найзагальніші, найтиповіші серед них. Однак актуальну нині проблему статевих та індивідуальних особливостей, на жаль, в рамках цієї праці розглянути немає можливості. Зазначимо тільки, що вікові закономірності, про які йтиметься далі, завжди проявляються через індивідуальні варіації, які залежать не лише від середовища та умов виховання людини, а й від особливостей її організму та особистісних якостей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прихована реклама	\|	ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІКУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.