Особливості репортажу й робота репортера

РЕПОРТАЖ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

Термін має і французьке, і англійське походження і означає «повідомляти/передавати». Термін виник у середині XIX ст., а його елементи можна було знайти у друкованій пресі. Саме тоді й виникла професія репортера, яка сьогодні є не тільки популярною, але й високооплачуваною.

Репортаж — інформаційна розповідь, повідомлення з місця події під час її перебігу. Репортер передає з місця події все те, що відбувається, свої відчуття чи емоції людей довкола. Засобом репортажу глядачеві надається можливість стати очевидцем події, яка відображається на телевізійному екрані.

У репортажі немає місця порівнянням, протиставленням чи аналітичним відступам репортера. Глядач має «побачити» очима й «відчути» почуттями репортера те, що відбувається. Репортаж не має бути перевантаженим інтелектуальними міркуваннями, складними порівняннями та заплутаними асоціаціями.

Репортер може продемонструвати свій аналітичний склад розуму тільки у проблемному репортажі, але за спрощеною схемою.

Репортаж на телебаченні — це трансформація події у видовище, з реальними персонажами, діями і декораціями. Для порівняння: радіорепортаж у словесній формі відтворює візуальні образи, запахи, вигляд місця події, жести й поведінку присутніх. Мікрофон для радіо- журналіста — це те ж саме, що камера для телевізійника. За допомогою голосу й звукових ефектів (які йдуть на задньому плані) репортер змальовує для слухачів картинки, допомагає їм створити образне уявлення про ту чи іншу подію.

Репортаж на телебаченні має два надзавдання:

• справляє емоційне враження, відтворює дійсність, побачену репортером на місці події;

• дає побачити, почути (пережити) все те, що було у реальному житті.

Деякі поради репортеру:

• Вчасно опинитися у потрібному місці.

• Розпочинайте репортаж з видовищної сцени.

• Умотивований stend-up.

• Ритмована розповідь.

• Свідок події.

• Актуальність.

• Індивідуалізовані цитати.

• Уточнення.

• Унікальність самої події.

• Добре індивідуалізовані персонажі.

• Концентрація уваги: дійові особи.

• Погляд стороннього (без упередження).

• Оригінальність і авторський стиль.

Професіонали стверджують, що потрібно відчути себе частиною події (вжитися в те, що відбувається), а тоді донести все те за допомогою камери до глядача. До речі, репортажі мають і свою жанрову градацію. Інформаційні репортажі готуються за принципом інформаційного приводу.

Інформаційним наповненням репортажу має бути головне повідомлення та представлення героїв, якими є люди, їхня діяльність, вирази обличчя й очей, що вони говорять і як реагують на ваші запитання. Можуть бути всі особливості, що властиві даній ситуації, певні «родзинки», контрасти, різноманітності.

Репортаж ніби документальний фільм, де репортер розставляє акценти на тому, що найбільше його хвилює, тому він подає різні точки зору на проблему.

Стиль репортажу має бути простим і зрозумілим глядачам. Не вживаються складні, спеціалізовані слова та складні речення. Введіть у репортаж героїв, що найбільш характерні для події та явища. Треба подавати якомога більше деталей. Кольори, запахи, всі відтінки відчуттів збагачують репортаж.

Журналіст не робить своїх оцінок у репортажі, лише підбирає тональність і відтворює атмосферу.

Для репортера головне — добре орієнтуватися в інформаційному світі, стежити за подіями та розробляти тему сюжету, яка буде цікавою й актуальною для телеглядача. Досвідчені репортери завжди мають цікаві ідеї та радяться із режисерами та операторами. Слід пам'ятати, що режисер і оператор ~ це люди, які мислять образно, вони знають, які відеокадри можна зняти, щоб перетворити ваш репортаж на сенсацію у телеефірі. Бажано під час зйомок показувати людей на відповідному тлі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Коментар.	\|	Лекція 12. СПЕЦИФІКА РОБОТИ ТЕЛЕЖУРНАЛІСТА НА РЕГІОНАЛЬНИХ КАНАЛАХ: МОВНІ РЕАЛІЇ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.