• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система людських потреб

Якщо як критерій аналізу вказаних поглядів на пріоритети історичного процесу використовувати систему людських потреб, то потрібно визнати, що «найтверезішими» і об'єктивними в своїх оцінках являються матеріалісти. Обґрунтовано затверджуючи, що, починаючи з епохи варварства (що приходить на зміну дикунству, де пріоритет мало задоволення фізичних потреб) і по теперішній час в структурі потреб людей домінують матеріальні, вони виділяють як системоутворюючу ту сферу суспільного виробництва, де задовольняються саме ці потреби, – матеріальну. Саме вона у визначальному ступені формує системність, цілісність суспільства, знаходячись в основі безпосередньо-суспільного виробництва. Суспільне життя, звичайно, не зводиться до виробництва матеріальних благ, воно є набагато багатше, ширше, складніше. Але при цьому всі основні форми життя суспільства – соціальна, політична, духовна – виявляються зв'язаними між собою не просто взаємовпливом, але і тим, що вони мають єдину основу, що визначає, кінець кінцем, їх розвиток. «З певної форми матеріального виробництва, – писав Маркс, – витікає, по-перше, певна структура суспільства, по-друге, певне відношення людей до природи. Їх державний лад і їх духовний устрій визначаються як тим, так і іншим. Отже, цим же визначається і характер їх духовного виробництва» (Сочинения, т. 26, ч. I, c. 279). Таким чином, очевидне і загальновизнане положення про те, що суспільство не може існувати без виробництва необхідних для життя людей матеріальних благ, Марксом було розвинуте до визначення основного соціологічного закону: «Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі» (Сочинения, т.13, с.6).

Водночас основоположники марксизму не визнали за потрібне (або можливе) зробити вказівку на те, що відкритий ними закон носить конкретно-історичний характер (що, між іншим, витікає зі всієї логіки їх роздумів про суспільний устрій майбутнього), а отже є, хоча і довготривалим, але все-таки тимчасовим. Пріоритет матеріального виробництва над іншими сферами суспільного буття зберігатиметься до тих пір, доки соціальні, а потім і духовні потреби людей не стануть домінувати в їх житті (що в принципі стане можливим в тому віддаленому майбутньому, коли матеріальні потреби людей будуть гарантовано задовольнятися у повної та розумній мірі).

Концепції людських потреб: суб'єктивно-ідеалістичний (Фіхте), об'єктивноідеалістичний (Гегель)

Такий підхід до даної проблеми дозволяє під принципово іншим кутом зору оцінити погляди на неї немарксистськихфілософів. Так, суб’єктивно-ідеалістичнийпогляд на історію («думки правлять світом»), який дозволяє, з виразу Леніна, обернути що завгодно на вільну волю, в епоху пріоритету матеріальних потреб і матеріального виробництва виступає як помилка у вигляді «забігання вперед» («мимовільним підтвердженням» цього може служити та думка Фіхте, що лише на вищих етапах розвитку суспільства воно управлятиметься розумом у формі науки і мистецтва).Оцінка ж думки об’єктивнихідеалістів про пріоритет політико-правової сфери суспільного буття повинна бути більш багатоплановою. По-перше, зведення сфери соціального виробництва до державно-юридичного устрою суспільства виключало з аналізу мораль і релігію як найважливіші форми виробництва соціальних зв'язків і відносин в людській історії. По-друге, політико-правове виробництво співпадає з «простором і часом» існування економічних відносин в суспільстві, і взаємовідношення між цими соціальними феноменами носить дуже складний характер. З одного боку, згідно Марксу, правові відносини і державні форми не пояснюються ні своєю власною природою, ні так званим загальним розвитком людського духу, але кореняться, кінець кінцем, в матеріальних виробничих відносинах. З іншого боку, на мою думку, залежність між ними може стати протилежною в певні історичні періоди, а саме: 1) в період політичних революцій, тобто ліквідації старої влади і становлення та зміцнення нової, 2) в період подолання збочень і деформацій, допущених в попередньому розвитку суспільства. Таким чином, погляд об’єктивних ідеалістів на роль політико-правової сфери в житті суспільства може бути оцінений як помилка у вигляді «перебільшення масштабів впливу» на соціальні процеси.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
9. VI. Узагальнення та систематизація знань
10. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру

Переглядів: 624