З наведених вище рівностей видно, що а - половина заданої сталої величини, с - половина відстанні між фокусами, а b - деяка величина, що залежить від них обох.
Дослідимо форму еліпса.
З рівняння видно, що якщо точка належить еліпсу, то точки , , також належать еліпсу. Отже, точка О(0;0) – центр симетрії еліпса.
При y=0 тобто точки належать еліпсу. Аналогічно, при х=0 тобто точки теж належать еліпсу.
Розглянемо . Звідси видно, що при зростанні х від 0 до а y спадає від b до 0, і навпаки при спаданні х від а до 0 y зростає від 0 до b.
2а=А1А2 – називається великою віссю еліпса (або фокальною віссю), а – велика піввісь, 2b – мала вісь, b – мала піввісь.
Розглянемо величину , так як с<a, то e<1. З іншого боку , тобто 0<e<1. . Велична e характеризує форму еліпса. Чим ближча вона до 0, тим більше еліпс схожий на коло. При e=0 отримаємо коло.
e - називаємо ексцентриситетом еліпса.
Директриса еліпса – це пряма, яка проходить перпендикулярно до фокальної осі на відстанні від центра. Тобто, існує дві директриси: х = і
х = -.
Побудуємо еліпс .
Зведемо рівняння до канонічного виду і знайдемо рівняння директрис та координати фокусів. . .Звідси с=±3.
Таким чином, і - рівняння директрис.
2.Гіпербола - сукупність точок на площині, абсолютна величина різниці віддалей яких до двох даних точок (фокусів) є величина стала. (Ця величина не дорівнює нулю і менша ніж віддаль між фокусами).
Аналогічно до виведення рівняння еліпса, позначимо відстань між фокусами . Виберемо деяку точку .
Тоді . F1M i F2M назвемо фокальними радіусами.
Рівняння гіперболи набере вигляду:
Провівши перетворення, аналогічні до попереднього пункту, отримаємо: