• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Список використаної літератури

План

Дидактична мета та завдання

Ключові поняття

Лекція 8. Організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Література

1. В.О.Беспалов. Управління сільськогосподарськими виробництвами. Навчальний посібник. К: «Вища школа», 1992.-с. 102-112.

2. В. І. Мацибора. Економіка сільського господарства. Підручник -К:. «Вища школа», 1994.С.258-278.

Місцеве самоврядування, система місцевого самоврядування, територіальна громада, повноваження місцевого самоврядування власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування, обласна рада, районна рада, сільська рада, селищна рада, міська рада.

1. охарактеризувати компетенції органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

2. дати визначення поняттям «власні повноваження органів місцевого самоврядування», «делеговані повноваження органів місцевого самоврядування»;

3. обговорити основні компетенції сільських, селищних, міських рад;

4. обговорити основні компетенції районних та обласних рад.

Виховна мета:

Виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати нові знання самостійно

1. Компетенція органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування
2. Делегування повноважень місцевим державним адміністраціям
3. Компетенція сільських, селищних, міських рад
4. Повноваження районних та обласних рад

1 Лаврик В. Місцеве самоврядування в Україні: більше запитань, ніж відповідей // Право України. – 1999. - №7. – с.42

2 Делія Ю. Місцеве самоврядування як суб’єкт конституційних правовідносин // Право України. - №11. – 1999. – с.25

3 Відомості Верховної Ради України № 24, 1997 Ст.170

4 Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніціпальне право). Навчальний посібник. – К.: Атіка, 200. – с.12

5 Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – ст.141

6 Головченко В., Корпань О. Конституційні принципи місцевого самоврядування // Право України. - №3. - 1998. - с.25

7 Головченко В., Корпань О. Конституційні принципи місцевого самоврядування // Право України. - №3. - 1998. - с.25

8 Прийнята Постійною Конфепенцією Місцевих і Регіональних Органів влади Європи Ради Європи 18 березня 1992 року

1. Компетенція органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Власні та делеговані повноваження органів місцевого самоврядування.

Повноваження місцевого самоврядування - ще визначені Конституцією і законами України, іншими правовими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування.

У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ст. 143 якої передбачає, до територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Деталізуються та конкретизуються повноваження місцевого самоврядування в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», в галузевому законодавстві та в інших правових актах. При цьому Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» : згідно з принципом розподілу повноважень окремо визначає компетенцію представницьких органів місцевого самоврядування - сільських, селищних, міських раді їх виконавчих органів та сільського селищного, міського голови.

Територіальні громади, як первинні суб'єкти місцевого самоврядування, правомочні безпосередньо розглядати та вирішувати будь-яке питання, віднесене до самоврядних повноважень.

Власні повноваження – ті права і обов’язки, які визнає за суб’єктами міс­цевого самоврядування держава і які забезпечують самостійне вирішення насе­ленням питань місцевого значення.

Делеговані повноваження – повноваження органів виконавчої влади, на­дані органам місцевого самоврядування законом (визначення Закону) з одночас­ною передачею необхідних матеріальних і фінансових ресурсів, реалізація яких підконтрольна органам державної виконавчої влади.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає групи повноважень місцевого самоврядування в таких сферах та галузях:

- соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку;

- бюджету, фінансів і цін; ;

- управління комунальною власністю;

- житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку; будівництва;

- регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища;

- соціального захисту населення;

- зовнішньоекономічної діяльності;

- оборонної роботи;

- вирішення питань адміністративно-територіального устрою;

- забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;

- відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та присвоєння почесних звань України.

2. Делегування повноважень місцевим державним адміністраціям.

В теорії управління розрізняють кілька форм надання повноважень:

- встановлення – такий спосіб оегулювання, коли законодавчий орган у Конституції і законах визнає компетенцію органів місцевого управління.

- передача – форма регулювання повноважень, коли будь-яке повноваження одногооргану виключається з його компетенції і включається до компетенції іншого органу.

- делегування – надання державним органом належного йому права вирішення питань на один раз, на деякий час або на невизначений строк.

