Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості репортажу й робота репортера

РЕПОРТАЖ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ

Термін має і французьке, і англійське походження і означає «повідом­ляти/передавати». Термін виник у середині XIX ст., а його елементи мож­на було знайти у друкованій пресі. Саме тоді й виникла професія репор­тера, яка сьогодні є не тільки популярною, але й високооплачуваною.

Репортаж — інформаційна розповідь, повідомлення з місця події під час її перебігу. Репортер передає з місця події все те, що відбу­вається, свої відчуття чи емоції людей довкола. Засобом репортажу глядачеві надається можливість стати очевидцем події, яка відобра­жається на телевізійному екрані.

У репортажі немає місця порівнянням, протиставленням чи аналі­тичним відступам репортера. Глядач має «побачити» очима й «відчути» почуттями репортера те, що відбувається. Репортаж не має бути пере­вантаженим інтелектуальними міркуваннями, складними порівняння­ми та заплутаними асоціаціями.

Репортер може продемонструвати свій аналітичний склад розуму тільки у проблемному репортажі, але за спрощеною схемою.

Репортаж на телебаченні — це трансформація події у видовище, з реальними персонажами, діями і декораціями. Для порівняння: радіорепортаж у словесній формі відтворює візуальні образи, запахи, вигляд місця події, жести й поведінку присутніх. Мікрофон для радіо- журналіста — це те ж саме, що камера для телевізійника. За допомо­гою голосу й звукових ефектів (які йдуть на задньому плані) репортер змальовує для слухачів картинки, допомагає їм створити образне уяв­лення про ту чи іншу подію.

Репортаж на телебаченні має два надзавдання:

• справляє емоційне враження, відтворює дійсність, побачену репор­тером на місці події;

• дає побачити, почути (пережити) все те, що було у реальному житті.

Деякі поради репортеру:

• Вчасно опинитися у потрібному місці.

• Розпочинайте репортаж з видовищної сцени.

• Умотивований stend-up.

• Ритмована розповідь.

• Свідок події.

• Актуальність.

• Індивідуалізовані цитати.

• Уточнення.

• Унікальність самої події.

• Добре індивідуалізовані персонажі.

• Концентрація уваги: дійові особи.

• Погляд стороннього (без упередження).

• Оригінальність і авторський стиль.

Професіонали стверджують, що потрібно відчути себе частиною події (вжитися в те, що відбувається), а тоді донести все те за допо­могою камери до глядача. До речі, репортажі мають і свою жанрову градацію. Інформаційні репортажі готуються за принципом інформа­ційного приводу.

Інформаційним наповненням репортажу має бути головне повідом­лення та представлення героїв, якими є люди, їхня діяльність, вирази обличчя й очей, що вони говорять і як реагують на ваші запитання. Можуть бути всі особливості, що властиві даній ситуації, певні «ро­дзинки», контрасти, різноманітності.

Репортаж ніби документальний фільм, де репортер розставляє ак­центи на тому, що найбільше його хвилює, тому він подає різні точки зору на проблему.

Стиль репортажу має бути простим і зрозумілим глядачам. Не вжи­ваються складні, спеціалізовані слова та складні речення. Введіть у ре­портаж героїв, що найбільш характерні для події та явища. Треба по­давати якомога більше деталей. Кольори, запахи, всі відтінки відчуттів збагачують репортаж.

Журналіст не робить своїх оцінок у репортажі, лише підбирає то­нальність і відтворює атмосферу.

Для репортера головне — добре орієнтуватися в інформаційному світі, стежити за подіями та розробляти тему сюжету, яка буде ціка­вою й актуальною для телеглядача. Досвідчені репортери завжди мають цікаві ідеї та радяться із режисерами та операторами. Слід пам'ятати, що режисер і оператор ~ це люди, які мислять образно, вони знають, які відеокадри можна зняти, щоб перетворити ваш репортаж на сен­сацію у телеефірі. Бажано під час зйомок показувати людей на відповідному тлі.



Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  3. IV. Практична робота.
  4. VI. Домашня робота.
  5. VI. Практична робота .
  6. VI. Практична робота .
  7. VI. Практична робота.
  8. VI. Практична робота.
  9. VI. Практична робота.
  10. VI. Практична робота.
  11. VI. Практична робота.
  12. VI. Практична робота.




Переглядів: 1571

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Коментар. | Лекція 12. СПЕЦИФІКА РОБОТИ ТЕЛЕЖУРНАЛІСТА НА РЕГІОНАЛЬНИХ КАНАЛАХ: МОВНІ РЕАЛІЇ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.