МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Список рекомендованої літературиОсновна частина. Метаосновної частини –це адресоване слухачам обгрунтування найважливіших положень (тез). Теза –це твердження, у правомірності якого промовець переконує аудиторію. Аргументи –це твердження, за допомогою яких обґрунтовують тезу. Наприклад:
У майбутньому, яке ми намагаємося позбавити тривог і побоювань, перед нами відкривається світ, збудований на фундаменті чотирьох невід’ємних свобод людини. Перша з них – свобода слова будь-де в світі. Друга – свобода релігійних культів скрізь і всюди в світі. Третя – свобода від злиднів, що згідно з прийнятими у всьому світі поняттями означає взаєморозуміння у сфері економічних відносин, яке забезпечує для кожної держави мирне й заможне життя її громадян скрізь у світі. Четверта свобода – це свобода від страху, що означає таке скорочення озброєнь у всьому світі, щоб жодна держава була не в змозі здійснити акт агресії проти будь-якого свого сусіда (З промови Ф. Рузвельта «Про чотири свободи»).
Завершення промови.Основна вимога – гранична стислість. Мета – закріпити основні положення в свідомості слухачів. Цього досягають такими прийомами як: * формулювання висновків; * визначення перспективи; * апелювання. Прийом формулювання висновків – найпоширеніший. Він передбачає підбиття підсумків виділенням головного через перелічування: по-перше, …; по-друге, …; по-третє, … . Другий прийом – визначення перспективи – дає змогу окреслити можливий розвиток предмета промови в часі або в просторі. Наприклад: Ніякий компроміс не вичерпає цей конфлікт між добром і злом. Тільки тотальна перемога може винагородити прихильників толерантності й пристойності, свободи й віри (Ф. Рузвельт, 1942 р.). Третій прийом – апелювання– полягає в емоційному завершенні промови та спонуканні слухачів до певних дій. Наприклад: Тож – до справи, до праці: кожний у міру своїх сил, кожний на своєму місці. Вступайте до армії, пануйте в повітрі, оріть землю, будуйте кораблі, охороняйте вулиці, підбадьорюйте тих, хто занепав духом, шануйте відважних. Не можна втрачати жодного тижня, жодного дня, жодної години (З промови В. Черчілля«Час дерзати і вистояти»). Вибір прийому завершення виступу залежить від мети промови і ситуації спілкування. Інформаційну промову краще завершити висновками, а переконуючу - визначенням перспективи або апелюванням. Є універсальні прийоми завершення будь-якої промови. Це: * подяка аудиторії; * цитата; * ілюстрація. Наприклад: На завершення я хотів би (хотіла б) подякувати вам за те, що так зацікавлено, доброзичливо слухали мою промову і ставили запитання. Було дуже приємно співпрацювати з вами. 1. Антонюк Т.М., Борис Л.М., Стрижаковська О.С. Українська мова (за професійним спрямуванням) / навчальний посібник для студентів ВНЗ l-ll рівнів акредитації – Чернівці «Місто», 2010. 2. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – Х.: Торсінг, 2005. 3. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2004. 4. Мацюк Зоряна, Станкевич Ніна. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник – К.: Каравела, 2006. 5. Стоян Т.А. Діловий етикет: моральні цінності і культура поведінки бізнесмена: Навчальний посібник. – Київ «Центр навчальної літератури», 2004. Читайте також:
|
||||||||
|