Делегування повноважень – наділення законом (делегування законом) або відповідним договором (делегування договором) органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування одним або кількома окремими повноваженнями, які віднесені законом до компетенції іншого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;

Субделегування повноважень - наділення відповідним договором органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування одним або кількома окремими повноваженнями, які були делеговані іншому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування;

Виключна компетенція – повноваження органу або посадової особи, які не можуть бути передані будь-яким способом іншим органам або посадовим особам.

Делегування повноважень здійснюється за наступними принципами:

- законності;

- поєднання загальнодержавних та місцевих інтересів;

- субсидіарності;

- заборони субделегування повноважень;

- економічної доцільності;

- фінансового та матеріального забезпечення виконання делегованих повноважень;

- відповідальності, підконтрольності та підзвітності за виконання делегованих повноважень;

- відповідальності за створення умов, необхідних для виконання делегованих повноважень;

- добровільності виконання делегованих повноважень.

Делегування повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та повноважень органів місцевого самоврядування органам виконавчої влади або іншим органам місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Конституції і законів України, статутів територіальних громад, інших нормативно-правових актів.

Суб’єкти права делегування повноважень.

Рішення про делегування окремих повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування приймає Верховна Рада України.

Рішення про делегування окремих повноважень органу місцевого самоврядування органу виконавчої влади або іншому органу місцевого самоврядування приймає відповідна місцева рада.

Умови делегування окремих повноважень органів виконавчої влади

Окремі повноваження органів виконавчої влади можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування, якщо їх виконання в системі місцевого самоврядування сприятиме соціально-економічному розвитку територіальних громад та покращанню якості надання населенню адміністративних і соціальних послуг, забезпечить ефективне використання бюджетних коштів, необхідних для їх виконання.

До окремих повноважень органів виконавчої влади, які можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування відносяться:

а) управління об’єктами державної власності;

б) статистичний облік громадян, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території;

в) забезпечення зайнятості населення;

г) здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

д) забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування;

е) здійснення заходів по рятуванню життя людей, захисту їх здоров’я та матеріальних цінностей у разі стихійного лиха, екологічних катастроф, епідемій, епізоотій, пожеж, інших надзвичайних ситуацій;

є) реєстрація місцевих об’єднань громадян;

ж) інші повноваження органів виконавчої влади, делегування яких органам місцевого самоврядування не суперечить положенням цього Закону.

3. Повноваження органів виконавчої влади не можуть бути делеговані органам місцевого самоврядування у наступних випадках:

а) якщо вони віднесені Конституцією та законами України до компетенції Кабінету Міністрів України або центральних органів виконавчої влади України;

б) якщо вони віднесені законами України до виключної компетенції органу виконавчої влади;

в) якщо вони стосуються питань адміністративно-територіального устрою;

г) якщо це може призвести до порушення прав і свобод людини і громадянина або до погіршення якості надання населенню адміністративних та соціальних послуг;

д) якщо цими повноваженнями органи місцевого самоврядування вже наділені законом.

4. Делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади здійснюється виключно законом безстроково, на певний строк або одноразово.

Стаття 7. Умови делегування окремих повноважень органів місцевого самоврядування.

Окремі повноваження органу місцевого самоврядування – сільської, районної, міської, районної або обласної ради, її виконавчого органу, сільського, селищного, міського голови можуть бути делеговані іншому органу місцевого самоврядування (органу місцевого самоврядування іншого територіального рівня чи іншої територіальної громади), органу виконавчої влади або органу самоорганізації населення.

Окремі повноваження районної у місті ради, її виконавчого органу можуть бути делеговані іншому органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади на підставі рішення відповідної міської ради.

Делегування окремих повноважень органу місцевого самоврядування іншому органу місцевого самоврядування, органу виконавчої влади здійснюється шляхом укладання відповідного договору на строк, вказаний в договорі.

Делегування окремих повноважень органів місцевого самоврядування органу самоорганізації населення здійснюється відповідно до рішення сільської селищної, міської, районної в місті ради у порядку, визначеному Законом України “Про органи самоорганізації населення”.

Повноваження органу місцевого самоврядування не можуть бути делеговані іншому органу у наступних випадках:

а) якщо вони віднесені законом або статутом територіальної громади до виключних повноважень органу місцевого самоврядування;

б) якщо це призведе по погіршення соціально-економічного стану територіальної громади або до погіршення якості надання населенню адміністративних і соціальних послуг;

в) виконання яких тягне за собою підпорядкування органу місцевого самоврядування, якому делеговані повноваження, органу місцевого самоврядування іншої територіальної громади або іншого територіального рівня, який делегував повноваження.

3. Компетенція сільських, селищних, міських рад.

Повноваження депутата сільської, селищної ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради – з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата ради або ради, до складу якої його обрано.

Повноваження депутата сільської, селищної ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

Після набуття депутатом сільської, селищної ради повноважень йому видаються посвідчення і нагрудний знак.

Повноваження депутата сільської, селищної ради можуть бути припинені достроково за наявності підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

- його відкликання виборцями;

- припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

- обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

- обрання його депутатом іншої місцевої ради;

- визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

- набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі;

- його смерті.

Повноваження депутата сільської, селищної ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку:

- з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;

- з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

У разі дострокового припинення повноважень депутата сільської, селищної ради вибори депутата замість депутата, який вибув, проводяться відповідно до Закону України "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" та Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

4.Повноваження районних та обласних рад.

Повноваження місцевого самоврядування - це ви­значені Конституцією і законами України, іншими право­вими актами права і обов'язки територіальних громад, органів місцевого самоврядування із здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування.

У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначені Консти­туцією України, ст. 143 якої передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управля­ють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвит­ку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві подат­ки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утво­рюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні під­приємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місце­вого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях

1. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ра­ди вирішуються такі питання:

1) обрання голови ради, заступника голови ради, звільнення їх з посади;

2) утворення, обрання і ліквідація постійних та інших комісій ради, зміна їх складу, обрання голів комісій;

3) утворення президії (колеги) ради, затвердження положення про неї;

4) затвердження за пропозицією голови ради структури, чисе­льності виконавчого апарату ради, витрат на утримання ради та її виконавчого апарату;

5) затвердження регламенту ради;

6) затвердження плану роботи ради, заслуховування звіту про його виконання;

7) заснування засобів масової інформації відповідної ради, призначення і звільнення їх керівників;

8) заслуховування звітів постійних комісій, керівників орга­нів, які рада утворює, обирає та призначає;

9) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по них;

10) прийняття рішень щодо дострокового припинення повно­важень депутата ради в порядку, встановленому законодавством;

11) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

12) прийняття за пропозицією територіальних громад рішення щодо проведення консультативного опитування з питань, які сто­суються їх спільних інтересів;

13) здійснення відповідно до закону повноважень щодо орга­нізації проведення всеукраїнських референдумів та виборів орга­нів державної влади і місцевого самоврядування;

14) затвердження відповідно до закону Положення про зміст, опис та порядок використання символіки району, області;

15) прийняття рішень щодо об'єднання в асоціації, вступ до асоціацій та інших форм добровільних об'єднань органів місцево­го самоврядування, що представляють спільні інтереси територі­альних, громад, а також про вихід із них;

Стаття 44. Делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям

1. Районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм со­ціально-економічного та культурного розвитку відповідно райо­нів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях ком­пактного проживання національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших мате­ріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення вико­нання рішень ради;

2) підготовка пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно областей та загальнодержав­них програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України;

3) забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідної території, ефективного використання приро­дних, трудових і фінансових ресурсів;

4) підготовка і подання до відповідних органів виконавчої влади фінансових показників і пропозицій до проекту Державного бюджету України;

5) сприяння інвестиційній діяльності на території району, об­ласті.

Читайте також:

1. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
2. В 30-х роках було зроблено спробу систематизувати курс методики викладання літератури. Виходять такі праці.
3. В.М.Шоботов. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. – 438
4. Вимоги до бібліографічного опису наукової літератури
5. Виникнення куртуазної літератури.
6. Виникнення права інтелектуальної власності на твори науки, літератури, мистецтва та об’єкти суміжних прав
7. Відмінності в розвитку літератури у демократичних і тоталітарних державах
8. Деякі проблеми сучасної української літератури для дітей.
9. Джерела дитячої літератури.
10. Для підсилення ефекту доцільно заздалегідь підготуватися і надіслати тези доповіді і список виступаючих у дебатах.
11. Додати блоки в список
12. Жанрово-тематична специфіка літератури латинською мовою

Переглядів: 1407